Рішення

від 31.01.2025 по справі 460/9367/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 січня 2025 року м. Рівне№460/9367/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до Фермерського господарства "Лук`янчук Володимира Петровича" про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий виклад позицій учасників справи.

Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з вказаним адміністративним позовом (позовною заявою) до Фермерського господарства "Лук`янчук Володимира Петровича" (далі - відповідач), у якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 13129,94 грн заборгованості по витратах на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня по червень 2024 року включно.

Обґрунтовуючи свій позов, позивач зазначає про те, що відповідач є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування і приписами чинного законодавства на нього покладено обов`язок відшкодування для позивача витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, однак відповідач в установлених порядку та строки вказані у позовній заяві витрати для позивача не відшкодував, а тому така заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за рішенням суду.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, не подав до суду свій відзив на позов у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, про причини неподання відзиву в установлений строк для суду не повідомив, щодо дає суду підстави для висновків про те, що у відповідача відсутні поважні причини неподання відзиву в установлений судом строк, а тому наявні передбачені частиною 2 статті 175 КАС України умови і підстави для вирішення судом цього спору за наявними матеріалами справи та без відзиву відповідача.

2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.

Позовна заява подана до суду 20.08.2024 позивачем через свого уповноваженого представника у електронній формі із використанням електронного кабінету позивача в ЄСІТС, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 20.08.2024.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2024 визначено суддю Максимчука О.О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.

Ухвалою від 09.09.2024 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та встановив учасникам справи строки для подання до суду їх заяв по суті спору та доказів.

Зазначена ухвала суду про відкриття провадження у справі від 09.09.2024 була направлена судом для позивача у електронній формі і отримана ним через електронний кабінет позивача в ЄСІТС, а також у зв`язку з відсутністю у відповідача електронного кабінету в ЄСІТС була надіслана судом для відповідача у паперовому вигляді на його поштову адресу рекомендованим листом з повідомленням про вручення через АТ "Укрпошта", отримана відповідачем 19.09.2024 згідно з наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, що відповідно до приписів статті 251 КАС України вважається належним врученням судового рішення для учасника справи.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, не подав до суду свій відзив на позов у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, про причини неподання відзиву в установлений строк для суду не повідомив, щодо дає суду підстави для висновків про те, що у відповідача відсутні поважні причини неподання відзиву в установлений судом строк, а тому наявні передбачені частиною 2 статті 175 КАС України умови і підстави для вирішення судом цього спору за наявними матеріалами справи та без відзиву відповідача.

На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).

З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

3. Встановлені судом обставини справи, зміст спірних правовідносин.

Розглянувши наявні у справі матеріали, з`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.

Згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), відповідач Фермерське господарство "Лук`янчук Володимира Петровича" (ідентифікаційний код 35190189) зареєстрований 22.06.2007 як юридична особа, місцезнаходженням якої є адреса: вул. Незалежності, 18А/2, с. Тишиця, Рівненський р-н, Рівненська обл., 34620, і яка не перебуває у стані припинення або ліквідації.

За даними Пенсійного фонду України у відповідача були працівники, зайняті на роботах, що дають право на призначення за віком пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2 - 8 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", і яким такі пенсії були призначені і виплачувались позивачем протягом періоду часу, за який позивач у позовній заяві просить стягнути заборгованість по витратах на виплату та доставку пільгових пенсій.

Позивачем для відповідача (як роботодавця вказаних працівників) були сформовані розрахунки фактичних витрат та виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Розрахунки): від 11.01.2024 №1700-0604-8/2391, від 12.03.2024 №1700-0604-8/13695

Загальна сума фактичних витрат та виплату та доставку пенсій, нарахованих позивачу для відповідача згідно вказаних Розрахунків за зазначений у них період, складає 13129,94 грн.

Наведені Розрахунки були надіслані позивачем для відповідача рекомендованими листами за адресою вул. Незалежності, 18А/2, с. Тишиця, Рівненський р-н, Рівненська обл., 34620, яка згідно з даними з ЄДР є зареєстрованим в установленому порядку місцезнаходженням цієї юридичної особи (відповідача), що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих та фіскальних чеків АТ "Укрпошта".

Згідно з наданими Головним управлінням ДПС у Рівненській області на запит позивача переліками платників податку четвертої групи відповідач протягом періоду часу, за який позивач у позовній заяві просить стягнути заборгованість по витратах на виплату та доставку пільгових пенсій, не мав статусу платника податку четвертої групи, а отже протягом вказаного періоду часу не мав статусу сільськогосподарського товаровиробника, віднесеного до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України.

На момент судового розгляду справи та на дату ухвалення судом цього рішення суду по суті спору учасниками справи не подані до суду і судом не здобуті та відповідно в матеріалах судової справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт оспорювання відповідачем в установленому законом порядку проведених позивачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій та/або факт сплати відповідачем вказаної у зазначених розрахунках заборгованості на загальну суму 13129,94 грн.

Отже, предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача на користь позивача 13129,94 грн заборгованості по витратах на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня по червень 2024 року включно згідно з вказаними вище розрахунками, яку відповідач в установлені законом порядку та строки не сплатив.

4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду.

Встановивши наведені вище фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини, суд вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню такі норми права і висновки Верховного суду про їх застосування.

Приписами статті 1 та частини 1 статті 2 Конституції України встановлено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, суверенітет якої поширюється на всю її територію.

Відповідно до приписів статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) є тим нормативно-правовим актом, що розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, та визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Приписами пункту 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV передбачено, що:

1) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди;

2) до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону;

3) покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частин 2 і 3 статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26цього Закону, здійснюється у такому порядку:

- підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини 2 статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;

- за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пунктів 2 - 8 частини 2 статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини 3 статті 114 цього Закону.

4) у разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Закон України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР) визначає порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування та у статті 2 передбачає, що для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини 1 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2 - 8 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663) затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція №21-1).

Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції №21-1 платниками страхових внесків є: страхувальники: роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно з пунктом 6.1 Інструкції №21-1 для підприємств та організацій (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України) відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»:

- особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

- особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2 - 8 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Приписами пункту 6.4. Інструкції №21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.5. Інструкції №21-1 визначено, що розрахунки формуються програмними засобами Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України до 01 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (підсистема «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи» (ППВП ЕПС)) за даними відомостей, сформованих згідно з додатком 8. Уповноважені особи підписують розрахунки та передають їх підрозділам, відповідальним за направлення їх платникам.

Відповідно до правил пункту 6.7. Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (абзац 1 пункту 6.7.Інструкції №21-1). У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії (абзац 2 пункту 6.7.Інструкції №21-1). Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (абзац 3 пункту 6.7.Інструкції №21-1).

Отже, за наведеного правового регулювання, суд дійшов до висновку про те, що обов`язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, а відповідач зобов`язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем. При цьому підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період. До такого ж висновку дійшов і Верховний суд у постановах від 15.05.2024 у справі №640/31886/20, від 18.01.2023 у справі №826/8883/17, від 05.01.2021 у справі №640/18421/19.

Водночас, аналогічна позиція Верховного Суду стосовно застосування положень Інструкції №21-1 сформована, зокрема, у постановах від 07.09.2018 у справі №826/4490/15, від 14.02.2019 у справі №805/487/17-а, від 14.02.2019 у справі №805/951/17-а, від 25.04.2019 у справі №820/1165/17, від 25.04.2019 у справі №813/822/17, від 25.04.2019 у справі №810/3957/15, від 21.10.2019 у справі №2а-135/10/2270/9, від 21.10.2019 у справі №819/2382/15, від 08.11.2019 у справі №802/84/16-а, від 09.04.2020 у справі №813/2829/17, від 14.05.2020 у справі №809/603/17, від 16.06.2020 у справі №826/5835/14 та від 23.06.2020 у справі №815/6413/16.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11 зроблено висновок про те, що спір Управління Пенсійного фонду України з роботодавцем про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, є публічно-правим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Щодо права органів Пенсійного фонду України звертатись до суду з позовом про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, суд зазначає, що подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі №805/473/17-а дійшла висновку про те, що "органи Пенсійного фонду України мають законодавчо визначені повноваження звертатися до суду із такими позовами; відносини, що стали підставою позову виникають незалежно від волі платника внеску; в цих відносинах бере участь орган державної влади; ці відносини здійснюються за методом влади і підпорядкування; метою вступу органу Пенсійного фонду України у ці відносини є публічний інтерес, а саме - забезпечення безперебійного функціонування пенсійної системи України. Пенсійний фонд України є суб`єктом владних повноважень у цій сфері правовідносин, а тому спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, і їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.".

Водночас, при вирішенні подібних спорів у постановах від 20.03.2018 у справі №804/18891/14, від 26.06.2018 у справі №804/8277/14, від 28.11.2019 у справі №460/3113/18, від 01.12.2021 у справі №140/1205/19 та інших Верховний суд дійшов до висновку про те, що у разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, строки звернення до суду, визначені положеннями КАС України - не застосовуються.

5. Висновки суду по суті спору та позовних вимог.

Враховуючи встановлені судом у цій справі і описані вище фактичні обставини, відповідні їм правовідносини, застосовані до них судом норми права, суд дійшов до наступних висновків по суті спору та позовних вимог.

На момент судового розгляду справи та на дату ухвалення судом цього рішення суду по суті спору учасниками справи не подано до суду і відповідно в матеріалах судової справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт оспорювання або оскарження відповідачем в установленому законом порядку проведених позивачем Розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій від 11.01.2024 №1700-0604-8/2391, від 12.03.2024 №1700-0604-8/13695 та/або факт сплати відповідачем для позивача вказаної у зазначених Розрахунках заборгованості на загальну суму 13129,94 грн по витратах на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня по червень 2024 року включно.

З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку про те, що така вказана позивачем у позовній заяві заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку, позовні вимоги якого ґрунтуються на вимогах закону, відповідають обставинам справи та підтверджені належними і допустимими доказами, дослідженими судом в ході судового розгляду справи.

Одночасно, суд вважає за необхідне зазначити про те, що в ході судового розгляду цієї справи та ухвалення судом цього рішення суду по суті спору суд не надає оцінки правильності і обґрунтованості розміру сум заборгованості відповідача по витратах на виплату та доставку пільгових пенсій, визначеної позивачем у надісланих відповідачу Розрахунках, за якими у відповідача виникла вказана заборгованість, оскільки відповідачем не було подано до суду будь-яких заперечень щодо правильності визначення і обґрунтованості такої заборгованості або відповідної зустрічної позовної заяви щодо її оспорювання, чи про визнання протиправними та скасування вказаних Розрахунків позивача, тоді як в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв`язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог і вказаний принцип знайшов своє відображення у частині 2 статті 9 КАС України.

Відповідно до приписів частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Однак в ході судового розгляду справі відповідач належними та допустимими доказами не спростував правомірності та обґрунтованості позовних вимог позивача.

А тому суд дійшов до висновку про те, що у цій справі наявні фактичні і правові підстави для ухвалення судового рішення про повне задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 13129,94 грн заборгованості по витратах на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня по червень 2024 року включно.

6. Розподіл судових витрат.

У зв`язку з ухваленням судом цього рішення про задоволення позову суб`єкта владних повноважень до особи, яка не є суб`єктом владних повноважень, передбачені статтею 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки відповідно до приписів частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, однак позивачем не надано суду доказів понесення таких судових витрат.

Керуючись статтями 241-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до Фермерського господарства "Лук`янчук Володимира Петровича" про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій задовольнити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства "Лук`янчук Володимира Петровича" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області 13129,94 грн заборгованості по витратах на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня по червень 2024 року включно.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (місцезнаходження: вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, Рівненська обл., 33028, код ЄДРПОУ: 21084076);

Відповідач: Фермерське господарство "Лук`янчук Володимира Петровича" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Незалежності, 18А/2, с. Тишиця, Рівненський р-н, Рівненська обл., 34620; код ЄДРПОУ/РНОКПП: 35190189).

Суддя Олександр МАКСИМЧУК