Справа № 175/9172/24
Провадження № 1-кп/175/552/24
2024 рік
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 грудня 2024 року смт Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої: судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
за участю представника потерпілих: адвоката ОСОБА_4
за участю захисника: адвоката ОСОБА_5
за участю обвинуваченого: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 62024000000000392 за обвинувальним актом відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанська Луганської області, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України,
В С Т А Н О В И В:
18 червня 2024 року до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України, з відповідними додатками до нього. Під час досудового розслідування до обвинуваченого 16 жовтня 2023 року був застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту, а 08 січня 2024 року застосований запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.
Ухвалою судді від 20 червня 2024 року обвинувальний акт був призначений до підготовчого судового засідання.
В підготовчому судовому засіданні прокурор не заперечувала проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, зазначила про можливість проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні та просила викликати в судове засідання учасників судового провадження прокурора, представника потерпілих, захисника, обвинуваченого, свідків. Будь-яких інших клопотань прокурор не заявляла.
В підготовчому судовому засіданні представник потерпілих підтримав думку прокурора, будь-яких клопотань не заявляв.
В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, посилаючись на те, що є підстави для закриття кримінального провадження, передбачені п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки після повідомлення особі про підозру в цьому кримінальному провадженні закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України. Тому захисник просить закрити кримінальне провадження. Крім того, захисник зазначив, що формулювання зазначеного в обвинувальному акті обвинувачення повністю дублює виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, а також повністю відтворює зміст повідомлення про підозру, при цьому саме формулювання обвинувачення є не повним, всі обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадження, не встановлені. Також в реєстрі матеріалів кримінального провадження зазначені відомості, які не передбачені кримінальним процесуальним законодавством. Тому захисник просить повернути обвинувальний акту прокурору для усунення зазначених ним порушень КПК України. Будь-яких інших клопотань захисник не заявляв.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений підтримав думку свого захисника та заявлені ним клопотання, будь-яких клопотань не заявляв.
Прокурор заперечувала проти заявлених захисником клопотань про закриття кримінального провадження і повернення обвинувального акта прокурору, посилаючись на те, що досудове розслідування було проведено і закінчено у передбачені вимогами КПК України строки, а обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України та підстави для його повернення відсутні. Представник потерпілого також заперечував проти заявлених захисником клопотань про закриття кримінального провадження і повернення обвинувального акта прокурору.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку про неможливість призначення кримінального провадження до судового розгляду та необхідність закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, виходячи з такого.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.3КПК України, терміни, що їх вжито в цьому Кодексі, якщо немає окремих вказівок, мають таке значення: 5) досудове розслідування стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ст. 113 КПК України, процесуальні строки це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 3, ч. 5 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження. З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене: 4) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Відповідно до ч. 2 ст. 283 КПК України прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Відповідно до п. 10 ч. 1, ч. 7 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо: після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи. Якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 9-1, 10 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктами 2, 3 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4 8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Так, положеннями кримінального процесуального закону, закріпленими у ст.ст. 219, 294 295-1 КПК України, законодавець визначив строки досудового розслідування, порядок їх обчислення та продовження. Питання щодо застосування положень ст. 219 КПК України при визначенні строку досудового розслідування неодноразово було предметом розгляду у судових рішеннях Верховного Суду, де було сформульовано висновок, що кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду. Направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого, а, отже, унеможливлює розгляд у суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття такого кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Отже, кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, хронологія процесуальних рішень та дій у кримінальному провадженні наступна:
- 02 травня 2022 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022170030000202 (реєстр розділ І п. 1);
- 13 жовтня 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України (реєстр розділ І п. 178), з цієї дати обчислюється строк досудового розслідування, який відповідно до ч. 1 ст. 219 КПК України становить два місяці до звернення до суду з обвинувальним актом;
- 04 грудня 2023 року постановою заступника Генерального прокурора продовжено строк досудового розслідування до 13 січня 2024 року (реєстр розділ ІІ п. 26);
- 08 січня 2024 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування до 13 квітня 2024 року (реєстр розділ ІІ п. 27);
- 09 квітня 2024 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування до 13 травня 2024 року (реєстр розділ ІІ п. 29);
- 09 травня 2024 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва відмовлено у продовженні строку досудового розслідування (реєстр розділ ІІ п. 31);
- 10 травня 2024 року постановою прокурора виділено матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України, з кримінального провадження № 62022170030000202 від 02 травня 2022 року; внесені відомості про виділення матеріалів досудового розслідування до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024000000000392 (реєстр розділ ІІ п. 32);
- 10 травня 2024 року повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (реєстр розділ І п. 189), підозрюваний ОСОБА_6 отримав вказане повідомлення 10 травня 2024 року, захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_7 отримала вказане повідомлення 13 травня 2024 року;
- 11 травня 2024 року протокол надання доступу до матеріалів досудового розслідування та ознайомлення підозрюваного ОСОБА_6 з матеріалами кримінального провадження (реєстр розділ І п. 192);
- 13 травня 2024 року протокол надання доступу до матеріалів досудового розслідування та ознайомлення захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_7 з матеріалами кримінального провадження (реєстр розділ І п. 192);
- 30 травня 2024 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва встановлено стороні захисту захиснику підозрюваного адвокату ОСОБА_7 , а також іншим захисникам у разі їх залучення, строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до 11 червня 2024 року (реєстр розділ ІІ п. 65);
- 11 червня 2024 року протокол надання доступу до матеріалів досудового розслідування та ознайомлення підозрюваного ОСОБА_6 та захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 з матеріалами кримінального провадження (реєстр розділ І п. 106);
- 11 червня 2024 року складено обвинувальний акт (реєстр розділ ІІ п. 66).
Так, органами досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України.
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 на досудовому розслідуванні були кваліфіковані за ч. 5 ст. 426-1 КК України як перевищення військовою службовою особою влади та службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав та повноважень, вчинене в умовах воєнного стану, що спричинило тяжкі наслідки.
В провадженні заявлений цивільний позов потерпілим ТОВ «Естейт Сіті» про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 15760911 гривень 00 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної скоєним кримінальним правопорушенням. Також заявлений цивільний позов потерпілим ТОВ «Квартал Груп» про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 5090755 гривень 00 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної скоєним кримінальним правопорушенням.
Судом встановлено, що 13 жовтня 2023 року у кримінальному провадженні № 62022170030000202 ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України, відтак з цієї дати розпочався відлік строку досудового розслідування. Строк досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні неодноразово продовжувався, востаннє до 13 травня 2024 року. У подальшому, ухвалою слідчого судді від 09 травня 2024 року було відмовлено у продовженні строку досудового розслідування, тобто останнім днем строку досудового розслідування мало б було 13 травня 2024 року.
Постановою прокурора від 10 травня 2024 року було виділено матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України, з кримінального провадження № 62022170030000202 та внесені відповідні відомості про виділення матеріалів досудового розслідування до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024000000000392, що не вплинуло на перебіг встановленого ст. 219 КПК України строку досудового розслідування.
10 травня 2024 року було проведено процесуальну дію повідомлено підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Підозрюваний ОСОБА_6 отримав вказане повідомлення 10 травня 2024 року. Тобто, після повідомлення підозрюваного про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів у порядку ст. 290 КПК України у органу досудового розслідування залишилися ще три дні до закінчення строку досудового розслідування, оскільки день направлення та вручення підозрюваному відповідного повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування зараховується у строк досудового розслідування.
11 травня 2024 року підозрюваному ОСОБА_6 було надано доступ до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000392 від 10 травня 2024 року, яке було виділене з кримінального провадження № 62022170030000202, він ознайомився з матеріалами досудового розслідування, про що поставив свої підписи у протоколі.
13 травня 2024 року захиснику підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 було надано доступ до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000392 від 10 травня 2024 року, яке було виділене з кримінального провадження № 62022170030000202. Захисник адвокат ОСОБА_7 власноручно зазначила, що вона вважає цю процесуальну дію незаконною, вчиненою всупереч вимогам ухвали слідчого судді від 09 травня 2024 року про відмову у продовженні строків досудового розслідування у кримінальному провадженні останні цифри «202», з якого виділено кримінальне провадження останні цифри «392», та всупереч вимогам ч. 7 ст. 295-1 і ч. 2 ст. 283 КПК України, та поставила свій підпис у протоколі.
Тобто, вбачається, що у період часу з 11 травня 2024 року по 13 травня 2024 року сторона захисту ознайомилася з матеріалами досудового розслідування, що підтверджується їхніми підписами у протоколах про надання доступу до матеріалів досудового розслідування та ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, про що також були внесені відповідні відомості до реєстру матеріалів досудового розслідування (розділ І п. 192). Зазначене ознайомлення з матеріалами досудового розслідування тривало без обмежень у часі, з можливістю виготовлення їх копій.
При цьому посилання прокурора на те, що захисник 13 травня 2024 року тільки розпочала ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, однак не ознайомилася із ними в повному обсязі, судом не приймаються до уваги, виходячи із викладеного далі. Так, приписами ч. 9 ст. 290 КПК України визначено, що сторони кримінального провадження зобов`язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження прокурору лише факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів, що і було зроблено 11 травня 2024 року підозрюваним, а 13 травня 2024 року захисником у цьому кримінальному провадженні. Проте, закон не визначає певної форми процесуального документа, яким би підтверджувався факт надання доступу та ознайомлення з матеріалами провадження, а лише встановлює, що цей факт повинен бути письмово підтверджений самим учасником кримінального провадження, якому надано доступ. Такі письмові документи повинні додаватися до матеріалів кримінального провадження як підтвердження того, що кожна із сторін виконала свої обов`язки і не порушила прав учасників кримінального провадження (зокрема, права вимагати відкриття матеріалів провадження та права на ознайомлення з цими матеріалами).
Зі змісту протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування та ознайомлення із матеріалами кримінального провадження від 13 травня 2024 року вбачається, що на виконання стороною обвинувачення вимог ст. 290 КПК України захиснику підозрюваного ОСОБА_6 адвокату ОСОБА_7 було надано доступ до матеріалів досудового розслідування. При цьому сама сторона обвинувачення не заперечує, що під час ознайомлення захисник здійснила фотографування окремих матеріалів досудового розслідування, після чого власноручно написала свої заперечення та проставила свій підпис у протоколі. Однак, чинним кримінально-процесуальним законодавством не врегульовано способу повідомлення стороною захисту сторони обвинувачення про те, що сторона захисту скористалася своїм правом на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження і завершила таке ознайомлення в порядку ст. 290 КПК України, а тому посилання прокурора про те, що захисник не надала письмового підтвердження стороні обвинувачення факту надання їй доступу до матеріалів кримінального провадження із зазначенням найменування таких матеріалів у протоколі, не ґрунтуються на вимогах закону.
З урахуванням викладеного вище, судом встановлено, що у такий спосіб сторона захисту реалізувала своє право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, що підтвердили і підозрюваний, і його захисник своїми підписами у відповідних протоколах. Суд зауважує, що ознайомлення з матеріалами досудового розслідування є правом підозрюваного, яке закріплене у ст. 42 КПК України. Так, у п. 14 ч. 3 ст. 42 КПК України визначено, що підозрюваний має право ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 221 КПК України, та вимагати відкриття матеріалів згідно зі ст. 290 КПК України. Разом із цим, закон не містить жодного обов`язку для сторони захисту щодо обов`язкового ознайомлення з усіма наданими в порядку ст. 290 КПК України матеріалами досудового розслідування. Тому після надання стороною обвинувачення доступу до матеріалів досудового розслідування стороні захисту, остання письмово підтверджує факт надання доступу до матеріалів досудового розслідування та реалізує своє право на ознайомлення із цими матеріалами на власний розсуд.
Таким чином, оскільки сторона захисту 13 травня 2024 року підтвердила стороні обвинувачення про надання доступу до матеріалів досудового розслідування, починаючи з 13 травня 2024 року відновилися строки досудового розслідування. Відповідно строк для завершення досудового розслідування та скерування обвинувального акту відносно підозрюваного ОСОБА_6 до суду станом на 13 травня 2024 року складав три дні та закінчувався 15 травня 2024 року.
Однак, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62024000000000392 від 10 травня 2024 року був складений лише 11 червня 2024 року, направлений до суду (зданий на пошту) 12 червня 2024 року і фактично надійшов до суду 18 червня 2024 року, тобто після закінчення строку досудового розслідування.
При цьому відповідного рішення слідчого судді про продовження строку досудового розслідування у встановленому законом порядку прокурором суду не надано.
Натомість, 13 травня 2024 року, 16 травня 2024 року та 24 травня 2024 року слідчим стороні захисту були направлені листи, в яких було зазначено, що сторона захисту повторно повідомляється про відкриття матеріалів досудового розслідування та надання доступу до них, у зв`язку із чим стороні захисту необхідно з`явитись для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування та письмового підтвердження факту надання доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів. У подальшому, за результатами розгляду клопотання сторони обвинувачення 30 травня 2024 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва було встановлено стороні захисту, а саме захиснику підозрюваного ОСОБА_6 адвокату ОСОБА_7 , а також іншим захисникам у разі їх залучення, строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до 11 червня 2024 року включно.
Проте, судом встановлено, що 11 травня 2024 року та 13 травня 2024 року стороні захисту було надано доступ до матеріалів досудового розслідування та можливість ознайомитися із цими матеріалами досудового розслідування, яке тривало без обмежень у часі та з можливістю виготовлення копій матеріалів досудового розслідування, що і було реалізовано як підозрюваним ОСОБА_6 , так і його захисником адвокатом ОСОБА_7 ..
Так, звернення сторони обвинувачення до слідчого судді та зазначена ухвала не впливають на процесуальні строки, в які прокурор зобов`язаний скерувати обвинувальний акт до суду після виконання сторонами кримінального провадження вимог ст. 290 КПК України. При цьому суд зауважує, що такі дії сторони обвинувачення вочевидь свідчать про недостатність (брак) в останньої часу для належного завершення досудового розслідування, складання обвинувального акта та звернення з ним до суду в межах строку досудового розслідування, а звернення сторони обвинувачення до слідчого судді для встановлення строків стороні захисту на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження є створення умов для штучного продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні після повідомлення особі про підозру.
Так само не впливають на процесуальні строки, в які прокурор зобов`язаний скерувати обвинувальний акт до суду після виконання сторонами кримінального провадження вимог ст. 290 КПК України, й подальша відмова 11 червня 2024 року підозрюваного ОСОБА_6 від захисника адвоката ОСОБА_7 й повторне надання доступу до матеріалів досудового розслідування та ознайомлення із ними 11 червня 2024 року підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_5 ..
Також суд враховує, що у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України, який не належить до категорії злочинів проти життя та здоров`я особи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні був складений слідчим та затверджений прокурором 11 червня 2024 року, направлений до суду 12 червня 2024 року і фактично надійшов до суду 18 червня 2024 року поза межами строку досудового розслідування. А посилання прокурора щодо неналежного ознайомлення стороною захисту з матеріалами досудового розслідування та скерування обвинувального акту до суду в межах строку досудового розслідування є безпідставними та повністю спростовуються наявними у розпорядженні суду матеріалами кримінального провадження.
Крім того, вирішуючи питання щодо заявленого захисником обвинуваченого клопотання про повернення обвинувального акту прокурору для усунення порушень КПК України, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні заявленого клопотання, оскільки положення ч. 2 ст. 291 КПК України визначають перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт. Так, як вбачається з обвинувального акта, в ньому зазначені виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Крім того, питання щодо доведеності та обґрунтованості пред`явленого обвинувачення підлягають з`ясуванню безпосередньо під час дослідження доказів під час судового розгляду цього кримінального провадження. Також суд зауважує, що визначення обсягу та способу викладення фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення у тексті обвинувального акта належить до виключних повноважень слідчого і прокурора, а тому ані суд, ані інші учасники судового провадження не можуть вимагати від прокурора змінити їх виклад. Тому такі посилання захисника також не можуть бути підставою для повернення обвинувального акта прокурору. Що ж стосується посилань захисника на те, що реєстр матеріалів досудового розслідування містить відомості, які не передбачені кримінальним процесуальним законодавством, то такі посилання не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору, оскільки положеннями п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України визначено, що суд може повернути обвинувальний акт виключно у разі, якщо цей обвинувальний акт, а не будь-який інший доданий до нього документ, не відповідає вимогам КПК України. Отже, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстави для його повернення відсутні.
Суд, враховуючи вищевикладене, приходить до висновку про те, що заявлене захисником клопотання про закриття кримінального провадження не суперечить вимогам закону і не порушує прав та інтересів інших осіб, тому є всі передбачені законом підстави для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, а в задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору для усунення порушень КПК України необхідно відмовити.
Крім того, враховуючи, що у випадку закриття кримінального провадження на встановлених КПК України підставах цивільний позов не підлягає розгляду, а тому суд вважає необхідним залишити цивільний позов, заявлений потерпілим ТОВ «Естейт Сіті» про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 15760911 гривень 00 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної скоєним кримінальним правопорушенням, та цивільний позов, заявлений потерпілим ТОВ «Квартал Груп» про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 5090755 гривень 00 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної скоєним кримінальним правопорушенням, без розгляду.
Питання про долю речових доказів, розподілу процесуальних витрат та заходів забезпечення кримінального провадження наразі суд позбавлений можливості вирішити, оскільки у розпорядженні суду відсутні необхідні матеріали кримінального провадження. При цьому сторони кримінального провадження мають право звернутися до суду із відповідними клопотаннями про вирішення зазначених питань у порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законом.
Керуючись ст.ст. 2, 113, 219, 283, 284, 314 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження задовольнити.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024000000000392, за обвинувальним актом відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України, закрити на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору для усунення порушень КПК України відмовити.
Цивільний позов, заявлений потерпілим ТОВ «Естейт Сіті» про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 суми в розмірі 15760911 гривень 00 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної скоєним кримінальним правопорушенням, залишити без розгляду.
Цивільний позов, заявлений потерпілим ТОВ «Квартал Груп» про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 суми в розмірі 5090755 гривень 00 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної скоєним кримінальним правопорушенням, залишити без розгляду.
Роз`яснити цивільним позивачам їх право пред`явити аналогічні позови у порядку цивільного судочинства.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя:
Суд | Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2024 |
Оприлюднено | 04.02.2025 |
Номер документу | 124854023 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини) Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень |
Кримінальне
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області
Дараган Л. В.
Кримінальне
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області
Дараган Л. В.
Кримінальне
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області
Дараган Л. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні