справа № 619/614/25
провадження № 2/619/651/25
УХВАЛА
03 лютого 2025 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого суддіБолибока Є.А.
Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 ;
відповідач: Служба у справах дітей Малоданилівської селищної ради.
Суть питання, що вирішується ухвалою.
30 січня 2025 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та Служби у справах дітей Малоданилівської селищної ради, в якому просив:
- встановити факт нецільового використання аліментів малолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , сплачених ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 у розмірі стягнутих з рахунку НОМЕР_1 у Харківському обласному управлінні АТ "Ощадбанк" коштів у виконавчих провадженнях №№57416300, 71792814, 72819213, 73441956, 73442271, 75626540, 75627318, 75627454, 75633115, 75933991 в період з 01.01.2023 року по час припинення перерахування аліментів на рахунок НОМЕР_1 у Харківському обласному управлінні АТ "Ощадбанк";
- зобов`язати державного виконавця Дергачівського відділу ДВС у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у відкритому виконавчому провадженні №56495604 відповідно до судового наказу від 27 квітня 2018 року прийняти постанову про перерахування аліментів, стягнутих з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 на утримання його сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на особистий рахунок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у відділенні Державного ощадного банку України (реквізити будуть надані пізніше) починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття;
- визнати особистими майновими збитками та майновою шкодою малолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 стягнуті з рахунку НОМЕР_1 у Харківському обласному управлінні АТ "Ощадбанк" громадянки ОСОБА_4 кошти у виконавчих провадженнях №№57416300, №71792814, №72819213, №73441956, №73442271, №75626540, №75627318, №75627454, №75633115, №75933991 в період з 01.01.2023 року по час припинення перерахування аліментів на рахунок НОМЕР_1 ;
- стягнути з ОСОБА_4 на користь малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у якості відшкодування особистих майнових збитків та відшкодування майнової шкоди на особистий рахунок ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у відділенні Державного ощадного банку України (реквізити будуть надані пізніше) суму у розмірі всіх стягнутих коштів з рахунку НОМЕР_1 у Харківському обласному управлінні АТ "Ощадбанк" ОСОБА_4 по виконавчим провадженням №№57416300, 71792814, 72819213, 73441956, 73442271, 75626540, 75627318, 75627454, 75633115, 75933991 в період з період з 01.01.2023 року по час прийняття судового рішення.
Мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд.
Заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У позовній заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідачів.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
У позовній заяві зазначена ціна позову 40000,00 грн, проте не надано обґрунтований розрахунок суми, що оспорюється, в тому числі суми, яка була сплачена ОСОБА_1 в якості аліментів.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
У позовній заяві ОСОБА_1 просить стягнути майнову шкоду, проте не вказує її розмір.
Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
ОСОБА_1 подано позов до двох відповідачів, при цьому у позовній заяві не зазначено зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
У позовнійзаяві незазначено обставини,якими позивачобґрунтовує своївимоги до Служби у справах дітей Малоданилівської селищної ради, та не зазначені докази, що підтверджують відповідні обставини.
Крім того, суд зазначає таке.
Згідно з абзацом другим частини першої статті 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положеньстатті 43цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Пунктами 19, 59 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270 (далі Правила), встановлено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою. Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.
Також, пунктом 61 Правил визначено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Основною метою використання опису вкладення є одержання відправником офіційних доказів направлення адресату конкретного переліку документів.
Листуванняз описом вкладенняна відміну від інших відправлень (в тому числі рекомендованим листом)підтверджує вмістконверту, у якому направляється звернення, а тому заповнений удвохпримірниках бланк опису вкладення є обов`язковим додатком.
Подана через систему «Електронний суд» позовна заява з додатками містить докази надсилання листом з описом вкладення відповідачам копій документів, проте вони були надіслані 08 листопада 2024 року, тоді як позовна заява сформована в системі «Електронний суд» 30 січня 2025 року.
До позовної заяви, яка сформована 30 січня 2025 року, додано позовну заяву, яка сформована 08 листопада 2024 року та в ній Служба у справах дітей Малоданилівської селищної ради значиться як третя особа.
Отже, до позовної заяви додані докази надсилання листом з описом вкладення відповідачам копії позовної заяви, яка станом на 08 листопада 2024 року ще не була сформована.
У зв`язку з викладеним, позивачу необхідно надати до суду докази надсилання листом з описом вкладення відповідачам копію, сформованої та поданої 30 січня 2025 року позовної заяви.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що звертається за захистом порушених прав свого малолітнього сина, та відповідно до пункту 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» (в редакції від 13.05.2024) не повинен сплачувати судовий збір за подання заяви.
Суд відхиляє доводи позивача щодо несплати судового збору з таких підстав.
Згідно з п. 12 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI судовий збір не справляється за подання: заяви, апеляційної та касаційної скарг про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Проте спір у даній справі виник між батьками дитини - повнолітніми особами про їх права та обов`язки щодо утримання сина, в яких ОСОБА_1 в контексті аліментних обов`язків заявив вимоги до матері малолітньої дитини, яка має такі ж аліментні обов`язки, тобто представляє лише свої інтереси.
Крім того статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначені пільги щодо сплати судового збору.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
У свою чергуЗакон України «Про судовий збір»не відносить малолітніх дітей та батьків, які звертаються в їх інтересах, до категорії громадян, які звільняються від сплати судового збору.
Згідно з п.п. 1.2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви немайнового характеру,яка поданафізичною особою: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
Згідно п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: позовної заявимайнового характеру,яка поданафізичною особою: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,встановленого закономна 1січня календарногороку,в якомувідповідна заяваподається досуду та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року № 4059-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2025 року встановлений в розмірі 3028 гривні.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір.
Згідно з ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пунктах 12, 13 своєї постанови №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року роз`яснив судам наступне. У випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно зчастиною третьоюстатті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами. Якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди. Якщо в позовній заяві об`єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов`язаних між собою, то, враховуючи, що об`єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Позивач об`єднав у позовній заяві 3 (три) вимоги немайнового характеру та 1 (одну) вимогу майнового характеру, при цьому не сплатив судовий збір.
Відповідно доч.3ст.4Закону України«Про судовийзбір» від08липня 2011року №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Так як, позивач подав позов через систему «Електронний суд», то до сплати судового збору необхідно застосувати коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Вказане відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному
у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 916/228/22 (провадження № 12-26гс22), де вказано, що у позивача були обґрунтовані підстави вважати, що у разі подання ним позовної заяви в електронній формі до встановленої законом ставки судового збору має бути застосований понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8, визначений частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір».
За 3 (три) вимоги немайнового характеру позивачу необхідно сплати 2 906,88 грн (0,4х3028х3х0,8=2906,88).
За вимогу майнового характеру позивачу необхідно сплати 1 відсоток ціни позову, але не менше 1211,20 грн (3028х0,4=1211,20) та не більше 15140,00 грн (3028х5=15140) та до вказаної суми застосувати понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8.
Отже,позивачу необхідно сплатитисудовий збіру розмірі 2906,88 грн та 1 відсоток ціни позову, але не менше 1211,20 грн та не більше 15140,00 грн, з понижуючим коефіцієнтом 0,8, за наступнимиреквізитами: рахунок №UA878999980313161206000020599,отримувач:ГУК Харківобл/МТГДергачі/22030101,код отримувача:37981703,банк отримувача:Казначейство України(ЕАП);та надатидосуду оригіналквитанції просплату вказаногосудового збору,танадати досуду оригіналквитанції просплату вказаногосудового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175і177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 185 ч.2, 258-260, 353 ЦПК України, суд
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , Служби у справах дітей Малоданилівської селищної ради про встановлення факту, зобов`язання вчинити певні дії, визнання факту та відшкодування майнової шкоди залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви та надати строк десять днів з дня отримання ним ухвали для їх усунення.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначеністаттями 175і177цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню окремо відрішення судуне підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.
Суддя Є. А. Болибок
Суд | Дергачівський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 03.02.2025 |
Оприлюднено | 04.02.2025 |
Номер документу | 124849682 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про спонукання виконати або припинити певні дії |
Цивільне
Дергачівський районний суд Харківської області
Болибок Є. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні