Рішення

від 31.01.2025 по справі 750/13031/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/13031/24

Провадження № 2/750/257/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2025 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

судді - Рахманкулової І.П.,

секретаря Мишастої К.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу та визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування,

третя особа Друга чернігівська державна нотаріальна контора,

в с т а н о в и в :

У вересні 2024 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів, в якому просить встановити факт, що вона проживала разом із ОСОБА_4 однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу з 2004 року і до дня смерті останнього, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 . також позивач просить визнати за нею право власності на 1/5 частку квартири АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_4 на підставі договору дарування частки квартири, в порядку спадкування за законом.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 вересня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідачі відзивів на позовну заяву не подали.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач у судове засідання не з`явилася, представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника, вказавши, що позов підтримує, просить суд його задовольнити та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку. Крім того, відповідачі сповіщалися шляхом публікації оголошення про виклик на сайті судової влади.

Друга чернігівська державна нотаріальна контора надіслала до суду клопотання про розгляд справи без участі їх представника та при розгляді справи поклались на розсуд суду.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам статті 280 ЦПК України.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Допитавши у судовому засіданні 03 січня 2025 року свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які прибули на дане судове засідання, та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Як зазначено у позовній заяві, з січня 2004 року ОСОБА_1 проживала однією сім`єю як чоловік та жінка з ОСОБА_4 . Офіційно шлюб вони не реєстрували, оскільки в цьому не було потреби. За час спільного проживання вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, займалися благоустроєм квартири: робили ремонт, купували меблі та предмети домашнього побуту, всі свята проводили в колі рідних та друзів, ОСОБА_4 спілкувався з дітьми позивача від першого шлюбу.

На підтвердження спільного проживання, позивачем до позовної заяви додано фотокартки, на яких зображені вони з родичами у сімейному колі та з друзями (а.с. 37, 38, 39).

21 серпня 2010 року ОСОБА_7 , яка є невісткою позивача, подарувала ОСОБА_4 належну їй на праві власності 1/5 частину квартири АДРЕСА_1 . Договір дарування вказаної частини квартири посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Дремлюгою Ю.О. та зареєстрований в реєстрі за № 820 (а.с. 23-24, 25).

Згідно копії інформаційної довідки № 5424 від 23 лютого 2024 року іншими співвласниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_1 по 1/5 частині за кожним (а.с. 16).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 18.12.2023 (а.с. 19), у зв`язку із чим відкрилася спадщина на належне йому майно.

Лікарське свідоцтво про його смерть № 1275 від 13 грудня 2023 року було видано в той же день ОСОБА_1 (а.с. 69).

У позові зазначено, що за час проживання спільних дітей у них не було. ОСОБА_4 має двох дітей від попереднього шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є відповідачами у даній справі.

Так як позивач проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, то вона звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини на все спадкове майно, у зв`язку із чим була заведена спадкова справа номер у спадковому реєстрі 71913125 (номер у нотаріуса 75/2024), яка перебуває у провадженні державного нотаріуса Другої чернігівської нотаріальної контори Кравченко А.Г. (а.с. 20, 21).

Відповідно до копії довідки Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради № 9519 від 18 грудня 2023 року, на день смерті ОСОБА_4 був зареєстрований разом із позивачем за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 70 на звороті).

Проте, згідно копії відповіді Другої чернігівської нотаріальної контори від 05 серпня 2024 року, ОСОБА_1 було відмовлено в оформленні спадщини після смерті ОСОБА_4 та роз`яснено необхідність надати нотаріусу рішення суду про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини (а.с. 22).

Також, як зазначено у позовній заяві, під час активної фази бойових дій на території м. Чернігова в 2022 році були втрачені правовстановлюючі документи на квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , наданої на запит суду, із заявою про прийняття спадщини до нотатаріальної контори звернулася лише позивач, інші спадкоємці відсутні (а.с. 68-70).

Допитані у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суду пояснили, що сім`ю позивача знають ще з 2004 року, ОСОБА_1 проживала як чоловік та дружина із ОСОБА_4 , вели з ним спільне господарство, разом робили ремонт у квартирі. Свідка не відомо чи були вони у зареєстрованому шлюбі, адже їх завжди сприймали як подружжя. Свідки були вхожі у квартиру позивача, вони дружили з її сім`єю, а тому про всі обставини даної справи їм відомо особисто.

Відповідно до статті 15 ЦК України, статті 4ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання в порядку, визначеним цивільним процесуальним законодавством.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 3 ст. 384 Цивільного кодексу України, у разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 1216 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1226 Цивільного кодексу України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

За змістом статті 1264ЦК Україниу четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 21 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від30.05.2008р.№ 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип права на справедливий суд, який означає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з частиною 3 статті 1268ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статті 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

До спадкоємців четвертої черги може належати жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Як зазначив Верховний Суд в своїй постанові від 21 березня 2019 року у справі №461/4689/15-ц, для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/95 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.

Оскільки, встановлення факту проживання однією сім`єю породжує для ОСОБА_1 юридичні наслідки, а саме можливість реалізувати своє право для отримання спадщини після смерті померлого ОСОБА_4 та встановити даний факт іншим шляхом, аніж звернутися до суду за судовим захистом є неможливим, тому суд прийшов до висновку про законність та обґрунтованість вимог про встановлення факту проживання однією сім`єю.

Згідно з ст. 76, ч. 1 ст. 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України,

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ) про встановленняфакту проживанняоднією сім`єючоловіка іжінки безреєстрації шлюбута визнанняправа власностіна нерухомемайно упорядку спадкування - задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/5 частку квартири АДРЕСА_1 , яка за життя належала ОСОБА_4 на підставі договору дарування частки квартири від 21 серпня 2010 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи,якому повнезаочне рішеннясуду небуло врученеу деньйого проголошення,має правона поновленняпропущеного строкуна поданнязаяви пройого перегляд-якщо таказаява поданапротягом двадцятиднів здня врученняйому повногозаочного рішеннясуду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя