Рішення

від 28.01.2025 по справі 607/23107/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.01.2025 Справа №607/23107/24 Провадження №2/607/334/2025

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участі секретаря судового засідання Баб`як Н. О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув містіТернополі впорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справуза позовомкомунального підприємстватеплових мереж«Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільськоїміської радидо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради (далі КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у якому просило стягнути з відповідачів заборгованість за послуги з централізованого опалення (за період з 01 липня 2019 року по 30 листопада 2021 року), за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (за період з 01 грудня 2021 року по 01 вересня 2024 року) в сумі 74313,88 грн, а також 3 028,00 грн судового збору.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач покликається на те, що КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР здійснює забезпечення тепловою енергією та гарячою водою житла за адресою: АДРЕСА_1 , яке займає ОСОБА_1 разом із сім`єю. Згідно з ст.ст. 67, 68, 162 Житлового кодексу УPCP та п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, відповідачі за надані позивачем послуги зобов`язані щомісячно вносити на його рахунок оплату за затвердженими у встановленому порядку тарифами. Однак передбачених зазначеними нормами обов`язків ОСОБА_1 та члени його сім`ї не виконують, внаслідок чого за період 01 липня 2019 року по 01 вересня 2024 року заборгували підприємству 74313,88 грн.

Сальдо, що відображене у виписці з особового рахунку про заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води в сумі 41053,14 грн є заборгованістю за попередній період (залишок на 01 липня 2019 року), яка не включена у суму заборгованості та не пред`являється до стягнення.

З 01 грудня 2021 року в м. Тернопіль, у відповідності до законодавства України вступили в дію нові договірні відносини між споживачами послуг з постачання теплової енергії та гарячої води та надавачем послуг КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР. На даний момент чинним є публічний договір приєднання, який діє з 01 грудня 2021 року та оприлюднений на сайті КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР.

Нарахування за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, з постачання теплової енергії та гарячої води проводиться згідно тарифів, встановлених рішеннями виконавчого комітету Тернопільської міської ради: № 827 від 05 листопада 2018 року «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води»; № 1105 від 01 грудня 2021 року та № 1165 від 28 вересня 2023 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та гарячої води». Добровільно ліквідувати борг відповідачка і члени її сім`ї відмовляються, а тому сума боргу підлягає стягненню з них в примусовому порядку.

У зв`язку із запровадженням на території України карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, строки, визначені ст. 257 Цивільного кодексу України, подовжуються на строк дії такого карантину. Отже, позовні вимоги КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР заявлені в межах строку позовної давності.

Ухвалою судді від 31 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі № 607/23107/24 та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судове засідання представник позивача КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР Яковенчук Б. І. не з`явилася, однак подала суду заяву, у якій просить здійснити розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує щодо винесення заочного рішення по справі.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явилися з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, відзиву на позовну заяву не подали суду. Тому суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності відповідачів на підставі наявних у справі доказів із винесенням заочного рішення.

За вказаних обставин, з підстав, визначених ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.

Як вбачається із довідки про осіб, зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 , від 20 вересня 2024 року, з 04 квітня 2016 року за вказаною адресою зареєстрований ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а з 08 лютого 2008 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Протягом 2019 2024 років були складені акти про запуск системи опалення в роботу в опалювальний період за адресою АДРЕСА_2 , зокрема, 29 жовтня 2019 року, 16 жовтня 2020 року, 12 жовтня 2021 року, 04 листопада 2022 року, 18 жовтня 2023 року.

20 березня 2024 року позивачем КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» складено повідомлення № 711/17/40 за адресою: АДРЕСА_1 , про наявність станом на 01 березня 2024 року заборгованості у розмірі 109 367,60 грн за послуги з централізованого теплопостачання та необхідність сплатити зазначену заборгованість протягом 15 днів.

Згідно виписки з особового рахунку про заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 ) від 24 вересня 2024 року, за період липень 2019 року вересень 2024 року виникла заборгованість у розмірі 74313,88 грн (з 01 липня 2019 року до 01 вересня 2024 року). 27 березня 2017 року прийнято судове рішення про стягнення боргу в сумі 5935,05 грн, станом на 01 листопада 2016 року. 07 жовтня 2019 року прийнято судове рішення про стягнення боргу в сумі 35118,09 грн. Залишок на 01 липня 2019 року 41053,14 грн. За період з 01 липня 2019 року до 01 вересня 2024 року нараховано 74313,88 грн (30016,82 + 44297,06), оплати не надходило.

Відтак, до виниклих між сторонам правовідносин підлягають застосуванню наступні норми матеріального права.

Згідно випискиз особовогорахунку прозаборгованість,яка описанасудом вище,по всьомуспірному періодуспоживання відповідачамипослуг позивачавбачається,що заборгованістьвиникла танакопичувалася заспоживачами вперіод з01липня 2019року до01вересня 2024року включно.Відповідачі нездійснювали періодичноїоплати за послугиз централізованогоопалення,постачання тепловоїенергії тагарячої водиу спірному періоді. З розміру боргу, зазначеного у виписці, слідує, що їх дії не спрямовані на погашення заборгованості, що і зумовило звернення позивача з позовом до суду.

Суд встановив, що відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов`язаними з наданням послуг з централізованого опалення, теплової енергії та постачання гарячої води, та регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про житловокомунальні послуги», Законом України«Про теплопостачання» та іншими нормативноправовими актами України.

Стаття 1 Закону України «Про житловокомунальні послуги» визначає, що житловокомунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житловокомунальних послуг.

Так, учасниками правовідносин у сфері надання житловокомунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житловокомунальні послуги»).

Відповідно до ст.ст. 7, 8 Закону України «Про житловокомунальні послуги», виконавець зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів, а споживач зобов`язаний оплачувати надані житловокомунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Порядок оплати за житловокомунальні послуги визначений у ст. 9 Закону України «Про житловокомунальні послуги», якою передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житловокомунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житловокомунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Статтями 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» встановлено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується у судовому порядку.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст.1Закону України«Про житловокомунальніпослуги» індивідуальний споживач фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житловокомунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житловокомунальної послуги.

Згідно із ст. ст. 322, 360 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (ст. 317 ЦК України).

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

Власник квартири зобов`язаний нести витрати з її утримання, у тому числі оплачувати комунальні послуги, незалежно від того, проживає він у належній йому квартирі чи ні, якщо він в установленому порядку не відмовився від надання таких послуг (постанова Касаційного цивільного суду Верховного суду від 02 квітня 2020 року у справі № 757/29813/17ц).

При цьому суд виходить з того, що квартира відповідачів знаходиться у багатоквартирному будинку і підключена до єдиної мережі централізованого опалення, безперервну роботу і обслуговування якої забезпечує позивач. Ці послуги у зазначений період надавалися і споживалися, з приводу неналежної якості послуг або їх відсутності відповідачі не зверталися. Факт отримання вказаних послуг відповідачами не спростований, докази того, що у квартирі відсутнє (відключене у встановленому порядку) централізоване опалення відсутні, за спожиті послуги відповідно до особового рахунку позивачем нараховувалась помісячна плата, однак відповідачі їх оплату в повному обсязі не здійснювали.

У відповідності зі статтею 67 Житлового кодексу України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплову енергію, та інші послуги) береться, крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

У постанові судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України у справі № 62951 цс 15 від 20 квітня 2016 року, міститься правова позиція, в якій зазначено «що хоч у частині першій статті 19 Закону України «Про житловокомунальні послуги» й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житловокомунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житловокомунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житловокомунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житловокомунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати надані житловокомунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житловокомунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житловокомунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Подібний висновок міститься і у постанові Верховного Суду у справі № 210/5796/16ц від 18 березня 2019 року, в якому встановлено, що споживачі зобов`язані оплатити житловокомунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги.

Згідно загальних умов виконання зобов`язання, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Так, судом встановлено, що позивач здійснює забезпечення помешкання відповідачів теплопостачанням, у тому числі надавав послуги з централізованого опалення, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води в період з 01 липня 2019 року по 01 вересня 2024 року.

Відповідачі невносили оплатуза спожитіпослуги,що призвелодо утвореннязаборгованості врозмірі 74313,88грн,про щосвідчить виписказ особовогорахунку прозаборгованість ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 ) від 24 вересня 2024 року, за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води. За період з 01 липня 2019 року до 01 вересня 2024 року нараховано 74313,88 грн (30016,82 + 44297,06), оплати не надходило.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень.

Жодних доказів на спростування викладених у позові обставин відповідачами суду не надано.

За таких обставин, суд доходить до висновку, що наявні порушення відповідачами прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , солідарно в користьКПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМРзаборгованості за надані послуги з централізованого опалення, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води в сумі 74313,88 грн.

У зв`язку з задоволенням позову відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачів в користь позивача необхідно стягнути 3 028,00 грн понесеного судового збору з кожного окремо, в рівній частині.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 81, 263, 265, 268, 273, 280283, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради заборгованість за послуги з централізованого опалення (за період з 01 липня 2019 року по 30 листопада 2021 року), за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (за період з 01 грудня 2021 року по 01 вересня 2024 року) в сумі 74 313 (сімдесят чотири тисячі триста тринадцять),88 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради 1 514 (одну тисячу п`ятсот чотирнадцять),00 грн сплаченого судового збору.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради 1 514 (одну тисячу п`ятсот чотирнадцять),00 грн сплаченого судового збору.

Копію заочного рішення направити відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду у 30денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручену у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач:комунальне підприємствотеплових мереж«Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради, код ЄДРПОУ: 14034534, адреса місцезнаходження: вул. Франка, 16, м. Тернопіль, 46025.

Відповідачі: ОСОБА_1 , остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_2 , остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .

Головуючий суддя О. Я. Герчаківська