Постанова

від 27.01.2025 по справі 921/447/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2025 р. Справа №921/447/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддівЖеліка М.Б.

Орищин Г.В.

без виклику учасників процесу

розглянувши апеляційну скаргу Філії "Кременецьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" від 19.11.24 (вх. № ЗАГС 01-05/3351/24 від 20.11.24)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.10.2024 (суддя Охотницька Н.В., повний текст рішення складено та підписано 29.10.2024 року)

у справі № 921/447/24

за позовом: Керівника Бережанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Залозецької селищної ради

до відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Кременецьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"

про: стягнення 29 126,00 грн. шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

На розгляд Господарського суду Тернопільської області надійшла позовна заява Керівника Бережанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Залозецької селищної ради до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" ( далі - ДСГП "Ліси України") в особі Філії "Кременецьке лісове господарство" про стягнення 29 126,00 грн. шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ДП "Тернопільське лісове господарство", правонаступником якого є ДСГП "Ліси України" в особі Філії "Кременецьке лісове господарство", як постійний лісокористувач, в порушення ст.ст. 19, 63, 64, 86, 89, 90 Лісового кодексу України, не забезпечив охорону і збереження лісових насаджень, тобто допустив протиправну бездіяльність, наслідком якої стало незаконне вирубування невстановленими особами 2 дерев породи «дуб звичайний» та пошкодження до ступеня припинення росту 2 дерев породи «граб» в кварталі 28 виділу 1 Мшанецького лісництва.

Відповідно до розрахунку розміру шкоди, проведеного Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області, та висновку експерта Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №СЕ-19/120-24/1767-ФХЕД від 15.02.2024, в результаті незаконних рубок невстановленими особами державним інтересам заподіяно матеріальну шкоду в сумі 29 126 грн.

Обгрунтовуючи наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Залозецької селищної ради, прокурор зазначив, що територія, на якій виявлено факти незаконної рубки дерев, перебуває у адміністративно-територіальних межах Залозецької селищної ради, а тому саме до місцевого бюджету вказаної селищної ради повинна стягуватись шкода, завдана навколишньому природному середовищу такою рубкою. Недоотримання коштів місцевим бюджетом порушує інтереси територіальної громади. Залозецька селищна рада володіє відповідними повноваженнями та достовірно знає про факти заподіяння шкоди, однак не вживає заходів для стягнення шкоди, у зв`язку з чим наявні підстави для вжиття прокурором заходів представницького характеру, передбачених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 21.10.2024 у справі №921/447/24 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто із ДСГП "Ліси України" в особі Філії "Кременецьке лісове господарство" на користь держави в особі Залозецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області 29 126 грн. 00 коп. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу. Стягнуто із ДСГП "Ліси України" в особі Філії "Кременецьке лісове господарство" на користь Тернопільської обласної прокуратури 2 422 грн. 40 коп. витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ДП "Тернопільське лісове господарство", як постійний лісокористувач та особа, що має здійснювати лісову охорону, порушило вимоги законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень, допустило самовільну порубку на підвідомчій йому території, не забезпечило збереження не призначених для порубки дерев, що є підставою для притягнення його до цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснив відповідні дії, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем обов`язків по охороні лісу.

Враховуючи обставини справи, наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог про стягнення з ДСГП "Ліси України" в особі Філії "Кременецьке лісове господарство", як правонаступника ДП "Тернопільське лісове господарство", на користь Залозецької селищної ради 29 126,00 грн. шкоди.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

Філія "Кременецьке лісове господарство" ДСГП "Ліси України" подала апеляційну скаргу від 19.11.24, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.10.2024 у справі №921/447/24 та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Вимоги апелянта обґрунтовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, неповним встановленням фактичних обставин справи.

Зокрема, апелянт зазначає, що під охорону ДП "Тернопільське лісове господарство", правонаступником якого є відповідач, передано земельну ділянку площею 534 га, що є значним обсягом лісового масиву, а тому працівники державного підприємства не могли постійно перебувати саме в кварталі 28 виділу 1 Мшанецького лісництва та запобігти незаконній порубці дерев. Посадовими особами ДП "Тернопільське лісове господарство" вжито всіх можливих заходів для охорони лісових насаджень, саме ними виявлено факт незаконної порубки та повідомлено правоохоронні органи.

Вказані обставини, на переконання апелянта, свідчать про недоведеність протиправної бездіяльності посадових осіб ДП "Тернопільське лісове господарство" та відсутність підстав для задоволення позову.

Окрім того, апелянт зазначає, що висновок експерта Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №СЕ-19/120-24/1767-ФХЕД від 15.02.2023 не є належним доказом у даній справі, оскільки визначення розміру завданої довкіллю шкоди не є завданням інженерно-екологічної експертизи відповідно до наказу Міністерства юстиції України №53-5 від 08.10.1998 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень».

Прокурор Тернопільської обласної прокуратури подав відзив на апеляційну скаргу від 04.12.2024, в якій просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.10.2024 у справі №921/447/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Прокурор зазначає, що матеріалами справи підтверджується протиправна поведінка відповідача у формі бездіяльності, яка полягає у незабезпеченні працівниками ДП "Тернопільське лісове господарство" належної охорони і захисту лісів від незаконної порубки на підвідомчій підприємству території. Виявлення працівниками відповідача незаконної порубки та повідомлення правоохоронних органів не свідчить про вжиття необхідного комплексу заходів щодо охорони лісових насаджень. Наведене свідчить про наявність підстав для стягнення з відповідача шкоди, завданої незаконною порубкою лісу.

Окрім того, прокурор вважає безпідставним покликання апелянта на те, що висновок експерта не є належним доказом у справі, зазначаючи, що відповідач не навів контррозрахунку розміру шкоди, не подавав іншого висновку експерта та не заявляв суду клопотання про призначення експертизи.

Позивач своїм правом, передбаченим ч.1 ст. 263 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2024 справу №921/447/24 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Філії "Кременецьке лісове господарство" ДСГП "Ліси України" від 19.11.24 (вх. № ЗАГС 01-05/3351/24 від 20.11.24) на рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.10.2024 у справі №921/447/24, розгляд справи вирішено проводити без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30.10.2023 щодо кримінального провадження №12021211070000093, 31.07.2021 о 09:51 у ВП №2 (м. Зборів) від помічника лісничого Мшанецького лісництва Максимлюка А.П. надійшло повідомлення про те, що в період з 29.07.2021 по 31.07.2021 невідома особа, перебуваючи в квадраті 28, виділу 1, Мшанецького лісництва на території загальнозоологічного заказника місцевого значення "Мильно-Бліхівський", незаконно зрубала два дерева породи "дуб звичайний".

Старшим лейтенантом поліції ВП №2 (м. Зборів) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області під час огляду місця події за участю представника ДП "Тернопільське лісове господарство" у кварталі 28 виділу 1 Мшанецького лісництва виявлено два зрізи дерев породи "дуб звичайний" та 2 зрізи дерев породи "граб" до ступеня припинення росту, про що складено протокол огляду місця події від 31.07.2021.

За вказаним фактом 01.08.2021 СВ Відділу поліції №2 (м. Зборів) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування кримінального провадження №112021211070000093 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.246 КК України.

За дорученням слідчого ВП №2 (м.Зборів) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській област Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області проведено обстеження лісових насаджень у кварталі 28 виділу 1 Мшанецького лісництва ДП "Тернопільське лісове господарство" в межах території загальнозоологічного заказника місцевого значення "Мильно-Бліхівський".

Як вбачається з листа Державної екологічної інспекції у Тернопільській області №1/1/-1-05-3795 від 30.09.2021, в результаті обстеження встановлено незаконну порубку 2 дерев породи дуб та пошкодження до ступеня припинення росту 2 дерев породи граб.

Відтак, уповноваженими особами Державної екологічної інспекції у Тернопільській області складено польову перелікову відомість та відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року №541 "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд", здійснено розрахунок шкоди на суму 29 126 грн.

Вказані розрахунок та Польова перелікова відомість пнів незаконно зрізаних дерев та дерев пошкоджених до ступеня припинення росту скеровані до СВ ВП №2 (м. Зборів) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області.

Рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 30.06.1986 №198 "Про затвердження переліку державних загальнозоологічних заказників місцевого значення" створено загальнозоологічний заказник місцевого значення "Мильно-Бліхівський" площею 3488 га, який є об`єктом природно-заповідного фонду місцевого значення.

Територію загальнозоологічного заказника місцевого значення "Мильно-Бліхівський" площею 534 га, в межах кварталів 18-30 Мшанецького лісництва, лісового урочища "Мильно", "Бліх", "Вертелка" відповідно до охоронного зобов`язання №07-40 від 04.08.2011 передано під охорону ДП "Тернопільське лісове господарство".

Згідно з наказом Державного агентства лісових ресурсів від 27.09.2021 №525 ДП "Тернопільське лісове господарство" (код ЄДРПОУ 00993024) припинено шляхом реорганізації, а саме приєднання до ДП "Кременецьке лісове господарство" (п. 1 наказу). Згідно з пунктом 7 вказаного наказу ДП "Кременецьке лісове господарство" ( код ЄДРПОУ 00993047) є правонаступником прав і обов`язків ДП "Тернопільське лісове господарство".

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.2022 №1003 "Деякі питання реформування управління лісової галузі" прийнято рішення про утворення ДСГП "Ліси України" шляхом злиття спеціалізованих державних лісогосподарських підприємств, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів, з подальшим перетворенням ДСГП "Ліси України" в акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого належать державі.

Як вбачається з долученого до матеріалів справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 04.07.2024 ДСГП "Ліси України" є правонаступником, зокрема, Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство" (код ЄДРПОУ 00993047); однією з філій підприємства є Філія "Кременецьке лісове господарство" (код ЄДРПОУ ВП: 45113760).

Відповідно до Положення про Філію "Кременецьке лісове господарство" ДСГП "Ліси України", затвердженого наказом "ДСГП "Ліси України" від 16.12.2022 №90, Філія "Кременецьке лісове господарство" ДСГП "Ліси України" (далі Філія) є відокремленим підрозділом ДСГП "Ліси України" (далі Підприємства), який не має статусу юридичної особи, діє від імені Підприємства та в його інтересах, здійснює делеговані Підприємством функції відповідно до мети, завдань та предмету діяльності Підприємства.

Згідно з даними геопорталу "Ліси України" квартал 28 виділ 1 Мшанецького лісництва філії "Кременецьке лісове господарство" ДСГП "Ліси України" знаходиться на території Залозецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області.

Як зазначає прокурор та не заперечують інші учасники справи, лісова ділянка, на якій зафіксовано незаконну порубку, перебуває у межах земельної ділянки із кадастровим номером 6122685700:01:001:2325.

З наявного в матеріалах справи Витягу з Державного реєстру речових прав №326781660 від 23.03.2023 вбачається, що 28.07.2022 державним реєстратором внесено запис №47484276 про реєстрацію права постійного користування на земельну ділянку із кадастровим номером 6122685700:01:001:2325 площею 222,2605 га за ДСГП "Ліси України".

Відповідно до Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 12.02.2024, земельна ділянка з кадастровим номером 6122685700:01:001:2325 площею 222,2605 га розташована у Тернопільській області, Тернопільському районі, за межами населеного пункту с. Мильне та території Залозецької селищної ради; категорія земель землі лісогосподарського призначення; вид обмеження - заказники.

Листом від 25.06.2024 за №52/1-2579ВИХ-24 Бережанська окружна прокуратура повідомила Залозецьку селищну раду про те, що з матеріалів кримінального провадження №12021211070000093 від 01.08.2021 встановлено, що у кварталі №28 виділу 1 на території загальнозоологічного заказника місцевого значення "Мильно-Бліхівський" в результаті незаконної рубки дерев заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу на суму 29 126 грн. Прокурор просив в найкоротші терміни надати інформацію про те, чи вживались Залозецькою селищною радою заходи для стягнення шкоди, завданої незаконною порубкою лісу.

Залозецька селищна рада листом від 04.07.2024 за №669 повідомила, що в період з 03 липня 2021 року по червень 2024 року грошові кошти за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок незаконної порубки у Мшанецькому лісництві на території загального зоологічного заказника місцевого значення "Мильно-Бліхівський", не надходили і заходи стягнення цих коштів не вживалися. Також у зазначеному листі Залозецька селищна рада просила Бережанську окружну прокуратуру представляти її інтереси в суді та надала реквізити для відшкодування збитків.

09.07.2024 Бережанською окружною прокуратурою у відповідності до вимог ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру скеровано повідомлення Залозецькій селищній раді про представництво інтересів держави та звернення до суду з позовом про стягнення з Філії "Кременецьке лісове господарство" ДСГП "Ліси України" збитків, завданих незаконною порубкою лісу на суму 29 126 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Залозецької селищної ради в даній справі судова колегія зазначає таке.

Відповідно до статті 1 Закону України Про прокуратуру прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру визначений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді.

Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, вирішення питання про орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, полягає у встановленні органу, який, використовуючи на підставі норм законодавства надані йому повноваження, зобов`язаний з метою захисту інтересів держави вчиняти юридичні дії, що впливають на права та обов`язки суб`єктів спірних правовідносин, зобов`язуючи їх припинити порушення інтересів держави та усунути наслідки цих порушень (зокрема, звертатись до суду з відповідним позовом).

Відповідно до абзаців першого - третього частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно із частиною четвертою статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу другого частини п`ятої статті 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, пункт 40; від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, пункт 8.37; від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 7.16; від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, пункт 10.17; від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, пункт 8.54; від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц, пункт 8.16).

Звертаючись до суду з позовом у даній справі, прокурор зазначав, що територія, на якій виявлено факти незаконної рубки дерев, перебуває у адміністративно-територіальних межах Залозецької селищної ради, а тому саме до місцевого бюджету вказаної міської ради повинна стягуватись шкода, завдана навколишньому природному середовищу такою рубкою. Недоотримання коштів місцевим бюджетом порушує інтереси територіальної громади. Залозецька селищна рада володіє відповідними повноваженнями та достовірно знає з повідомлень прокурора про факти заподіяння шкоди, однак не вживає заходів для стягнення шкоди.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 10 Закону України « Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.

За змістом ст. ст. 42, 47 Закону України «Про охорону навколишнього

природного середовища» фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється, зокрема, за рахунок місцевих бюджетів. Для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються фонди охорони навколишнього природного середовища у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння шкоди за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

При цьому, згідно із п. 7 ч. 3 ст. 29 та п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України сума шкоди підлягає стягненню із врахуванням наступного розподілу: 50 відсотків до спеціального фонду місцевого бюджету сільської ради, на території якого вчинено правопорушення; 20 відсотків - до спеціального фонду обласного та 30 відсотків до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зважаючи на наведене, прокурором вірно визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Як зазначалось вище, листом від 25.06.2024 за №52/1-2579ВИХ-24 прокурор інформував Залозецьку селищну раду про виявлене порушення в сфері охорони навколишнього природного середовища, повідомив про необхідність захисту інтересів держави та просив інформувати про вжиття заходів реагування.

Однак, Залозецька селищна рада належних заходів щодо відновлення порушених інтересів держави у розумні строки не вжила, листом від 04.07.2024 за №669 просила Бережанську окружну прокуратуру представляти її інтереси в суді.

Вказане свідчить про те, що позивач був обізнаний про виявлені прокурором порушення, однак не вжив заходів, спрямованих на захист інтересів держави, не звертався до суду з відповідним позовом з метою стягнення шкоди, а прокурор обґрунтував наявність підстав, передбачених статтею 23 ЗУ Про прокуратуру, для звернення до суду з цим позовом, з огляду на що, судом першої інстанції правомірно прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено спір по суті.

Щодо відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної вирубки дерев в сумі 29 126,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст. 16 ЦК України до способів захисту прав і законних інтересів віднесено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частинами 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки особи; шкоди (збитків); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Під шкодою слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Причинний зв`язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а шкода - наслідком такої протиправної поведінки.

Також деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.

Відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника.

Отже, при зверненні з позовом про стягнення шкоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а боржник зі свого боку має доводити відсутність своєї вини у заподіянні шкоди.

Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

За приписами ст. 19 Лісового Кодексу України (далі - ЛК України) постійні лісокористувачі зобов`язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства.

Положеннями ст. 63 ЛК України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Частиною 5 ст. 86 ЛК України передбачено, що забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про природно-заповідний фонд" на територіях заказників забороняються рубки головного користування, суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник. Господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить цілям і завданням заказника, проводиться з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається, зокрема, на постійних лісокористувачів.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка, на якій було зафіксовано незаконну порубку лісових насаджень (а саме 2 дерев породи "дуб звичайний" та пошкодження до ступеня припинення росту 2 дерев породи "граб") перебуває у постійному користуванні ДСГП "Ліси України".

Вказана обставина відповідачем не заперечується та не спростовується.

Пунктами 3.1, 3.2.2 Статуту ДСГП "Ліси України" (затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 08.03.2024 №38) передбачено, що Підприємство створено, зокрема, з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання і відтворення лісів. Одним із основних завдань Підприємства є забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Відповідно до Положення про Філію "Кременецьке лісове господарство" ДСГП "Ліси України" (затвердженого наказом "ДСГП "Ліси України" від 16.12.2022 №90), Філія "Кременецьке лісове господарство" ДСГП "Ліси України" (далі Філія) є відокремленим підрозділом ДСГП "Ліси України" (далі Підприємство), який не має статусу юридичної особи, діє від імені Підприємства та в його інтересах, здійснює делеговані Підприємством функції відповідно до мети, завдань та предмету діяльності Підприємства.

Згідно з п. 2.1. Положення Філія створена з метою одержання Підприємством прибутку від здійснення на промисловій та комерційній основі господарської діяльності, яка направлена на ведення лісового господарства, охорону, захист, раціональне використання та відтворення лісів, ведення мисливського господарства, як спеціалізований підрозділ для ведення мисливського господарства, охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, наданих у користування Підприємству.

Предметом діяльності Філії є, зокрема, відтворення та підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживання інших заходів відповідно до законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу; вжиття заходів у порядку та в межах визначених законодавством щодо запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарства, а також використання лісових ресурсів і мисливських тварин; дотримання правил і норм використання лісових ресурсів (п.п. 2.2.1-2.2.4. Положення).

За приписами ст. 105 ЛК України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у, зокрема, незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Відповідно до ст. 107 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до ст. 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди.

Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Системний аналіз положень ст. 86, п. 1 ч. 2 ст. 105, ст. 107 ЛК України дає підстави для висновку про те, що у випадку порушення вимог щодо організації охорони і захисту лісів, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, а також передбачено, що підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. При цьому, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 914/669/22, від 24.01.2024 у справі № 907/449/22, від 12.09.2024 у справі №907/181/22, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі № 909/976/17).

Для покладення на постійного лісокористувача обов`язку з відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу через незабезпечення охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, першочерговим є з`ясування обставини щодо встановлення факту порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, тобто у даному випадку, здійснення незаконної порубки дерев.

Як зазначалось вище, 31.07.2021 о 09:51 у ВП №2 (м. Зборів) від помічника лісничого Мшанецького лісництва Максимлюка А.П. надійшло повідомлення про те, що в період з 29.07.2021 по 31.07.2021 невідома особа, перебуваючи в квадраті 28, виділу 1, Мшанецького лісництва на території загальнозоологічного заказника місцевого значення "Мильно-Бліхівський", незаконно зрубала два дерева породи "дуб звичайний".

Старшим лейтенантом поліції ВП №2 (м. Зборів) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області під час огляду місця події за участю представника ДП "Тернопільське лісове господарство" у кварталі 28 виділу 1 Мшанецького лісництва виявлено два зрізи дерев породи "дуб звичайний" та 2 зрізи дерев породи "граб" до ступеня припинення росту, про що складено протокол огляду місця події від 31.07.2021.

За вказаним фактом 01.08.2021 СВ Відділу поліції №2 (м. Зборів) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування кримінального провадження №112021211070000093 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.246 КК України.

За дорученням слідчого ВП №2 (м.Зборів) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській област Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області проведено обстеження лісових насаджень у кварталі 28 виділу 1 Мшанецького лісництва ДП "Тернопільське лісове господарство" в межах території загальнозоологічного заказника місцевого значення "Мильно-Бліхівський".

Як вбачається з листа Державної екологічної інспекції у Тернопільській області №1/1/-1-05-3795 від 30.09.2021, в результаті обстеження встановлено незаконну порубку 2 дерев породи дуб та пошкодження до ступеня припинення росту 2 дерев породи граб.

Відтак, уповноваженими особами Державної екологічної інспекції у Тернопільській області складено польову перелікову відомість та відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року №541 "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд", здійснено розрахунок шкоди, яка склала 29 126 грн.

Оскільки охорона і захист лісів є складовою частиною діяльності відповідача, сам факт незаконної рубки дерев свідчить про неналежне виконання відповідачем обов`язку щодо здійснення заходів з охорони лісів від незаконних рубок.

Відповідач, як постійний лісокористувач, не дотримавши вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень, допустив самовільну порубку на підпорядкованій йому території, не забезпечив збереження не призначених для порубки дерев, не здійснив комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних порубок, не запобіг порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасно не виявив таких порушень і не вжив відповідних заходів щодо їх усунення, в результаті чого державним інтересам заподіяно матеріальну шкоду в сумі 29 126 грн.

