Рішення

від 27.01.2025 по справі 585/4311/24

РОМЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 585/4311/24

Номер провадження 2/585/60/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючої судді - Цвєлодуб Г.О.,

за участю секретаря судового засідання Салій О.І.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Мороз Л.О.,

представника третьої особи - Загамули В.І.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого до суду як представник позивача звертається адвокат Мороз Леся Олексіївна, до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області, про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

14 жовтня 2024 року представник позивача - адвокат Мороз Л.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачка ОСОБА_2 є матір`ю неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач за рішенням виконавчого комітету Роменської міської ради від 18.09.2024 року №161 призначений піклувальником ОСОБА_3 .. Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Роменської міської ради від 19.09.2024 року № 2.1-23/3162 визнано за доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Так, 06.05.2024 року було складено Акт про покинуту дитину, відповідно до якого комісійно в присутності свідків встановили, що протягом 4 років з дня смерті батька дитини, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 мати ОСОБА_2 покинула доньку зі своїми батьками та виїхала проживати до іншого села. На даний час дідусь та бабуся дитини померли у травні 2024 року, фактично дитина залишилася сама. Відповідно до рішення виконавчого комітету Роменської міської ради від 15.05.2024 року № 78 ОСОБА_3 , 25.12.2009 року надано статус «дитина, позбавлена батьківського піклування». Згідно наказу № 38 начальника служби у справах дітей Роменської міської ради Сумської області Власенко Л.М. від 17.05.2024 № 38 про тимчасове влаштування неповнолітньої ОСОБА_3 у сім`ю ОСОБА_1 , неповнолітню ОСОБА_4 влаштували з 17.05.2024 у родину ОСОБА_1 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 призначено піклувальником дитини. Відповідачка не приймає участі у вихованні своєї доньки, ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти, є всі законні підстави для позбавлення її батьківських прав відносно її неповнолітньої доньки.

Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25.10.2024 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження, призначено розгляд справи проводити у порядку загального позовного, з призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 27.11.2024 року закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до судового розгляду.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, пояснили обставини, викладені в позові, просили позов задовольнити.

Відповідач до суду не з`явилась, проте належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи.

Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Суд, заслухавши учасників судового розгляду, свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є матір`ю неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим повторно Роменським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 30.01.2024 року.

Батько ОСОБА_3 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно Акту органу внутрішніх справ та закладу охорони здоровя про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 06.05.2024 вбачається, що в присутності свідків було встановлено, що протягом 4 років з дня смерті батька дитини, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , мати ОСОБА_2 покинула доньку зі своїми батьками та виїхала проживати до іншого села, дідусь та бабуся дитини померли у травні 2024 року, фактично дитина залишилася сама.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Роменської міської ради від 15.05.2024 року № 78 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надано статус «дитина, позбавлена батьківського піклування».

Згідно наказу № 38 начальника служби у справах дітей Роменської міської ради Сумської області Власенко Л.М. від 17.05.2024 № 38 про тимчасове влаштування неповнолітньої ОСОБА_3 у сім`ю ОСОБА_1 , неповнолітню ОСОБА_4 влаштували з 17.05.2024 у родину ОСОБА_1 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням виконавчого комітету Роменської міської ради від 18.09.2024 року №161 ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , призначено піклувальником над неповнолітньою ОСОБА_3 .

Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Роменської міської ради від 19.09.2024 року № 2.1-23/3162 визнано за доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Так, 06.05.2024 року було складено

Згідно з актом обстеження умов проживання від 17.05.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , за цією адресою проживають: батько позивача - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мати позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_1 , дружина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , донька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У родині доброзичливі відносини і створено умови для влаштування і проживання у сім`ї прийомної дитини.

Відповідно до характеристики директора Рогинського закладу загальної шкільної освіти І-ІІІ ступенів С. Шевченко № 01-21/127 від 19.08.2024 ОСОБА_3 навчається в Рогинському закладі ЗСО І-ІІІ ступенів Роменської міської ради Сумської області, має добрий розумовий розвиток, має розвинену пам`ять, шкідливих звичок немає. Мати дитиною не цікавилася, матеріальне забезпечення дитини у період з 2020 року здійснював дідусь.

Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області № 2.1-23/3162 від 19.09.2024 вважають за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Пунктом 2 частини 164 Сімейного Кодексу України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути ухилення останніх від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дітей, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише при наявності вини в діях батьків.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18, від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18, від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 461/7387/16-ц, від 08 травня 2019 року у справі № 409/1865/17-ц.

Виключний характер позбавлення батьківських прав пояснюється тим, що воно може бути здійснено тільки судом. З цієї ж причини встановлений вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав, який охоплює всі можливі способи порушення батьками прав і інтересів дитини.

Будь-яка з підстав для позбавлення батьківських прав, перелічена в ст. 164 СК України, є критерієм протиправної поведінки батьків по відношенню до своєї дитини.

За змістом роз`яснень, викладених у п.п. 15, 16, 17 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно статтей 9, 18 Конвенції «Про права дитини», ратифікованої Постановою Верховної Ради України 27.02.1991р., № 780-Х11 батьки несуть основну відповідальність за виховання дітей. Найважливіший обов`язок матері і батька це обов`язок виховувати, ростити дитину; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати до самостійного життя, забезпечити здобуття повної загальної освіти, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до положень ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, що їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 р. (принцип 6) проголошено, що дитина, коли це можливо, має рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові, моральної і матеріальної забезпеченості.

Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).

Між інтересами дитини і інтересами батьків має існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особливу увагу слід приділяти найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою і важливістю повинні переважати над інтересами батьків.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , кожен окремо підтвердили, що ОСОБА_2 , після смерті чоловіка у 2020 році, не займається вихованням своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , не спілкується з нею, живе окремо від неї в іншому селі, дитина проживала разом з бабусею та дідусем, доки ті не померли, потім ОСОБА_3 влаштували в родину ОСОБА_1 , там за нею доглядають.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_3 суду пояснила, що на наступний день після поховання батька, мати її залишила, вона жила з бабою та дідом. Вона сама приїздила до матері в інше село, проте та завжди була у нетверезому стані, їй було дуже образливо. Коли померли баба з дідом, то мати знали, що вона залишилась сама, але не приїхала і не допомагала з похованням. Мати добре знає, що на розгляді суду перебуває справа про її позбавлення батьківських прав.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 з 2020 року ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, про свою дитину не піклується, остання тимчасово влаштована в родину ОСОБА_1 , якого призначено піклувальником над неповнолітньою ОСОБА_3 і який створив всі належні умови для її проживання, що свідчить про відсутність об`єктивного волевиявлення відповідачки на активну участь у формуванні життя своєї дитини.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що при розгляді справи знайшли підтвердження обставини, що відповідачка за власною ініціативою самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до своєї дитини - ОСОБА_3 , без поважних причин залишила її без батьківської уваги та турботи, при цьому має місце відсутність перешкод у спілкуванні з дитиною та позивачем доведено, що поведінка відповідачки відносно дитини є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками, що свідчить про наявність підстав для позбавлення відповідачки батьківських прав. Тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 6, 19, 141, 150, 155, 157, 164,165, 180, СК України, ст.ст. 10, 12, 81, 95, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Роз`яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З повним текстом рішення суду сторони можуть ознайомитись у приміщенні Роменського міськрайонного суду Сумської області 05 лютого 2025 року, на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за електронною адресою: https://reyestr.court.gov.ua, за № справи 585/4311/24, або у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС у кабінеті користувача.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г.О.ЦВЄЛОДУБ