Рішення

від 31.01.2025 по справі 400/6905/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2025 р. № 400/6905/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства "ЄВРОТРАНС ЮГ", вул. Новогрушівська, 9, с. Грушівка, Миколаївська обл., Первомайський р-н, 55225, до відповідачаДержавної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області, вул. Фізкультури, 9, м. Київ, 03150, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056 провизнання протиправною та скасування постанови №ПШ057708 від 15.02.2024,ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства "ЄВРОТРАНС ЮГ" (далі - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області (далі - відповідач) про:

- визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу ПШ 057708 від 15.02.2024 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач застосував до позивача адміністративно-господарську санкцію за те, що на момент здійснення регулярних пасажирських перевезень на маршруті "Южноукраїнськ-Київ" у водія була відсутня схема маршруту, погоджена підрозділами Нацполіції, однак наразі в законодавстві відсутня вимога погоджувати схему маршруту на регулярному автобусному маршруті. Позивач вважає, що постанова прийнята з порушенням норм діючого законодавства, що дає підстави стверджувати, що вказана постанова є незаконною та необґрунтованою, а тому має бути скасована.

Ухвалою від 26.07.2024 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі №400/6905/24 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.

До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Державної служби України з безпеки на транспорті в якому просить в його задоволенні відмовити. Під час здійснення рейдової перевірки інспекторами було встановлено факт порушення ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки Indcar, державний номер НОМЕР_1 , не мав роздруківку схеми маршруту транспортного засобу. Запрошення на розгляд справи відправлено рекомендованим листом завчасно, на дату розгляду справи не надано доказів, що спростовують вчинення адміністративного правопорушення.

До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому вказує, що справу фактично розглянуто 15.02.2024 року та в цей же день 15.02.2024р. винесено оскаржувані постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу. Позивач отримав запрошення на розгляд справи за актом вiд 18.01.2024 року №043215 - 15.02.2024 року, що фактично унеможливило позивача надати пояснень та доводів щодо неправомірності притягнення до відповідальності. Відповідачем не виконано обов`язки контролюючого органу відповідно до приписів Порядку №1567, а саме повідомлення суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Приватне підприємство "ЄВРОТРАНС ЮГ" проводить діяльність з надання послуг пасажирського перевезення автомобільним транспортом з 2010 року на підставі відповідної Ліцензії серії АВ № 508607.

18.01.2024 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві на підставі направлення на перевірку, проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки Indcar, номерний знак НОМЕР_1 , який належить ПП "ЄВРОТРАНС ЮГ" (позивачу), на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

За результатами перевірки складено акт від 18.01.2024 року № 043215, в якому зафіксовано порушення - перевезення пасажирів по маршруту "Южноукраїнськ-Київ" за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом не мав роздруківку на паперовому носії інформації про схему маршруту транспортного засобу.

Відділом державного нагляду (контролю) в Миколаївській області направлено запрошення на юридичну адресу ПП "ЄВРОТРАНС ЮГ" для участі у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, який відбудеться 15.02.2024 року. Вказане запрошення отримано позивачем 15.02.2024 року.

На підставі акту перевірки №043215, Відділом державного нагляду (контролю) в Миколаївській області прийнято постанову №ПШ 057708 від 15.02.2024 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн. до ПП "ЄВРОТРАНС ЮГ" за порушення абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Не погоджуючись з прийнятою відповідачем постановою ПШ №057708 від 15.02.2024 року, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваних постанов, суд виходить з наступного.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваних постанов, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ).

Статтею 6 Закону №2344-III передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, в т.ч. державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення (п.п.2, 19, 29 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті).

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 8 вказаного Положення).

Відповідно до ст.5 Закону №2344-ІІІ, основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Частиною 14 статті 6 Закону №2344-ІІІ передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до статті 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; внутрішні перевезення - перевезення пасажирів і вантажів між населеними пунктами, розташованими на території однієї держави; внутрішні перевезення - перевезення пасажирів та/чи вантажів територією України без перетину державного кордону України; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка; міжнародні перевезення пасажирів і вантажів - перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок № 1567).

Згідно з п.14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку №1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:

- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

- додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

- відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

- оснащення таксі справним таксометром;

- відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

- додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

- наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

- додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (п.20 Порядку №1567).

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3, що встановлено пунктом 21 Порядку №1567.

Згідно з пунктом 22 Порядку №1567, у разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

В силу вимог статті 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів, забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Відповідно до ст.39 Закону №2344-III, автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно з абз.2 ч.2 ст.40 Закону №2344-III водій автобуса зобов`язаний мати з собою і пред`являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством.

Отже, вимогами ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачений обов`язок водія, у разі здійснення регулярних пасажирських перевезень, мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Відсутність у перевізника або незабезпечення водія автобуса переліченими документами, є підставою для застосування до перевізника штрафних санкцій відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III.

Порядок розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затверджений наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.05.2010 №278 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.06.2010 за № 408/17703 (далі - Порядок №278) встановлює вимоги до паспортів автобусних маршрутів регулярних та регулярних спеціальних перевезень, процедуру розроблення, погодження та затвердження таких паспортів.

Згідно із п.1.3 Порядку №278 якого автомобільний перевізник повинен забезпечити водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, - таблицею вартості проїзду (крім міських перевезень), схемою маршруту та копією затвердженого організатором перевезень розкладу руху.

Схема маршруту та розклад руху регулярних перевезень або відповідний примірник паспорта регулярних спеціальних перевезень пред`являються водієм автобуса під час здійснення перевезень пасажирів та перевізником за його місцезнаходженням для перевірки представникам Державної служби України з безпеки на транспорті під час здійснення ними державного контролю та працівникам уповноважених підрозділів Національної поліції України (п.1.4 Порядку №278).

Відповідно до п. 2.1 Порядку №278, паспорт маршруту включає:

- схему маршруту;

- характеристику маршруту, у тому числі відомості щодо усіх залізничних переїздів, через які проходить автобусний маршрут (у разі їх наявності);

- копію затвердженого організатором розкладу руху автобусів;

- графік режиму праці та відпочинку водіїв;

- таблицю вартості проїзду, затверджену перевізником (для регулярних перевезень);

- список пасажирів (для регулярних спеціальних перевезень), перевезення яких передбачено договором про регулярні спеціальні перевезення та які застраховані в установленому законодавством порядку (крім маршрутів регулярних спеціальних перевезень у межах населеного пункту та маршрутів, що виходять за межі території населеного пункту, протяжність яких не більше ніж 50 кілометрів, туристично-екскурсійних перевезень, а також перевезення осіб, що перетинають лінію розмежування в Донецькій і Луганській областях та адміністративний кордон між Автономною Республікою Крим та Херсонською областю);

- відомості про зміни на маршруті;

- умови здійснення перевезень на маршруті (для регулярних спеціальних перевезень);

- акт відповідності паспорта автобусного маршруту умовам здійснення перевезень на маршруті (для регулярних спеціальних перевезень);

- договір про надання послуг (для регулярних спеціальних перевезень);

- відомості про виявлені порушення умов здійснення перевезень пасажирів, що розміщуються на зворотному боці титульного аркуша паспорта (для регулярних спеціальних перевезень).

Згідно з п.2.1 Порядку №278 схема автобусного маршруту виготовляється:

- міського - на плані або фрагменті плану міста у вигляді лінії впродовж вулиць, якими прокладено автобусний маршрут;

- приміського - на карті автомобільних доріг або фрагменті карти автомобільних доріг області/району з нанесенням лінії проходження маршруту;

- міжміського - на карті автомобільних доріг чи фрагменті карти автомобільних доріг України з нанесенням лінії проходження маршруту.

На схемах міських маршрутів позначаються назви вулиць, якими проїздить автобус.

На схемах приміських та міжміських маршрутів умовними знаками позначаються населені пункти, якими проїздить автобус, без зазначення вулиць та додатково наводяться схеми проїзду через районні та обласні центри, де розкладом руху передбачається заїзд на автостанцію.

Автостанції, початковий та кінцевий пункти маршруту (зупинки) за маршрутом відмічаються на схемі маршруту із зазначенням їх назв. При розробці схеми маршруту враховують, що відправлення чи прибуття автобусів приміських, міжміських автобусних маршрутів загального користування повинно здійснюватись тільки з територій автостанцій, а в разі їх відсутності - із зупинок, передбачених розкладом руху.

На лінії шляху проходження маршруту позначаються проміжні зупинки, мости/шляхопроводи, пункти перетинання державного кордону, залізничні переїзди, небезпечні ділянки та місця концентрації дорожньо-транспортних пригод.

Схема маршруту будь-якого сполучення виконується в масштабі не менше ніж 1:400000.

Пунктом 2.12. Порядку №278 передбачено, що паспорт маршруту регулярних спеціальних перевезень (у частині схеми автобусного маршруту та характеристики маршруту) погоджується уповноваженим підрозділом Національної поліції України.

Згідно з пунктом 2.12. Порядку №278 затвердження паспорта діючого автобусного маршруту регулярних перевезень (додаток 1) здійснюється перевізником;

затвердження паспорта автобусного маршруту регулярних спеціальних перевезень (додаток 2) здійснюється замовником послуг за погодженням з організатором перевезень на відповідній території (у частині маршруту та графіка руху);

затвердження паспорта нового автобусного маршруту регулярних перевезень (додаток 3) здійснюється організатором перевезень на відповідній території.

Суд зазначає, що схема маршруту є складовою частиною паспорту маршруту, який містить інформацію щодо графіку руху автобусів за маршрутом визначеному у схемі маршруту та характеристики маршруту, при цьому, розклад повинен відповідати вимогам законодавства.

Як слідує із матеріалів відео фіксації перевірки, під час перевірки позивачем надано всі необхідні документи, передбачені ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема схему маршруту автобуса. Разом з тим, інспектором зазначено, що схема маршруту не узгоджена з підрозділами Національної поліції.

Суд зауважує, що нормами чинного законодавства не передбачено погодження з підрозділами Національної поліції схеми маршруту про здійснення регулярних перевезень.

Також суд звертає увагу, що окремого нормативно-правового акту, який встановлює процедуру погодження схеми маршруту регулярних перевезень з підрозділами Національної поліції не існує.

Відповідно до п. 26 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

Відповідно до п.п.25-27 постанови КМУ № 1567 від 08.11.2006 року справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

Як встановлено в процесі розгляду справи відповідачем повідомлення про розгляд справи за Актом №043215, призначеного на 15.02.2024 року та направлено на адресу ПП "ЄВРОТРАНС ЮГ".

У підтвердження направлення вказаного повідомлення-запрошення, відповідач надав копію рекомендованого повідомлення про вручення, згідно якого позивач запрошення отримав 15.02.2024 року, тобто у день розгляду справи.

Отже, відповідач не переконавшись про отримання позивачем повідомлення-запрошення розглянув справу 15.02.2024 року.

Тобто, позивач не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що позбавило позивача можливості захистити свої права та надати докази на спростування висновків актів перевірки.

Вказані обставини суд вважає грубим порушення права позивача на участь у розгляді справи.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) №ПШ 057708 від 15.02.2024 року про застосування до ПП "ЄВРОТРАНС ЮГ" адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн є протиправною та підлягає скасуванню.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Позов поданий через систему "Електронний суд".

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи заявлені вимоги, позивач повинен був сплатити судовий збір із урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження ставки судового збору в розмірі 2422,40 грн.

За таких обставин, позивач надмірно сплатив 605,60 грн. судового збору та відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" може бути повернутий судом за клопотанням позивача.

Отже, стягненню підлягає судовий збір в сумі 2422,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного підприємства "ЄВРОТРАНС ЮГ" (вул. Новогрушівська, 9, с. Грушівка, Миколаївська обл., Первомайський р-н, 55225, ідентифікаційний код 36200606) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області (вул. Фізкультури, 9, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 39816845) про визнання протиправними та скасування постанови №ПШ 057708 від 15.02.2024 року - задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарських штрафів №ПШ 057708 від 15.02.2024 року .

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Фізкультури, 9, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 39816845) на користь приватного підприємства "ЄВРОТРАНС ЮГ" (вул. Новогрушівська, 9, с. Грушівка, Миколаївська обл., Первомайський р-н, 55225, ідентифікаційний код 36200606) судові витрати в розмірі 2422,40 грн.

4. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Величко