Відтак, наявними у справі доказами у їх сукупності доведено наявність складу правопорушення: (1) незаконної порубки дерев на відомчій відповідачу території, що свідчить про протиправність поведінки постійного лісокористувача; (2) шкоди, розмір якої доказово підтверджено; (3) причинно-наслідкового зв`язку шкоди з протиправною поведінкою відповідача, адже заподіяння збитків зумовлено невиконання ним обов`язку щодо здійснення заходів з охорони лісів від незаконних рубок.

Відповідач не подав суду доказів, які б підтвердили, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про доведеність належними та допустимими доказами наявності складу цивільного правопорушення у діях лісокористувача щодо незабезпечення ним охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допущення самовільної вирубки лісу та наявності підстав для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності.

З огляду на зазначене вище, судом апеляційної інстанції відхиляються доводи апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази протиправної бездіяльності відповідача, що є обов`язковою умовою стягнення позадоговірної шкоди відповідно до ст. 1166 ЦК України.

Щодо посилань скаржника на неможливість постійної охорони значної площі лісового масиву та належне виконання посадовими особами ДП "Тернопільське лісове господарство" своїх обов`язків з охорони лісових насаджень, виявлення факту незаконної порубки та повідомлення правоохоронних органів.

З аналізу наведених вище положень п. 1 ч. 2 ст.19, п. 5 ч. 1 ст. 64, ч.ч. 1, 5 ст. 86, ст.ст. 105, 107 ЛК України випливає обов`язок постійних лісокористувачів щодо забезпечення охорони лісових насаджень. Невиконання лісокористувачем обов`язку щодо охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допущення самовільної вирубки лісу свідчить про наявність підстав для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності.

При цьому, не важливо хто саме здійснив незаконну рубку дерев та ким виявлено факт такої рубки, оскільки виявлення факту вирубки дерев не свідчить про виконання постійними лісокористувачами своїх обов`язків, пов`язаних із охороною лісу.

Той факт, що під охорону відповідача передано значний обсяг лісового масиву, не звільняє останнього від обов`язку щодо збереження лісового фонду на підвідомчій йому території та не звільняє від цивільно-правової відповідальності за допущення самовільної вирубки лісу.

З огляду на наведене, вказані твердження апелянта відхиляються колегією суддів як такі, що не можуть слугувати підставою для скасування або зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції у даній справі.

Щодо заперечень скаржника, які стосуються висновку експерта Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №СЕ-19/120-24/1767-ФХЕД від 15.02.2023 .

Як вбачається з матеріалів справи, за дорученням слідчого ВП №2 (м.Зборів) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області проведено обстеження кварталу 28 виділу 1 Мшанецького лісництва ДП "Тернопільське лісове господарство" в межах території загальнозоологічного заказника місцевого значення "Мильно-Бліхівський", встановлено незаконну порубку 2 дерев породи дуб та пошкодження до ступеня припинення росту 2 дерев породи граб.

Уповноваженими особами Державної екологічної інспекції у Тернопільській області складено польову перелікову відомість та відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року №541 "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд", здійснено розрахунок шкоди в сумі 29 126 грн.

Додатково, в підтвердження вказаної суми шкоди, до позовної заяви долучено Висновок судової інженерно-екологічної експертизи №СЕ-19/120-24/1767-ФХЕД від 15.02.2024, проведеної у межах кримінального провадження №12021211070000093 від 01.08.2021.

Відтак, висновок експерта не є єдиним доказом у даній справі, а розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної порубки дерев, про стягнення якої заявлено позов у даній справі, проведений уповноваженими особами Державної екологічної інспекції у Тернопільській області відповідно до положень законодавства, є належним та достатнім доказом розміру заподіяних збитків.

Відповідач правильності такого розрахунку не заперечує.

Відтак, доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції з огляду на викладене вище.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Ryabykh v.Russia від 24.07.2003 року, Svitlana Naumenko v. Ukraine від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.10.2024 у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, прийняте з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення немає.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу Філії "Кременецьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" від 19.11.24 (вх. № ЗАГС 01-05/3351/24 від 20.11.24) залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.10.2024 у справі №921/447/24 залишити без змін.

3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

5.Справу повернути до Господарського суду Тернопільської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддяГалушко Н.А.

суддяЖелік М.Б.

суддяОрищин Г.В.