Постанова

від 31.01.2025 по справі 380/9641/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/9641/24 пров. № А/857/28016/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді:Запотічного І.І.,

суддів:Глушка І.В., Довгої О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року (суддя Грень Н.М.., ухвалене в м. Львові) у справі № 380/9641/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гірничовидобувна компанія СДК до Головного управління ДПС у м.Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

07 травня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гірничовидобувна компанія "СДК" звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 10412516/40642762 від 22.01.2024р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 76 від 15.12.2023 року; визнати протиправним та скасувати рішення комісії за підписом Голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Осаволюк О.О. № 5738/40642762/2 від 30.01.2024 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 76 від 15.12.2023 року, яка подана ТОВ Гірничовидобувна компанія СДК.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 10412516/40642762 від 22.01.2024р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 76 від 15.12.2023 року. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 76 від 15.12.2023 року, яка подана ТОВ Гірничовидобувна компанія СДК. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржив відповідач- Головне управління ДПС у м.Києві, подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю Гірничовидобувна компанія СДК є юридичною особою; створене 08.07.2016; є платником податку на додану вартість. Основний вид господарської діяльності згідно з КВЕД: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. Крім того, позивачем задекларовано здійснення інших видів господарської діяльності. У своїй господарській діяльності ТОВ Гірничовидобувна компанія СДК використовує належну йому на праві власності адміністративну будівлю, вантажні автомобілі, бульдозери, екскаватори, фронтальні навантажувачі та інші основні засоби.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ Гірничовидобувна компанія СДК та Товариством з обмеженою відповідальністю ЗАХІДГАЛТРАНС (код ЄДРПОУ 43916633) укладений договір поставки № 20 від 01.02.2023. Відповідно до пункту 1.1. Договору Постачальник зобов?язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність, а Покупець зобов?язується в порядку та на умових, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити товар. Найменування, кількість та асортимент товару вказані у видаткових накладних Постачальника або у специфікаціях, що додаються до Договору. Згідно з пунктом 2.1 Договору ціни на товар, що поставляються за цим Договором, вказані у відповідних специфікаціях, що є невід?ємними частинами Договору. Ціни також можуть визначатися у видаткових накладних, які є невід?ємною частиною договору. Пунктом 2.1.1 Договору передбачено, що у випадку якщо ціни вказані у видаткових накладних відрізняються від цін зазначених у специфікації, у такому випадку застосовуються ціни зазначені у видатковій накладній для цілей розрахунків. Відповідно до пункту 2.2. Договору в ціну товару включені всі загальновиробничі та адміністративні витрати, а також всі обов`язкові податки та відрахування згідно чинного законодавства, що пов`язані з виконанням зобов?язань за цим Договором. Згідно з пунктом 2.3. Договору загальна ціна Договору визначається сумою загальної вартості товару, поставленого протягом строку дії цього Договору згідно із специфікаціями, що підтверджено видатковими та товаросупровідними документами. Пунктом 3.1. Договору передбачено, що поставка товару здійснюється автотранспортом або залізничним транспортом Постачальника на умовах DDP, або ж самовивозом Покупця. Відповідно до пункту 3.2. Договору товар, що поставляється за цим Договором, повинен супроводжуватись: видатковою накладною; товарно-транспортною накладною; сертифікатом (паспортом) якості за наявності. Згідно з пунктом 4.1. Договору Покупець здійснює оплату відповідної партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на умовах та у порядку, визначених у відповідній Специфікації чи рахунку фактурі на видатковій накладній до цього договору.

З матеріалів справи встановлено, що на виконання умов Договору поставки № 20 від 01.02.2023 позивач, як постачальник, передав Товариству з обмеженою відповідальністю Західгалтранс у власність (продав) товар (пісок будівельний просіяний) що підтверджується видатковими накладними.

Відтак, за результатом здійснених господарських операцій на виконання договору поставки за фактом першої події відвантаження товару ТОВ Гірничовидобувна компанія СДК складено податкову накладну № 76 від 15.12.2023, та відповідно до приписів п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України зазначена податкова накладна направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, згідно з квитанцією від 29.12.2023 реєстрація податкових накладних зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, так як платник податку, яким подано для реєстрації ПН/PK в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В подальшому, позивач 16.01.2024 надіслав на адресу ДПС України повідомлення про надання пояснень по податкових накладних, реєстрація яких зупинена, а також копії документів, пов`язаних із здійсненими господарськими операціями, зокрема: договори з контраагентами, видаткові накладні, платіжні інструкції.

Проте, комісією Головного управління ДПС у м. Києві прийнято рішення №10412516/40642762 від 22.01.2024 про відмову в реєстрації вищезазначеної податкової накладної (залишене без змін в адміністративному порядку), підставою для відмови у реєстрації якої вказано: надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація (зазначити конкретні документи) ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений в Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341), (далі - Порядок № 1246), відповідно до п. 2 Порядку №1246, якого податкова накладна, це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктами 12, 13 Порядку №1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Слід зазначити, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165) відповідно до п. 2 Порядку 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик. Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Приписами пунктів 4-7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пунктів 10-11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п.25 Порядку № 1165).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних слугувало те, що платник податків відповідає вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податків.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що на момент формування квитанції, якою зупинено реєстрацію податкової накладної, Критерії ризиковості платника податку визначені додатком 1 до Порядку №1165, в якому визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема п. 8 У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Разом з тим, як вірно вказав суд першої інстанції, в порушення норм 10-11 Порядку №1165, в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. Доказів направлення позивачу відповідного рішення про включення його до переліку ризикових не надано, як і не надано протоколу проведення засідання комісії регіонального рівня з вказаного питання та прийняття відповідного рішення.

Слід зазначити, що критерій, зазначений у п.8 додатку 1 до Порядку № 1165 свідчить про те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Разом з тим, у частині зазначення критерію ризиковості відповідач посилається лише на номер пункту та не конкретизує, про який саме ризик платника податку йдеться.

Також слід зазначити, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної відсутня інформація, які саме документи слід було надати позивачем до контролюючого органу для реєстрації такої спірної податкової накладної, що фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача ризиків.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520), пунктами 2-6 якого встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. У разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п.5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Як передбачено пунктами 9,10,11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Зважаючи на наведені норми суд першої інстанції вірно вказав, що норми Порядку №520 визначають строк для надання пояснень та копій документів (365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в ПН/РК) і строк для прийняття рішення Комісією (5 днів з дня отримання документів).

Разом з тим, Порядок №520 не регламентує питання дій контролюючого органу при отриманні документів, які на його думку, на відміну від думки платника податків, не є достатніми для реєстрації податкової накладної, але при наявності у платника надати ці документи до спливу 365 днів.

Відтак, зміст переліку документів, встановлений п.5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п. 185.1 ст. 185, так і п.187.1 ст.187 ПК України.

Зважаючи на викладене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний (може включати) перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі. В іншому випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі з підстави ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку не може бути застосована.

Поряд з цим, зважаючи на достатність поданих доказів щодо проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, про що не заперечували відповідачі, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної, а невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Судом першої інстанції вірно враховано, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено перелік документів, необхідних для її реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимог контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимог. Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів.

Слід зазначити, що загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі не зазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним, а відтак з огляду на неконкретність вимог контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає критерію обґрунтованості.

Щодо посилання контролюючого органу на те, що не надано вичерпного переліку документів, то суд першої інстанції вірно зазначив, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Відтак, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій та ризиковості платника податків та на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, суд першої інстанції вірно вказав, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Також судом першої інстанції вірно вказано, що контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної на етапі зупинення реєстрації податкової накладної, в рішенні не визначивши, які конкретно документи не надані, відповідач поставив позивача у стан правової невизначеності.

Як вірно вказав суд першої інстанції, сам лише факт наявності рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків не є достатнім для відмови в реєстрації податкової накладної. Позивач повинен мати можливість спростувати належними доказами сумніви податкового органу щодо законності своєї господарської діяльності. Тобто, в кожному конкретному випадку позивач повинен знати, які саме обставини йому необхідно підтвердити чи спростувати для доведення реальності спірної господарської операції та відсутності ризиків.

Разом з тим, відповідачами не надано суду доказів, які б підтверджували, що господарські операції позивача, за наслідками яких складено спірну податкову накладну, є ризиковими.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Разом з тим, платником податків надано до податкового органу первинні документи які на його переконання є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарських операцій.

Слід зазначити, що у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Верховний Суд у постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Також як вірно зазначив суд першої інстанції, в оскаржуваному рішенні №10412516/40642762 від 22.01.2024 відсутня інформація в чому саме полягає невідповідність вимогам законодавства скерованих позивачем копій документів. В графі додаткова інформація зазначено загальний перелік документів, тоді як в шаблоні вказано "зазначити конкретні документи", а відтак надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних документів підтверджують право позивача на складення податкової накладної по господарських операціях позивача із ТОВ ЗАХІДГАЛТРАНС та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкових накладних.

Окрім цього, як вірно зазначив суд першої інстанції, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкових накладних.

Відтак, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, та на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної № 76 від 15.12.2023,а тому судом першої інстанції вірно задоволені позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування рішень комісії ГУ ДПС у м. Києві.

Оскільки оскаржуване рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної прийняте всупереч вимогам законодавства, що свідчить про відсутність наміру у суб`єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення відповідно до чинного законодавства, тому належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати спірну податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення за результатами скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №5738/40642762/2 від 30.01.2024, то суд першої інстанції вірно зазначив, що у спірних правовідносинах для захисту порушеного права позивача реєстрація податкової накладної повинна відбуватися за наслідками визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації вказаної накладної. При цьому, задоволення судом вимоги щодо скасування рішення за результатами розгляду скарги жодним чином не вплине на захист порушених прав та законних інтересів позивача, а зазначене рішення у спірних правовідносинах не порушує прав, свобод та інтересів позивача.

Відтак, у задоволенні позову у цій частині судом першої інстанції вірно відмовлено.

Враховуючи все викладене вище колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року у справі №380/9641/24 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга