Ухвала

від 30.01.2025 по справі 760/24692/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/24692/24 2/760/3557/25

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

30 січня 2025 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Майстренка О.М., за участю секретаря судового засідання Духоти Ж.А., представника відповідача, адвоката Горяної Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька,

встановив:

Позивач звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 15.10.2024 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 10.12.2024 о 10-00 год.

10 грудня 2024 року судове засідання було відкладено у зв`язку з неявкою позивача. Наступне судове засідання було призначено на 30.01.2025 о 10-00 год. Визнано явку сторін в судове засідання обов`язковою.

30 січня 2025 року позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується зворотним поштовим повідомленням.

У судове засідання з`явився представник відповідача, яка проти позову заперечила та просила позов залишити без розгляду.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що справа в провадженні Солом`янського районного суду міста Києва перебуває з 02 жовтня 2024 року.

За період розгляду справи, позивач, будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце судових засідань, що підтверджується наявними в матеріалах справи конвертом, яким позивачу направлялась копія ухвали про відкриття провадження із зазначенням дати судового засідання, із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання» та зворотним поштовим повідомленням, проте жодного разу не з`явився у призначені судові засідання.

Таким чином, двічі поспіль у судові засідання, які були призначені на 10.12.2024 о

10-00 год. та 30.01.2025 о 10-00 год. позивач в судові засідання не з`явився. Будь-яких клопотань щодо розгляду справи у його відсутність чи відкладення розгляду справи з поважних причин до суду не подавав.

Згідно із статтею 44 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Так, справа тривалий час перебуває на розгляді в суді, позивач, будучи повідомленим про дату і час розгляду справи, двічі поспіль не з`явився у судові засідання, заяву про розгляд у його відсутність не надав.

Пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України визначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 10.02.2022 у справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20), від 20.06.2022 у справі № 607/2015/17 (провадження № 61-19391св21), від 26.04.2023 у справі № 758/14353/17 (провадження

№ 61-2650св23).

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Частинами 1, 2 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч. 5 ст. 223 ЦПК України).

Враховуючи викладене, а також той факт, що позивач протягом всього строку перебування справи в провадженні на жодне з судових засідань не з`явився, про які повідомлявся належним чином, тобто двічі поспіль не з`явився у судові засідання, з клопотанням про розгляд справи у його відсутність не звертався, суд приходить до висновку про недобросовісне користування стороною позивача своїми процесуальними правами, що призводить до затягування розгляду справи, а тому зважаючи на повторну неявку позивача в судове засідання, позовну заяву слід залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, останній має право звернутися до суду повторно

(ч. 2 ст. 257 ЦПК України).

З огляду на викладене, керуючись статтями 13, 223, 257, 260, 353-355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.М. Майстренко