Ухвала

від 30.01.2025 по справі 640/29191/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 січня 2025 року справа № 640/29191/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Господарського суду Київської області, Державної судової адміністрації України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_2 із позовом до Господарського суду Київської області, Державної судової адміністрації України, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Господарського суду Київської області щодо нездійснення нарахування, а ДСА України щодо нездійснення виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди, обчисленої на підставі статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, у період з 18.04.2020 по 27.08.2020 включно;

- зобов`язати Господарський суд Київської області вчинити дії, а саме: зобов`язати Господарський суд Київської області нарахувати позивачу суддівську винагороду за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 включно у розмірі, який встановлено статтею 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», без врахування обмежень, які встановлені Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2010 №553-ІХ;

- стягнути з бюджетної програми за кодом програмної класифікації видатків 501150 «виконання рішень судів на користь суддів та працівників», розпорядником якої є ДСА України на користь ОСОБА_1 суму недоотриманої суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 у розмірі 221 386,81 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2022 у справі №640/29191/20 адміністративний позов задоволено частково.

Стягнуто з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 18 квітня по 27 серпня 2020 року у розмірі 221 386,81 грн (двісті двадцять одну тисячу триста вісімдесят шість гривень вісімдесят одну копійку) шляхом безспірного списання коштів за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 суми суддівської винагороди у межах суми виплати за один місяць.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2022 клопотання Державної судової адміністрації України про відстрочення сплати судового збору залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Господарського суду Київської області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - повернуто скаржнику.

30.10.2024 позивач подав до Київського окружного адміністративного суду заяву від 29.10.2024 про зміну способу виконання судового рішення в адміністративній справі №640/29191/20, в якій просить суд змінити спосіб та порядок виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2022 у справі №640/29191/20, зазначений у п. 2 його резолютивної частини, на: "Стягнути з Господарського суду Київської області на користь ОСОБА_1 суму недоотриманої суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року у розмірі 221386,81 грн.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.

07.11.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 26.12.2023 №03-19/38316/23 з Шостого апеляційного адміністративного суду на виконання Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" надійшли матеріали адміністративної справи №640/29191/20.

07.11.2024 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу разом із заявою позивача від 29.10.2024 про зміну способу виконання судового рішення в адміністративній справі №640/29191/20, передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Згідно з частиною другою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

На підставі вказаного справа підлягає прийняттю до провадження.

Суд зазначає, що у зв`язку із розпочатою військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

У подальшому Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє і на теперішній час.

Відповідно до рішення Ради Суддів України від 24.02.2022 "Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації", рекомендовано, зокрема, особливості роботи суду визначати виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні; по можливості відкладати розгляд справ (за винятком не відкладних судових розглядів), зважаючи на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя; справи, які не є невідкладними, розглядаються лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження; процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.

Враховуючи встановлення на території України воєнного стану та недопущення створення можливої небезпеки для життя учасників справи, суд дійшов висновку про необхідність розгляду вищевказаної заяви позивача від 29.10.2024 про зміну способу виконання судового рішення в адміністративній справі №640/29191/20 у порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 від 29.10.2024 про зміну способу виконання судового рішення в адміністративній справі №640/29191/20, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої-другої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

05.10.2016 набрав чинності Закон України Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII) за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

За приписами ст.124, ч.3 ст.129-1 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України, а обов`язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.

Обов`язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове судове рішення залишалося недіючим на шкоду одній зі сторін. Якщо органи влади відмовляються виконувати чи затримують виконання судових рішень, гарантії статті 6, якими користується особа на час судової стадії розгляду, втрачають зміст.

Судові рішення, що набрали законної сили, а також ті, що підлягають негайному виконанню, є обов`язковими для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягають виконанню на всій території України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Обов`язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове судове рішення залишалося недіючим на шкоду одній зі сторін. Якщо органи влади відмовляються виконувати чи затримують виконання судових рішень, гарантії статті 6, якими користується особа на час судової стадії розгляду, втрачають зміст.

Судові рішення, що набрали законної сили, а також ті, що підлягають негайному виконанню, є обов`язковими для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягають виконанню на всій території України.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа №140/279/21.

Частиною 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

З аналізу положень частин першої, третьої статті 378 КАС України суд дійшов висновку, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об`єкта стягнення або з інших причин. Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.

Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 800/203/17.

З наведеної норми вбачається, що суд може змінити спосіб або порядок виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.

Отже, під зміною способу і порядку виконання рішення необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленому раніше порядку і способом. При цьому, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Так, саме поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Отже, передумовою для прийняття судом рішення про зміну способу або порядку виконання судового рішення, є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду.

Обґрунтовуючи необхідність зміни способу та порядку виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2022 в адміністративній справі №640/29191/20, заявник зазначає, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2022 станом на час подання даної заяви не виконане. При цьому зазначає, що стягнення недоотриманої суддівської винагороди саме з бюджетної програми за кодом програмної класифікації видатків 0501150 - "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", розпорядником якої є ДСА України, як спосіб виконання судового рішення, що був визначений позивачем та застосований судом для відновлення його порушених прав, на практиці істотно ускладнив виконання судового рішення, позбавив позивача можливості виконати його у встановлені законодавством строки.

