Рішення

від 31.01.2025 по справі 420/29614/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/29614/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, місце знаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 20 вересня 2024 року через підсистему Електронний суд (сформовано 19.09.2024) надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, місце знаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5), в якій позивач просить:

Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області Податкове повідомлення-рішення від 24.05.2024 року № 485607-2410-1533-UА51020070000019684.

Ухвалою суду від 24 вересня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.05.2024 року № 485607-2410-1533- UА51020070000019684, яким Позивачу визначено суму податкового зобов`язання з оплати орендної плати з фізичних осіб в розмірі 50 098,03 грн.

Позивач не погоджується з ухваленим рішенням, вважає його незаконним, таким, що суперечить нормам Податкового кодексу України та підлягає скасуванню з таких підстав.

Так, позивач зазначив, що 15.04.2015 року ним, як фізичною особою, було укладено з Головним управлінням Держземагентства в Одеській області договір оренди землі № 026, згідно з якого йому була передана в оренду для ведення фермерського господарства земельна ділянка сільськогосподарського призначення загальною площею 42.0000 га., кадастровий номер 5121686400:01:002:0474.

Право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.04.2015 року, номер запису 9543564. Після отримання в оренду вищевказаної земельної ділянки, згідно з положень Закону України «Про фермерське господарство», було засноване Фермерське господарство «ЧАПАЄВЕ», яке було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців 30.04.2015 року, номер запису 1 533 102 0000 000587, та надано ідентифікаційний код 39776169. Станом на дату подання цього позову Позивач є одним з засновників ФГ «ЧАПАЄВЕ» та не є Головою Господарства.

Позивач звертає увагу, що з моменту державної реєстрації фермерського господарства та набуття прав юридичної особи таке господарство набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки. У відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №615/2197/15-ц (провадження №14- 533цс18).

Також позивач зазначає, що 01.03.2024 року, на підставі рішення власника земельної ділянки - Знам`янської сільської ради Березівського району Одеської області, земельна ділянка сільськогосподарського призначення загальною площею 42.0000 га., кадастровий номер 5121686400:01:002:0474 була передана в суборенду Фермерському господарству «ЧАПАЄВЕ», яке продовжує сплачувати плату за користування земельною ділянкою.

За вказаних обставин, на думку позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято Відповідачем необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), та недобросовісно, що відповідно до ч. 2, ст. 2 КАС України є підставою для його скасування.

Також позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення рішення містить низку недостовірних даних, а саме:

Згідно з договору оренди землі № 026 від 15.04.2015 року код використання, згідно з класифікатором видів цільового призначення земель: 01.02 - для ведення фермерського господарства. В оскаржуваній ППР - 01.01. - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

Згідно з витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 325 693.27 грн., в оскаржуваній ППР - 715 686.16434 грн.;

Згідно з положень п. 4.1. договору оренди землі № 026 від 15.04.2015 року розмір орендної плати складає 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в оскаржуваній ППР - 7%.

Також позивач зазначає, що договором оренди землі № 026 від 15.04.2015 року передбачено умови: «п. 4.3. Орендна плата вноситься орендарем не пізніше 28-го числа кожного місяця, наступного за звітним, у розмірі, встановленому пунктом 4.1. договору, за кожен місяць.».

Таким чином, сторони договору оренди землі № 026 від 15.04.2015 року домовились про щомісячну оплату орендної плати за земельну ділянку.

Разом з цим, відповідач, у оскаржуваній ППР, здійснює нарахування орендної плати за весь 2024 рік, зазначаючи в кількості місяців оподаткування - 12, що суперечить положенням договору оренди землі № 026 від 15.04.2015 року.

З наведених підстав позивач просить задовольнити позовні вимоги.

До суду 07 жовтня 2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно якого відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог, вважає їх безпідставними, посилаючись на те, що згідно з фактичних обставин справи, Позивачу за Договором оренди землі № 026 від 15 квітня 2015 року було передано земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства загальною площею 42000,00 га., у тому числі ріллі - 42000,00 га. Кадастровий номер земельної ділянки: 5121686400:01:002:474.

Відповідно до витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 393882600 Позивачем зареєстровано право оренди земельної ділянки.

На підставі вищевикладеного контролюючим органом було сформовано податкове повідомлення - рішення № 485607-2410-1533- UА51020070000019684 від 24.05.2024 року та скеровано засобами поштового зв`язку відповідно до ст. 42 ПКУ.

Щодо визначення платника орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності, яка надана фізичній особі - засновнику фермерського господарства, представник відповідача повідомив, що оскільки платником орендної плати є орендар земельної ділянки, то фізична особа (засновник фермерського господарства), що уклала договір оренди на земельну ділянку державної або комунальної власності, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства, сплачує орендну плату за вказану земельну ділянку.

Таким чином, якщо відповідно до норм чинного законодавства право власності та/або постійного користування земельною ділянкою набуло Фермерське господарство, як юридична особа, або якщо договір оренди земельної ділянки укладений Фермерським Господарством, як юридичною особою, то у відповідності до п. 286.2 ст. 286 ПКУ обов`язок щодо самостійного обчислення суми плати за землю та подання податкової декларації з плати за землю до ДПІ за місцезнаходженням земельних ділянок покладається на Фермерське господарство, як на юридичну особу.

У свою чергу, позивач надав відповідь на відзив ( вхід. № ЕС/50588/24 від 09.10.2024), відповідно до якої наполягав на задоволенні заявлених позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.

Суд встановив, що 15.04.2015 року між позивачем (Орендар) та Головним управлінням Держземагентсва в Одеській області (Орендодавець) укладено договір оренди землі № 026, відповідно до п.п. 1.1 якого орендодавець, на підставі наказу Головного управління Держземагенства в Одеській області від 15.04.2015 року №15-597/14-15-СГ надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства, розташовану на території Чапаєвської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області (за межами населених пунктів) (далі, - Договір).

Згідно з п.п 2.1, 2.2 Договору в оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства загальною площею 42,0000 га, у тому числі: ріллі 42,0000 га. Кадастровий номер земельної ділянки 5121686400:01:002:0474.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 680957, 34 грн. згідно із витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого Відділом Держземагенства у Великомихайлівському районі Одеської області від 19.03.2015 року № 19-1512-0.11-1599/2-15 (п. 2.4 Договору).

Відповідно до п. 4.1, 4.2, 4.3 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Чапаєвської сільської ради в УДКСУ у Великомихайлівському районі Одеської області у розмірі 4 (чотири) % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2015 року, а саме 27 238, 32 грн. (двадцять сім тисяч двісті тридцять вісім гривень 32 копійки) за 1 (один) рік, що складає 2 269, 86 грн. (дві тисячі двісті шістдесят дев`ять гривень 86 копійок) за один місяць.

Орендна плата, визначена пунктом 4.1 цього Договору, без внесення змін до договору, індексується станом на 1 січня наступного року, виходячи із індексу споживчих цін за повний минулий календарний рік на коефіцієнт індексації Кі, що визначається за формулою визначеною статтею 289 Податкового кодексу України.

Орендна плата вноситься орендарем не пізніше 28-го числа кожного місяця, наступного за звітним, у розмірі, встановленому пунктом 4.1 договору, за кожен місяць.

Відповідно до п. 3.1. договору договір укладено на строк 49 років.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 37027178 від 30.04.2015 року право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.04.2015 року, номер запису 9543564. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 21050102 від 30.04.2015. Строк дії: 49 років.

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Знамянської сільської ради Березівського району Одеської області ХХХУІІІ сесія УІІІ скликання № 38/883-УІІІ від 16.02.2024 року «Про внесення змін до договору оренди землі за № 026 від 15.04.2015» змінено сторону договору оренди землі за № 026 від 15.04.2015, а саме: Орендодавець Головне управління Держземагентсва в Одеській області на Знамянська сільська рада Березівського району Одеської області, та надано згоду щодо надання земельної ділянки в суборенду.

Згідно з умов п. 9.3.4. Договору, за згодою орендодавця орендар має право передавати орендовану земельні ділянку або її частину іншій особі у суборенду за умови забезпечення використання її за цільовим призначенням та умовам договору.

Суд встановив, що між ОСОБА_1 (Орендар) та Фермерським господарством «ЧАПАЄВЕ» (Суборендар) був укладений договір суборенди землі від 01 березня 2024 року, відповідно до п. 1.1. якого орендар, за згодою Знамянської сільської ради Березівського району Одеської області (Орендодавець) оформленого рішенням Орендодавця № 38/883-УІІІ від 16.02.2024 року надає, Суборендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 5221686400:01:002:0474, яка розташована на території Воробіївської (колишня Чапаєвської) сільської ради Березівського (колішня Великомихайлівського) району Одеської області (за межами населених пунктів).

Відповідно до п. 4.1. цього договору орендна плата сплачується Суборендарем Орендодавцю на умовах основного Договору.

Цей договір укладено на строк до 15.04.2064 року, що не перевищує термін дії основного договору.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав № 370464168 від 19.03.2024 року право суборенди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 72139825 від 19.03.2024 року.

Суд встановив, що ФГ «ЧАПАЄВЕ» подавалися до контролюючого органу податкові декларації з плати за землю, де зокрема й зазначалося про земельну ділянку площею 42,0 га, кадастровий номер земельної ділянки 5121686400:01:002:0474 та сума податку за неї, яку сплачено, про що свідчать платіжні інструкції за період з січня 2024 року по червень 2024 року.

Суд встановив, що на підставі даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 393882600 щодо реєстрації за позивачем права оренди земельної ділянки, Головним управлінням ДПС в Одеській області сформовано стосовно позивача податкове повідомлення - рішення № 485607-2410-1533- UА51020070000019684 від 24.05.2024 року про оплату орендної плати з фізичних осіб за земельну ділянку 5221686400:01:002:0474 за податковий період 2024 рік в розмірі 50098,03 грн.

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з цим позовом.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

Аналізуючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, що є змістом правовідносин у цій справі, відповідно до приписів ст. 2 КАС України, суд виходить із застосування таких норм матеріального права.

Так, спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України (далі ПК України).

Згідно з ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.39. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За приписами пункту 287.1 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Підпунктом 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно з підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до приписів статті 269 Податкового кодексу України платниками плати за землю є платники земельного податку: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Згідно з п. 270.1 ст. 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування платою за землю є:

об`єкти оподаткування земельним податком: земельні ділянки, які перебувають у власності; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування;

об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено. (ст. 271 Податкового кодексу України).

База оподаткування по земельних частках (паях) визначається згідно із даними земельних ділянок, на які фізичні особи мають право як власники земельних часток (паїв), з урахуванням підпунктів 271.1.1 та 271.1.2 цього пункту.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. (п. 285.1 ст. 285 ПК України).

За приписами пункту 287.1 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до пунктів 288.1, 288.2, 288.3 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Згідно з ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з частиною другою статті 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).

Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою, тобто з дня державної реєстрації права оренди відповідно до договору оренди земельної ділянки. Сплата орендної плати є обов`язком орендаря, яке кореспондується з його правом користування земельною ділянкою.

Згідно з ч.1 ст. 5 Закону України «Про фермерське господарство» право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство.

За приписами частини першої статті 7 Закону України «Про фермерське господарство» надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Таким чином, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Згідно з ст. 12 Закону України «Про фермерське господарство» землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Системний аналіз вищевказаних статей Закону України «Про фермерське господарство» доводить, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

З моменту державної реєстрації фермерського господарства та набуття прав юридичної особи таке господарство набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки. У відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа.

Вказаний правовий висновок був викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі №615/2197/15-ц.

Повертаючись до обставин у цій справі суд зазначає, що 15.04.2015 року між позивачем (Орендар) та Головним управлінням Держземагентсва в Одеській області (Орендодавець) укладено договір оренди землі № 026, відповідно до п.п. 1.1 якого орендодавець, на підставі наказу Головного управління Держземагенства в Одеській області від 15.04.2015 року №15-597/14-15-СГ надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства, розташовану на території Чапаєвської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області (за межами населених пунктів) (далі, - Договір).

Згідно з п.п 2.1, 2.2 Договору в оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства загальною площею 42,0000 га, у тому числі: ріллі 42,0000 га. Кадастровий номер земельної ділянки 5121686400:01:002:0474.

Згідно з умов п. 9.3.4. Договору, за згодою орендодавця орендар має право передавати орендовану земельні ділянку або її частину іншій особі у суборенду за умови забезпечення використання її за цільовим призначенням та умовам договору.

Суд встановив, що між ОСОБА_1 (Орендар) та Фермерським господарством «ЧАПАЄВЕ» (Суборендар) був укладений договір суборенди землі від 01 березня 2024 року, відповідно до п. 1.1. якого орендар, за згодою Знамянської сільської ради Березівського району Одеської області (Орендодавець) оформленого рішенням Орендодавця № 38/883-УІІІ від 16.02.2024 року надає, Суборендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 5221686400:01:002:0474, яка розташована на території Воробіївської (колишня Чапаєвської) сільської ради Березівського (колішня Великомихайлівського) району Одеської області (за межами населених пунктів).

Відповідно до п. 4.1. цього договору орендна плата сплачується Суборендарем Орендодавцю на умовах основного Договору.

Суд встановив, що ФГ «ЧАПАЄВЕ» подавалися до контролюючого органу податкові декларації з плати за землю, де зокрема й зазначалося про земельну ділянку площею 42,0 га, кадастровий номер земельної ділянки 5121686400:01:002:0474 та сума податку за неї, яку сплачено, про що свідчать платіжні інструкції за період з січня 2024 року по червень 2024 року.

Також дослідивши інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки 393882600 від 06.09.2024 року, суд встановив, що право користування вказаною земельною ділянкою зареєстровано за ФГ «Чапаєве» на підставі договору суборенди, дата державної реєстрації: 13.03.2024 року.

Таким чином, із досліджених судом доказів встановлено, що станом на 2024 рік користувачем спірної земельної ділянки є ФГ «Чапаєве», право користування земельної ділянки ФГ «Чапаєве» належним чином зареєстровано у відповідному державному реєстрі. Також умовами договору суборенди передбачено, що орендна плата сплачується Суборендарем, тобто ФГ «Чапаєве», Орендодавцю на умовах основного Договору.

Позивач надав суду платіжні інструкції про сплату ФГ «Чапаєве» орендної плати за землю (кад. номер 5121686400:01:002:0474) щомісячно в розмірі 4418,98 грн за період за січень 2024 року по червень 2024 року.

З наведених встановлених судом обставин, суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно було сформовано стосовно позивача податкове повідомлення - рішення № 485607-2410-1533- UА51020070000019684 від 24.05.2024 року про оплату орендної плати з фізичних осіб за земельну ділянку 5221686400:01:002:0474 за податковий період 2024 рік в розмірі 50098,03 грн.

Тому, суд доходить висновку, що позовні вимоги є правомірними та належать задоволенню.

Щодо решт доводів позивача суд зазначає, що їх оцінка судом не вплине на зміну встановлених судом обставин, крім того, суд встановив, що за спірний період належним платником з орендної плати за земельну ділянку 5221686400:01:002:0474 є ФГ «Чапаєве», а тому такі доводи не оцінюються судом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, враховуючи вище встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги є правомірними та належать задоволенню.

У зв`язку з тим, що позов задоволено, сплачений судовий збір належить стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, місце знаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області податкове повідомлення-рішення від 24.05.2024 року № 485607-2410-1533-UА51020070000019684 стосовно ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, місце знаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко