Рішення

від 20.01.2025 по справі 307/1614/24

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/1614/24

Провадження № 2/307/359/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2025 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І., при секретарі Ком`яті Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Буштинської селищної ради про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Панфілов Павло Генадійович, звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , де третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Буштинської селищної ради про позбавлення батьківських прав. В позовній заяві представник зазначив, що 12 жовтня 2017 року позивачка ОСОБА_1 уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_3 , який зареєстровано у виконавчому комітеті Новобарівської сільської ради та про що складено актовий запис №7. Від спільного шлюбу у них народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя між сторонами не склалося, вони прожили у шлюбі не тривалий час і коли дитині виповнилося один рік та сім місяців, чоловік покинув сім`ю, виїхав за кордон і з того часу вони не спілкуються. За рішенням Тячівського районного суду від 05 травня 2022 року шлюб між сторонами розірвано. Крім цього, у 2022 році позивачка звернулася до суду з позовом до колишнього чоловіка ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 до досягнення нею повноліття та рішенням Тячівського районного суду від 22 листопада 2022 року у справі №307/2180/22 позов задоволено частково та ухвалено стягувати з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки у розмірі 1700 гривень щомісячно, починаючи з 30 червня 2022 року і до її повноліття. Однак, відповідач жодної копійки аліментів на утримання дитини не сплатив. Також представник зазначає, що вже більше двох років відповідач ОСОБА_2 відсутній по місцю свого постійного проживання, виїхав за межі України за кордон, долею своєї доньки не цікавиться, матеріальної допомоги не надає у зв`язку з чим позивачка періодично змушена виїжджати на сезонні роботи в Республіку Чехія, щоб мати змогу матеріально забезпечувати свою сім`ю. Також вказує, що коли позивачка перебуває за кордоном, малолітня донька також знаходиться з нею та відвідує дитячий садок. В позовній заяві вказано, що відповідач ОСОБА_2 на даний час працює та проживає в м. Прага на сусідній вулиці, де проживає позивачка з дитиною на орендованій квартирі, про що йому добре відомо, однак він жодного разу не прийшов і не поцікавився життям своєї доньки, а у березні поточного року, перебуваючи в м. Прага, вони випадково зустрілися в кафе, і донька також була там, але колишній чоловік ОСОБА_2 сидів за столиком і бачив свою рідну дитину, навіть не звертав на неї уваги.

Просить суд позбавити відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця селища Дубове, Тячівського району, Закарпатської області, України, батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Панфілов П.Г. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини та просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, а тому суд в порядку ст. 223 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Представник органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Буштинської селищної ради в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, а тому суд в порядку ст. 223 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ста. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ч 7 ст.7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно до ст.ст. 150, 180 СК України батьки зобов`язані виховувати і утримувати дитину до досягнення повноліття, піклуватися про стан здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 12 жовтня 2017 року у виконавчому комітеті Новобарівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.26).

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 2 серпня 2023 року за №00041080743 вбачається, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано на підставі рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 05 травня 2022 року (справа №307/598/22) (а.с.28-29)

Також встановлено, що під час шлюбу в сторін народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_2 , та її батьками значаться сторони ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.27).

З рішення Тячівського районного суду Закарпатської області віл 22 листопада 2022 року в цивільній справі №307/2180/22 вбачається, що судом вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень, щомісячно, починаючи з 30 червня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.30-33).

15 серпня 2023 року на підставі вказаного рішення суду було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень, щомісячно, починаючи з 30 червня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.36-37).

Розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, виданим Тячівським ВДВС у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції підтверджується те, що станом на 19 березня 2024 року заборгованість зі сплати аліментів боржника ОСОБА_2 становить 32300 гривень (а.с.38)

Згідно характеристики Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 20 березня 2024 року за №14 ОСОБА_1 , народилася в с. Новобарово, Тячівського району, Закарпатської області. Після закінчення Новобарівської ЗОШ І-ІІ ст., вступила до Мукачівського Гуманітарного педагогічного коледжу МДУ на факультет «Музичне мистецтво», за спеціальністю «Вчитель музики та музичний керівник». У 2016 році вступила до МДУ на факультет « Музичне мистецтво » і здобула базову вищу освіту. Трудову діяльність розпочала у 2018 році у Новобарівському ЗДО на посаді « Музичний керівник». Розлучена. Проживає у будинку батьків. Має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час тимчасово ніде не працює. Виїжджає на сезонні роботи за кордон. Дочка постійно знаходиться з матір?ю. Дитина відвідує дитячий садочок за місцем проживання матері. За час проживання в селі Новобарово показала себе з позитивної сторони, як порядна, ввічлива та вихована людина. За характером спокійна, врівноважена, цілеспрямована. Серед особистих якостей - ініціативна, креативна, творча особистість, постійно прагне до розвитку та самовдосконалення. Серед односельчан та однолітків користується авторитетом та повагою. Скарг відносно неї та її близьких родичів до виконавчого комітету Буштинської селищної ради не надходило. Добросовісна. Працьовита. В громадських місцях поводиться відмінно. До адміністративної відповідальності ні вона, ні її рідні не притягалися (а.с.39-40).

В акті обстеження матеріально-побутових умов проживання, складеного 20 березня 2024 року депутатом Буштинської селищної ради, зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою АДРЕСА_1 . Під час обстеження встановлено, що ОСОБА_1 проживає у будинку батьків в хороших матеріальних умовах і має все необхідне для нормального проживання з дитиною. Донька ОСОБА_4 перебуває на утриманні матері (а.с.41-42)

Згідно довідки виконкому Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 20 березня 2024 року за №139 до складу сім`ї ОСОБА_1 входить її донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.43).

З довідки виконкому Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 20 березня 2024 року за №140 вбачається, що на утриманні ОСОБА_1 перебуває її малолітня донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.43).

В довідці комунального некомерційного підприємства Тячівської районної ради Центру первинної медико-санітарної допомоги Новобарівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини за №38 зазначено, що дитина ОСОБА_4 оглянута лікарем, здорова. Також вказано, що на прийоми з дитиною завжди з`являється мама, без батька. Зі слів сімейного лікаря ОСОБА_6 на огляди завжди приходить мама з дитиною (а.с.44).

Згідно довідки виконавчого комітету Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 04 квітня 2024 року за №932 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований в АДРЕСА_2 , на даний час зі слів родичів він на території селища відсутній, виїхав за межі України (а.с.47).

Згідно характеристики виконавчого комітету Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав в селищі з дня народження. З дня одруження проживав по місцю проживання колишньої дружини в с. Новобарово, Тячівського району. За час проживання в селищі зарекомендував себе з позитивної сторони. Має спокійний, врівноважений характер. В громадських місцях дисциплінований, до правопорушень не схильний, скарги на його поведінку в селищну раду не надходили (а.с.48).

Згідно висновку органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Буштинської селищної ради від 31 травня 2024 року за №17-21/38 дано згоду на позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 , відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.62).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що малолітня донька ОСОБА_1 - ОСОБА_4 завжди перебуває з матір`ю. Коли ОСОБА_1 вийшла заміж, то вона разом з чоловіком проживала в будинку батьків в с. Новобарово. Після розлучення вона також залишилась там проживати разом зі своєю донькою. Чоловік ОСОБА_1 участі у вихованні дитини не приймає, аліменти не сплачує.

Відповідно до ст. 164 ч.1 п.2 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Виходячи з тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України суд має підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав виключно за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).

Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Згідно з пунктами 15 та 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Пунктом 18 вказаної Постанови передбачено, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, а тому суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

У постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі №461/7387/16-ц (провадження № 61-29266св18) вказано, що «звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтована підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оцінювальний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин. За положенням частини шостої статі 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок виконавчого комітету має рекомендаційний характер. Судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Самі по собі встановлені судами факти, що батьки спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально, приймають участь у вихованні не у достатній мірі не може бути підставою для позбавлення батьківських прав. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальної забезпеченості (ст. 5 Декларації про соціальні та правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, особливо у разі передачі дітей на виховання та їх усиновлення на від 03 грудня 1986 року)».

Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування, а ч. 2 ст. 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ч. 2 ст. 157 Сімейного кодексу України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Судом встановлено, що на даний час відповідач ОСОБА_2 дійсно не проживає зі своєю дитиною ОСОБА_4 та позивачкою ОСОБА_1 , оскільки перебуває за кордоном та не перебуває у шлюбі з позивачкою ОСОБА_1 ..

Суд не бере до уваги висновок органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Буштинської селищної ради від 31 травня 2024 року за №17-21/38, яким рекомендовано позбавити відповідача ОСОБА_2 відносно його малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав, оскільки він не достатньо обґрунтований та не свідчить про умисне ухилення відповідача ОСОБА_2 від утримання та виховання своєї малолітньої дитини, у зв`язку з чим потребує застосування до нього такого крайнього заходу як позбавлення батьківських прав.

Оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд вважає, що матеріалами справи не доведено факт умисного ухилення відповідачем ОСОБА_2 від виконання своїх обов`язків по вихованню і утриманню своєї малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підстав для позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно його малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не має, а тому в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Буштинської селищної ради про позбавлення батьківських прав слід відмовити.

Судові витрати в частині сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.5, 12, 81, 209, 223, 263, 265 ЦПК України, ст.ст.7, 141, 150, 155, 157, 164 ч.1 п.2, 180 СК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Буштинської селищної ради про позбавлення батьківських прав, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи :

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка та мешканка АДРЕСА_3 , України, РНОКПП - НОМЕР_3 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований в АДРЕСА_2 , України, РНОКПП - НОМЕР_4 .

Третя особа - орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Буштинської селищної ради Закарпатської області, адреса: 90556, селище Буштино, вул. Головна, 61, Тячівського району, Закарпатської області.

Повний текст рішення суду складено 30 січня 2025 року.

Головуючий В.І. Бобрушко