Рішення

від 30.01.2025 по справі 365/982/24

ЗГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/982/24

Номер провадження: 2/365/123/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 січня 2025 року селище Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Хижного Р.В.

за участю секретаря судового засідання Середи Н.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі засідань суду № 1 в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Служби у справах дітей та сім`ї Згурівської селищної ради, як органу опіки та піклування, в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

26.12.2024 року Служба у справах дітей та сім`ї Згурівської селищної ради, як орган опіки та піклування, в особі начальника служби Лободи Т.О., звернулася до суду із зазначеним вище позовом, в якому просить позбавити відповідачку ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути з відповідачки аліменти на утримання сина та передати його органу опіки та піклування для подальшого влаштування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачка ОСОБА_2 є матір`ю малолітньої дитини, сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батько дитини ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті чоловіка ОСОБА_2 частіше почала зловживати алкогольними напоями. Службою неодноразово проводились бесіди з відповідачкою щодо недопустимості зловживання алкогольними напоями та необхідності створення належних умов для проживання сина. Малолітній ОСОБА_1 є дитиною з інвалідністю, потребує обстежень в спеціалізованих медичних закладах та відповідного профілактичного лікування. Здоров`ям дитини постійно займається лише бабуся зі сторони батька. Відповідачка разом з сином проживала в квартирі свекрухи ОСОБА_4 , проте з жовтня 2022 року відповідачка разом з сином не проживає. Відповідачка злісно зловживає алкогольними напоями, веде аморальний спосіб життя, спілкується з особами сумнівної репутації, ніде не працює. На сьогоднішній день відповідачка проживає в будинку, в якому відсутнє електропостачання, опалення, в помешканні повна антисанітарія. ОСОБА_2 був наданий шанс для виправлення ситуації, проте відповідачка висновків не зробила, не змінила своє ставлення до виконання батьківських обов"язків, з сином не проживає, його життям, навчанням та здоров"ям не цікавиться, матеріально не утримує. Про малолітнього ОСОБА_1 піклується лише його бабуся ОСОБА_4 . Відповідачка самоусунулась від виконання батьківських обов`язків, що є підставою для позбавлення її батьківських прав відносно малолітнього сина та стягнення з неї аліментів на його утримання.

Ухвалою судді Згурівського районного суду Київської області від 31 грудня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання. Сторонам встановлено строки для подачі заяв по суті.

В підготовче судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

На підставі ст. 247 ЦПК України фіксування підготовчого судового засідання не проводилось.

Представник позивача ОСОБА_5 подала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує повністю та просить позов задовольнити.

Відповідачкою ОСОБА_2 до суду подано заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнає та просить позов задовольнити.

На підставі ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України суд вважає за можливе за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення про задоволення позову, враховуючи визнання позову відповідачкою.

Враховуючи визнання позову відповідачкою, яке прийняте судом, як таке, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини, та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 є матір`ю малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8 - копія свідоцтва про народження).

Батько дитини - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 10 - копія свідоцтва про смерть).

Відповідачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає по АДРЕСА_2 . Малолітній ОСОБА_1 зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , разом з бабусею ОСОБА_4 (а.с. 7 - копія витягу з демографічного реєстру, а.с. 9 - копія витягу з реєстру територіальної громади).

Малолітній ОСОБА_1 є дитиною з інвалідність ІІ групи (а.с. 19 - копія посвідчення).

Дитина має незадовільний стан здоров"я, потребує постійних профілактичних оглядів та підтримуючого лікування (а.с.18 - копія виписки із медичної карти стаціонарного хворого).

Малолітній ОСОБА_1 навчається у 5-А класі опорного загальноосвітнього навчального закладу Згурівська ЗОШ, є дитиною з особливими освітніми потребами (ІІ рівень підтримки). Відповідачка не приймає участь у шкільному житті сина (а.с. 13 - копія характеристики, а.с. 14 - копія подання).

Відповідно до наказу Служби у справах дітей та сім`ї Згурівської селищної ради № 15 від 22.10.2024 року малолітній ОСОБА_1 був тимчасово влаштований до сім`ї бабусі ОСОБА_4 , як такий, що залишився без батьківського піклування у зв"язку із неналежним виконанням відповідачкою батьківських обов`язків (а.с. 11 - копія наказу).

Згідно наказу Служби у справах дітей та сім`ї Згурівської селищної ради № 04-24 від 18 жовтня 2024 року малолітній ОСОБА_1 взятий на облік дітей, які залишились без батьківського піклування (а.с. 12 - копія наказу).

Рішенням Виконавчого комітету Згурівської селищної ради Броварського району Київської області № 13 від 17 січня 2025 року затверджено Висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_1 (а.с. 39- рішення, а.с. 40-42 - висновок).

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно з ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

В силу положень п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 (зі змінами) «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово підкреслював, що тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках у разі доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконання ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати, зокрема, два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).

Приймаючи рішення про позбавлення відповідачки ОСОБА_2 батьківських прав, суд виходить з того, що позбавлення відповідачки батьківських прав відповідає інтересам її малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки відповідачка ухиляється від виконання своїх обов`язків, а саме не піклується про фізичний і духовний розвиток сина, про здоров"я не дбає, навчанням не цікавиться, не спілкується з ним та матеріально не утримує.

Судом не встановлені поважні причини невиконання батьківських обов`язків відповідачкою.

За даних обставин суд не вбачає іншого шляху забезпечення інтересів дитини ОСОБА_1 , окрім як розірвання їхніх сімейних зв`язків з біологічною матір`ю.

Суд вважає за необхідне позбавити відповідачку ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до положення ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України ( далі - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Судом встановлено, відповідачка ОСОБА_2 матеріально свого сина ОСОБА_1 не утримує, хоча на неї покладено обов`язок щодо його матеріального забезпечення та утримання.

Дитина не проживає з позивачкою та знаходиться на повному утриманні бабусі ОСОБА_4 .

Відповідачка участь у витратах на утримання дитини не приймає, а тому аліменти підлягають стягненню з неї в судовому порядку.

В силу частини 2 статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Згідно частини 1 статті 182 СК України при призначенні аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина тощо.

Розмір аліментів на дитину має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з Державним бюджетом на 2025 рік (Закон 4059-IX, стаття 7), з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років залишився на рівні 2024 року та становить - 3196,00 грн.

Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Виплачуються аліменти до повноліття дитини.

Позбавлення відповідачки ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_1 , не позбавляє її від обов`язку щодо його утримання. Оскільки відповідачка добровільно кошти на утримання сина не надає, з неї мають бути присуджені аліменти на його утримання.

Суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки ОСОБА_2 аліменти на користь малолітнього ОСОБА_1 у твердій грошовій сумі 1598,00 грн, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття, з подальшою індексацією відповідно до чинного законодавства. Рішення суду в частині присудження аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Згідно з ч.ч. 3- 5 ст. 167 СК України дитина за бажанням другого з батьків може бути передана йому. Якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим . Якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.

Після позбавлення батьківських прав відповідачки, з метою забезпечення інтересів дитини, суд вважає за необхідне передати малолітнього ОСОБА_1 органу опіки та піклування для його подальшого влаштування.

В частині розподілу судових витрат суд приходить до наступного висновку.

При зверненні до суду підлягав сплаті судовий збір за вимогою немайнового характеру про позбавлення батьківських прав та вимогою майнового характеру про стягнення аліментів в загальному розмірі 3028,00 грн по 1514,00 грн за кожною вимогою. Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».

Позивач просить стягнути судовий збір з відповідачки на користь держави.

Відповідачка визнала позов до закінчення підготовчого судового засідання.

На підставі ст. 141, ст. 142 ЦПК України судовий збір підлягає розподілу наступним чином: стягнути з відповідачки на користь державного бюджету 50 % судового збору, що підлягав сплаті, у розмірі 1514,00 грн, решту судового збору віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.150,155,164,166,167,180,182 СК України, ст.ст. 2,19,81,247, 263,265,273,354,355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Служби у справах дітей та сім`ї Згурівської селищної ради, як органу опіки та піклування, в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Київ, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , працездатної, непрацюючої, аліменти на користь малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 1598 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто вісім) гривень 00 копійок, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову 26 грудня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття, з подальшою індексацією відповідно до чинного законодавства.

Рішення суду в частині присудження аліментів у межах суми платежу за один місяць на кожну дитину підлягає негайному виконанню.

Малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передати Службі у справах дітей та сім"ї, як органу опіки та піклування Згурівської селищної ради, для подальшого влаштування.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 03 лютого 2025 року.

Учасники справи:

Позивач: Служба у справах дітей та сім`ї Згурівської селищної ради, як орган опіки та піклування, адреса: селище Згурівка, вул. Українська, 10, Броварського району Київської області, 07601, код ЄДРПОУ 43932833.

Відповідачка: ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Головуючий суддя Р.В. Хижний