Ухвала

від 31.01.2025 по справі 160/34212/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

31 січня 2025 року Справа № 160/34212/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова Олена Василівна, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

26.12.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, компенсації за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, з 01.01.2020 по 14.03.2024 включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.01.2020 по 14.03.2024 включно грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , що полягає у невключенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» при обчисленні розміру грошової компенсації при звільненні за невикористані ним дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022, 2023, 2024 роки.

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію при звільненні за невикористані ним дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022, 2023, 2024 роки, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 означену позовну заяву залишено без руху. Позивачеві встановлено строк - п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та докази на підтвердження поважності цих причин.

Копія ухвали суду про залишення позовної заяви без руху отримана представником позивача 07.01.2025, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа.

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему від представника позивача надійшло клопотання про поновлення строків звернення до суду.

В обґрунтування клопотання представником позивача зазначено, що позивач через свого представника перед зверненням до суду самостійно намагався отримати розрахунок розміру свого грошового забезпечення, зокрема 15.11.2024 був поданий до відповідача адвокатський запит.

На вказаний адвокатський запит стосовно нарахування позивачу грошового забезпечення за період служби Відповідач надав лист-відповідь №1107/24711/1366/пс від 06.12.2024 з долученням розрахунків грошового забезпечення позивача з усіма складовими такого.

Разом з вказаним листом було надано довідку про складові нарахованого позивачеві за період його служби грошового забезпечення.

Таким чином, представником позивача зазначено, що після отримання відповіді на адвокатський запит та ознайомлення зі змістом доданих до нього документів, позивач дізнався про його порушенні права, тому відлік строку звернення до суду з позовом повинен починати свій перебіг саме з цієї дати.

Вирішуючи заявлене клопотання суд зазначає про наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 за №2352-1X (далі - Закон №2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, внесені зміни, зокрема до Кодексу законів про працю України. п.18 ч.1 р. І Закону №2352-IX назву та ч.1 і 2 ст. 233 КЗпП України викладено в такій редакції: Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів.

Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). За приписами статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. Позивачем було подано заяву, щодо виплати та відповідь надійшла лише 10.09.2024 року.

Відповідно до статті 233 КЗпП: Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116), але відповідь надійшла 10.09.2024, хоча виписки про виплачені суми не надійшли по теперішній час. Відповідну постанову у справі №990/156/23 ухвалено 11 липня 2024 року, П`ятим апеляційним адміністративним судом. ВП ВС вказала, що до 19 липня 2022 року КЗпП не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (ч. 1 ст. 233 К3пП).

Норми ст. 233 КЗпП є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Вказана норма поширює свою дію на всіх працівників і службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Наслідком пропуску таких строків є відмова у задоволенні позову, тобто відмова у наданні судового захисту.

ВП ВС вважає, що чіткою та передбачуваною є позиція щодо необхідності застосування приписів ст. 233 КЗпП під час визначення строків звернення до адміністративних судів для вирішення спорів, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, у тому числі і за позовами осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, а також що у взаєминах із державою в особі відповідних суб`єктів владних повноважень суд має застосовувати правило пріоритету правової норми за найбільш сприятливим тлумаченням для особи - суб`єкта приватного права. Тобто ВП ВС вчергове підтверджує висновок про те, що положення ст. 233 КЗпП в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні над ч. 5 ст. 122 КАС.

Розглянувши подану заяву, суд констатує обґрунтованість поважності причин пропуску строку звернення до суду, в зв`язку з чим, пропущений строк звернення до суду підлягає поновленню.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вивчивши подані позовні матеріали, суд дійшов висновку, що адміністративний позов відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 КАС України, підсудний Дніпропетровському окружному адміністративному суду та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно частини 2 статті 257 КАС України.

З матеріалів адміністративного позову порушень строків, передбачених статтею 122 КАС України, не вбачається.

Керуючись статтями 171, 257, 260, 262, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовною заявою.

Прийняти адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №160/34212/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Царіковою О.В.

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також зобов`язати відповідача надати до суду разом із відзивом на позов документи, що підтверджують надання відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов, а також зобов`язати позивача надати до суду разом із відповіддю на відзив документи, що підтверджують надання відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив, а також зобов`язати відповідача надати до суду разом із запереченням на відповідь на відзив документи, що підтверджують надання заперечень на відповідь на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/.

Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати учасникам справи, відповідачу разом з ухвалою надіслати копію позовної заяви з додатками.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Царікова