Рішення

від 31.01.2025 по справі 280/10479/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2025 року Справа № 280/10479/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

12 листопада 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» (далі-позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача по стягненню не визначеного судовим рішенням боргу (з податку на додану вартість), стягненню не у визначеному судовим рішенням розмірі, стягнення на не визначений судовим рішенням рахунок.

Ухвалою суду від 18.11.2024 позовну заяву залишено без руху. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви усунуто.

Ухвалою суду від 25.11.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2024 по справі №280/5575/24 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» податковий борг з податку на додану вартість, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить платнику податків, в розмірі 295357,09 грн. на р/р UA558999980313060106000008479, отримувач ГУК у Зап.обл./ТГ м.Запоріжжя/21081100, код отримувача 37941997, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, код класифікації доходів бюджету 21081100. Разом з тим, позивач зазначає, що ГУ ДПС у Запорізькій області вирішила самовільно присвоїти собі владні повноваження судового органу і законодавчого, а також вирішила: стягнути борг не з визначеного судовим рішенням напрямку (податку на додану вартість), а який сама забажала; стягнути не у визначеного судовим рішенням розмірі, а в розмірі 886071,27 грн.; стягнути не на визначений судовим рішенням рахунок UA558999980313060106000008479, а на інший рахунок; стягнути не на підставі виданого судом виконавчого листа, а скориставшись недосконалістю Інструкції від НБУ. Також, позивач вказував на те, що всього за Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2024 у справі №280/5575/24 Відповідачем стягнуто 384635,77 грн. (295357,09+63510,00+25768,68), що на 89278,68 грн. більше тієї суми, яка визначена судовим рішенням. З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень відповідач послався на те, що на виконання рішення Запорізькою окружного адміністративного суду від 17.06.2024 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області 18.07.2024 було надіслано платіжні інструкції про стягнення податкового боргу з пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, до всіх відомих банківських установ, а саме: до АТ «КІБ» надіслано платіжну інструкцію №1768 на суму 295357,09 грн.; до АТ «ПУМБ» надіслано платіжну інструкцію №1773 на суму 295357,09 грн.; до АТ «УКРСИББАНК» надіслано платіжну інструкцію №1775 па суму 295357,09 грн. Відповідач зазначає, що зазначеними платіжними інструкціями стягнуто 384635,77 грн., що більше на 89278,68 грн. В той же час, відповідач зазначає, що зайво стягнута сума була повернута позивачу 11.11.2024, що підтверджується інтегрованою карткою ТОВ «Технохімреагент» з пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2024 по справі №280/5575/24 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» податковий борг з податку на додану вартість, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить платнику податків, в розмірі 295357,09 грн. на р/р UA558999980313060106000008479, отримувач ГУК у Зап.обл./ТГ м.Запоріжжя/21081100, код отримувача 37941997, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, код класифікації доходів бюджету 21081100.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2024 по справі №280/5575/24 набрало законної сили 28.06.2024.

18.07.2024 ГУ ДПС у Запорізькій області надіслано до банківських установ, в яких у ТОВ «Технохімреагент» відкрито банківські рахунки платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) коштів.

В зазначених платіжних дорученнях ГУ ДПС у Запорізькій області вимагало стягнення з рахунків позивача податкового боргу із пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД (ккб 21081000) на р/р UA088999980313060105000008001, на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.06.2024 по справі №280/5575/24.

Судом встановлено, що на виконання зазначених платіжних доручень з позивача було стягнуто податковий борг в загальному розмірі 384635,77 грн., що є більшим ніж установлено рішенням суду по справі №280/5575/24.

Вважаючи протиправними дії відповідача під час стягнення податкового боргу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п.95.2 ст.95 ПК України).

Згідно п.95.3 ст.95 ПК України, стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.4 ст.95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється упорядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що підставою звернення до суду з даною позовною заявою фактично послугувала незгода позивача з порядком стягнення з нього контролюючим органом податкового боргу.

При цьому, в якості способу захисту порушених права позивач обрав визнати протиправними дії відповідача по стягненню не визначеного судовим рішенням боргу (з податку на додану вартість), стягненню не у визначеному судовим рішенням розмірі, стягнення на не визначений судовим рішенням рахунок.

З цього приводу суд зазначає, таке.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

В свою чергу, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).

Згідно ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист…

Відтак завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Однак, порушення вимог Закону діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Відтак, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено, позаяк підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб`єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак, обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду. Порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.01.2018 у справі №802/2678/15-а, від 16.10.2024 у справі №826/5982/18, яка враховується судом під час ухвалення рішення у даній справі.

У даному випадку судом встановлено, що відсутні порушені права ТОВ «Технохімреагент», які підлягали захисту за результатами судового провадження у даній справі, а також позивачем обрано не правильний спосіб захисту.

При цьому, суд погоджується з доводами позивача про те, що процедура стягнення з нього податкового боргу мала певні недоліки, проте такі у підсумку не вплинули на порушення позивача та його законних інтересів.

Так, дійсно у резолютивній частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2024 по справі №280/5575/24 допущено описку щодо назви податкового боргу, що підлягає стягненню, а саме зазначено про податок на додану вартість замість пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, як то було зазначено у заяві контролюючого органу.

Проте, суд зазначає, що сума, яка підлягає стягненню зазначено правильно.

Більш того, у мотивувальній частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2024 по справі №280/5575/24 суд досліджував питання наявності саме заборгованості по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Так, суд у рішенні від 17.06.2024 по справі №280/5575/24 вказував таке:

«…На підставі акту перевірки №4072/08-01-07-10/34155997 від 27.07.2023, прийнято податкове повідомлення-рішення форми С від 16.08.2023 № 351408010710, яким за порушення пункту 1 та пункту 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII Про валюту і валютні операції, з урахуванням вимог пункту 14-2 Постанови Правління Національного банку України Про роботу банківської системи в період запровадження військового стану від 24.02.2022 №18, на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України і п.5 ст.13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII Про валюту і валютні операції, застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за платежем: Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та ШС за порушення вимог валютного законодавства на суму 295 357,09 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адмінінстртивного суду від 27 березня 2024 року, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Технохімреагент про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.08.2023 №351408010710 відмовлено…

…Враховуючи, що узгоджена сума грошового зобов`язання своєчасно та в повному обсязі не була сплачена, заборгованість перед бюджетом на момент розгляду справи не погашена та складає 295357,09 грн., доказів сплати боргу ТОВ «Технохімреагент» не надано, сума боргу підтверджується наданими заявником доказами, то суд дійшов висновку, що заявлені вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню…».

Отже, судом у рішенні від 17.06.2024 по справі №280/5575/24 підтверджено наявність за ТОВ «Технохімреагент» пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та ШС за порушення вимог валютного законодавства на суму 295357,09 грн.

При цьому, дійсно сторони провадження №280/5575/24 не звернули своєчасно увагу на описку у рішенні суду, а контролюючий орган, після набрання 28.06.2024 рішенням суду по справі №280/5575/24 законної сили, розпочав процедури стягнення з ТОВ «Технохімреагент» процедуру стягнення заборгованості.

Суд звертає увагу на те, що у примусовому порядку з ТОВ «Технохімреагент» було стягнуто саме не сплачену у встановлені строки пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та ШС за порушення вимог валютного законодавства.

Тобто, ту заборгованість, яка фактично була узгоджена та мала бути погашена ТОВ «Технохімреагент».

Доказів стягнення з позивача податкового боргу з податку на додану вартість матеріали справи не містять.

За таких обставин, суд зазначає, що хоча стягнення податкового боргу відбулось за наявності недоліків у процедурі стягнення, проте такі носили формальний характер та не призвели до стягнення неіснуючої заборгованості.

Стосовно того, що контролюючим органом було стягнуто заборгованість у більшому розмірі, то суд зазначає, що дійсно за результатами стягнення коштів, надмірно стягнута сума склала 89278,68 грн.

Разом з тим, матеріали справи містять відомості з інтегрованої картки платника ТОВ «Технохімреагент» про те, що 11.11.2024, тобто до подання позовної заяви по цій справі, контролюючим проведено операцію з повернення з бюджету на користь платника податків коштів в розмірі 89278,68 грн.

За таких обставин, контролюючим органом самостійно виправлено допущені недоліки і повернуто позивачу надмірно сплачені кошти.

Отже, суд дійшов висновку, що у підсумку, не зважаючи на допущені помилки, з ТОВ «Технохімреагент» було стягнуто саме наявну заборгованість, яка обліковувалась та була узгоджена у встановленому порядку, а надмірно сплачені суми були повернуті позивачу.

За таких обставин, суд зазначає, що лише визнання протиправними дій контролюючого органу, без вимог зобов`язального характеру, жодним чином не відповідатимуть завданням адміністративного судочинства та не призведуть до відновлення порушених прав позивача та/або його законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Технохімреагент» задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» (69034, м.Запоріжжя, вул.Цимлянська, 29-А, код ЄДРПОУ 34155997) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код 44118663) про визнання дій протиправними відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова