Ухвала

від 30.01.2025 по справі 752/10164/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №752/10164/24

Провадження № 11п/824/66/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , про направлення клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 , поданого у кримінальному провадженні № 4202410000000092 від 13.02.2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підсудністю з Голосіївського районного суду м. Києва (справа №752/10164/24 (1-кс/752/926/25)) до Шевченківського районного суду м. Києва,

в с т а н о в и л а :

28.01.2025 року до Київського апеляційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , в якому захисник просив направити клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 , поданого у кримінальному провадженні № 4202410000000092 від 13.02.2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підсудністю з Голосіївського районного суду м. Києва (справа №752/10164/24 (1-кс/752/926/25)) до Шевченківського районного суду м. Києва.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_5 здійснюється захист ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №4202410000000092 від 13.02.2024 року, досудове розслідування у якому здійснюється слідчим СУ ГУ НП у м. Києві, яким повідомлено підзахисному про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Вказує, що стороною обвинувачення вручено ОСОБА_6 і направлено до Голосіївського районного суду м. Києва клопотання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник вважає, що вказане клопотання відповідно до вимог КПК України не має підстав розглядатись слідчими суддями Голосіївського районного суду м. Києва (справа №752/10164/24 (1-кс/752/926/25)).

Зазначає, що встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення.

Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини. Зокрема, як порушення вимог пункту 1 ст. 6 Конвенції ЄСПЛ розглядає порушення правил територіальної підсудності внаслідок передання справи з одного суду до іншого без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких підстав зміни територіальної підсудності, встановлених у КПК України.

Приписами ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201, ч. 3 ст. 244, ч. 10 ст. 290 КПК України визначено, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Частиною 1 ст. 38 КПК України передбачено, що органами досудового розслідування є органи, що здійснюють досудове слідство і дізнання.

Згідно із положеннями ст. 38 КПК України органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділи детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.

Тобто, чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування не службових осіб - слідчих цих органів досудового розслідування, а відповідні державні установи - слідчі підрозділи та підрозділи детективів.

Захисник вказує, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на даний час місцезнаходження Слідчого управління Головного управління Національної поліції в місті Києві (ЄДРПОУ 40108583, скорочена назва СУ ГУ НП у м. Києві) визначено за адресою: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15 (Шевченківський район м. Києва, реєстраційна справа органу знаходиться в Шевченківській районній в місті Києві державній адміністрації), тобто вказаний територіальний орган Національної поліції перебуває під територіальною юрисдикцією Шевченківського районного суду м. Києва.

Заявник посилається на те, що така позиція повністю підтверджується судовою практикою, яка свідчить про те, що в разі звернення з клопотаннями або скаргами до: Дніпровського районного суду м. Києва (ухвала від 12.11.2019 у справі № 755/3682/18), Солом`янського районного суду міста Києва (ухвала від 15.11.2021 у справі № 760/24656/21), Печерського районного суду м. Києва (ухвала від 11.06.2021 у справі №757/7774/21-к), Голосіївського районного суду м. Києва (ухвала від 06.09.2022 у справі № 752/8860/22), (ухвала від 15.10.2019 у справі №752/21304/19)1,

слідчі судді, керуючись ст. 26 КПК України, у судових рішеннях зазначали, що СУ ГУ НП в м. Києві знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 15, таким чином територіально відноситься до Шевченківського району м. Києва, тому повертали заявникам матеріали для звернення до належного суду.

Правильність таких позицій підтверджується й судовою практикою Київського апеляційного суду, з рішень якого випливає, що у разі проведення досудового розслідування слідчими Головного управління Національної поліції в м. Києві територіальною юрисдикцією є Шевченківський районний суд м. Києва (ухвали Київського апеляційного суду від 10.09.2022 у справі № 757/51212/19-к, від 03.12.2020 у справі №757/46814/19-к) та від 06.05.2021 у справі №752/4520/21,в якій безпосередньо зазначено: «... з 11.02.2021 органом досудового розслідування в кримінальному провадженні №52020000000000785 є Головне управління Національної поліції у м. Києві.

З огляду на те, що досудове розслідування в кримінальному провадженні № 52020000000000785 здійснюють слідчі СУГУНП ум. Києві. розташованого за адресою: вул. Володимирська, 15 Шевченківського району м. Києва...

Судовий контроль у кримінальному провадженні здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Тому, на думку колегії суддів, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про те, що скарга представника ОСОБА 6 не підлягає розгляду Голосіївським районним судом м. Києва та повернув її останньому. Колегія суддів також звертає увагу на те, що апелянт у своїй апеляційній скарзі фактично погодився з рішенням суду першої інстанції про непідсудність поданої ним скарги Голосіївському районному суду м. Києва, вказавши, що остання підлягає розгляду Шевченківським районним судом м. Києва».

Захисник посилаєтся і на те, що правова позиція щодо визначення територіальної підсудності на стадії досудового розслідування саме за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ, знайшла своє відображення у наступних судових рішеннях: ухвала Київського апеляційного суду від у справі № 757/27708/20-к від 19.02.2021; в ухвалі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 20.01.2020, провадження № 51-206впс20; в ухвалі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18.05.2020, провадження № 51-190.1 впс20; в ухвалі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22.05.2020, провадження № 51-2436 вис 20; в ухвалі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03.09.2020, провадження № 51-4116впе20 в ухвалі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 13.10.2020, провадження № 51 - 4916впс207.

Окрім цього зазначає, що слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_8 (яка 08.02.2023 задовольняла клопотання на проведення обшуків), на підтвердження не підсудності кримінального провадження № 42022100000000563 від 04.11.2022 Голосіївському районному суду м. Києва, 06.04.2023 та 07.04.2023 винесено ухвали у справах №752/2323/23: провадження № 1-кс/752/2563/23; провадження № 1-кс/752/2546/23; провадження № 1-кс/752/2548/23; провадження № 1-кс/752/2549/23; провадження № 1-кс/752/2561/23; провадження № 1-кс/752/2562/23; провадження № 1-кс/752/2564/23 - про відмову в задоволенні клопотань слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві, погоджених прокурором Київської міської прокуратури, у яких було безпосередньо зазначено: «Місцезнаходженням відповідного органу досудового розслідування є місце розташування територіального підрозділу (управління), який має статус юридичної особи публічного права, або розташування його територіального підрозділу (слідчого відділу), який такого статусу не має, до структури якого входить відповідний орган досудового розслідування.

Достеменно відомо, що слідче управління Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 15, що територіально відноситься до Шевченківського району м. Києва.

Матеріали клопотання не містять інших доказів, які б дали підстави вирішувати питання про надання, тимчасового доступуу кримінальному провадженні №42022100000000563, яке перебуває на досудовому розслідувані у СУ ГУ НП у м. Києві, яке територіально знаходиться за адресоюу Шевченківському районі м. Києва, слідчим суддею Голосіївського району м. Києва.»

Окрім цього, в постанові від 08.10.2024 року про групу слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, за підписом заступника ОСОБА_9 , у п. 3 було зазначено «визначити місцем розташування та проведення досудового розслідування службові приміщення в адміністративних будівлях, розташованих за адресами: Шевченківський район - м. Київ, вул. Володимирська, 15, Голосіївський район - м. Київ, вул. Антоновича, 114; Подільський район - м. Київ, вул. Електриків, 25-ж, Святошинський район - м. Київ, бульвар Кольцова, 22а, Печерський район - м. Київ, Бессарабська площа, 3».

На підтвердження даної правової позиції щодо правильності визначення підсудності за Шевченківським районним судом м. Києва свідчить той факт, що саме у кримінальному провадженні № 4202410000000092 від 13.02.2024 року слідчими суддями Шевченківського районного суду м. Києва після видання вказаного наказу вже розглянуті справи: ухвала від 20.12.2024 - справа № 761/41661/24, провадження № 1-кс/761/27550/2024; ухвала від 29.11.2024 - справа № 761/42922/24, провадження № 1-кс/28338/2024.

Окрім цього, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень у 2024 році слідчими суддями Шевченківського районного суду м. Києва ухвалено понад 500 рішень у кримінальних провадженнях, що розслідувались слідчими СУ ГУ НП у м. Києві.

Таким чином, органом досудового розслідування, яким розслідується кримінальне провадження № 42022100000000563 від 04.11.2022 за ознаками ч. 4 ст. 191 КК України, є Слідче управління Головного управління Національної поліції в місті Києві, яке розташоване за адресою: вул. Володимирська, 15, м. Києва, тобто перебуває під територіальною юрисдикцією Шевченківського районного суду м. Києва, тому звернення слідчого до вказаного суду свідчить про порушення правил територіальної підсудності.

Згідно до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» встановлено, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції України та Законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.

Пунктами 1, 2 ч. 7 ст. 56 вказаного Закону визначено, що суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до Закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Також ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на існування двох елементів безсторонності суду: суб`єктивної, яка полягає у тому, щоб жоден із його членів відкрито не проявляв упередженість та особисту зацікавленість, а також об`єктивної, що передбачає існування достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви щодо цього.

Зі змісту ст. б Конвенції та практики Європейського Суду з прав людини з питань неупередженості суду вбачається, що правосуддя має не тільки здійснюватись, а повинно та коле демонструватись. Під сумнівом - довіра до суду, яку суд має вселяти громадянам у демократичному суспільстві. Як правило, неупередженість означає відсутність упереджень або упередженості, при цьому її наявність або відсутність можуть бути перевірені різними способами (справа «Кіпріану проти Кіпру», п. 118; справа «Мікаллеф проти Мальти», п. 93). Європейський Суд з прав людини у своїй практиці проводить відмінність між суб`єктивним підходом, тобто прагненням переконатися в суб`єктивному обвинуваченні або інтересі певного судді у конкретній справі та об`єктивним підходом, тобто визначенням, чи були судді надані достатні гарантії, щоб виключити будь-які обгрунтовані сумніви в цьому відношенні (справа «Кіпріану проти Кіпру», п. 118; справа «П`єрсак проти Бельгії», п. 30; справа «Грівз проти Сполученого Королівства», п. 69).

Заявник посилається на те, що відповідно до частини другої статті 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

У зв`язку з чим, з метою дотримання правил здійснення кримінального провадження та з метою недопущення його істотних порушень, які мають юридичні наслідки, виникла необхідність у визначенні підсудності з розгляду клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 , поданого у кримінальному провадженні № 4202410000000092 від 13.02.2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , за правилами, визначеними статтею 132 КПК України, в порядку, передбаченому частиною другою статті 34 КПК України.

У судове засідання прокурор не з`явився, враховуючи, що відповідно до ч. 4 ст. 34 КПК України, його неявка не перешкоджає проведенню розгляду, колегія суддів вважає за можливе розглянути дане клопотання без його участі.

Від захисника ОСОБА_5 30.01.2025 року до початку судового засідання надійшла заява про розгляд поданого ним клопотання без його участі.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши доводи клопотання, колегія суддів прийшла до наступного висновку.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Згідно частин 1, 2 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо:

1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності;

2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду;

3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження;

4) ліквідовано суд, який здійснював судове провадження.

Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Згідно з ч. 6 ст. 34 КПК України суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені частиною першої цієї статті.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до положень п. 24 цієї статті, судове провадження є кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими обставинами.

Системний аналіз зазначених правових норм, а також визначень термінів «кримінальне провадження» (п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України) та «судове провадження» (п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України) дає підстави вважати, що кримінальне провадження у розумінні ст. 34 КПК України є тотожним поняттю «судове провадження».

З урахуванням наведеного, направлення кримінального провадження з одного суду до іншого суду в порядку, передбаченому положеннями ст. 34 КПК України, можливе лише після направлення справи до суду першої інстанції у порядку, передбаченому ст. 291 КПК України, для розгляду її по суті за правилами глав 27, 28 цього Кодексу.

Вказане узгоджується із позицією, викладеною в ухвалі Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 571/196/18-к (провадження № 51-4493впс18).

Враховуючи вищевикладене, оскільки в клопотанні захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 порушено питання про направлення з одного суду до іншого матеріалів провадження за клопотанням слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, поданого у кримінальному провадженні № 4202410000000092 від 13.02.2024 року, яке перебуває на стадії досудового розслідування, то порядок направлення проваджень з одного суду до іншого, передбачений статтею 34 КПК, у даному випадку не підлягає застосуванню, а відтак клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 32, 34, 419 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , про направлення клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 , поданого у кримінальному провадженні № 4202410000000092 від 13.02.2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підсудністю з Голосіївського районного суду м. Києва (справа №752/10164/24 (1-кс/752/926/25)) до Шевченківського районного суду м. Києва, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3