Рішення

від 03.02.2025 по справі 175/12430/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/12430/24

Провадження № 2/175/2029/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"03" лютого 2025 р. смт. Слобожанське

Дніпропетровський районнийсуд Дніпропетровськоїобласті ускладі:головуючого суддіЖуравель Т.С.,за участюсекретаря судовогозасідання ВербицькоїК.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Краматорської міської військової адміністрації Донецької області, третя особа - Друга краматорська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Краматорської міської військової адміністрації Донецької області, третя особа - Друга краматорська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 , після смерті якої залишилося спадкове майно, а саме: частина квартири АДРЕСА_1 . З метою прийняття спадщини, позивач 10.11.2023 року звернулась до державного нотаріуса Другої краматорської державної нотаріальної контори Донецької області, проте останній було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з пропущенням строку, встановленого законодавством для прийняття спадщини. Як на підставу пропуску строку для прийняттяспадщини позивач посилається на те, що вона разом зі своєю сім`єю була вимушена виїхати з Донецької області у зв`язку з бойовими діями, та тимчасово проживати у Київській області, де лише у січні 2023 року мала змогу отримати свідоцтво про смерть своєї матері. На підставі вищенаведеного, просить суд визначити додатковий строк для прийняття спадщини.

Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21.08.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18.11.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.

Позивач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Засобами електронного зв`язку надіслала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала.

Відповідач в судове засідання також не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Заяви про розгляд справи без участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03.02.2025 року постановлено провести заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , повторно виданого Боярським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 23.01.2025 року, ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 07.03.1991 року відділом реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції Донецької області зроблено актовий запис №432. Батьком записаний ОСОБА_3 , матір`ю ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 06.01.2023 року Виконавчим комітетом Боярської міської ради Фастівського району Київської області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 06.01.2023 року зроблено актовий запис №22.

Згідно довідки №1659 від 17.01.2025 року щодо реєстрації місця проживання на день смерті, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті була зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно довідки переселенця №3244-5003048847, виданої УСЗН Бучанської РДА від 24.11.2023 року, фактичне місце перебування ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 .

10.11.2023 року ОСОБА_1 звернулась до державного нотаріуса Другої краматорської державної нотаріальної контори Донецької області з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 .

Постановою державного нотаріуса Другої краматорської державної нотаріальної контори Донецької області Костюкової Н.С. від 10.11.2023 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщини у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Положеннями ст. 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 2 ст. 1258 ЦК України, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України,спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У відповідності до ст. 1272 ЦК України, у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Судом встановлено, що спадкоємці інших черг спадщину не приймали, до нотаріуса не зверталися, відомості про наявність спадкоємців, які відповідно до ст. 1241 ЦК України мають право на обов`язкову частку, також судом не встановлені.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 має право на отримання спадщини після смерті матері, проте остання пропустила встановлений чинним законодавством строк.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

В обґрунтування поважності причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті матері, позивач посилається на введення воєнного стану на території України.

У постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 539/4424/20 (провадження № 61-14149св21), суд дійшов висновку про те, що вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеногостаттею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи. Суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Суд бере до уваги те, що в період шестимісячного строку на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 , на території України у зв`язку з військовою агресією російської федерації, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» запроваджено воєнний стан, який діє і станом на день розгляду справи, у зв`язку з чим вважає причини пропущення строку для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини поважними.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, надавши оцінку доказам у справі, суд доходить висновку про необхідність надання додаткового строку терміном три місяці, який є достатнім для реалізації позивачем свого права на спадкування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 27, 76-81, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заявуОСОБА_1 до Краматорськоїміської військовоїадміністрації,третя особа:Друга краматорськадержавна нотаріальнаконтора пронадання додатковогостроку дляприйняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у три місяці.

Обчислення визначеного додаткового строку почати з дня набрання рішення суду законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Т. С. Журавель