Рішення

від 22.01.2025 по справі 607/21428/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.01.2025 Справа №607/21428/24 Провадження №2/607/188/2025

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Кунець Н.Р.

за участі секретаря судового засідання Ковбасюк М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАВОД «ІМПЕРАТИВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГОВИЙ БУДИНОК ІМПЕРАТИВ» (далі ТОВ «ТОРГОВИЙ БУДИНОК ІМПЕРАТИВ») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 08.03.2024 між ТОВ «ТОРГОВИЙ БУДИНОК ІМПЕРАТИВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір безпроцентної позики за № 21 СС, за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти у сумі 30 000 грн, шляхом перерахування на поточний рахунок Позичальника, які останній мав повернути в строк до 10.09.2024. На виконання умов договору відповідач здійснив часткове повернення боргу у розмірі 5 000 грн, залишивши борг у розмірі 25 000 грн. Позивач вказує, що з метою досудового врегулювання спору направив відповідачу претензію про повернення коштів від 11.09.2024, однак така не була вручена відповідачу.

З огляду на вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 25000 грн, а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.10.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Протокольною ухвалою суду від 22.01.2025 постановленою в судовому засіданні без видалення в нарадчу кімнату із занесенням до протоколу судового засідання постановлено вважати позивачем у даній справі ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАВОД «ІМПЕРАТИВ».

У судове засідання представник позивача ТОВ «ЗАВОД «ІМПЕРАТИВ» не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про день та час слухання справи неодноразово повідомлявся у встановленому законом порядку, зокрема шляхом повідомлення відповідача через офіційний веб-сайті судової влади України, шляхом розміщення оголошення про виклик останнього до суду. Крім того, судом додатково вживались заходи сповіщення ОСОБА_1 про дату та час судового засідання, шляхом надіслання на поштову адресу за його останнім відомим зареєстрованим місцем проживання повістки про виклик до суду, які повернуті на адресу суду із відміткою пошти про відсутність адресата. Відповідач про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подавав.

Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до наступного висновку:

08.03.2024 між Позикодавцем ТОВ «ТОРГОВИЙБУДИНОК ІМПЕРАТИВ»та Позичальником ОСОБА_1 було укладено Договір безпроцентної позики за № 21 СС, за умовами якого Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти у розмірі установленому Договором, а Позичальник зобов`язується повернути їх Позикодавцю (п. 1.1 Договору).

За умовами п.п. 2.1 2.3 Договору, сума позики за Договором становить 30 000 грн. За цим Договором проценти за надання позики не нараховуються та не сплачуються. Цільове призначення позики кошти на лікування.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Договору, Позикодавець перераховує суму позики в безготівковому порядку на поточний рахунок Позичальника, зазначений в цьому договорі. Днем надання позики є день зарахування суми позики на поточний рахунок Позичальника.

Крайній строк повернення позики складає 10.09.2024 (п. 4.1 Договору).

У п. 5.1 Договору сторони погодили графік повернення позики за яким Позичальник зобов`язаний повертати суму позики рівними частинами з 1 по 10 число кожного місяця, а саме: з 1 по 10.04.2024 5000 грн; з 1 по 10.05.2024 5000 грн; з 1 по 10.06.2024 5000 грн; з 1 по 10.07.2024 5000 грн; з 1 по 10.08.2024 5000 грн; з 1 по 10.09.2024 5000 грн.

Сума позики підлягає поверненню через її перерахування на поточний рахунок Позикодавця. Днем повернення позики (її частини) є день зарахування суми позики (її частини) на поточний рахунок Позикодавця (п.п. 5.2, 5.3 Договору).

ТОВ «ТОРГОВИЙ БУДИНОК ІМПЕРАТИВ» перерахувало кошти у розмірі 30000 грн на банківський рахунок ОСОБА_1 зазначений останнім у реквізитах в Договорі безпроцентної позики за № 21 СС від 08.03.2024 НОМЕР_1 , що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» від 11.03.2024 № 3176.

Відповідно до платіжної інструкції в національній валюті АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» від 09.04.2024 № 570215804.1, ОСОБА_1 на виконання умов Договору безпроцентної позики за № 21 СС від 08.03.2024 сплатив на рахунок ТОВ «ТОРГОВИЙ БУДИНОК ІМПЕРАТИВ» кошти у розмірі 5000 грн.

11.09.2024 ТОВ «ТОРГОВИЙ БУДИНОК ІМПЕРАТИВ» направило ОСОБА_1 на адреси його останнього відомого місця фактичного проживання та місця реєстрації претензію про повернення коштів від 11.09.2024, у якій просило негайно сплатити частково несплачену позику у сумі 25000 грн, однак такі повернулось відправнику.

Як вбачається із виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань № 187282812029 від 23.10.2024, ТОВАРИСТВО ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«ТОРГОВИЙ БУДИНОК ІМПЕРАТИВ» змінило назву на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАВОД ІМПЕРАТИВ».

Частинами 1, 2, 3, 4 та пунктом 4 ч. 5 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 3 статті 77 ЦПК України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

В силу вимог ст.13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За правилом ч. 1 ст.205ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст.207ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частини 1, 2 ст. 509 ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626,628ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа,- незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).

Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

При цьому позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Так, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «ЗАВОДІМПЕРАТИВ» свої зобов`язання за Договором безпроцентної позики № 21СС від 08.03.2024 виконав у повному обсязі.

Разом з тим відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором позики від 08.03.2024 не виконав та суму позики позивачеві не повернув.

Відтак, враховуючи, що фактично отримані відповідачем ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку у встановлений договором позики строк ТОВ «ЗАВОДІМПЕРАТИВ» не повернуті, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку, що майнові права позивача підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором безпроцентної позики № 21СС від 08.03.2024 у розмірі 25000грн.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився та доказів на спростування доводів позивача не надав.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, суд розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає до задоволення шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЗАВОД ІМПЕРАТИВ» заборгованості за Договором безпроцентної позики № 21СС від 08.03.2024 у розмірі 25000грн.

В силу вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280, 282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАВОД «ІМПЕРАТИВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАВОД «ІМПЕРАТИВ» заборгованість за Договором безпроцентної позики №21-СС від 08.03.2024 у розмірі 25000 (двадцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАВОД «ІМПЕРАТИВ» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 27.01.2025.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАВОД «ІМПЕРАТИВ», код ЄДРПОУ: 41571716, адреса місцезнаходження: вул. Космічна, 23-А, м. Харків, 61165.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса останнього відомого місця реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_2 .

Головуючий суддяН. Р. Кунець