Ухвала

від 31.01.2025 по справі 462/763/25

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

справа № 462/763/25

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

31 січня 2025 року суддя Залізничного районного суду міста Львова Кирилюк А. І., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскавері Скул»</a>, про захист прав споживачів,-

встановив:

Уповноважений представник позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 адвокат Змисла М. Р. 30.01.2025 року (вх.№ 2410) звернулась до Залізничного районного суду м. Львова з позовною заявою до ТзОВ «Діскавері Скул», у якій просить суд:

- визнати факт порушення ТзОВ «Діскавері Скул» права на освіту щодо малолітнього,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за Договором про надання освітніх послуг від 26.03.2024 року.

- стягнути з ТзОВ «Діскавері Скул» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10 000 гривень (сто тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ТзОВ «Діскавері Скул» на користь, ОСОБА_1 кошти в сумі 26 000 тисяч гривень в якості оплати освітніх послуг за Договором про надання освітніх послуг від 26.03.2024 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2025 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Кирилюка А. І.

Вивчивши позовнузаяву тадодані донеї документи,суд дійшоввисновку,що такане відповідаєвимогам, 177 ЦПК Українита підлягає залишенню без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Так, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно.

Позивач при зверненні з позовними вимогами до суду посилається на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, зазначив, що вони звільняються від майнового навантаження з метою захисту своїх порушених прав (частина третя стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»). Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №761/24672/15-ц від 19.06.2018 року.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено три позовні вимоги, у тому числі вимогу про стягнення з відповідача матеріальної та моральної шкоди.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції) відповідно до закону.

Таким чином, споживачі звільнені від сплати судового збору за подання позову про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої лише внаслідок недоліків продукції, тобто в даному випадку позивач не звільнений від сплати судового збору у відповідності до положень ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» за вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01.01.2015 року, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від такого.

Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди.

Законом України «Про судовийзбір» визначені правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовийзбір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, враховуючи ціну матеріальної вимоги у розмірі 26 000 грн 00 коп., позивачам необхідно сплатити, судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму, що становить 1211 грн 20 коп.

Відповідно до п.п. 5 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання до суду фізичною особо позовної заяви про відшкодування моральної шкоди встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, так позивачі ставлять вимогу про відшкодування моральної шкоди, в розмірі 100 000 грн 00 коп., яка відповідно до ЗУ «Про судовий збір» є окремою категорією позовів за подання якого сплачується судовий збір. Враховуючи ціну вимоги немайнового характеру позивачам слід сплатити судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 3028 грн 00 коп.

Відтак, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі 3028 грн 00 коп та 1211 грн 20 коп. за вимогу майнового характеру відповідно до ставок визначених ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» і надати суду відповідне підтвердження.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає строк для усунення недоліків.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху та запропонувати позивачу усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

Залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.

Керуючись ст. 177, 185, 259-261 ЦПК України,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскавері Скул»</a>, про захистправ споживачів - залишити без руху.

Надати позивачу п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк, позовну заяви ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскавері Скул»</a>, про захистправ споживачів вважати неподаною та повернути заявнику з усіма доданими до неї документами.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: