Ухвала

від 29.01.2025 по справі 511/1564/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-кп/813/670/25

Справа № 511/1564/18

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

представник потерпілого адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС, апеляційні скарги прокурора Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_9 та представника потерпілого ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Іванівського районного суду Одеської області від 08.05.2024 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12015160390000289 стосовно:

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Одеса, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України,

встановив:

Оскарженою ухвалою суду першої інстанції кримінальне провадження №12015160390000289 за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України закрито на підставі п. 10 ч.1 ст.284 КПК України в зв`язку з закінченням після повідомлення особі про підозру строку досудового розслідування, визначеного ст.219 КПК України.

Прийняте рішення місцевий суд мотивував тим, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні був направлений прокурором до суду поза межами строку досудового розслідування.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції прокурор Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_9 та представник потерпілого ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_8 подали апеляційні скарги.

Прокурор в своїй апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати та призначити новий розгляд обвинувального акту в суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні надійшов до суду 23.07.2018 року в межах строку досудового розслідування, а відтак підстав для задоволення клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України у суду не було.

Крім того, прокурор звертає увагу, що на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України можуть бути закриті кримінальні провадження, відомості по яким внесені до ЄРДР після 15.03.2018 року.

Водночас відомості щодо кримінального провадження № 12015160390000289 були внесені до ЄРДР 14.03.2015 року, а тому положення п.10 ч.1 ст.284 КПК України не можуть бути застосовані.

Представник потерпілого в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження. Зазначає про те, що суд в ухвалі вказав, що прокурор не подав доказів на підтвердження обставин внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.364-1 КК України та дня закінчення досудового розслідування.

Разом з цим, зроблені судом висновки не містять посилань на законодавство та на правові норми, які при зміні кваліфікації кримінального правопорушення, зобов`язують прокурора вносити відомості про новий злочин до ЄРДР.

Представник потерпілого наголошує, що відомості про злочин внесені до ЄРДР 14.03.2015 року, постановою від 23.01.2018 року змінена правова кваліфікація кримінального правопорушення з ч.4 ст.190 КК на ч.2 ст.364-1 КК.

В даному випадку іде мова саме про внесення відомостей про злочин до ЄРДР, а не відомостей про кваліфікацію цього злочину, кваліфікація злочину може змінюватися неодноразово, однак відомості про новий злочин не потрібно вносити до ЄРДР.

Крім того, є неправильним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи висновок суду про те, що прокурор направив обвинувальний акт до суду поза межами строками досудового розслідування.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст.219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

При цьомузаконодавець зазначив,що частинупершу статті284доповнено пунктом10згідно ізЗаконом №2147-VIIIвід 03.10.2017року ізміни немають зворотноїдії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.

Датою введення в дію положень Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 рок є 16.03.2018 року, тобто п.10 ч.1 ст.284 КПК поширюється лише на кримінальні провадження, відомості про які внесені до ЄРДР з 16.03.2018 року, і не поширюються на кримінальні провадження, відомості про які внесені до ЄРДР до вказаної дати.

Представник потерпілого вказує, що обвинувачена ОСОБА_12 посилається на ту обставину, що відомості про кримінальне правопорушення за ч.2 ст.364-1 КК України були внесені до ЄРДР 23.01.2018 року на підставі постанови слідчого про перекваліфікацію злочину, передбаченого ст.190 КК України.

Однак, дане твердження обвинуваченої є помилковим, адже насправді відомості про кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР 14.03.2015 року, а 23.01.2018 року внесені змінити щодо кваліфікації правопорушення.

За таких обставин представник потерпілого вважає, що підстави для закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КК України відсутні.

Обвинувачена ОСОБА_11 подала заперечення на апеляційні скарги прокурора та представника потерпілого, в яких просить залишити апеляційні скарги буз задоволення, а оскаржену ухвалу суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача; прокурора та представника потерпілого, які підтримали свої апеляційні скарги; думку захисника та обвинуваченої, які заперечували проти задоволення скарг; перевіривши доводи апеляційних скарг; дослідивши матеріали кримінального провадження; колегія суддів дійшла висновку про таке.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України (далі КПК), суд апеляційної інстанції переглядає ухвалу суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно положень ст.1 КПК порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до положень ст.2 КПК, одним із завдань кримінального провадження є застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.

За приписами ст.ст.8, 9 КПК кримінальне провадження здійснюється з додержанням засад законності та верховенства права, згідно з якими людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями і визначають зміст та спрямованість діяльності держави.

Законність, як загальна засада кримінального провадження, полягає в забезпеченні єдиного порядку кримінального провадження в усіх кримінальних провадженнях, неухильному дотриманні процесуальної форми та передбаченої процедури, однаковості застосування закону і поширюється на всі стадії та інститути кримінального процесу, всіх його суб`єктів, усі дії і процесуальні рішення.

Відповідно до вимог ст.370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Тобто, обов`язковою умовою прийняття законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення є неухильне дотримання вимог кримінального процесуального законодавства на всіх стадіях судового розгляду.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 КПК досудове розслідування стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Отже, закон пов`язує закінчення досудового розслідування з постановленням процесуального рішення постанови про закриття кримінального провадження або з фактичним направленням до суду обвинувального акту чи відповідного клопотання.

Досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, має три ключові стадії: початок визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення пов`язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положень ст. 290 КПК України; закінчення фіксується направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Тобто кінцевим моментом строку досудового розслідування є саме його закінчення як це передбачено у ст. 219 КПК України.

Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17.02.2021 року (справа № 344/6630/17).

Відповідно до ст.113 КПК процесуальні строки це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

За своєю юридичною природою процесуальні строки виступають темпоральними умовами реалізації суб`єктивних прав і юридичних обов`язків учасників кримінальних процесуальних правовідносин.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно закрив кримінальне провадження відносно ОСОБА_11 на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, з огляду на таке.

Так, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, частину 1 статті 284 КПК доповнено пунктом 10, згідно з яким кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Разом з тим, згідно з пунктом 4 § 2 розділу 4 вказаного Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року, вказана норма була введена в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, тобто 16.03.2018 року, та зміни до п.10 ч.1 ст.284 КПК не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду від 11.09.2023 року (справа №711/8244/18, провадження №51-769кмо22), п.10 ч.1 ст.284 КПК застосовується лише до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР після введення в дію цього положення, тобто поширюється на кримінальні провадження, відомості щодо яких внесені до ЄРДР з 16.03.2018 року і не поширюється на кримінальні провадження, відомості щодо яких внесені в ЄРДР до вказаної дати.

В даному кримінальному провадженні відомості до ЄРДР внесені 14.03.2015 року за №12015160390000289.

В подальшому, постановою заступника начальника СВ Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_13 від 23.01.2018 року змінено кваліфікацію кримінального правопорушення, внесеного до ЄРДР за №12015160390000289 з ч.4 ст.190 КК України на ч.2 ст.364-1 КК України.

Відповідно до висновку щодо застосування п.10 ч.1 ст.284 КПК, викладеному в постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 10.10.2023 року (справа №753/10155/22, провадження №51-1830км23) у кримінальному провадженні, у якому відомості про кримінальні правопорушення внесені до ЄРДР як до введення в дію положень, вказаних у пункті 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII (у т. ч. й п.10 ч.1 ст.284 КПК), так і після набрання чинності вказаними нормами, ні подальше об`єднання цих кримінальних проваджень, ні зміна правової кваліфікації у кримінальному провадженні жодним чином не впливають на імперативний характер вказівки у примітці до п.10 ч.1 ст.284 КПК про дію приписів цього пункту лише щодо справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін, тобто з 16 березня 2018 року. А тому закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК щодо кримінальних правопорушень, відомості по яких внесено до ЄРДР до введення в дію положень, вказаних у пункті 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII, суперечить імперативним приписам примітки до п.10 ч.1 ст.284 КПК.

За таких обставин у контексті наведених правових позицій Верховного Суду, застосування місцевим судом у цьому кримінальному провадженні п.10 ч.1 ст.284 КПК та закриття кримінального провадження щодо обвинуваченої ОСОБА_11 є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило суду ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення, та призвело до незастосування норм матеріального права.

Верховний Суд у постанові від 16.10.2023 року (справа №426/10756/18) зазначив, що положення п.10 ч.1 ст.284 КПК є процесуальною нормою, яка визначає процесуальні наслідки у разі пропуску встановленого процесуального строку досудового розслідування. При цьому правила перебігу процесуальних строків досудового розслідування, які визначаються ст.219 КПК, істотно відрізняються від правил обчислення матеріально-правових строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачених ст.49 КК. Тому не можна вважати, що положення п.10 ч.1 ст.284 КПК є такими, що визначають «караність, а також кримінально-правові наслідки діяння» (ст. 4 КК), а відтак вони не є «законом про кримінальну відповідальність», що «скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи» (ст. 5 КК, ст. 58 Конституції України). Натомість застосування вказаної норми пов`язано виключно із порушенням іншої процесуальної норми, яка регулює строки досудового розслідування. При цьому різне застосування таких процесуальних наслідків для кримінальних правопорушень, внесених до ЄРДР до 16 березня 2018 року та після, чітко слідує зі змісту закону та є передбачуваним. Саме тому застосування правил, що містяться в пункті 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII, не порушує положення ст. 58 Конституції України.

За наведених обставин висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК є необґрунтованими, а тому оскаржену ухвалу не можна вважати законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Таким чином, у даному кримінальному провадженні апеляційним судом встановлені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, передбачені ч.1 ст.412 КПК, які були допущені судом першої інстанції, та які тягнуть за собою скасування оскарженої ухвали.

Положення ст.2 КПК визначають завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, одним із завдань є забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Водночас згідно п.1 ч.1 ст.415 КПК суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другою ст.412 цього Кодексу.

За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне застосовувати загальні засади кримінального провадження, а саме верховенство права.

Відповідно ст.8 КПК кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями і застосовується цей принцип з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

При цьому апеляційний суд також виходить з положень ч.1 ст.9 КПК, з яких вбачається, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, тобто суд під час розгляду кримінального провадження повинен дотримуватися законності.

У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, що регламентовано положеннями ч.6 ст.9 КПК.

Тобто, значення загальних засад кримінального провадження, як норм вищого ступеня нормативності є підґрунтям для тлумачення норм кримінального процесуального права та подолання прогалин у правовому регулюванні кримінальних процесуальних правовідносин.

З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що встановлені апеляційним судом порушення не можуть бути усунені в порядку апеляційного розгляду, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу прокурора, частково задовольнити апеляційну скаргу представника потерпілого, скасувати ухвалу суду першої інстанції та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції, в іншому складі суду.

Під час нового розгляду в суді першої інстанції необхідно врахувати висновки викладені в мотивувальній частині даної ухвали, судовий розгляд здійснити відповідно до вимог КПК і прийняти законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення.

Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 409, 412, 415, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу прокурора Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_9 задовольнити.

Апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_8 задовольнити частково.

Ухвалу Іванівського районного суду Одеської від 08.05.2024 року, якою кримінальне провадження №12015160390000289 за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України закрито на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України - в зв`язку з закінченням після повідомлення особі про підозру строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України скасувати.

Призначити новий розгляд обвинувального акта в кримінальному провадженні №12015160390000289 за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України, в суді першої інстанції, зі стадії підготовчого судового засідання, в іншому складі суду.

Ухвала набираєзаконної силиз моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4