Рішення

від 31.01.2025 по справі 420/7259/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7259/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства ВІКА до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

I. Зміст позовних вимог.

До суду з позовом звернулось Фермерське господарство ВІКА (далі - позивач, ФГ ВІКА.) до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (далі відповідач 1), Державної податкової служби України (далі відповідач 2), у якому, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9882088/22494057 від 07.11.2023, № 10004764/22494057, 10004765/22494057 від 23.11.2023 про відмову у реєстрації податкових накладних № 15 від 04.08.2023; № 16 від 05.08.2023 року; № 17 від 06.08.2023 року.

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 15 від 04.08.2023; № 16 від 05.08.2023 року; № 17 від 06.08.2023 року постачальника (продавця) Фермерського господарства «ВІКА» та отримувача (покупця) Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОХІМТЕХНОЛОДЖІ», подану Фермерським господарством «ВІКА», щодо товару пшениця 2-го та 3-го класу, врожаю 2023 року на суми 383250,08 грн., 196224,04 грн., 191983,99 грн. відповідно, датою їх фактичного надходження 22.08.2023 року, 23.08.2023 року.

II. Позиція позивача, заперечення відповідача.

На обґрунтування вказаних вимог позивач зазначає, що на виконання умов договору поставки купівлі-продажу від 03.08.2023 року № 2023/0308/04, укладеного між ФГ «ВІКА» та ТОВ «АГРОХІМТЕХНОЛОДЖІ» був реалізований товар пшениця 2-го та 3-го класу, врожаю 2023 року. У відповідності до п. 201.10, ст. 210 ПК України позивачем було складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 15 від 04.08.2023; № 16 від 05.08.2023 року; № 17 від 06.08.2023 року, проте їх реєстрація була зупинена на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У зв`язку з чим, на виконання вимог Порядку №1165 позивачем до контролюючого органу були направлені повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначених в ПН для розгляду питання прийняття рішення про їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, регіональною комісії ДПС в Одеській області протиправно прийнято рішення №9882088/22494057 від 07.11.2023, № 10004764/22494057, 10004765/22494057 від 23.11.2023 р. про відмову у реєстрації вищевказаних податкових накладних, що стало підставою звернення до суду.

25.04.2024 року до суду надійшов від відповідачів спільний відзив на позовну заяву, за яким заперечує проти задоволення позову, вказуючи про те, що позивачем засобами електронного зв`язку направило на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні № 15 від 04.08.2023 року, № 16 від 05.08.2023 року, № 17 від 06.08.2023 року, виписані на адресу ТОВ "АГРОХІМТЕХНОЛОДЖІ" (код ЄДРПОУ 41896055), на загальну суму з урахуванням ПДВ 599 458, 11 грн, проте згідно квитанцій з Єдиного вікна приймання звітності ДПС України реєстрація вказаних податкових накладних зупинена на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку)». За результатами розгляду поданих позивачем на виконання п. 11 Порядку № 1165 повідомлень про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області були прийняті рішення № 9882088/22494057 від 07.11.2023 року, № 10004765/22494057 від 23.11.2023 року, № 10004764/22494057 від 23.11.2023 року у зв`язку з тим, що документи були складені/оформлені з порушенням законодавства. Щодо стосується вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну, то відповідачі наголосили на їх передчасності, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання контролюючого органу повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 11 березня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Цією ж ухвалою зобов`язано ГУ ДПС в Одеській області разом з відзивом надати суду належним чином завірені копії документів зокрема рішення комісії регіонального рівня про включення позивача до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника, на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, та податкова інформація, яка є підставою для такого включення, у т.ч. протоколи засідання до Комісії ГУ ДПС в Одеській області про розгляд матеріалів на включення до переліку ризикових; документи, які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень , у т.ч. складені платником податків з порушенням законодавства.

Оскільки від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ІV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ФГ ВІКА, зареєстроване юридичною особою 03.03.1995 року, основним видом діяльності за кодом КВЕД 01.11 є вирощування зернових культур (крім рису),бобових культур і насіння олійних культур .

03.08.2023 року між ТОВ АГРОХІМТЕХНОЛОДЖІ (Покупець) та ФГ «ВІКА» (Постачальник) було укладено договір купівлі-продажу 2023/0308/04, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію .

На виконання вказаного договору, протягом 04.08.2023 - 06.08.2024 року позивачем на адресу покупця ТОВ «АГРОХІМТЕХНОЛОДЖІ» здійснена поставка товару, зокрема

- пшениці 2-го класу в кількості 52,5 тн. на суму 383250,08 грн., що підтверджується видатковою накладною №16 від 04.08.2023 року.

- пшениці 2-го класу в кількості 26,880 тн. на суму 196 224,04 грн., що підтверджується видатковою накладною №17 від 05.08.2023 року.

- пшениці 3-го класу в кількості 27,040 тн. на суму 191 983,99 грн., що підтверджується видатковою накладною №18 від 06.08.2023 року.

Внаслідок здійснення вказаних вище поставок позивачем за правилом першої події (дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання товару платником податку) на виконання вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, складено та надіслані для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 15 від 04.08.2023 на суму 383250,08 грн. в т.ч. ПДВ 47065,80 грн., № 16 від 05.08.2023 року на суму 196224.04 грн. в т.ч. ПДВ 24097.69 грн. ; № 17 від 06.08.2023 на суму 191 983,99 грн., в т.ч. ПДВ 23576,98 грн.

22.08.2023 та 23.08.2023 позивач отримав через електронний кабінет квитанції № 1 ( реєстр № 921282877, № 9214014196 та №9214015819), згідно яких реєстрацію вищеперелічених податкових накладних в ЄРПН зупинено відповідно до п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, з підстав: «ПН складені та подані платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=12.5464%, "P"=0. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних

З метою подальшої реєстрації податкової накладної, позивачем через електронний кабінет направлено до контролюючого органу, зокрема,

- Повідомлення № 28 від 03.11.2023 року про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено № 16 від 05.08.2023 року та № 17 від 06.08.2023 року, додавши 30 документів довільного формату.

- Повідомлення № 36 від 20.11.2023 року про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію якої зупинено № 15 від 04.08.2023, додавши 30 документів довільного формату.

У графі Пояснення вказаних Повідомлень позивачем зазначено: 03.08.2023р ФГ "ВІКА" було укладено договір з ТОВ "АГРОХМТЕХНОЛОДЖІ" № 2023/0308/04 на поставку пшениці 2 та 3 класу. 05.08.2023 р. Продукція я була вирощена на землях ФГ "ВІКА" та на орендованій землі. Під врожай 2023 року озиму пшеницю було посіяно на площі 200 га, обсяг виробництва склав 796,7 тон.

Крім того, у Пояснювальних листах за вих.№29 від 03.11.2023р. та за вих. 35 від 17.11.2023р. стосовно зупинення реєстрації спірних накладних, на підтвердження наявних договірних відносин з контрагентом-покупцем ТОВ "АГРОХМТЕХНОЛОДЖІ" позивач вказує, зокрема, що на виконання умов укладеного між ФГ «ВІКА» та ТОВ «АГРОХІМТЕХНОЛОДЖІ» договору купівлі-продажу № 2023/0308/04 від 03.08.2023 р. позивачем було реалізовано пшеницю 2-го та 3 класів, що підтверджується видатковими накладними, ТТН, платіжними інструкціями щодо оплати ТОВ «АГРОХІМТЕХНОЛОДЖІ» отриманого товару. На підтвердження походження товару, позиач надає форми 4-сг-звіт про посівні площі сільськогосподарських культур та 37-сг- звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур , та на підтвердження матеріально технічної бази надає 20-ОПП - повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність.

За результатами розгляду наданих пояснень і документів, доданих до них, регіональною Комісією ГУ ДПС в Одеській області прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН № 9882088/22494057 від 07.11.2023р. та № 10004764/22494057 від 23.11.2023 р., 10004765/22494057 від 23.11.2023 р., за якими підстави відмови: «надання платником податку копії документів, складених з порушенням законодавства». Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Позивачем вказані рішення Комісії регіонального рівня були оскаржені до Комісії центрального рівня ДПС України, проте рішеннями Комісії центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкових накладних/ розрахунку коригування в ЄРПН № 81499/22494057/2 від 23.11.2023 р., № 83775/22494057/2 від 05.12.2023 р. та № 84028/22494057/2 від 06.12.2023 р. за результатами розгляду скарг щодо рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/ розрахунку коригування в ЄРПН, скаргу ФГ ВІКА залишено без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН - без змін, у зв`язку з ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погодившись з рішеннями комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

V. Норми права, які застосував суд.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ПК України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України) передбачено, зокрема, -

- Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. ( підпункт 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику ( пункт 20.2. статі 20 ПК України);

- об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, ; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу . ( підпункти а, б пункту 185.1 стаття 185 ПК України);

- датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. ( абзаци перший - третій пункту 187.1 статті 187 ПК України);

- при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. ( абзац перший пункту 201.10 статті 201 ПК України);

- податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. ( абзац другий пункту 201.10 статті 201 ПК України);

на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін ( п.201.1. ст. 201 ПК України);

- при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. ( абзац 1 пункту 201.10 ст. 201 ПК України);

- підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. ( абзац 5 п. 201.10. ст. 201 ПК України);

- якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. ( абзац 10 пункту 201.10 статті 201 ПК України);

- реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. ( пункт 201.16. ст. 201 ПК України);

Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 , в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 34, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 1246) передбачено, зокрема,

- у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні: податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації ( абзаци 1-2 пункту 2 Порядку № 1246);

- після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування ( абзац 10 пункту 12 Порядку № 1246);

- за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). ( пункт 13 Порядку № 1246);

- квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. ( пункт 14 Порядку № 1246).

- податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. ( пункт 19 Порядку № 1246).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначено постановою Кабміну України від 11 грудня 2019 року № 1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", яка з 01 лютого 2020 року набрала чинності ( далі - Порядок № 1165), зокрема, -

- податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації). (абзац 1 пункту 3 Порядку № 1165 в редакції Постанови КМ № 1154 від 12.10.2022)

- у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. ( пункт 4 Порядку №1165)

- платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). ( пункт 5 Порядку № 1165)

- у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. ( абзац 1 пункту 6 Порядку № 1165)

- у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. ( пункт 7 Порядку № 1165)

- платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет. ( пункт 8 Порядку №1165).

- у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. ( пункт 10 Порядку №1165).

- у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. ( пункт 11 Порядку №1165);

- комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. ( абзац другий пункту 25 цього Порядку № 1165);

- комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. (абзац перший пункту 26 Порядку №1165);

- комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) (пункт 44 Порядку № 1165).

Додатком № 1 до Порядку № 1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема, У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. ( абзац перший пункт 8 додатку № 1 Порядку №1165).

Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.12.2019 за № 1245/34216, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин ( далі - Порядок № 520), зокрема, -

- прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня). ( пункт 2 Порядку № 520).

- у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. ( пункт 4 Порядку № 520).

- перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні ( абзац четвертий пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 19 від 12.01.2023)

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. ( пункт 5 Порядку № 520).

- письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)). ( пункт 6 Порядку № 520).

- письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту. ( пункт 9 Порядку № 520 в редакції Наказу Міністерства фінансів № 19 від 12.01.2023).

- Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. ( пункт 10 Порядку № 520 в редакції Наказу Міністерства фінансів № 19 від 12.01.2023)

- Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. (пункт 12 Порядку № 520).

Додатком № 1 до Порядку № 520 затверджена форма Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно з Наказом Міністерства фінансів № 19 від 12.01.2023).

VI. Оцінка суду.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається обов`язок платника податку на додану вартість скласти податкову накладну на дату виникнення податкових зобов`язань та зареєструвати таку податкову накладну в ЄРПН, а також чітко встановлений алгоритм поведінки контролюючого органу, а саме, щодо перевірки податкової накладна на відповідність ознакам безумовної реєстрації, автоматизованого моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, а також показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу встановлено відповідність господарської операції хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції (за виключенням випадку, коли податкова накладна направлена на реєстрацію платником податку, який відповідає хоча б одному показнику позитивної податкової історії), реєстрація податкової накладної (розрахунку коригування) зупиняється.

При зупиненні реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) платнику податків надсилається квитанція, у якій в обов`язковому порядку зазначається, крім іншого, критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також пропозиція надати пояснення та копії документів, необхідні для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже, дотримання процедури перевірки податкової накладна на відповідність ознакам безумовної реєстрації, здійснення моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, а також показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, зупинення їх реєстрації та подальша реалізація його управлінських функцій, у даному випадку прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних є обставинами, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії.

Спірність питання у даній справі полягає у правомірності рішення, прийнятого регіональною комісією ГУ ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню відповідача-1 з огляду на обґрунтованість позовних вимог та заперечень відповідачів, суд враховує наступне.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалам справи, відповідно до умов договору №2023/0308/04 від 03.08.2023 року позивачем протягом 04.08.2023-06.08.2023 року була здійснена поставка пшениці покупцю ТОВ «АГРОХІМТЕХНОЛОДЖІ», що підтверджується видатковими накладними №16 від 04.08.2023 року, №17 від 05.08.2023 року та №18 від 06.08.2023 року.

За правилом першої події (дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання товару платником податку) на виконання вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, позивачем складено та надіслані для реєстрації в ЄРПН податкові накладні № 15 від 04.08.2023 на суму 383250,08 грн. в т.ч. ПДВ 47065,80 грн., № 16 від 05.08.2023 року на суму 196224.04 грн. в т.ч. ПДВ 24097.69 грн. ; № 17 від 06.08.2023 на суму 191 983,99 грн., в т.ч. ПДВ 23576,98 грн.

Згідно квитанцій ДПС України від 22.08.2023 та 23.08.2023 реєстрація вказаних податкових накладних в ЄРПН зупинена на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Як зазначалось вище, за положеннями пункту 8 додатку № 1 Порядку №1165, в редакції чинній на момент складання квитанції ДПС України 05.07.2023 року, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних є наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

На підтвердження підстав застосування пункту 8 Додатку № 1 Порядку №1165 при зупинені спірних ПН, відповідачем-1 надано актуальне рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.04.2023 року №1182, яким Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку № 1165, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 29.03.2023 року прийнято рішення про невідповідність платника податку на додану вартість ФГ «ВІКА» критеріям ризиковості платника податку.

Доказів оскарження позивачем даного рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області матеріали справи не містять, а тому відповідачем доведено наявність підстав для зупинення спірної ПН за вказаним пунктом Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Разом з тим, у постановах Верховного Суду від 21.02.2023 року по справі №2240/3271/18, від 16.02.2023 по справі № 380/7648/22 висловлено, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. У випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Як вбачається з квитанцій від 22.08.2023 та 23.08.2023 року за реєстр. № № 921282877 , № 9214014196 та №9214015819, то вони не містить, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Формальне зазначення у квитанціях пропозиції надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН є лише дублюванням норми підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165.

Умови такої пропозиції дають підстави позивачу самостійно визначати перелік необхідних документів, що в подальшому виключає посилання відповідача на їх недостатність чи неповноту та спростовує доводи про недостатність документів поданих позивачем.

Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зауважив, що хоча затверджена Порядком № 1165 форма рішення і не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, вказана обставина не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Верховний Суд у постановах від 14.12.2022 у справі № 560/11825/21 (ЄДРСР 107878016), від 16.02.2023 у справі № 380/7648/22 (ЄДРСР 109063942) виснував, що у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Також, у постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 (ЄДРСР 100789179) Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Аналогічна позиція також висловлена у постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі 380/5383/21 (ЄДРСР 105024835).

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, визначено пунктом 5 цього Порядку.

При цьому, даний перелік документів, необхідних для розгляду комісією регіонального рівня питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН є орієнтовним та може відрізнятись для кожної конкретної господарської операції з урахуванням специфіки діяльності платника податків, особливостей здійснення господарської операції (наприклад, поставка, товару, робіт або послуг), події, за якою складено податкову накладну (дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг) тощо.

Тобто, перелік документів, необхідних для розгляду комісією регіонального рівня питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами п.185.1 ст.185 ПК України.

Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, імовірним є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01.02.2023 у справі №140/506/22 (ЄДРСР 108724635).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суд.

Матеріалами справи підтверджується, що не зазначення вичерпного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН спонукало позивача надати контролюючому органу копії документів на власний розсуд, з урахуванням особливостей здійснення господарської операції.

При цьому, відповідачем не заперечується, що на підтвердження інформації, зазначеної в спірних ПН, та на підтвердження наявності та виконання договірних відносин з покупцем - ФГ ВІКА, позивачем було надано контролюючому органу копії таких документів: договору купівлі-продажу 2023/0308/04 від 03.08.2023 року, видаткові накладні, ТТН, платіжні інструкції. На підтвердження матеріально технічної бази для господарської діяльності надає форми 4сгзвіт про посівні площі сільськогосподарських культур та 37сгзвіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур та форму формами 20-ОПП повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність. На підтвердження походження товару та відносин контрагентів пов`язаниз із здійсненням господарської діяльності позивача надав договір з ТОВ «АГРОСЕМ» № 29.09.22-187 від 29.09.2022 р., специфікацію, додаткову угоду до специфікації № 1 від 29.09.2022 року до цього договору, видаткову накладну № АГ-04/10106 від 04.10.2022 року, платіжні інструкції, що свідчать про перерахування коштів за мінеральні добрива№ 201 від 30.09.2022 року та № 203 від 04.10.2022 року ; договір поставки нафтопродуктів з ТОВ «ПУСК ЕНЕРДЖИ ГРУП» №ПЕГ-24/11/2022-3 від 24.11.2022 року, додатки до договору поставки нафтопродуктів №ПЕГ-24/11/2022-3 від 24.11.2022 року № 1 від 24.11.2022року; № 2 від 03.02.2023 року; №3 від 17.02.2023 року; видаткові накладні № 295 від 29.11.2022 року, № 39 від 06.02.2023 року, №58 від 19.02.2023 року, товарно-транспортні накладні № 29/11/2022-857 від 29.11.2022 року, № 06.02.2023- 1557 від 06.02.2023 року, платіжні інструкції, що свідчать про перерахування коштів за дизельне паливо № 245 від 29.11.2022 року, №311 від 07.02.2023 року, № 322 від 21.02.2023 року; договір №148/23/19 з ТОВ «ФІРМА ЕРІДОН» від 17.01.2023 р.,додатки до договору: №148/23/19/2-ЗЗР від 22.02.2023року, №148/23/19/5-ЗЗР від 27.03.2023 року,№ 148/23/19/6-ЗЗР від 24.04.2023 року, № 148/23/19/7-ЗЗР від 16.05.2023року до договору №148/23/19 від 17.01.2023 року, видаткові накладні №5756 від 24.02.2023р., № 11164 від 14.03.2023р, № 32386 від 27.04.2023р., № 45250 від 23.05.2023р., № 45418 від 23.05.2023р., №45239 від 25.05.2023р., №47416 від 26.05.2023р, платіжні інструкції, що свідчать про перерахування коштів за засоби захисту рослин № 231 від 24.02.2023р., № 271 від 25.04.2023 р., № 293 від 17.05.2023.

Зі змісту наданих пояснень та наявних в матеріалах справи документів слідує, що позивач доводить наявність у нього договірних відносин з його контрагентом щодо поставки товару.

Незважаючи на надані пояснення та додані документи, що підтверджують наведені у поясненнях факти, відмовляючи у реєстрації спірних ПН, відповідач-1 в оскаржуваних рішеннях посилається на надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства, проте жодним чином не конкретизував, які з поданих ФГ «ВІКА» копій документів складені/оформлені із порушенням законодавства, та у чому полягають ці порушення.

Під час розгляду даної справи відповідачем -1 також не надано жодного доказу на підтвердження надання платником податку копій первинних документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що відповідачем було направлено позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі, за формою згідно з додатком 2 до Порядку №520, з пропозицією щодо надання додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування.

Щодо позиції відповідача, викладеної у відзиві на позов, стосовно ненадання документів на підтвердження вимог норм якості, не надання бухгалтерської документації та сумнівністю платіжних інструкцій з причини того, що них відсутні підписи уповноваженої особи, то суд зазначає, що вказані доводи відповідача не ґрунтується на доказах, які у розумінні статті 74 КАС України є допустимими, якими у даному випадку є протокол засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ( додаток № 4).

Натомість, на вимогу суду відповідачем-1 не надано Протокол засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ( додаток № 4) щодо розгляду пояснень та копій документів, поданих позивачем 26.10.2023 р.

Вказане на думку суду свідчить про недотримання податковим органом вимог пунктів 44, 46 Порядку № 1165 в частині розгляду пояснень та копій документів, поданих платником податку щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.

Разом з тим, судом досліджено надані копії первинних документів та встановлено, що вони містять всі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, тож вважати їх неналежними доказами відсутні підстави. Доказів зворотного суду не надано.

Додатково суд зауважує, що відповідно до вищенаведених положень пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, у даному випадку, це дата відвантаження товарів. ( абзаци перший - третій пункту 187.1 статті 187 ПК України).

З матеріалів справи судом встановлено, що спірні ПН складені позивачем за наслідком відвантаження товарів, що підтверджується видатковими накладними, а відтак з настання вказаної події, яка зумовлює виникнення податкових зобов`язань, як постачальника товару, у позивача виник обов`язок щодо складення податкової накладної, яка підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18.

Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

Не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

З урахуванням наведених вище норм чинного законодавства, враховуючи те, що податкові накладні № 15 від 04.08.2023р., № 16 від 05.08.2023 р., № 17 від 06.08.2023 р. складені позивачем в межах господарської операції, які є об`єктом оподаткування, суд дійшов висновку про те, що за умови не наведення Комісією регіонального рівня доказів того, що документи, складені з порушенням законодавства, свідчить про протиправність такого рішення, у зв`язку з чим, рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9882088/22494057 від 07.11.2023р. та № 10004764/22494057 від 23.11.2023 р., 10004765/22494057 від 23.11.2023 р. про відмову в реєстрації податкових накладних є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання на реєстрацію.

Згідно частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

У цьому випадку, зобов`язання відповідача-2 (ДПС України) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну датою її фактичного надходження є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Зважаючи на те, що судом встановлено протиправність рішень відповідача-1 щодо відмови у реєстрації спірної податкової накладної, то, відповідно, вимога позивача про зобов`язання ДПС України її зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх подання на реєстрацію, є також обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

VІІ. Висновок суду.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

VIII. Розподіл судових витрат.

Згідно положень ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як встановлено судом, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 9084,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №589 від 02 березня 2024 року (а.с. 21)

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI ) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено з 01.01.2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 гривень.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. ( частина 3 ст. 4 цього Закону).

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем подано до суду позов в електронній формі, яким заявлено заявлено дві вимоги немайнового характеру, то за звернення до суду з даною позовною заявою позивач мав сплатити судовий збір в сумі 7267,20 грн. ( 3 028,00 * 3* 0,8)

Враховуючи, що за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, тому судовий збір у розмірі 7267,20 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області, у складі якого утворено Комісію, що прийняла оскаржуване рішення, яке судом визнано протиправним та скасовано.

Щодо розподілу судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9000,00 грн. суд зазначає наступне.

Витрати на професійну правничу допомогу врегульовані статтею 134 КАС України, якою передбачено, зокрема

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст.134 КАС України).

- для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. (ч. 3 ст.134 КАС України).

- для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 4 ст.134 КАС України).

- розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. (ч. 5 ст.134 КАС України).

- у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 6 ст.134 КАС України).

- обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. ( частина 7 статі 134 КАС України)

Розподіл судових витрат врегульований статтею 139 КАС України, якою передбачено, зокрема, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. ( частина 7 статі 139 КАС України)

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.( частина 9 статі 139 КАС України)

Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) передбачено, зокрема

- договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. ( пункт 4 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI)

- представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. (пункт 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI)

- інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

- видами адвокатської діяльності є, серед іншого, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами … Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом. ( стаття 19 Закону № 5076-VI)

- гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час. ( стаття 30 Закону № 5076-VI)

З огляду на наведені вище правові норми є одним з видів судових витрат і адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право позивача на відшкодування понесених документально підтверджених ним витрат на правничу допомогу.

При цьому, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення гонорару адвоката у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, професійна правнича допомога у даній справі надавалося Адвокатом Кочуровим Андрієм Олександровичем, про що свідчить ордер про надання правничої допомоги серії ВН №1340067 від 01.03.2024 року, згідно договору б/н від 01.03.2024 року.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в сумі 9 000,00 грн., позивачем надано:

1) договір про надання правничої допомоги від 01.03.2024 року, укладений між адвокатом Кочуровим Андрієм Олександровичем (Адвокат) та ФГ ВІКА (Клієнт) за умовами якого адвокат зобов`язується надати Клієнту правничу допомогу - у справі про оскарження рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9882088/22494057 від 07.11.2023 року, № 10004764/22494057 від 23.11.2023 року, № 10004765/22494057 від 23.11.2023 року, голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Вдовиченка Ю.О., зобов`язання вчинити певні дії (далі-Справа), а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором. (п.1.1 Договору ) За надання правничої допомоги Клієнт сплачує Адвокату гонорар у розмірі 9000 (дев`ять тисяч) грн. Вартість одного візиту до установи, підприємства, організації або адвокатського запиту 500 грн. (у разі необхідності). Участь в судовому засіданні онлайн 1000 грн. Адвокат може надавати розрахунок витраченого часу для наданої правової допомоги.(п.3.1 Договору).Клієнт сплачує гонорар адвокату в розмірі згідно п.3.1 Договору у триденний строк з моменту підписання цього договору. Сплата гонорару не залежить від змісту та суті рішення суду. (п.3.2 Договору).Для покриття фактичних витрат Адвоката, пов`язаних з наданням правничої допомоги, Клієнт на протязі трьох днів з моменту підписання Договору сплачує аванс на покриття витрат зі сплати судового збору у розмірі визначеному законом, транспортних витрат (поїздок) у розмірі 1500 грн. для поїздки в м. Одеса, канцелярських та поштових витрат, а також витрат на оплату послуг установ, підприємств у разі їх залучення. В разі недостатності розміру авансу для покриття всіх фактичних витрат Адвокат надсилає прохання про перерахування додаткового розміру коштів з зазначенням потрібної суми та наданням звіту про напрямки використання авансу. Клієнт перераховує додаткові кошти в розмірі, зазначеному Адвокатом, не пізніше трьох робочих днів після отримання відповідного прохання. (п.3.3 Договору). Оплата гонорару, перерахування коштів, необхідних для покриття фактичних витрат, здійснюється в готівковій або безготівковій формі -платіжним дорученням на поточний рахунок Адвоката з зазначенням відповідного призначення платежу. (п. 3.4 Договору)

2) розрахунок гонорару від 01 березня 2024 р., згідно якого адвокатом Кочуровим А.О., згідно укладеного договору про надання правничої допомоги від 01.03.2024 року з Клієнтом ФГ «ВІКА» в особі голови Криванич Віктора Івановича здійснено розрахунок гонорару визначений в п. 3.1 Договору: розмір гонорару за виконувану роботу за договором (фіксований розмір): 9000.00 грн. Всього: 9000 (дев`ять тисяч) грн. 00 коп.

3) детальний опис робіт ( наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 01 березня 2024 р згідно якого адвокатом здійснено наступні послуги : подання адвокатських запитів, клопотань, заяв з метою збору доказів у справі; консультація, аналіз судової практики, узгодження правової позиції, підготовка і подання позову до суду у Справі; представництво в суді відповідної інстанції, подання процесуальних клопотань, заяв тощо, підтримання вимог позову, отримання документів від суду, фіксований розмір за комплекс захисту у Справі (3 податкових накладні), вартість: 9000,00 грн.

4) платіжна інструкція № 590 від 02.03.2024 року на суму 9 000,00 грн, призначення платежу : Оплата згiдно рахунку № 01-03/2024 вiд 01.03.2024 року за надання послуг -представництво в судi, подання позову Без ПДВ.

Відтак, надані позивачем документи дозволяють встановити зміст наданих адвокатом послуг та їх загальну вартість.

При цьому, за приписами ч. 7 ст. 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як встановлено судом, у відзиві на позов, заперечуючи проти витрат на правничу допомогу, то відповідач зазначив, зазначена справа є справою незначної складності та за своїм предметом та суб`єктним складом відповідача справа відноситься до категорії типових справ, які розглядаються адміністративними судами. Відповідачі зазначають, що справа не потребувала затрат значного часу, підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, тому просять зменшити відшкодування витрат на правничу допомогу до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2024 рік 3028,00 грн.

Перевіривши обґрунтованість заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та заперечень щодо заявлених витрат, суд зазначає таке.

У постанові Верховного Суду від 02 червня 2022 року по справі №160/6899/20 викладено правову позицію, згідно якої визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Отже, при вирішенні питання стосовно розподілу витрат, пов`язаних із правовою допомогою адвоката, суд насамперед звертає увагу на те, що справа даної категорії відповідно до предмету спору є справою незначної складності, розгляд якої здійснювався в порядку письмового провадження (без виклику сторін) за наявними у ній матеріалами.

Надаючи оцінку заявленому розміру витрат на правову допомогу з огляду на його співмірність, складність та фактично витрачений час на виконання адвокатом робіт, суд зазначає, що такий вид правничої послуги, як підготовка позовної заяви і подання її до суду включає в себе і ряд інших супутніх послуг таких, як: подання адвокатських запитів, клопотань, заяв з метою збору доказів у справі; консультація, аналіз судової практики, узгодження правової позиції.

Водночас суд зазначає, що аналіз законодавства та судової практики, формування правової позиції та надання відповідної консультації, підготовка позовної заяви не вимагала від представника позивача надмірного обсягу юридичної і технічної роботи з огляду на незначну складність вказаної справи (малозначна справа) та сталу судову практику у даній категорії справ, в т.ч. і суду касаційної інстанції. Опрацювання правової позиції у справі не вимагає значних затрат часу. Окрім того, справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, що не вимагає безпосередньої участі сторін, а, отже, і значної затрати часу. Процесуальні документи у справі є однотипними, а тому також не потребують значної затрати часу.

У той же час, суд не оспорює права адвоката самостійно визначати гонорар, однак, у даному конкретному випадку, не може вважати, що при встановленні такого розміру гонорару була врахована складність даної справи та інші істотні обставини.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Суд наголошує на тому, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 30.01.2023р. №910/7032/17).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що зазначено у рішенні від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України (заява № 19336/04), заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Враховуючи встановленні обставини справи та приписи ч. 5 ст.134 і п.2 ч.9 ст.139 КАС України, суд вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача в розмірі 3000,00 грн. за представництво адвоката у суді першої інстанції, який зумовлений тим, що дана справа є типовою, відноситься до справ незначної складності, а її розгляд здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, тому не потребує тривалістю часу, яку мав витратити адвокат під час складання позовної заяви, з урахуванням того, що аналіз законодавства та судової практики, формування правової позиції не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних.

Таким чином, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов Фермерського господарства ВІКА (вул. Центральна, буд. 307, с. Павлівка, Болградський район, Одеська область, 68450, ЄДРПОУ 22494057) до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044, ЄДРПОУ 44069166), до Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393), про визнання протиправним та скасування рішення- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9882088/22494057 від 07.11.2023р. та № 10004764/22494057 від 23.11.2023 р., 10004765/22494057 від 23.11.2023р. про відмову у реєстрації податкових накладних № 15 від 04.08.2023; № 16 від 05.08.2023 року; № 17 від 06.08.2023 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 15 від 04.08.2023; № 16 від 05.08.2023 року; № 17 від 06.08.2023 року постачальника (продавця) Фермерського господарства «ВІКА» та отримувача (покупця) Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОХІМТЕХНОЛОДЖІ», подану Фермерським господарством «ВІКА», щодо товарю пшениця 2-го та 3-го класу, врожаю 2023 року на суми 383250,08 грн., 196224,04 грн., 191983,99 грн. відповідно датою їх фактичного подання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь Фермерського господарства ВІКА судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7267,20 грн. ( сім тисяч двісті шістдесят сім гривень 20 копійок ) .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь Фермерського господарства ВІКА витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. ( три тисячі 00 копійок ) .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна