Постанова

від 30.01.2025 по справі 320/15103/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/15103/23 Суддя (судді) першої інстанції: Перепелиця А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Кучми А.Ю. та Бєлової Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100380/2023/000100/2 від 21.03.2023.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року позов задоволено.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що в поданих позивачем до митного оформлення документах було встановлено наявність невідповідностей.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що у відповідача були відсутні підстави для коригування заявленої митної вартості імпортованого товару.

Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, введення в Україні воєнного стану, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.12.2015 між Shaoxing City Jinqiao Textile Co., Ltd., компанією, зареєстрованою в Китайській Народній Республіці, (далі - продавець), та позивачем був укладений договір купівлі-продажу №VT0112-15 (далі - договір), відповідно до якого продавець продає позивачу тканини виробництва Китайської Народної Республіки. Пунктами 1.2, 2.1, 3.1 та 4.1 договору продавець і позивач погодили, що найменування, вартість і кількість товару може змінюватися згідно з додатками до договору, які є невід`ємною частиною договору, якщо інше не передбачено цим договором. Товар відвантажується морським транспортом на умовах CFR Україна (відповідно до Incoterms 2010), якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору. Морський порт на митній території України, до якого продавець зобов`язується поставити товар позивачу, узгоджується сторонами окремо. Сторони домовилися, що в ціну товару включаються також його вартість, упаковка, маркування й доставка. Оплата за товар буде здійснюватися позивачем шляхом сплати виставленого продавцем інвойсу на товар протягом 60 (шістдесяти) календарних днів із дня отримання товару позивачем або його уповноваженим представником на митній території України, якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору (а.с.17-19).

23.11.2018 продавець та позивач уклали додаткову угоду №2 до договору, якою, зокрема продовжили строк дії договору до 31.12.2021 та виклали пункт 5.2 договору в новій редакції, відповідно до якої сторони домовилися, що разом із товаром продавець зобов`язується передати вантажоотримувачу товару наступні документи: товаросупровідні документи на товар; комерційний рахунок (інвойс) продавця; пакувальний лист; сертифікат про походження товару (а.с.20).

03.12.2021 продавець та позивач уклали додаткову угоду №4 до договору, якою, зокрема продовжили строк дії договору до 31.12.2024, а також внесли зміни до адреси місцезнаходження позивача (а.с.21).

04.01.2023 продавець та позивач уклали додаток №VT422/1 до договору (далі - додаток), відповідно до пункту 1 якого продавець передав у власність позивача, а позивач прийняв та зобов`язався оплатити на умовах додатку наступний товар виробництва Китайської Народної Республіки (далі - товар): тканина вибивна (100% поліестер, сток), завширшки 240 см, товарна позиція 54075400 відповідно до діючої на момент укладення додатку Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, в кількості 4897 кг, за ціною 2,78 долари США за 1 (один) кг (а.с.22).

Загальна вартість товару згідно з пунктами 1-3 додатку та інвойсом №PWK23001/1 від 05.01.2023 склала 13613,66 доларів США, а його поставка відбувалася змішаним транспортом на умовах CPT м. Київ, Україна (Incoterms 2010). Вантажовідправником товару є Shaoxing Pawuke Import and Export Co., Ltd (а.с.23).

З метою митного оформлення імпортованого товару позивачем було подано до митного органу електронну митну декларацію ІМ40ДЕ №23UA100380603673U3 від 20.03.2023, відповідно до графи 31 якої було ввезено наступний товар: тканина вибивна, з синтетичних комплексних текстурованих поліефірних ниток (100%), полотняного переплетення, без покриття та без просочення, завширшки 240±5 см, щільністю 60±5 г/м2, не призначена для дитячого асортименту, 33722 погонні метри, 74188,4 м2, сток, вивантажено з контейнеру BMOU4899010, вага нетто 4897 кг, країна виробництва: Китайська Народна Республіка, виробник: продавець. Відповідно до граф 20, 22 та 42 вказаної митної декларації митна вартість товару була визначена позивачем у розмірі 13613,66 доларів США із застосуванням основного методу визначення митної вартості товарів - за ціною договору (контракту). Поставка товару відбувалася на умовах CPT м. Київ, Україна (а.с.24).

На підтвердження митної вартості вказаного вище товару позивачем до митного оформлення разом із митною декларацією відповідно до вимог МК України подано наступні документи, а саме: пакувальний лист продавця на товар б/н від 05.01.2023; рахунок-фактуру (інвойс) №PWK23001/1 від 05.01.2023; міжнародну товарно-транспортну накладну №2303026/2 від 16.03.2023; прайс-лист продавця б/н від 05.01.2023; додаток; додаткову угоду №2 від 23.11.2018 до договору; додаткову угоду №4 від 03.12.2021 до договору; договір, що відображено в графі 44 митної декларації ІМ40ДЕ №23UA100380603673U3 від 20.03.2023.

За результатами розгляду поданих позивачем документів ВМО №1 м/п «Чайки» направлено позивачу повідомлення від 20.03.2023 (а.с.28), відповідно до якого «На виконання положень статей 52-55, 57, 58, 335 МК України, пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України за результатами опрацювання документів, поданих разом із митною декларацією ІМ40ДЕ №23UA100380603673U3 від 20.03.2023, встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів, та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а саме:

1) згідно з пунктом 3 додатку, інвойсом №PWK23001/1 від 05.01.2023 та графи 20 митної декларації поставка товарів здійснюється за умовами CPT м. Київ, Україна. Відповідно до Incoterms 2010 міжнародний торговий термін (умова) «CРТ» (Carriage Paid To (named place of destination) Фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)» означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту, але пунктом 3.1 договору встановлено, що вартість товару включає лише вартість товару, пакування, маркування, доставку;

2) в інвойсі №PWK23001/1 від 05.01.2023, що імпортований товар є стоковим, тобто залежалим на складі, нереалізованим в період попиту або таким, що не відповідає певним якісним вимогам, що в свою чергу впливає на ціну товару. Відповідно до поданих до митного оформлення документів відсутні дані щодо встановлення його сортності, що в свою чергу впливає на ціну товару;

3) пунктом 5.2 договору передбачено, що разом із товаром продавець зобов`язаний надати позивачу наступні документи: товаросупровідні документи; комерційний рахунок (інвойс) продавця; пакувальний лист; копію експортної митної декларації продавця; сертифікат походження товару. Копія експортної митної декларації продавця та сертифікат походження до митного оформлення не надано;

4) в інвойсі №PWK23001/1 від 05.01.2023 зазначено коносамент №EGLV143252268688F/B, який до митного оформлення не надано. Відповідно до цього неможливо підтвердити маршрут переміщення товару та умови поставки. Наданий прайс-лист виробника містить цінову інформацію згідно з переліком товарів відповідно до договору, ціни визначені на умовах поставки CРТ м. Київ, Україна. Таким чином, прайс-лист являється адресним, тобто є пропозицією тільки на дану поставку для певного покупця. Разом із тим, у відповідності до положень статті 7 Генеральної угоди з тарифів та торгівлі оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» розуміється ціна, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Наданий прайс-лист не відображає продажу товару при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, отже він прийнятий до уваги, але не може бути підставою для підтвердження заявленої декларантом митної вартості;

5) пунктом 4.1 договору передбачено оплату за товар протягом 60 днів від дня отримання товару, а пункт 4.3 договору передбачає можливість здійснення попередньої оплати (авансу), проте в інвойсі №PWK23001/1 від 05.01.2023 умови, порядок та термін оплати за товар не визначені, а банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, відсутні.

Керуючись вимогами частин другої та третьої статті 53, статтями 54, 57 МК України позивача повідомлено про необхідність надання наступних додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів: коносамента №EGLV143252268688F/B із відмітками митного органу; виписки з бухгалтерської документації (видаткових накладних, калькуляцій тощо); копії митної декларації країни відправлення з врахуванням статті 254 МК України; каталогів, специфікацій виробника товару; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини; інших наявних у підприємства документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів. Декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні в нього документи для підтвердження заявленої митної вартості. Повідомлення направлене також на виконання вимог статті 57 МК України. Наголошено про право митного органу щодо потреби в уточненні будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки, визначене статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, яка є невід`ємною частиною Угоди про заснування Світової організації торгівлі.

На виконання вказаних вимог декларантом 20.03.2023 було надіслано митному органу лист №2003/23-05 від 20.03.2023 разом із поясненнями з приводу запитуваних документів та інформації, а також наведено спростування сумнівів відповідача (а.с.29-30).

За результатами отриманих документів та проведеної консультації відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100380/2023/000100/2 від 21.03.2023 (а.с.35-37), у графі 33 якого зазначено, що за результатами опрацювання документів, поданих разом із електронною митною декларацією ІМ40ДЕ №23UA100380603673U3 від 20.03.2023, встановлено, що надані відповідно до вимог статті 53 МК України документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Вказано розбіжності, аналогічні тим, що були зазначені в електронному повідомленні від 20.03.2023, та зазначено, що в наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо витрат на навантаження, зберігання, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних із їх транспортуванням до порту або іншого місця ввезення на митну територію України, а також відсутні відомості щодо страхування товарів, передбачені пунктами 6 та 7 частини десятої статті 58 МК України. Декларантом додаткові документи не надано. Таким чином, надані декларантом документи містять розбіжності, що впливають на визначення митної вартості, не містять об`єктивних відомостей щодо числових значень складових митної вартості товару та їх врахування у фактурній вартості, також відсутні достовірні відомості щодо ціни, яка сплачена або підлягає сплаті за товар. Частиною другою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно й достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У зв`язку із зазначеним, посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до ч.4 ст.57 МК України. Жодних вимог у порядку ч.6 ст.55 МК України від декларанта не надходило. За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б - за ціною договору щодо ідентичних та аналогічних товарів відповідно до ст.59 та 60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів. При цьому, декларантом під час проведення з ним консультацій такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів. Методи визначення митної вартості 2в та 2г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю в митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. За умовами ст.62, 63 МК України така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей у даному випадку не можуть бути застосовані. Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає ч.2 ст.64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2ґ - резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. У відповідності до Методичних рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України №476 від 01.07.2021, проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів із рівнями митної вартості товарів, схожих за описом та країною походження товарів, митне оформлення яких уже здійснено. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості: товар №1 - митна декларації №23UA500080001349U9 від 14.03.2023 (вартість згідно з джерелом інформації 5,54 доларів США).

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що у відповідача під час прийняття вказаного рішення не було підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Митним кодексом України, яким врегульовано відносини, пов`язані із справлянням митних платежів.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно зі ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ст. 257 МК України).

В силу ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

У відповідності до ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій ст. 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. 5, 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, лише у випадку, якщо документи, що надані при митному оформленні товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні підстави для надання додаткових документів на вимогу митного органу.

Митний орган має право відійти від визначених законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі недоліки не дозволяють митному органу повноцінно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару. При цьому, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості, здійсненої декларантом.

Так, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, невірно визначено митну вартість товарів (ч. 1 ст. 55 МК України).

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товарів. Однак, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів.

В обґрунтування сумнівів щодо зазначеної митної вартості товару, відповідачем визначено, що в документах, поданих до митного оформлення, наявні розбіжності, щодо яких колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Щодо тверджень митного органу про не включення позивачем у митну вартість імпортованого товару вартості митного оформлення товару для експорту з країни походження, витрат на навантаження, зберігання, вивантаження та обробки товару, а також витрат на його страхування, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.3 додатку №VT422/1k від 04.01.2023 поставка товару здійснюється продавцем змішаним транспортом на умовах поставки CPT м. Київ, Україна (Incoterms 2010).

Умови поставки CPT згідно з Incoterms 2010 передбачають те, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Продавець несе всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту здійснення його поставки, а також сплатити ціну фрахту та всі інші витрати, включаючи витрати щодо завантаження товару та будь-які платежі за розвантаження його в місці призначення, покладені на продавця відповідно до договору перевезення.

В обов`язки продавця також включена сплата витрат щодо експортних митних процедур, а також усіх мит, податків та інших зборів, що підлягають сплаті при експорті товару та які потребуються для його транзитного перевезення через будь-яку країну у випадках, коли вони відповідно до договору перевезення покладаються на продавця.

При цьому умови поставки CPT м. Київ, Україна (Incoterms 2010) не передбачають зобов`язань продавця та покупця щодо страхування товару, який постачається.

Крім того, згідно з наявною в матеріалах справи міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №2303026/2 (а.с.26) вбачається, що імпортований позивачем товар був поставлений на митну територію України автомобільним транспортом, що виключає подання до митного органу коносаменту, який оформлюється при поставці товару морським транспортом.

Відповідно до п.2 додатку №VT422/1k від 04.01.2023 оплата товару здійснюється у відповідності до п.4.1 договору, відповідно до якого товар підлягає до сплати протягом 60 календарних днів із дня отримання товару позивачем на митній території України.

Оскільки сторонами зовнішньо-економічного контракту погоджено відтермінування оплати поставленого товару, то неподання до митного органу документів щодо здійснення розрахунків за імпортований товар не може бути підставою для відмови у застосування основного методу визначення митної вартості.

Сертифікат походження товару не впливає на визначення числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості, здійсненої декларантом, а тому його відсутність також не може бути підставою для відхилення обраного позивачем методу визначення митної вартості.

Наявний у митного органу сумнів щодо підтвердження факту здійснення оплати має бути, перш за все, обґрунтованим, тобто підтверджуватись відповідними доказами, а не базуватись на формальних можливостях та здогадках.

Згідно з ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Судом встановлено, що позивачем подано всі необхідні документи, які містять реквізити, що надають можливість ідентифікувати імпортований товар, визначити складові його митної вартості та підтвердити відомості щодо ціни товару, що фактично сплачена або підлягає сплаті.

Колегія суддів, враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16, 13.06.2019 у справі № 820/6315/15, від 27.03.2020 у справі №540/2605/18, від 06.05.2020 у справі №140/1713/19, від 25.11.2020 у справі №1.380.2019.001657, від 15.04.2021 у справі №804/14964/15 та від 18.11.2022 у справі №818/902/17, звертає увагу на те, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним ч.2 ст.53 МК України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Отже, необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість. А підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч.2 ст.58 МК України, відповідно до якої метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У цьому випадку у відповідача були наявні всі необхідні документи, які підтверджували митну вартість товару за основним методом (за ціною контракту), а наведена в них інформація щодо митної вартості та її складових (кількісні та якісні характеристики товару, його цін) не містила розбіжностей, піддавалась обчисленню і підтверджувала ціну товару.

Таким чином, у відповідності до ст. 58 МК України позивач визначив митну вартість експортованого товару, виходячи з вартості ввезеного товару, яка підлягала сплаті постачальнику.

Разом з тим, наявність у митного органу інформації про те, що товар, подібний тому, який задекларований позивачем, раніше розмитнювався за іншою вартістю, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої позивачем митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність у відповідача інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Наявні у органі доходів і зборів відомості не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

У відповідності до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом (резервним) та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, яке є неправомірним та підлягає скасуванню судом.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Київської митниці- залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Текст постанови складено 30 січня 2025 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді А.Ю.Кучма

Л.В.Бєлова