Також вказує, що як свідчать загальновідомі джерела, 01.04.2022 Казначейство на своїй офіційній сторінці у Фейсбук повідомило, що «у зв`язку із прийняттям Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 No 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», Державною казначейською службою України тимчасово призупинено надання відповідей на звернення підприємств, установ та організацій, звернення громадян та запити на публічну інформацію, адвокатські запити, що не стосуються воєнного стану, військової діяльності, надання медичної допомоги, евакуації населення тощо. Інформування буде відновлено після припинення воєнного стану». Таким чином, вважає, що позивач позбавлений можливості судового контролю за виконанням судових рішень, виконавчі документи за якими знаходяться на обліку в Державній казначейські службі України чи боржниками за якими є органи ДСА України. Отже ДСА України є розпорядником коштів вищого рівня, а розпорядником бюджетних коштів, який здійснює нарахування та виплату суддівської винагороди судді, є суд, у якому він працює. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 640/22025/18. У свою чергу, Господарський суд Київської області наділений повноваженнями щодо нарахування, виплати суддівської винагороди, дотримання бюджетного законодавства при взятті таких бюджетних зобов`язань, їх реєстрації в органах Казначейства та здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних зобов`язань та своєчасного та у повному обсязі перерахування податків і зборів (обов`язкових платежів) до відповідних бюджетів, зумовлених таким нарахування.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що доцільним є визначення способу виконання судового рішення шляхом стягнення суми недоотриманої суддівської винагороди з Господарського суду Київської області, що передбачає включення таких сум до бюджетних зобов`язань, їх реєстрації в органах Казначейства та здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних зобов`язань та своєчасного та у повному обсязі перерахування податків і зборів (обов`язкових платежів) до відповідних бюджетів, зумовлених таким нарахуванням. Зміна способу і порядку виконання рішення приведе процедуру виконання рішення суду у відповідність до процедури усталеного бюджетного фінансування і, в разі наявності коштів на рахунках Господарського суду Київської області, усуне залежність виконання рішення суду від інших додаткових ланок органів ДСА України та Казначейства, з якими стягувач не перебуває у безпосередніх правовідносинах, що значно ускладнює ефективний захист його прав та безперешкодне виконання судового рішення. Враховуючи вище викладене, сума недоотриманої суддівської винагороди може бути стягнута безпосередньо з рахунків суду, який не донараховував та не виплачував позивачу суму суддівської винагороди.

19.11.2024 через підсистему "Електронний суд" ДСА України подано відзив на заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення суду, в якому зазначає, що заява ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення не підлягає задоволенню з огляду на те, що стягнення коштів здійснюється безпосередньо Державною казначейською службою України з вищезазначеної бюджетної програми, що в свою чергу позбавляє ДСА України самостійно виконати дане рішення. ДСА України зазначає, що бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік, а виплата нарахованих заявнику на виконання рішення суду коштів вже залежить не від дій ДСА України, а від фінансування відповідними органами для її здійснення.

ДСА вважає, що в даному випадку змінити спосіб виконання рішення, тобто змінити боржника при відсутності відповідного фінансування з боку Міністерства фінансів України та Уряду, фактично позбавляє суд можливості здійснювати дієвий судовий контроль відповідно до ст. 382 КАС України. Оскільки заявником не вказано та не надано беззаперечних доказів, які підтверджують необхідність станом на теперішній час змінити спосіб виконання рішення суду по справі № 640/29191/20 шляхом заміни боржника, зокрема щодо того, що порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що ДСА України створює перешкоди для виконання такого рішення. Враховуючи все вище викладене, рішення суду від 05.08.2022 у справі № 640/29191/20 перебуває на виконанні в Державній казначейській службі України та в порядку черговості буде погашена заборгованість перед заявником.

Дослідивши доводи заявника, матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність встановлення відповідачу-2 Господарському суду Київської області строку для надання письмових пояснень та/або заперечень щодо заяви позивача від 29.10.2024 про зміну способу виконання судового рішення в адміністративній справі №640/29191/20 протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Згідно з частиною 2 статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 143, 241, 243, 248, 252 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Прийняти адміністративну справу №640/29191/20 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О.

2. Здійснювати розгляд заяви ОСОБА_1 від 29.10.2024 про зміну способу виконання судового рішення в адміністративній справі №640/29191/20 у порядку письмового провадження.

3. Встановити відповідачу-2 Господарському суду Київської області строк для надання письмових пояснень та/або заперечень щодо заяви позивача від 29.10.2024 про зміну способу виконання судового рішення в адміністративній справі №640/29191/20 протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії цієї ухвали із доказами направлення іншим учасникам справи.

4. Витребувати від Господарського суду Київської області:

- інформацію та докази щодо наявності у Господарського суду Київської області відповідних рахунків та наявності на них коштів для виконання судового рішення шляхом стягнення з Господарського суду Київської області на користь ОСОБА_1 суми недоотриманої суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року у розмірі 221386,81 грн.

Витребувані докази надати протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії цієї ухвали із доказами направлення іншим учасникам справи.

5. Витребувати від Державної судової адміністрації України:

- всі наявні докази щодо вчинених дій з виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2022 у справі №640/29191/20 про стягнення з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня по 27 серпня 2020 року у розмірі 221 386,81 грн (двісті двадцять одну тисячу триста вісімдесят шість гривень вісімдесят одну копійку) шляхом безспірного списання коштів за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845;

- надати докази щодо наявності (виділення) коштів за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» за весь період з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/29191/20;

- докази щодо черговості виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2022 у справі №640/29191/20;

- докази про те, яка сума коштів на кожен рік, починаючи з 01.01.2022, виділяється для виконання судових рішень за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» та сума заборгованості держави за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» на день виконання вимог даної ухвали суду.

Витребувані докази надати протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії цієї ухвали із доказами направлення іншим учасникам справи.

6. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам процесу, зокрема шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кушнова А.О.