Постанова

від 31.01.2025 по справі 440/5664/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2025 р. Справа № 440/5664/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Калиновського В.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської митниці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2024, головуючий суддя І інстанції: Є.Б. Супрун, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 07.11.24 по справі № 440/5664/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Центр харчових технологій"

до Полтавської митниці Державної митної служби України

про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

09.05.2024 директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Центр харчових технологій" (надалі - ТОВ "НВП ЦХП", Товариство) Арутюнян А.Р., діючи від імені та в інтересах Товариства, направив до Полтавського окружного адміністративного суду позов, що заявлений до Полтавської митниці Державної митної служби України (надалі - Полтавська митниця), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806020/2024/000074, а також визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA806020/2024/000026/2 від 22.03.2024.

В обгрунтування позовних вимог, позивач вказував на обставини порушення прав Товариства на безперешкодне митне оформлення товару у порядку ст. 49 Митного кодексу України за основним методом внаслідок безпідставних, як на його думку, висновків митного органу про заниження митної вартості товару (інвертор 110 Квт SUN2000-110KTL-M2 у кількості 4 шт. на загальну суму 3 912,00 доларів США, регулятор частот DTSU666-H 250A/50mA у кількості 1 шт. на загальну суму 128,00 доларів США, контролер SmartLogger3000A01CN у кількості 2 шт. на загальну суму 1 152,00 доларів США, загальна сума поставки - 5 192,00 доларів США) під час його митного оформлення при ввезенні на територію України, оскільки надані до митниці документи кореспондуються між собою, містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, підтверджують числові значення митної вартості (її складових) і не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

В той же час рішення про коригування митної вартості, як на переконання представника позивача, не відповідає вимогам ст. 55 Митного кодексу України, оскільки не містить жодних обґрунтувань, які призвели до виникнення сумнівів митного органу у правильності визначення митної вартості. На підтвердження вартості транспортування до митного кордону України, включеної до митної вартості товару, позивач надав договори транспортного експедирування, довідку про транспортні витрати, яка є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів згідно з висновками, сформульованими Верховним Судом у постанові від 06.09.2019 у справі №815/2501/18. Вважає помилковим посилання митного органу на те, що банківський платіжний документ без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі якого здійснено платіж, не є доказом достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару. Як свідчить зміст оскаржуваного рішення, посадовою особою відповідача не було наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом. Представник позивача звертає увагу на обставини того, що вся вартість товару прив`язана до кількості, а загальну вартість складає вартість окремих видів товару помножена на їх кількість. Незважаючи на те, що вартість товарів, поданих до митного оформлення, пов`язується з кількістю, відповідачем було зроблено коригування із застосуванням митної вартості, визначеної в кілограмах.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Центр харчових технологій" у справі №440/5664/24 - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Полтавської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA806020/2024/000026/2 від 22.03.2024.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806020/2024/000074.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Центр харчових технологій" судові витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що Полтавський окружний адміністративний суд у своєму рішенні від 23.06.2022 описує, що одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують митну вартість товарів та наводить перелік таких документів, перелічених в ч. 2.ст. 53 МК України. Митниця здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості відповідно до ст. 54 МК України.

На переконання апелянта, судом першої інстанції не враховано, що позивачем здійснювалось декларування товару із застосуванням резервного методу визначення митної вартості, передбаченого ст. 64 МК України, а не ст. 58 МК України. При цьому, в адміністративному позові позивачем не наведено жодних обгрунтованих пояснень причин декларування митної вартості товару не за першим, а за резервним методом її визначення.

Позивачем додаткові документи не подавались, відповідно митниця була позбавлена свого права передбаченого ч.5 ст.54 МКУ щодо можливості впевнитись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Представник відповідача вважає, що що станом на день прийняття спірного рішення митниця не мала можливості застосувати норми ст.58 МК України.

Позивач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 09.11.2023 між ТОВ "НВП ЦХП" (Покупець) та Hefei Pinergy Solar Technology Co, Ltd, Китай, (Продавець) був укладений контракт №09/11-2023, за умовами якого Продавець зобов`язався поставити та передати, а Покупець - прийняти та оплатити інвертори та інші товари згідно з Інвойсом, що є невід`ємною частиною цього Контракту. Відповідно до п. 2.1. Контракту №09/11-2023, загальна сума контракту становить суму всіх інвойсів (а.с. 13-17).

Згідно з інвойсом №PNG23N411109 від 09.11.2023 до контракту №09/11-2023 узгоджено поставку та оплату наступного товару: інвертор 110 квт SUN2000-110KTL-M2 в кількості 4 шт. на загальну суму 3912,00 доларів США (978,00 доларів США за шт.), регулятор частот DTSU666-H 250A/50mA в кількості 1 шт. на загальну суму 128,00 доларів США, контролер SmartLogger3000A01CN в кількості 2 шт. на загальну суму 1152,00 доларів США (576,00 доларів США за шт.), загальна сума поставки - 5192,00 доларів США (а.с. 25).

Замовлений товар був оплачений Покупцем у повному обсязі 21.11.2023, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №89 від 21.11.2023 (а.с. 12).

На підтвердження вартості транспортування до митного кордону України, включеної до митної вартості товару, Товариством до митного органу надавалися документи, які підтверджують розмір понесених витрат, у тому числі договір про транспортно-експедиторське обслуговування №221201, укладений 22.12.2023 між ТОВ "НВП ЦХП" та ТОВ "Транслогістик-ЮА" (а.с. 41-48) та договір про організацію перевезення вантажів автотранспортом №0108, укладений 01.08.2022 між ТОВ "Транслогістик-ЮА" та ФОП ОСОБА_1 (а.с. 53-57).

Вартість міжнародного автоперевезення вантажу за межами державного кордону України (до п/п Устилуг (Україна) у сумі 12 971,70 грн позивач підтверджує наданою до митного оформлення довідкою ТОВ "Транслогістик-ЮА" про транспортні витрати від 19.03.2024 №428315, якою також відображено вартість міжнародного автоперевезення вантажу по території України за маршрутом п/п Устилуг - смт. Чутово у розмірі 10 300,00 грн (а.с. 40).

З метою митного оформлення придбаних товарів 21.03.2024 Товариство подало до митного органу митну декларацію за формою ІМ 40 №24UA806020002107U0 з додатками (а.с. 21-24).

Як повідомляє представник позивача, Товариством була заявлена митна вартість товару за основним методом відповідно до частини 1 статті 53 МК України та разом з митною декларацією до митного органу подано документи, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) №09/11-2023 від 09.11.2023, інвойс №PNG23N11109 від 09.11.2023, страховий поліс №10459003902358129115 від 10.01.2024, пакувальний лист б/н від 09.12.2023, платіжну інструкцію в іноземній валюті №89 від 21.11.2023, коносамент №ННSE3114747 від 10.01.2024, декларацію про походження товару, автотранспортну накладну №9568 від 15.03.2024, довідку про транспорті витрати №428315 від 19.03.2024, договір про організацію перевезень вантажів автотранспортом №0108 від 01.08.2022, договір про транспортно-експедиторське обслуговування №221201 від 22.11.2023, договір-доручення №Т-П/ВС-53 на надання послуг на брокерсько-митне обслуговування від 08.09.2022, документацію з відображенням технічних характеристик товару.

Здійснивши відповідно до ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України перевірку документів, наданих Товариством до митного оформлення, Полтавська митниця 22.03.2024 прийняла рішення про коригування митної вартості імпортованих товарів UA806020/2024/000026/2 (а.с. 30-31), яким було здійснено коригування митної вартості із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів з дотриманням положень ст. 60 Митного кодексу України.

Визначена митна вартість була обґрунтована наявністю у митного органу (відповідно до бази даних ЄАІС Держмитслужби) інформації щодо митного оформлення товару по раніше визнаній митній вартості за ЕМД від 06.02.2024 №24UA205140008756U5, оформлений товар "Інвертор 100 kW:SUN2000-110KTL-M2" з рівнем митної вартості 56,3527 дол./США/кг, країна походження Китай, ТМ HUAWEI.

Приймаючи таке рішення митний у своєму повідомленні декларанту (а.с. 35-39) зазначив, крім іншого, наступне.

"...Згідно декларації митної вартості до МД № 24UA806020002107U0 від 21.03.2023 до митної вартості товару включено вартість транспортування до митного кордону України 13521,70 грн. Декларантом у підтвердження даних витрат разом з МД подано довідку про транспортні витрати від 19.03.2024 № 428315, договори транспортного експедирування від 01.08.2022 № 0108 між ТОВ «ТРАНСЛОГІСТІК-ЮА» та ФОП ОСОБА_1 , від 22.12.2023 № 221201 між ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЦЕНТР ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ" та ТОВ «ТРАНСЛОГІСТІК-ЮА». Відповідно до пункту 1.2 договору транспортного експедирування від 22.12.2023 № 221201 на кожне перевезення може подаватись заявка, в якій зазначаються відомості що стосуються організації ТЕО, проте до митного оформлення заявку не подано. Відповідно до пункту 4.1.3 договору транспортного експедирування від 22.12.2023 №221201, оплата за перевезення здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення експедитором рахунку, проте до митного оформлення не подано рахунки на оплату транспортних послуг та банківські платіжні документи, що підтверджують оплату таких послуг. Пунктом 4.1.6. визначено, що виконані послуги регламентуються актом виконаних робіт, п. 4.1.7. передбачає, що плата експедиторові зазначається у додатку до договору. Такий додаток може мати вигляд додаткової угоди, заявки, акту виконаних робіт, рахунку Експедитора, гарантійного листа Клієнта, погодженого з Експедитором. Але жодних таких документів не надано до митного оформлення для підтвердження витрат на транспортне експедирування та перевезення товару. Відповідно до коносаменту від 10.01.2024 № HHSE3114747 порт завантаження Шанхай, Китай, а порт розвантаження Гданськ, Польща. Згідно автотранспортної накладної від 15.03.2024 № 9568, в порту Гданськ здійснювалось перевантаження вантажу з борта судна на вантажний автомобіль. Згідно довідки про транспортні витрати від 19.03.2024 № 428315 навантажувально-розвантажувальні роботи включені у вартість перевезення, але не зазначено які саме навантажувально- розвантажувальні роботи - в порту Гданськ чи на території України, та не виділено їх вартість, що унеможливлює перевірку складових митної вартості. Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 в графі 21 зазначаються витрати навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. В наданій до митного оформлення декларації митної вартості в графі 21 відповідні відомості відсутні. Виходячи з цього, неможливо визначити фактичний розмір витрат, понесених при доставці товару до митного кордону України, чи всі складові включені до митної вартості товару, що унеможливлює перевірити числове значення складових митної вартості відповідно до ч. 4 ст. 54 МКУ...

Банківський платіжний документ від 21.11.2023 № 89 на оплату товару містить посилання на контракт 09.11.2023 № 09/11-2023, але відсутнє посилання на інвойс від 09.11.2023 № PNG23N411109, що унеможливлює ідентифікувати оплату грошових коштів з даною конкретною поставкою товарів. Враховуючи вищевикладене, документи, подані декларантом для підтвердження митної вартості містять розбіжності та не містять інформації про усі складові митної вартості. Виходячи з цього, неможливо визначити фактичний розмір витрат, понесених при доставці товару до митного кордону України, чи всі складові включені до митної вартості товару, що унеможливлює перевірити числове значення складових митної вартості відповідно до ч. 4 ст. 54 МКУ. Враховуючи викладене, з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням ч.2, 3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - декларацію країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.) На підставі ст. 254 МКУ необхідно надати переклади документів, складених іноземною мовою відповідно до вимог п. 2.5. розділу II Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.12 №631 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.12 за №1360/21672. Згідно ч.6 ст.53 МКУ, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. У відповідь на письмову вимогу митного органу декларантом надіслано лист від 22.03.2024 № 2203/Т-5, яким повідомлено, що інших додаткових документів протягом 10 календарних днів надати немає можливості. Виходячи з поданих документів, точно не відомо яка дійсна вартість поставленого товару...

Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару, відсутність документального підтвердження відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товарів, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2. ст.58 МКУ, п.6 ст.54 МКУ... Відповідно до бази даних ЄАІС Держмитслужби в митниці наявна інформація щодо митного оформлення товару подібного (аналогічного) товару, митна вартість якого визнана митним органом за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту), час митного оформлення товарів максимально наближений. Отже, митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів з дотриманням положень ст. 60 МКУ. Визначена митна вартість товару ґрунтується на раніше визнаній митній вартості за ЕМД від 06.02.2024 №24UA205140008756U5, оформлений товар - «Інвертор 100 kW: SUN2000-110KTL-M2» з рівнем митної вартості 56,3527 дол.США/кг, країна походження Китай, ТМ HUAWEI. У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято рішення про коригування митної вартості від 22.03.2024 № UA806020/2024/000026/2".

Коригування митної вартості стало підставою для видання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA806020/2024/000074 (а.с. 32-34).

Позивач не погоджуючись із правомірністю підстав прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи підтверджують заявлену митну вартість товарів, з огляду на що обраний ним основний метод їх визначення забезпечує досягнення цілей використання відомостей про митну вартість товарів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 МК України, при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

З матеріалів справи вбачається, що митна декларація за формою ІМ 40 №24UA806020002107U0 була подана Товариством до митного органу 21.03.2024 (а.с. 21-24).

Тож при вирішенні даного публічно-правового спору Митний кодекс України застосовується судом у редакції згідно із Законом від 20.12.2023 №3523-IX.

Згідно з ч. 1 ст. 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

В силу приписів ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

У свою чергу положеннями ст. 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У відповідності до ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідності до приписів частин 1 - 3 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно ч.ч. 3, 4 ст. 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Аналіз вищевказаних норм законодавства дозволяє суду дійти висновку про те, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.

З матеріалів справи встановлено, що позивач надав до митного органу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені приписами ч. 2 ст. 53 МК України, перелік яких наведений у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806020/2024/000074, а саме: пакувальний лист б/н від 09.12.2023, рахунок-фактура (інвойс) №PNG23N11109 від 09.11.2023, коносамент №ННSE3114747 від 10.01.2024, автотранспортна накладна №9568 від 15.03.2024, декларацію про походження товару №PNG23N411109 від 09.11.2023, банківський платіжний документ на оплату товару в іноземній валюті №89 від 21.11.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення товару у вигляді довідки про транспорті витрати №428315 від 19.03.2024, страховий поліс №10459003902358129115 від 10.01.2024, зовнішньоекономічний договір (контракт) №09/11-2023 від 09.11.2023, договір-доручення на надання послуг на брокерсько-митне обслуговування №Т-П/ВС-53 від 08.09.2022, договір про організацію перевезень вантажів автотранспортом №0108 від 01.08.2022, договір про транспортно-експедиторське обслуговування №221201 від 22.11.2023, документацію з відображенням технічних характеристик товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Згідно з ч. 4 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Керуючись цими положеннями Митного кодексу декларантом було заявлено митну вартість товару за першим методом (вартість товару за контрактом + витрати на транспортування товару до кордону України).

Так, у графі 12 митної декларації №24UA806020002107U0 "відомості про вартість" позивач зазначив митну вартість усієї партії товару у розмірі 308 849,67 грн, хоча фактурна вартість товару складає 5 192,00 USD (графа 22) х 39,1399 грн (курс на момент) = 203 214,36 грн.

Згідно з довідкою ТОВ "Транслогістик-ЮА" (код ЄДРПОУ 44323829) про транспортні витрати №428315 від 19.03.2024, міжнародне автоперевезення вантажу за межами державного кордону України за маршрутом Gdansk-склад консолідованих вантажів Pruszkow - п/п Устилуг (Україна) складає 12971,70 грн, експедиторська винагорода у межах митної території України складає 550,00 грн. Міжнародне автоперевезення вантажу по території України за CMR №9568 від 15.03.2024 у складі збірної автодоставки за маршрутом п/п Устилуг - смт. Чутово складає 10 300,00 грн. Навантажувально-розвантажувальні роботи включені у вартість перевезення, страхування вантажу не проводилося (а.с. 40).

Як зазначив представник позивача у додаткових поясненнях, при визначенні митної вартості з метою здійснення митного оформлення декларантом було заявлено митну вартість за результатами консультацій з митним органом.

Тож незважаючи навіть на факт узгодження митної вартості у ході консультацій з декларантом, митний орган не прийняв узгоджену у ході таких консультацій митну вартість, натомість за результатами проведеного контролю митної вартості товару 22.03.2024 прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №806020/2024/000026/2, відповідно до якого митна вартість імпортованого товару була визначена за другорядним методом на підставі цінової інформації, наявної у базі даних ЄАІС Держмитслужби за ЄМД від 06.02.2024 №24UА205140008756U5, за якою оформлений товар - "Інвертор 100 kW: SUN2000-110KTL-M2" з рівнем митної вартості - 56,3527 дол.США/кг, країна походження Китай, ТМ Huawei.

Колегія суддів вважає, що відповідач при визначенні митної вартості товару протиправно дійшов висновку про наявність підстав застосування другорядного методу виходячи з ваги товару у кілограмах без урахування особливостей окремих товарних позицій та, відповідно, їх різної ціни за одиницю. Митним органом при визначені вартості не були враховані особливості та найменування товару з огляду на обставини того, що товар у виробника має вартість з розрахунку за штуку.

Аналізуючи наведене, колегія суддів вважає, неможливим здійснення розрахунку митної вартості виключно з урахуванням загальної маси товару, тоді як вартість товару митним органом була визначена за кілограм без урахування кількості товару у штучному еквіваленті та інших індивідуальних ознак кожного окремо взятого товару з імпортованої партії.

До того ж підстави застосування резервного методу виходячи з ваги товару ніяким чином не обґрунтовано у рішенні про коригування митної вартості товарів.

Таким чином, застосований відповідачем метод визначення митної вартості виключно з урахуванням загальної маси товару не відповідає вимогам ст.ст. 49, 50, 55, 58-63 МК України.

На переконання колегії суддів, позивач подав до митного органу усі необхідні документи, які підтверджують митну вартість товарів, як того вимагає ч. 2 ст. 53 МК України, і такі документи не містять розбіжностей, ознак підробки, натомість містять повні і достатні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни.

Мотиви спірного рішення відповідача з приводу того, що для підтвердження вартості транспортування до митного кордону України у розмірі 13521,70 грн декларантом не подано до митного оформлення заявку, в якій зазначаються відомості, що стосуються організації ТЕО, рахунки на оплату транспортних послуг та банківські платіжні документи, що підтверджують оплату таких послуг, суд визнає безпідставними з урахуванням наступного.

Виходячи з положень ст. 53 МК України, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення для підтвердження митної вартості товару декларант подає митному органу документи, перелік яких визначений частиною другою цієї статті. При цьому виключно у випадку наявності у поданих документах розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявності ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, декларант надає ще й документи, передбачені ч. 3 ст. 53 МК України.

Так, митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляді цих товарів та інше.

При цьому витребувати дозволяється лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені у ст. 53 МК України.

З матеріалів справи вбачається, що до митного органу було надано договір про транспортно-експедиторське обслуговування №221201 від 22.12.2023, укладений між ТОВ "НВП ЦХП" (Клієнт) та ТОВ "Транслогістик-ЮА" (Експедитор), умовами якого передбачено, що експедитор зобов`язується організувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надати інші ТЕО Клієнту за згодою сторін. Згідно з п. 1.2. Договору, під кожне перевезення сторони можуть укласти окрему заявку, в якій зазначається найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення, місце завантаження та розвантаження, заплановану дату надання вантажу тощо. При відсутності заявки умови перевезення, послуги, вартість, дані про вантаж, тощо, визначаються транспортними документами, накладними, рахунками сторін за цим договором (а.с. 41-48).

У свою чергу ТОВ "Транслогістик-ЮА" як Замовник доручає перевезення вантажів ФОП ОСОБА_1 , який є Виконавцем за договором про організацію перевезення вантажів автотранспортом №0108 від 01.08.2022 (а.с. 53-57).

На підставі цих договорів Експедитором ТОВ "Транслогістик-ЮА" було організовано міжнародне перевезення вантажу автомобільним транспортом від Польщі до України. При цьому ТОВ "НВП ЦХП" не перебував у безпосередніх взаємовідносинах з перевізником, оскільки Експедитор в особі ТОВ "Транслогістик-ЮА" залучав до здіснення автоперевезення виконавця в особі ФОП ОСОБА_1 , який безпосередньо здійснював перевезення на підставі міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №9568 від 15.03.2024. У зв`язку з тим, що позивач перебував у взаємовідносинах саме з Експедитором в особі ТОВ "Транслогістик-ЮА" до митниці було надано довідку Експедитора про транспортні витрати від 19.03.2024, яка відображає усі складові витрат, що пов`язані з транспортуванням товару як до митного кордону України, так і в межах території України, відомості про включення вартості навантажувально-розвантажувальних робіт до вартості перевезення, які були включені до розрахунку митної вартості товару.

Так само безпідставними суд визнає мотиви коригування митної вартості з підстав неможливості ідентифікувати факт оплати грошових коштів за даною конкретною поставкою з огляду на те, що банківський платіжний документ від 21.11.2023 №89 на оплату товару містить лише посилання на контракт від 09.11.2023 №09/11-2023, але відсутнє посилання на інвойс від 09.11.2023 №PNG23N411109.

Очевидним у даному контексті є той факт, що платіжний документ складається установою банку, яка здійснює його проведення, в силу чого платник (позивач) ніяким чином не може впливати на форму платіжного документу та його змістовну частину.

Тим не менше, наданий до митного оформлення платіжний документ у вигляді платіжної інструкції в іноземній валюті від 21.11.2023 №89 (а.с. 12), окрім іншого, у графі 70х "Details of payment" відображає деталі платежу, такі як скорочену назву товару, за який здійснюється оплата (PRPMNT for inverter, Frequency regulator, ACC), які, з урахуванням відображених у цій же графі реквізитів контракту та маршруту слідування (POL:CN, POD:UA), дозволяють прослідкувати беззаперечний зв`язок відображеного платежу з імпортованим за митною декларацією №24UA806020002107U0 товаром.

Відповідно до правової позиції, сформульованої у постанові Верховного Суду від 13.07.2021 у справі №200/6521/20-а, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У постанові від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18 Верховний Суд також дійшов висновку про те, що митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів.

Отже, витребування додаткових документів можливе у разі наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості.

Разом з тим, митний орган з надуманих у даному випадку міркувань (відсутність посилання на інвойс від 09.11.2023 №PNG23N411109), вдався до невиправдано надмірного формалізму, чим грубо порушив критерії обґрунтованості, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України), розсудливості (п. 6 ч. 2 ст. 2 КАС України) та пропорційності, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (п. 8 ч. 2 ст. 2 КАС України), що є самостійною підставою для скасування оспорених позивачем рішень відповідача.

Зазначення відповідачем одночасно усіх можливих причин, що передбачені частиною 6 статті 54 МК України, не можна вважати належним обґрунтуванням коригування митної вартості товарів та подальшої відмови у митному оформленні товарів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №820/2014/17, в якій суд касаційної інстанції також вказав на те, що формальне виконання процедури консультацій, надлишкове узагальнення причини невизнання задекларованої позивачем митної вартості свідчать про відсутність практичної реалізації в діяльності відповідача принципу належного урядування і принципів адміністративної практики, рекомендованих Резолюцією Комітету Міністрів Європи 77 (31) від 28.09.1977 "Про захист особи відносно актів адміністративних органів".

Отже, суд першої інстанції вірно зазначив, що факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом другорядного методу визначення митної вартості.

З приводу посилань митного органу на наявність у базі даних ЄАІС зафіксованих фактів митних оформлень за ідентичними та подібними товарами суд зазначає, що наявність в базі даних ЄАІС інформації про те, що подібний товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки, як уже зазначено судом вище, неможливо здійснювати розрахунок вартості виключно з урахуванням загальної маси товару, тоді як вартість товару митним органом визначена за кілограм без урахування кількості товару у штучному еквіваленті та інших індивідуальних ознак кожного окремо взятого товару з імпортованої партії. Крім того база даних митного органу не відображає умов договору, його учасників, не враховує безліч обставин, які можуть впливати на ціну товару (його характеристики, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 04.09.2018 у справі №814/2659/16, у постанові від 21.08.2018 у справі № 804/7845/17, у постанові від 07.12.2018 у справі №809/4367/15, від 19.03.2021 по справі № 820/5525/16, які суд, враховуючи вимоги ч. 5 ст. 242 КАС України, застосовує й до спірних правовідносин.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем документи підтверджують заявлену митну вартість товарів, з огляду на що обраний ним основний метод їх визначення забезпечує досягнення цілей використання відомостей про митну вартість товарів.

Тож у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за обраним декларантом, а за резервним методом.

За таких обставин рішення про коригування митної вартості товарів №UA806020/2024/000026/2 від 22.03.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806020/2024/000074, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 9, 10 статті 264 МК України, митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Частиною дванадцятою статті 264 МК України передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Отже, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

Стаття 24 МК України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до митного органу вищого рівня або до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов`язки.

З матеріалів справи встановлено, що картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806020/2024/000074 вмотивована фактом прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості №UA806020/2024/000026/2 від 22.03.2024, неправомірність якого знайшла підтвердження в ході судового розгляду справи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806020/2024/000074.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 року по справі № 816/1585/17 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Полтавської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 по справі № 440/5664/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва В.А. Калиновський