Ухвала

від 03.02.2025 по справі 386/177/25

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/177/25

Провадження № 1-кс/386/48/25

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2025 року смт. Голованівськ

Слідчий суддяГолованівського районногосуду Кіровоградськоїобласті ОСОБА_1

, розглянувши матеріали клопотання прокурора керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_2 про арешт майна підозрюваного ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42021122050000048 від 09.11.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172, ч.1 ст. 126 КК України,

ВСТАНОВИВ :

Прокурор звернувся із зазначеним клопотанням, про арешт майна підозрюваного ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42021122050000048 від 09.11.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172, ч.1 ст. 126 КК України, з метою забезпечення цивільного позову потерпілої ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Так, ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження (частина 6 ст. 170 КПК України).

З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач (ч. 1 ст. 171 КПК України).

Згідно ч.2ст.171КПК Україниу клопотанніслідчого,прокурора проарешт майнаповинно бутизазначено:1)підстави імету відповіднодо положеньстатті 170цього Кодексута відповіднеобґрунтування необхідностіарешту майна; 2)перелік івиди майна,що належитьарештувати; 3)документи,які підтверджуютьправо власностіна майно,що належитьарештувати,або конкретніфакти ідокази,що свідчатьпро володіння,користування чирозпорядження підозрюваним,обвинуваченим,засудженим,третіми особамитаким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Частиною 3 статті 171 КПК України визначено, що у клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено:

1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог;

2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Наведене вище дає слідчому судді підстави до висновку, що норми статті 171 КПК України визначають як окремих суб`єктів звернення, так і встановлюють окремі вимоги до клопотання про арешт майна та клопотання про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Відповідно до положень статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права. Прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва.

Згідно норм статті 61 ЦПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка (який) в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила (пред`явив) цивільний позов. Права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду. Цивільний позивач має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для потерпілого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право підтримувати цивільний позов або відмовитися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення.

Таким чином, слід дійти висновку про те, що цивільний позов може бути поданий не тільки особами, яким кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано відповідної шкоди, а й прокурором в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.

В такому позові прокурор повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

При цьому, процесуальні права та обов`язки цивільного позивача (його представника) виникають за фактом і з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

Ці права, у тому числі і право на звернення з клопотанням про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, нерозривно пов`язані з процесуальним статусом особи - цивільний позивач, і такими правами наділений виключно останній, або особа, яка є його представником.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів клопотання вбачається, що 27 січня 2025 року потерпіла ОСОБА_4 звернулася з позовом до підозрюваного ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданого їй кримінальним правопорушенням, подавши про це відповідну заяву старшому дізнавачу СД Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 та старшого групи прокурорів керівника Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_6 .

Окрім того 27.01.2025 року потерпіла ОСОБА_4 звернулася до старшого дізнавача СД Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 та старшого групи прокурорів керівника Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_6 із заявою про вжиття заходів для забезпечення цивільного позову, шляхом звернення до слідчого судді з відповідним клопотанням, посилаючись на норми ч.1 ст.170, ч.1 ст.171 КПК України.

Разом з тим сам цивільний позивач ОСОБА_4 в порядку частини 3 статті 171 КПК України з клопотанням про арешт майна підозрюваного для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, не звертається.

Відомостей про те, що прокурором здійснюється представництво інтересів цивільного позивача ОСОБА_4 з підстав, передбачених частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру", до клопотання не залучено.

Отже і підстав для розгляду слідчим суддею клопотання прокурора про арешт майна підозрюваного для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, немає.

З огляду на те, що до слідчого судді звернулась особа, яка не є суб`єктом звернення з даним клопотанням, воно підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 170-172 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Повернути клопотання прокурора керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_2 про арешт майна підозрюваного ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42021122050000048 від 09.11.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172, ч.1 ст. 126 КК України, для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.

Встановити строк усунення недоліків сімдесят дві години з моменту отримання копії цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1