Ухвала

від 30.01.2025 по справі 810/2014/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 січня 2025 року № 810/2014/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в місті Києві заяву про видачу дубліката виконавчого листа в адміністративній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Публічного акціонерного товариства «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ,

в с т а н о в и в:

У провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області Публічного акціонерного товариства «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2015 адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період квітень 2015 за списком № 1 та за списком №2 в сумі 167998 (сто шістдесят сім тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім) грн. 09 коп.

06.08.2015 Київським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист у справі №810/2014/15, в якому стягувачем є Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.08.2022 замінено сторону виконавчого провадження та видано дублікат виконавчого листа.

На адресу Київського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про видачу дубліката виконавчого листа №810/2014/15.

Вирішуючи питання про видачу виконавчого листа, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 18.4 пункту 18 розділу VII Перехідні положення КАС України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Від останнього його відрізняє спеціальна позначка Дублікат.

Вказана норма регулює порядок видачі дубліката виконавчого листа, виданого на виконання судового рішення в адміністративній справі, у разі втрати стягувачем його оригіналу, незалежно від причин такої втрати. Вказана стаття спрямована на забезпечення виконання судового рішення, незважаючи на можливу втрату виконавчого документа. При цьому, причини втрати для вирішення цього питання не мають значення - оригінал може бути загублено, викрадено, знищено чи втрачено з інших причин.

Під час вирішення питання про видачу дублікату виконавчого листа суд має перевірити підстави, покладені в обґрунтування заяви про видачу його дублікату, зокрема, обставини, які підтверджують факт втрати виконавчого листа, а також те, чи не виконано рішення суду, на виконання якого його видано, шляхом перевірки матеріалів справи, в якій таке рішення ухвалено.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 24.12.2020 у справі №820/1053/16.

Відповідно до частини 1 статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно зі статтею 129 Конституції України обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.

Частиною 2 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до частини 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно зі статтями 2, 14 КАС України обов`язковість судового рішення є одним з принципів (основних засад) адміністративного судочинства. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 19.03.1997 у справі Горнсбі проти Греції (Case of Hornsby v. Greece) наголосив, що відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Судом встановлено, що дублікат виконавчого листа у даній справі видавався Київським окружним адміністративним судом 28.09.2022 та отримано представником позивача 18.10.2022.

З урахуванням того, що вказане питання вже вирішено та врегульовано ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.08.2022, то підстави для задоволення клопотання про видачу дубліката виконавчого листа відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 248, 376, п.п 18.4 п. 18 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суд

у х в а л и в:

1. У задоволенні заяви про видачу виконавчого листа - відмовити.

2. Копію ухвали видати (надіслати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Василенко Г.Ю.