31.01.2025 Єдиний унікальний номер 205/14213/24
Провадження №2-о/205/84/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 січня 2025 року місто Дніпро
Ленінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Дорошенко Г.В.,
за участю секретаря судового засідання Гузь Є.В.,
заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, заінтересована особи: Генічеська міська рада,
В С Т А Н О В И В:
Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, яку було уточнено. В обґрунтування заяви, викладеної в новій редакції, заявник посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вона, ОСОБА_1 , є єдиним спадкоємцем матері, інших спадкоємців немає. 01.09.2010 року мати заповіла їй все майно, яке виявиться їй належним в момент смерті. В останні дев`ять років свого життя до дня смерті, а саме з травня 2014 року, її мати переїхала до неї та проживала разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті матері, вона звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Однак отримала відмову з посиланням на правові норми, які потребують встановлення факту проживання однією сім`єю судом. Встановлення факту її проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, необхідно заявнику для оформлення спадщини, а саме земельної ділянки, яка належала на праві приватної власності її матері.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28.10.2024 року подану заяву залишено без руху та надано заявнику строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Після усунення недоліків ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.11.2024 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Витребувано у Другої дніпровської державної нотаріальної контори Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), належним чином завірену копію спадкової справи, заведену після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
17.12.2024 року на виконання ухвали суду від Другої дніпровської державної нотаріальної контори надійшла копія спадкової справи №769/2023 після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 19.12.2024 року, постановленою судом без виходу до нарадчої кімнати, занесеною до протоколу судового засідання, замінено сторону заінтересованої особи з Генічеської міської військової адміністрації Генічеського району Херсонської області на Генічеську міську раду.
23.12.2024 року від представника заінтересованої особи Генічеської міської ради Станчука А.Ю. через систему «Електронний суд» надійшов відзив на заяву, в котрому представник зазначив, що згідно реєстру Генічеської територіальної громади станом на 10.05.2023 року громадянка України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . За вказаною адресою разом з померлою, станом на дату її смерті, були зареєстровані: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Інформація щодо родинних зв`язків померлої із зазначеними особами у міської ради відсутні. З 01.04.2021 року органи реєстрації, згідно з внесеними змінами, здійснюють ведення реєстрів територіальних громад виключно в електронній формі з доступом через офіційний веб-сайт Міграційної служби. Інформація в Реєстрі територіальної громади щодо даних про здійснення зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання, що були проведені до введення електронної форми реєстрів територіальних громад може бути неповною. Також повідомляє, що доступ до архівів сільських та селищних рад, що були включені до складу Генічеської міської територіальної громади відсутній у зв`язку з тимчасовою окупацію Генічеської громади, що унеможливлює перевірку факту оформлення заповіту. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні докази родинних зв`язків заявниці та померлої ОСОБА_2 .. В той же час, додана до заяви копія заповіту не є документом, що підтверджує наявність родинних зв`язків, а постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій свідчить про наявність від ОСОБА_1 заяви про вступ у спадщину за законом. З урахуванням викладеного Генічеська міська рада покладається на розсуд суду.
Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги заяви підтримала у повному обсязі, надала пояснення аналогічні змісту заяви. Просила встановити факт спільного проживання однією сім`єю на час відкриття спадщини зі спадкодавцем - матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник заінтересованої особи Генічеської міської ради Станчук А.Ю. в судове засідання не з`явився, у поданому відзиві на заяву просив проводити судові засідання у справі без його участі.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 повідомила, що є подругою заявниці з 1995 року, приблизно раз на тиждень буває в гостях у ОСОБА_1 , підтвердила, що ОСОБА_1 ще задовго до пандемії ковіду забрала свою матір ОСОБА_2 з Херсонської області. ОСОБА_6 розповіла, що ОСОБА_1 та її мати проживали спільно однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 , по день смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , вели спільне господарство, що ОСОБА_1 здійснила її кремацію за власні кошти.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , який є сусідом заявниці по вулиці, підтвердив, що ще з 2005 року по-сусідськи спілкується зі ОСОБА_1 , розповів, що коли ОСОБА_1 забрала свою матір ОСОБА_2 , то він постійно вітався, спілкувався з нею, допомагав адаптуватись на новому місці, а ОСОБА_2 постійно пригощала його цукерками. ОСОБА_7 повідомив, що заявниця та її матір вони проживали спільно однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 , багато років по день смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , вели спільне господарство. ОСОБА_1 здійснила її кремацію за власні кошти.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення заявника та свідків, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 01.05.2023 року, видане Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), яка на момент смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.10, 48).
Після смерті матері відкрилася спадщина на належну їй земельну ділянку, площею 6,06 га, яка розташована на території Рівненської сільської ради та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХС №013467 від 27.06.2002 року (а.с.27-28).
За життя ОСОБА_2 було складено заповіт, який посвідчений 01.09.2010 року секретарем виконкому Рівненської сільської ради Генічеського району Херсонської області Костогладовою Г.Д. та зареєстрований в реєстрі за №64, за яким все майно, яке належатиме їй на день її смерті, де б воно не було і чого б воно не складалося заповіла своїй дочці ОСОБА_1 , 1966 року народження, котра мешкає у АДРЕСА_3 (а.с.11, 49). Вказаний заповіт зареєстровано у Спадковому реєстрі, що підтверджується інформаційною довідкою зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 74782631 від 17.11.2023 року (а.с.46 зворот - 47).
Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дочкою ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 , про що в книзі записів актів громадського стану про народження 26.11.1966 року зроблено відповідний запис №44 (а.с. 49 зворот), та копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00010934959 від 17.08.2012 року (а.с.30).
Для юридичного оформлення права на спадкове майно, заявник звернулася до Другої дніпровської державної нотаріальної контори. Проте постановою державного нотаріуса Матвієнко В.Г. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки термін для прийняття спадщини після ОСОБА_2 сплинув, та у ОСОБА_1 відсутні докази фактичного прийняття нею спадщини, тобто сумісна реєстрація та проживання разом із спадкодавцем та/або вступ в управління майном на час відкриття спадщини (а.с.13-14, 51-52).
Відповідно до положень ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.
Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).
При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.
Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р.) Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.
Як випливає із п. 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Метою встановлення факту спільного проживання заявників зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Факт проживання ОСОБА_2 разом із дочкою ОСОБА_1 на час відкриття спадщини за адресою АДРЕСА_1 в судовому засіданні підтвердили свідки, які суду пояснили, що є сусідами заявника. Вказали, що мама заявника до дня смерті проживала з дочкою за вищевказаною адресою.
Судом встановлено, що заявнику необхідно встановити факт постійного спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для оформлення права на спадщину, отже встановлення факту проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 на момент її смерті породжує юридичні наслідки, оскільки з визначенням їх спільного проживання законодавство пов`язує прийняття спадщини, при цьому, спір про встановлення даного факту відсутній.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що заявник у інший спосіб не може довести факт спільного проживання з матір`ю ОСОБА_2 на день її смерті і вказані обставини не можуть бути встановлені у інший спосіб, зазначений факт має для заявника юридичне значення, оскільки дозволить їй реалізувати права як спадкоємця, оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності, суд вважає, що заява є обґрунтованою, обставини, викладені в ній, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, а тому є такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.263-265, 293, 315, 319 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, заінтересована особи: Генічеська міська рада, задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про сторін по справі:
заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ,
заінтересована особа: Генічеська міська рада, код ЄДРПОУ 35248359, юридична адреса: 75500, Херсонська обл., Генічеський район, м.Генічеськ, вул.Міська, буд.8, ел.пошта: genichva@ukr.net.
Повний текст рішення складено 31.01.2025 року.
Суддя Г.В.Дорошенко
Суд | Ленінський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 31.01.2025 |
Оприлюднено | 04.02.2025 |
Номер документу | 124854443 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: інших фактів, з них:. |
Цивільне
Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
Дорошенко Г. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні