Постанова
від 30.01.2025 по справі 280/10154/23
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 січня 2025 року м. Дніпросправа № 280/10154/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року (суддя Калашник Ю.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративний позовом до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати п. 2 наказу від 17.11.2023 №1821 «Про застосування дисциплінарного стягнення», згідно якого за порушення службової дисципліни, вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ч.ч. 1, 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту НПУ, вимог п. 1 розділу III Наказу МВС від 25.02.2019 №124 «Про затвердження Порядку взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника уповноваженим підрозділом органу Національної поліції України», п. 3.8 посадових (функціональних) обов`язків, що виразилось у наданні дисциплінарної комісії завідома неправдивих відомостей щодо здійснення профілактичної роботи з кривдником ОСОБА_2 , а також безпосереднього невжиття жодних заходів контролю за поведінкою кривдника ОСОБА_2 за місцем проживання/перебування та непроведення з ним профілактичної роботи з метою недопущення скоєння повторних фактів домашнього насильства, до дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції №3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0091761) застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в якості дисциплінарного проступку позивачу інкримінується порушення вимог, передбачених п. 1,2 ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктами 1, 3, ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, вимог п. 1 розділу ІІІ Наказу МВС від 25.09.2019 №124 «Про затвердження Порядку взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника уповноваженим підрозділом органу Національної поліції України», п.3.8 функціональних обов`язків, що виразилось у наданні дисциплінарної комісії завідомо неправдивих відомостей щодо здійснення профілактичної роботи з кривдником, невжиття жодних заходів контролю за поведінкою кривдника за місцем проживання/перебування та непроведення з ним профілактичної роботи з метою недопущення скоєння повторних фактів домашнього насильства. Оскаржуваним наказом до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани. Позивач не погоджується із наказом та зазначає, що у її діях відсутній склад проступку. Посилається на те, що дисциплінарною комісією не вчинено дій зі збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей щодо обставин, які зумовили проведення службового розслідування. Дисциплінарною комісією не дотримано мети проведення службового розслідування. Зазначає, що в червні 2023 року від мешканки м. Запоріжжя, гр. ОСОБА_3 надійшла заява, в якій остання просила притягнути до відповідальності гр. ОСОБА_2 за чинення щодо неї дій фізичного та психологічного насильства. За результатами опрацювання вказаного звернення складено відповідні документи (протокол від 23.06.2023 про вчинення гр. ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, винесено терміновий заборонний припис, відібрано поясненні у потерпілої, кривдника та свідків, складено форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства). Зазначені матеріали скеровані 26.06.2023 до ВП №3 Запорізького РУП, де зареєстровані в системі дільничним офіцером ОСОБА_4 10.07.2023. Згодом, 25.09.2023 ОСОБА_4 , звернулась до начальника ВП №3 з метою отримання дозволу на внесення інформації про гр. ОСОБА_2 до реєстру кривдників. Порушення строків здійснення ОСОБА_4 реєстрації в системі матеріалів та внесення інформації про кривдника до реєстру, призвело до нездійснення уповноваженим поліцейським профілактичної роботи з кривдником (як наслідок вбивство). Позивач зазначає, що внесення даних про гр. ОСОБА_2 до категорії кривдників відбулось тільки 25.09.2023. Також позивач зауважує, що на виконання посадових обов`язків та з метою проведення профілактичних робіт з кривдником гр. ОСОБА_2 , як особою, що перебував на профілактичному обліку, здійснено заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, забезпечувала контроль за його поведінкою за місцем перебування, проводила з ним профілактичні роботи. Неодноразова ознайомлено з пам`яткою, попереджено про притягнення до відповідальності та відібрано пояснення сусідів. Вважає, що позивачем не порушено своїх обов`язків, оскільки до її повноважень не відноситься реєстрація в системі відомостей про кривдника. Уповноваженою особою на внесення таких даних є ОСОБА_4 , лейтенант поліції, дільничний офіцер поліції сектору превенції ВП 3№ Запорізького РУП. Просить позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов задоволено.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд за наявних в матеріалах доказів, що підтверджують проведення з гр. ОСОБА_5 профілактичних робіт, зазначає, про відсутність в матеріалах справи доказів дотримання позивачкою посадових інспекцій та не вчинення жодних дій з запобігання та протидії домашньому насильству. Крім того, в день надходження заявки про можливе вчинення домашнього насильства від гр. ОСОБА_6 23.06.2023, позивачкою здійснений виїзд за адресою місця перебування кривдника, проведено пояснення у заявниці, складно форму ризиків (опитувальник), а також терміновий заборонний припис стосовно кривдника гр. ОСОБА_7 (серія НОМЕР_1 ), протокол по чинення адміністративного правопорушення (серія АА №090332). Враховуючи з 23.06.2023 позивачка є обізнаною про перебування на її дільниці особи - кривдника (тобто з моменту отримання повідомлення від ОСОБА_8 - ст. лейтенант поліції ДОП сектору превенції ВП №3 Запорізького РУП), 07.07.2023 складено офіційне застереження відносно гр. ОСОБА_7 та подано рапорт на ім`я начальника ВП №3 Запорізького РУП ОСОБА_9 , 25.09.2023 проведено опитування сусідів гр. ОСОБА_7 , які підтвердили обставини перебування подружжя ОСОБА_10 в систематичному алкогольному сп`янінні. З наведеного вбачається, що з 23.06.2023 позивачка знаю про перебування на її дільниці кривдника, було вчинено заходи з запобігання та протидії домашньому насильству по АДРЕСА_1 . Між тим, суд в цій частині доводів, посилаючись на неспростовність висновків відповідача щодо невчинення мною жодних дій з запобігання домашньому насильству, зазначає про відсутність в матеріалах справи належних доказів виконання моїх службових обов`язків, визначених посадовою інструкцією. В той же час, ні висновок відповідач, ні суд під час розгляду справи, не містять/не встановлено, які саме дії не було вжито позивачкою. Відсутні факти надання відповідачем вказівок/розпоряджень/наказів щодо проведення будь-яких заходів відносно кривдника - гр. ОСОБА_7 , окрім вже проведених в період червень - вересень 2023, та їх невиконання позивачкою. Суд першої інстанції визнав обґрунтованими висновки комісії щодо невчинення позивачкою жодних дій в період з 23.06.2023 по 24.09.2023 відносно гр. ОСОБА_7 (невихід на місця мешкання, нездійснення профілактичних робіт), проте вказані висновки суперечать доказам, що містяться в матеріалах справи та відсутністю невиконаних вказівок відповідача.Внесення відомостей до бази кривдників не належить до посадових обов`язків позивачки, а внесення прізвища ОСОБА_10 до реєстру кривдників лише у вересні 2023 не спростовує фактично проведених робіт звернення гр. ОСОБА_6 від 23.06.2023. Відповідач, без обґрунтування підстав спростування таких матеріалів, як відібрані пояснення від подружжя ОСОБА_10 , їх сусідів та складені двічі офіційні застереження про неприпустимість протиправної поведінки відносно гр. ОСОБА_7 , які всі мали місце бути протягом червня - вересня 2023, стверджує про хибність викладеного позивачкою в рапорті від 01.09.2023 та введення в оману керівництво. Відповідач, посилаючись на єдиний доказ в підтвердження висновків надання позивачем неправдивих відомостей під час проведення службово розслідування, використовую фактичну дату внесення відомостей до бази кривдників відносно гр. ОСОБА_7 саме 25.09.2023 ОСОБА_11 . Поза увагою суду залишились докази тверджень про реальність здійснення профілактичних бесід з кривдником, його жінкою гр. ОСОБА_6 та їх сусідами в період червень-вересень 2023, що містяться в матеріалах справи та описані вище.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 , старший лейтенант поліції, проходить службу на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області.

25.09.2023 до УПД ГУПН в Запорізькій області надійшла довідка т.в.о. заступника начальника відділу поліції №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області про те, що 24.09.2023 о 14:20 надійшло повідомлення про те, що гр. ОСОБА_2 , який перебував на профілактичному обліку категорії «кривдник», наніс своєму пасинку ножові поранення, внаслідок чого останній помер.

ГУ НП в Запорізькій області 05.10.2023 видано наказ №1152 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії».

За результатами службового розслідування складено Висновок службового розслідування, який затверджений начальником ГУНП в Запорізькій області 19.10.2023.

У ході службового розслідування встановлено та у висновку службового розслідування зафіксоване наступне:

Позивачем здійснюється обслуговування території, де мешкає гр. ОСОБА_2 , який, з пояснень ОСОБА_1 з 23.06.2023 перебуває на обліку категорії «кривдник».

В ході проведення перевірки наданих матеріалів встановлено, що поліцейську дільницю №1303 в зоні № 3 обслуговує дільничний офіцер поліції сектору превенції відділу поліції №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , яка відповідно до п. 3.8 розділу III її посадових (функціональних) обов`язків зобов`язана вживати заходів для запобігання та протидії домашньому насильству, а також відповідно до п. 1.4 розділу І посадових (функціональних) обов`язків проводить свою діяльність на принципах верховенства права, дотримання прав і свобод людини, законності, відкритості та прозорості, політичної нейтральності, взаємодії з населенням на засадах партнерства.

Наданий дільничним офіцером поліції СП ВП №3 ОСОБА_1 рапорт про здійснення перевірки за місцем мешкання кривдника ОСОБА_2 від 01.09.2023, підписаний останньою, вказує на формальний підхід до його складання, оскільки він має ідентичний зміст із рапортом, складеним та підписаним старшим дільничним офіцером поліції ОСОБА_12 від 07.07.2023, при цьому в ньому відсутні будь-які конкретні дані сусідів, з якими остання здійснювала бесіду з приводу поведінки кривдника ОСОБА_2 . Крім того, у рапорті зазначається, що під час виходу за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 поспілкувалася з постраждалою особою ОСОБА_3 , від якої скарг та заяв не надходило, при цьому дільничним офіцером поліції вказано, що остання від спілкування з працівниками поліції в категоричній формі відмовилась. Далі, в наявному офіційному застереженні про неприпустимість протиправної поведінки, винесеному ОСОБА_2 дільничним офіцером поліції СП ОСОБА_1 , вказано, що кривдник ОСОБА_2 відмовився від підпису, а в графі «офіційне застереження здійснено у присутності» зазначено: «без присутності», що також вказує на формальний характер складених документів та на те, що за адресою мешкання кривдника ОСОБА_2 поліцейська вихід не здійснювала, а отже й не здійснювала профілактичної роботи задля попередження вчинення домашнього насильства кривдником.

При здійсненні моніторингу ІКС ІПНП встановлено, що за час перебування кривдника гр. ОСОБА_2 на профілактичному обліку категорії «кривдник» у ВП №3 ЗРУП, а саме з 26.06.2023 до 25.09.2023, з метою здійснення профілактичної роботи з кривдником щодо недопущення вчинення повторних випадків домашнього насильства не було надано жодного службового завдання, що може свідчити про можливі порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та наказу МВС України від 25.02.2019 № 124 «Про затвердження Порядку взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника уповноваженим підрозділом органу Національної поліції України», що, в свою чергу, призвело до тяжких наслідків.

Встановлено, що 23.06.2023 до ВП №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення зі служби « 102» від гр. ОСОБА_3 щодо вчинення відносно неї домашнього насильства її чоловіком ОСОБА_2 (ЄO № 13172 від 23.06.2023). На місце події з метою реагування було скеровано наряд УПП в Запорізькій області ДПП НПУ, поліцейськими якого відносно кривдника винесено ТЗПсК серії АА № 214298 від 23.06.2023 та складено протокол про адміністративне правопорушення серії АА 09033.2 від 23.06.2023 за ст. 173-2 КУпАП, складено форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства з постраждалою ОСОБА_13 , відібрано відповідну заяву та пояснення від ОСОБА_13 , які, з метою виконання вимог наказу МВС України від 25.02.2019 № 124 «Про затвердження Порядку взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника уповноваженим підрозділом органу Національної поліції України», за вих. № 12094/41/32-2023 від 26.06.2023 було скеровано до відділу поліції №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, де вказані матеріали були зареєстровані за вх.№ 3306 від 10.07.2023.

Тобто, в порушення п. 3 розділу II наказу МВС України від 25.02.2019 №124 «Про затвердження Порядку взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника уповноваженим підрозділом органу Національної поліції України, уповноваженими поліцейськими УПП в Запорізькій області ДПП НПУ інформацію про необхідність взяття на профілактичний облік категорії «кривдник» передано до ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області протягом трьох діб замість однієї доби.

Незважаючи на наявні матеріали, в порушення вимог пунктів 5 та 6 розділу II наказу МВС України від 25.02.2019 № 124 «Про затвердження Порядку взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника уповноваженим підрозділом органу Національної поліції України», дільничний офіцер поліції сектору превенції відділу поліції №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 підготувала рапорт на начальника ВП №3 ЗРУП щодо взяття на профілактичний облік категорії «кривдник» гр. ОСОБА_2 лише 25.09.2023 та внесла відповідну інформацію до ІП «Облік кривдника» ІКС ІПНП лише об 11:17 25.09.2023, тобто через три місяці після вчинення останнім домашнього насильства та наступного дня після вчинення ним тяжкого злочину, вчиненого на грунті побуту, тобто вбивства свого пасинка.

В свою чергу, невжиття заходів щодо своєчасного (протягом доби) взяття на профілактичний облік категорії «кривдник» ОСОБА_2 дільничним офіцером поліції ОСОБА_4 призвело до порушення п. 1 розділу ІІІ наказу МВС України від 25.02.2019 №124 «Про затвердження Порядку взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника уповноваженим підрозділом органу Національної поліції України», а саме до нездійснення уповноваженими поліцейськими профілактичної роботи з кривдником на дільниці, що у подальшому призвело до настання тяжких наслідків.

Далі, дільничний офіцер поліції сектору превенції ВП №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , завідомо знаючи, що протягом часу з 23.06.2023 до 24.09.2023 вона не виходила за місцем мешкання кривдника ОСОБА_2 та не здійснювала ані з ним, ані з його дружиною будь-якої профілактичної роботи, адже вона не могла цього здійснювати, оскільки ОСОБА_2 взятий на профілактичний облік лише 25.09.2023, надала дисциплінарній комісії власноруч надруковані пояснення, в яких зазначає завідомо неправдиві дані щодо здійснення роботи з останніми, так само як і наданий друкований рапорт від 01.09.2023.

Дисциплінарною комісією зроблений висновок, що в ході проведення службового розслідування в діях поліцейських відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області виявлено порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та наказу МВС № 124 від 25.02.2019 «Про затвердження порядку взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника уповноваженим підрозділом органу національної поліції України» в частині несвоєчасного взяття на профілактичний облік категорії «кривдник» ОСОБА_2 , нездійснення профілактичної роботи з останнім, що у подальшому призвело до тяжких наслідків, а саме до вбивства ОСОБА_14 його вітчимом ОСОБА_2 , а також Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, а також пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», що виразилось у порушенні службової дисципліни поліцейськими, а саме у наданні завідомо неправдивої інформації дисциплінарній комісії під час проведення службового розслідування.

Відповідно до Наказу відповідача від 16.11.2023 №1821 «Про застосування дисциплінарного стягнення», невжиття заходів щодо своєчасного (протягом доби) взяття на профілактичний облік категорії «кривдник» ОСОБА_2 дільничним офіцером поліції ОСОБА_4 призвело до порушення п. 1 розділу III наказу МВС України від 25.02.2019 №124 «Про затвердження Порядку взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника уповноваженим підрозділом органу Національної поліції України», а саме до нездійснення уповноваженими поліцейськими профілактичної роботи з кривдником на дільниці, що у подальшому призвело до настання тяжких наслідків. Дільничний офіцер поліції сектору превенції ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , завідомо знаючи, що протягом часу з 23.06.2023 до 24.09.2023 вона не виходила за місцем мешкання кривдника ОСОБА_2 та не здійснювала ані з ним, ані з його дружиною будь-якої профілактичної роботи, адже вона й не могла цього здійснювати, оскільки ОСОБА_2 взятий на профілактичний облік лише 25.09.2023, надала дисциплінарній комісії власноруч надруковані пояснення, в яких зазначає завідомо неправдиві дані щодо здійснення роботи з останніми, так само як і наданий друкований рапорт від 01.09.2023.

Вказаним наказом, за порушення вимог п. 1, 2 ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 1, 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, вимог п. 1 розділу ІІІ Наказу МВС від 25.09.2019 №124 «Про затвердження Порядку взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника уповноваженим підрозділом органу Національної поліції України», п.3.8 посадових (функціональних) обов`язків, до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Не погоджуючись із наказом від 16.11.2023 №1821 в частині застосування щодо ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, остання звернулась до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

Згідно ч. 1 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 580-VIII рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.

Частиною другою статті 19 Закону № 580-VIII встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ (далі - Дисциплінарний статут), визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Згідно з частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (частина друга статті 1 Дисциплінарного статуту).

Статтею 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України регламентовано обов`язки керівника щодо підлеглих. Керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний, зокрема, сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень; забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними; контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень; у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.

Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно частин другої та третьої статті 14 Дисциплінарною статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування, яке призначається наказом керівника, що має повноваження застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Відповідно до частини десятої статті 14 Дисциплінарною статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно частини першої та сьомої статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії, порядок утворення яких та їх повноваження визначаються Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідно частин першої-третьої статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Так, частинами четвертою-шостою статті 19 Дисциплінарного статуту визначено пом`якшуючі та обтяжуючі обставини відповідальність поліцейського. При цьому перелік пом`якшуючих обставин не є вичерпним.

Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення. У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо. У разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни (частина сьома тринадцята статті 19 Дисциплінарного статуту).

Згідно ст. 20 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.

Відповідно до статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених розділом V Статуту.

Згідно з частинами першою та другою статті 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок № 893), який визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

Відповідно до п. 1, 2 розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку; недотримання підстав та порядку застосування або використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізичного впливу; недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування.

Згідно п. 1, 2, 4, розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до п. 1, 2, 3, 4, 5 розділу VI Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження). У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення. В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено. У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов`язки керівника.

Згідно п. 1 розділу VІI Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.

Відповідно до пункту 1 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179 (далі - Правила № 1179), ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки й порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.

Згідно з вимогами абзаців 1, 2 пункту 1 розділу II Правил № 1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятим: відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

Згідно пунктів 3 та 4 розділу V, Правил № 179, керівник органу (підрозділу) поліції повинен: бути прикладом дотримання Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, професійно-етичних вимог, основних принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських, визначених цими Правилами, а також вимагати їх дотримання від підлеглих; відповідати за віддані (видані) розпорядження (доручення) і накази, наслідки їх реалізації, відповідність їх законодавству України; об`єктивно оцінювати виконання службових обов`язків підлеглими, а в разі порушення норм законодавства України або недотримання вимог цих Правил - ініціювати притягнення їх до відповідальності згідно із законодавством України; заохочувати етичну поведінку; запобігати виникненню конфлікту інтересів у діяльності підлеглих, а в разі виникнення - сприяти його оперативному вирішенню.

Керівник органу (підрозділу) поліції не має права: перекладати свою відповідальність на підлеглих; використовувати службове становище в особистих інтересах або інтересах третіх осіб; проявляти зарозумілість, грубість, некоректність стосовно підлеглих.

Правила етичної поведінки поліцейських вимагають від кожного співробітника суворо та неухильно дотримуватись Конституції України, законів України, виконання вимог статутів, нормативних актів Міністерства внутрішніх справ України, працівник поліції має бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності.

Отже, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку.

У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення. Обов`язок поліцейського полягає у тому, щоб неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, поважати і не порушувати прав і свобод людини та дотримуватися службової дисципліни.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності. Такий самий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 05.03.2020 по справі № 815/4478/16.

Так, надаючи оцінку порушенням службової дисципліни встановленим під час службового розслідування колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для наказу відповідача від 16.11.2023 №1821 «Про застосування дисциплінарного стягнення» в частині застосування щодо ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, слугували матеріали службового розслідування, зокрема висновок службового розслідування від 19.10.2023.