Ухвала

від 31.01.2025 по справі 420/39868/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/39868/24

У Х В А Л А

31 січня 2025 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження заяву представника відповідача про розгляд адміністративної справи №420/39868/24 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (вх.№ЕС/8861/25 від 29.01.2025) за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ МИР» до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2024 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ МИР» до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України UA500020/2024/000243/2 від 14.12.2024 року про коригування митної вартості товарів.

Ухвалою суду від 30.12.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду роздрукованих додатків до позовної заяви, а також додатків, які викладені іноземною мовою, з офіційним перекладом.

Ухвалою суду від 07.01.2025 продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 судом відкрито провадження у справі 420/39868/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено строки сторонам для подання заяв по суті справи.

29 січня 2025 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву разом із заявою представника відповідача про розгляд справи №420/39868/24 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (вх.№ЕС/8861/25 від 29.01.2025).

В обґрунтування поданого клопотання, покликаючись на норми ст. 12. 44, 166, 260, 262 КАС України, представник відповідача зазначив, що відповідач не згоден стосовно розгляду справи за правилами спрощеного провадження у письмовому провадженні без повідомлення сторін та наполягає на проведенні судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Так, на переконання відповідача, розмір можливих збитків у даній справі (різниця в митних платежів між заявленою та скоригованою митною вартістю спірного товару) становить 426734,75 грн. На думку відповідача, зазначена обставина свідчить про складність даної справи, яка потребує розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи з метою надання усних пояснень, оскільки результат розгляду справи матеріальні збитки для сторін у сумі 426734,75 грн.

Крім того, відповідач вважає, що складність даної справи полягає у характері спірних правовідносин та предметі спору, які потребують надання усних пояснень з метою з`ясування всіх обставин. Дана адміністративна справа відноситься до справ незначної складності, однак обсяг матеріальних збитків не дозволяє розглядати справу № 420/39868/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, фактичні обставини даної справи потребують надання ґрунтовних усних пояснень сторін з метою повного та всебічного з`ясування, що вимагає розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи задля прийняття у результаті законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розгляд справи без повідомлення учасників справи позбавляє сторін по справі наступних прав, гарантованих статтями 44, 166, 211, 224, 262 КАС України: 1) брати участь у судових засіданнях; 2) брати участь у дослідженні доказів; 3) ставити питання іншим учасникам справи; 4) виступити з вступним словом, надавати усні, в тому числі додаткові, пояснення суду; 5) наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Додатково зазначаємо, що розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін обмежує право на доступ до правосуддя, яке, за визначенням Конституційного Суду, охоплює можливість особи не лише ініціювати судовий розгляд, а й брати безпосередню участь у процесі (рішення від 12.04.2012 № 9- рп/2012). Крім того, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні без повідомлення сторін) ускладнює виконання обов`язку покладеного на відповідача, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, а саме в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Підсумовуючи наведене у заяві, представник відповідача просив суд здійснювати розгляд справи №420/39868/24 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін..

Інших доводів представником відповідача не зазначалось.

Розглянувши подану представником відповідача заяву про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно з ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч.7 ст.262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд виходив з того, що згідно ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до п.10 ч.6 ст.12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Ця справа не належить до справ, перелічених у ч.4 ст.257 КАС України, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

У той же час, відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 статті 260 КАС України встановлено, що якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Згідно з ч.8 ст.262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 159, подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Отже, обґрунтовані пояснення, міркування, аргументи, заперечення щодо наведених позивачем у позовній заяві доводів, повинні бути викладені у відзиві на позовну заяву.

Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 року у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд створив учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом даної справи шляхом надсилання копій процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею у заявах по суті справи, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Суд звертає увагу, що у заяві та в контексті критеріїв, визначених у ч.3 ст. 257 КАС України, відповідач не деталізує тих обставин, фактів, відносин чи наявних матеріалів, які, на його думку, окремо або у сукупності зумовлюють необхідність розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання по суті носить загальний характер.

Враховуючи вищевикладене, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, суд вважає, що підстави для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін з мотивів наведених відповідачем відсутні, а тому в задоволенні заяви представника Одеської митниці про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін необхідно відмовити.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що заява представника відповідача про розгляд справи №420/39868/24 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.12, 248, 256, 257, 262 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача про розгляд адміністративної справи №420/39868/24 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (вх.№ЕС/8861/25 від 29.01.2025) залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Дмитро БАБЕНКО