Постанова

від 09.01.2025 по справі 752/20768/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/20768/24

Провадження №: 3/752/58/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2025 м. Київ

суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли

відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліціїпропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАПвідносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання - АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер - НОМЕР_1

ВСТАНОВИВ:

05.09.2024 о 00:58 у м. Києві попросп. Науки водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобомNissan Sylphy EV, державний номерний знак НОМЕР_2 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку, подану за допомогою увімкненого проблискового маячка синього та червоного кольору та спеціального звукового сигналу. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.4 та п. "б" п. 8.9 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за № 1306 та вчинив адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При цьому, після зупинки та перевірки документів водія ОСОБА_1 , було виявлено в останнього знаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння обличчя). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, що зафіксовано технічними засобами відеозапису - нагрудною камерою співробітників Національної поліції, які оформили у зв`язку з цим протокол про адміністративне правопорушення. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, відповідно до п. 2.4 Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Підпунктом "б" п. 8.9. Правил дорожнього руху встановлено, що вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.

Згідно з ч. 1 ст. 122-2 КУпАП невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу тягне за собою накладення штрафу в розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

У ч. 1 ст. 130 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакціїу виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

За змістом ст. 130 КУпАП відмова від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції також тягне адміністративну відповідальність за цією статтею

Подія та склад адміністративного правопорушення доводяться поданими уповноваженим органом матеріалами, де містяться:

- протоколи про адміністративне правопорушення серії ААД № 964112 та № 964111 від 05.09.2024 (надалі по тексту - протокол), складений відносно ОСОБА_1 за порушення ч. 1 ст. 122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, які за формою та змістом відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 06.11.2015 № 1376;

- відеозаписи з нагрудної камери працівників Управління патрульної поліції у м. Києві, що вміщені на компакт-диски для лазерних систем зчитування;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.09.2024;

- постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2981977 від 05.09.2024, в якій зазначено, що водій проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений сигнал світлофору, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП;

- дані інтегрованої інформаційно-пошукової системи Міністерства внутрішніх справ України (АРМОР, розділ "адмінпрактика"), у яких містяться відомості щодо особи ОСОБА_1 .

Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу, особу ОСОБА_1 установлено на підставі посвідчення водія за допомогою застосунку сервісу надання державних цифрових послуг "Дія", йому роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбуватиметься у Голосіївському районному суді міста Києва. Варто зазначити, що даний протокол ОСОБА_1 підписав без зауважень щодо порядку та змісту його оформлення.

У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про причини своєї неявки суд не сповістив, хоча до суду викликався повісткою. При цьому він був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи завчасно, зокрема і шляхом sms-інформування та доведення до його відома змісту повістки про виклик до суду в телефонному режимі, про що уповноваженою особою складено телефонограму та одночасно було роз`яснено наслідки неявки до суду.

Заперечень по суті справи, заяв, пояснень, клопотань, документів на підтвердження поважності неявки до суду від ОСОБА_1 не надходило, вимог про розгляд справи за особистою участі, вимог про відкладення розгляду справи він суду не пред`являв. Інформація про призначення до розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності розміщувалася на офіційному веб-сайті судової влади у загальному доступні та була доступна для ознайомлення широким загалом.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди України застосовують при розгляду справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також наголошувалося на тому, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав в основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору (п. 71 рішення у справі "Смірнов проти України" заява № 3655/02, п. 41 "Пономарьов проти України" заява № 3236/03).

Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

На переконання суду (судді) після складання протоколу про адміністративне правопорушення 05.09.2024 ОСОБА_1 не був позбавлений можливості належним чином скористатися своїми процесуальними правами (поцікавитися про передачу матеріалів справи до суду, про її призначення до розгляду, стан розгляду справи, адже з моменту складання протоколу до дати вирішення справи по суті пройшов доволі тривалий проміжок часу) та реалізувати обов`язки (з`явитися до суду для подачі пояснень, доказів, клопотань, заяв, заперечень тощо).

Виходячи з положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 та ч. 1 ст. 130 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов`язковою.

За наведених обставин та обґрунтувань розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних матеріалів.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за ст. 34, 35 КУпАП України не встановлено.

Вирішуючи питання про застосування адміністративного стягнення, суд (суддя) з`ясував, що строк накладення адміністративного стягнення у цій справі за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, який становить три місяці з дня вчинення адміністративного правопорушення (05.09.2024), закінчився 05.12.2024.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення в справах, підвідомчих судді, може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

З огляду на зазначене, провадження у цій справі за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП підлягає закриттю в порядку п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, за діяння, що передбачені ст. 122-4.

У частині накладення стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 підлягає прагненню до адміністративної відповідальності за загальних підставах, шляхом накладення штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Підстав для повернення протоколів про адміністративне правопорушення від 05.09.2024, так само як і підстав для закриття провадження у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП не встановлено.

У порядку ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на користь держави підлягає стягненню судовий збір (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024).

На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 33-35, 36, 40-1, 122-2, 130, 279, 280, 283, 285, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн у дохід держави з позбавленням права керування транспортним засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути зОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ч. 1 ст. 122-2 КУпАП закрити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.

Стягувачем за цією постановою державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.

Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 307 КУпАП, якими встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу (п`ятнадцять днів з дня вручення постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя О.В. Бушеленко