Постанова
від 23.12.2024 по справі 910/5079/23
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2024 р. Справа№ 910/5079/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Хрипуна О.О.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання Цікрі А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 23.12.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 (повний текст рішення підписано 26.12.2023)

у справі №910/5079/23 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс»

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача

1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_2

3. ОСОБА_3

4. ОСОБА_4

5. ОСОБА_5

6. ОСОБА_6

7. ОСОБА_7

про розірвання договору, повернення земельної ділянки та приведення її у придатний стан,-

В судовому засіданні 23.12.2024 оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

31.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс» про

1. Розірвання договору оренди земельної ділянки, яка розташована на вулиці Квітки Цісик,64 в Оболонському районі міста Києва, площею 4,0024 га (кадастровий номер 8000000000:85:036:0003), укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс», який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М 22.10.2007 за № 2938 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 09.11.2007 за № 78-6-00479.

2. Зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс» повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 4,0024 га (кадастровий номер 8000000000:85:036:0003), яка розташована на вулиці Квітки Цісик,64 в Оболонському районі міста Києва, привести у придатний стан для подальшого використання за цільовим призначенням, шляхом знесення 13 об`єктів незавершеного будівництва на земельній ділянці за вищевказаною адресою.

В обґрунтування заявлених вимог прокуратура зазначає, що на підставі рішення Київської міської ради №70/731 від 08.02.2007 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс» земельних ділянок для реконструкції, експлуатації та обслуговування бази відпочинку на вул. Гарматна, 64 та для благоустрою скверу на вул. Селянській в Оболонському районі м. Києва» між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс» було укладено договір оренди земельної ділянки, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М 22.10.2007 за № 2938 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 09.11.2007 за № 78-6-00479. 09.11.2007 Київською міською радою відповідачу передано земельну ділянку площею 4,0024 га (кадастровий номер 8000000000:85:036:0003), яка розташована на вул. Гамарника (перейменована на вул. Квітки Цісик розпорядженням Київського міського голови № 125/1 від 19.02.2016), 64 в Оболонському районі міста Києва, з цільовим призначенням - для реконструкції, експлуатації та обслуговування бази відпочинку.

Умовами відповідного договору встановлено обмеження щодо використання земельної ділянки та передбачено, що на земельній ділянці не дозволяється діяльність, не пов`язана з цільовим призначенням земельної ділянки; зміна цільового призначення земельної ділянки можлива лише у разі прийняття Київською міською радою рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки та внесення відповідних змін до договору; завершити реконструкцію об`єкта в строки, встановлені проектною документацією на реконструкцію, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору оренди.

26.11.2018 між Київською міською радою та відповідачем укладено договір про поновлення договору оренди земельної ділянки від 22.10.2007 за № 2938 на 10 років, зареєстрований в міському земельному кадастрі 14.12.2018 за № МЗК-1-01804.

Всупереч умовам договору відповідачем на спірній земельній ділянці організовано будівництво Клубного містечка «Пуща Residence», в якому здійснюється попередній продаж права власності на об`єкти нерухомості - 23 будинків площею 300-400 кв. м і 19 таунхаусів площею 200-250 кв. м.

При цьому у вказаних договорах передбачено площі частини земельної ділянки, що перейде у користування майбутньому покупцю нерухомого майна «Бази відпочинку сімейного типу по вул. Гамарника, 64» за адресою: м.Київ, вул. Квітки Цісик (Гамарника),64.

Таким чином відповідач використовує земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:85:036:0003 не за цільовим призначенням, що підтверджується також висновком експерта від 07.12.2022 №2478/2479/22-44 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 42021102050000104.

У зв`язку з вищевикладеним та враховуючи порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором оренди земельної ділянки, прокуратура звернулася до суду з відповідним позовом.

05.04.2023 від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про залучення його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є інвестором та володільцем одного з реконструйованих будинків (об`єкта незавершеного будівництва), в складі бази відпочинку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:85:036:0003, якому на підставі попереднього договору № 27032017-1 від 27.03.2017, що укладений з відповідачем; договору про заміну первісного зобов`язання за попереднім договором № 27032017-1 від 27.03.2017, що укладений з відповідачем 01.07.2021; договору № 27032017-1 від 01.07.2021 купівлі-продажу майнових прав на нежитлову будівлю (будинок відпочинку сімейного типу), що укладений з відповідачем, належать майнові права, що можуть бути трансформовані у право власності, на об`єкт незвершеного будівництва - «будинок відпочинку сімейного типу тип 1 черга/корпус 14 в комплексі «База відпочинку сімейного типу по вул. Гамарника,64» за адресою АДРЕСА_1 .

18.04.2023 від ОСОБА_2 до суду надійшла заява про залучення його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 є інвестором та володільцем одного з реконструйованих будинків (об`єкта незавершеного будівництва), в складі бази відпочинку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:85:036:0003, якому на підставі попереднього договору № 01112019-1 від 01.11.2019, що укладений з відповідачем; угоди № 146 про заміну первісного зобов`язання за попереднім договором № 01112019-1 від 01.11.2019, що укладена з відповідачем 14.06.2021; договору № 14062021-1 від 14.06.2021 купівлі-продажу майнових прав на нежитлову будівлю (будинок відпочинку сімейного типу), що укладений з відповідачем, належать майнові права, що можуть бути трансформовані у право власності, на об`єкт незвершеного будівництва - «будинок відпочинку сімейного типу тип 1 черга/корпус 03 в комплексі «База відпочинку сімейного типу по АДРЕСА_1 » за адресою АДРЕСА_1 .

18.04.2023 від ОСОБА_3 до суду надійшла заява про залучення його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Заява мотивована тим, що ОСОБА_3 є інвестором та володільцем одного з реконструйованих будинків (об`єкта незавершеного будівництва), в складі бази відпочинку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:85:036:0003, якому на підставі: попереднього договору № 01112018-1 від 01.11.2018, що укладений з відповідачем; угоди № 166 про заміну первісного зобов`язання за попереднім договором № 01112018-1 від 01.11.2018, що укладена з відповідачем 16.06.2021; договору № 16062021-1 від 16.06.2021 купівлі-продажу майнових прав на нежитлову будівлю (будинок відпочинку сімейного типу), що укладений з відповідачем, належать майнові права, що можуть бути трансформовані у право власності, на об`єкт незвершеного будівництва - «будинок відпочинку сімейного типу тип 1 черга/корпус 02 в комплексі «База відпочинку сімейного типу по АДРЕСА_1 » за адресою АДРЕСА_1 .

18.04.2023 від ОСОБА_4 до суду надійшла заява про залучення його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Заява мотивована тим, що ОСОБА_4 є інвестором та володільцем одного з реконструйованих будинків (об`єкта незавершеного будівництва), в складі бази відпочинку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:85:036:0003, якому на підставі: попереднього договору № 180316-1 від 18.03.2016, що укладений з відповідачем; угоди № 156 про заміну первісного зобов`язання за попереднім договором № 180316-1 від 18.03.2016, що укладена з відповідачем 15.06.2021; договору № 15062021-1 від 15.06.2021 купівлі-продажу майнових прав на нежитлову будівлю (будинок відпочинку сімейного типу), що укладений з відповідачем, належать майнові права, що можуть бути трансформовані у право власності, на об`єкт незвершеного будівництва - «будинок відпочинку сімейного типу тип 1 черга/корпус 13 в комплексі «База відпочинку сімейного типу по АДРЕСА_1 » за адресою АДРЕСА_1 .

18.04.2023 від ОСОБА_5 до суду надійшла заява про залучення його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Заява мотивована тим, що ОСОБА_5 є інвестором та володільцем одного з реконструйованих будинків (об`єкта незавершеного будівництва), в складі бази відпочинку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:85:036:0003, якому на підставі: попереднього договору № 11062018-1 від 11.06.2018, що укладений з відповідачем; угоди № 216 про заміну первісного зобов`язання за попереднім договором № 11062018-1 від 11.06.2018, що укладена з відповідачем 21.06.2021; договору № 21062021-1 від 21.06.2021 купівлі-продажу майнових прав на нежитлову будівлю (будинок відпочинку сімейного типу), що укладений з відповідачем, належать майнові права, що можуть бути трансформовані у право власності, на об`єкт незвершеного будівництва - «будинок відпочинку сімейного типу тип 1 черга/корпус 09 в комплексі «База відпочинку сімейного типу по АДРЕСА_1 » за адресою АДРЕСА_1 .

15.05.2023 відповідачем подано до суду заяву про залучення третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . Заява мотивована тим, що рішення суду може вплинути на майнові права вищезазначених осіб, що виникли на підставі: попереднього договору № 0107209-1 від 01.07.2019, що укладений між ОСОБА_7 з відповідачем та попереднього договору № 05012020-1 від 05.01.2020, що укладений між ОСОБА_6 та відповідачем; угоди про заміну первісного зобов`язання за попереднім договором № 0107209-1 від 01.07.2019, що укладена між ОСОБА_7 з відповідачем 29.11.2021 та угоди про заміну первісного зобов`язання за попереднім договором № 05012020-1 від 05.01.2020, що укладена між ОСОБА_6 та відповідачем 25.06.2021; договору № 29112021-1 від 29.11.2021 купівлі-продажу майнових прав на нежитлову будівлю (будинок відпочинку сімейного типу), що укладений між ОСОБА_7 з відповідачем та договору № 25062021-1 від 25.06.2021 купівлі-продажу майнових прав на нежитлову будівлю (будинок відпочинку сімейного типу), що укладений між ОСОБА_6 та відповідачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/5079/23 від 04.07.2023 відкладено підготовче засідання на 18.07.2023; залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 (третя особа-1); ОСОБА_2 (третя особа-2); ОСОБА_3 (третя особа-3); ОСОБА_4 (третя особа-4); ОСОБА_5 (третя особа-5); ОСОБА_7 (третя особа-6); ОСОБА_6 (третя особа-7).

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі №910/5079/23 у задоволенні позову відмовлено повністю.

За результатами розгляду справи судом першої інстанції позов відхилений з посиланням на те, що прокурором не доведено порушення відповідачем умов договору оренди спірної земельної ділянки від 22.10.2007 за №2938, дія якого поновлена договором від 26.11.2018, зокрема використання відповідачем спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням, здійснення самочинного будівництва на спірній ділянці.

Судом зазначено, що прокурором не обґрунтовано у чому конкретно полягає шкода, завдана органу місцевого самоврядування, у зв`язку з несвоєчасною реконструкцією бази відпочинку, а розірвання договору не призведе до мети подання цього позову та може завдати шкоди правам та інтересам інших осіб, зокрема інвесторам будівництва (об`єктів незавершеного будівництва) в складці бази відпочинку.

Суд, аналізуючи норми міжнародного права та практики ЄСПЛ зазначив, що розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки призведе до порушення визначених Конвенцією принципів законності і суспільного інтересу та порушить передбачене статтею 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Прокурор вважає оскаржуване рішення прийнятим з порушенням норм процесуального права (ст. 76-79, 86, 236 ГПК України) та неправильним застосуванням норм матеріального права (ст. 24 Закону України «Про оренду землі», ч.3 ст.31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 525, 526, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України), ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- вказаними у позові державними будівельними нормами передбачалося обов`язкове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій;

- відповідачем за результатами знесення у 2019 році будівель і споруд з орендованої земельної ділянки і здійснення нового будівництва на ній є істотним порущенням обов`язкових умов договору оренди, наслідком чого є його розірвання та повернення відповідачем об`єкта оренди орендодавцю;

- судом помилковоо визнано, що прокурором не доведено використання відповідачем спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням, здійснення самочинного будівництва на спірній земельній ділянці;

- укладаючи спірний договір оренди земельної ділянки, відповідач мав провести реконструкцію бази відпочинку, а не здійснювати нове будівництво котеджного містечка;

- прокурором доведено наявність обставин, які вказують на те, що відповідач здійснив самочинне будівництво;

- прокурором обрано ефективний захист порушеного права у вигляді розірвання договору та доведено завдання шкоди органу місцевого самоврядування у зв`язку з несвоєчасною реконструкцією бази відпочинку, та порушенням прав позивача Київської міської ради;

- будівництво ТОВ «Будпромальянс» ведеться відповідно до проектної документації, на підставі якої дозвільні документи на будівництво не надавались, що підтверджено висновком експерта від 07.12.2022, і фактично здійснюється нове будівництво котеджного містечка на землях рекреації, при цьому не виконано вимоги листа ДП «Інститут Генерального плану міста Києва» від 24.11.2005 №2770 щодо будівництва виключно пансіонату відпочинку цілорічного функціонування, як наслідок порушуються вимоги щодо використання вказаної земельної ділянки за цільовим призначенням.

-прокурор звернувся до суду з даним позовом для захисту інтересів не конкретної однієї особи, а мешканців територіальної громади, а отже їй суспільний інтерес, який превалює над інтересом індивідуальним, і потребує захисту шляхом розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки на користь територіальної громади від відповідача.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Хрипун О.О., Мальченко А.О.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/5079/23.

Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/5079/23.

25.01.2024 матеріали справи №910/5079/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 залишено апеляційну скаргу без руху з підстав неподання доказів наявності або відсутності електронного кабінету учасників справи та доказів надсилання копії апеляційної скарги до електронних кабінетів позивача, відповідача та третіх осіб (за наявності).

14.02.2024 апелянтом до суду подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, яка передана головуючому судді по справі 15.02.2024 після виходу з навчання в Національній школі суддів України.

У поданій заяві викладено, що наразі у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС зареєстровано Київську міську прокуратуру як юридичну особу та створено відповідний електронний кабінет, що дозволяє здійснювати певні повноваження за допомогою функціоналу таких кабінетів (зокрема подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду тощо). Разом із тим, наявний функціонал підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС передбачає роботу в ньому фізичних та юридичних осіб, адвокатів. Окремий функціональний кабінет для прокурорів при здійсненні конституційної функції щодо представництва інтересів держави в суді у ЄСІТС не створений. Таким чином, органи прокуратури наразі позбавлені можливості подання позовів, апеляційних скарг та касаційний скарг до суду під час здійснення представництва інтересів держави в електронній формі за допомогою ЄСІТС.

Також, до заяви додано відповіді на запити про відсутність у відповідача та третіх осіб зареєстрованих електронних кабінетів ЄСІТС та докази надсилання копії апеляційної скарги після усунення недоліків учасникам справи у паперовій формі листами з описами вкладення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі №910/5079/23, справу призначено до розгляду на 01.04.2024.

Ухвалами суду від 01.04.2024, від 29.04.2024, від 27.05.2024 розгляд справи відкладався, по справі оголошувалась перерва з об`єктивних причин, останній раз на 22.07.2024.

Розпорядженням Керівника апарату від 16.07.2024 №09.1-08/2342/24 у зв`язку з перебуванням судді Мальченко А.О. у відпустці з 15.07.2024, справу №910/5079/23 передано на повторний автоматизований розподіл судових справ.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2024 справу №910/5079/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Скрипки І.М., суддів: Хрипуна О.О., Гончарова С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2024 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі №910/5079/23, зазначено, що розгляд справи №910/5079/23 відбудеться 22.07.2024.

Ухвалами суду від 22.07.2024, від 16.09.2024 розгляд справи відкладався з об`єктивних причин, останній раз на 04.11.2024.

Розпорядженням Керівника апарату від 29.10.2024 №09.1-08/4073/24 у зв`язку з перебуванням судді Гончарова С.А. у тривалій відпустці з 27.10.2024, справу №910/5079/23 передано на повторний автоматизований розподіл судових справ.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2024 справу №910/5079/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Скрипки І.М., суддів: Хрипуна О.О., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2024 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі №910/5079/23, зазначено, що розгляд справи №910/5079/23 відбудеться 04.11.2024.

В судове засідання 04.11.2024 з`явились прокурор, представники позивача, відповідача, третя особа 1, представник третіх осіб 2,3,4,5,6,7.

Представник третіх осіб 2,3,4,5,6,7 надав пояснення по справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 з метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження фактичних обставин справи, оголошено перерву у справі №910/5079/23 на 23.12.2024.

Під час апеляційного провадження від відповідача отримано відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечує доводи прокурора, просить оскаржуване рішення залишити без змін.

Явка представників сторін

Прокурор в судових засіданнях підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Представник позивача в судових засіданнях підтримав апеляційну скаргу прокурора, просив її задовольнити.

Представники відповідача, треті особи та представник третіх осіб в судових засіданнях проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили її відхилити, оскаржуване рішення залишити без змін.

В судовому засіданні 23.12.2024 відповідно до ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

26.08.2005 між Державним підприємством завод «Генератор» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс» (покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу майна, що підлягає продажу на аукціоні (конкурсі), який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літош В.П. за № 8509, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов`язався передати у власність покупця майно - комплекс будівель загальною площею 6500,90 кв. м, яке належить Державі Україна та враховується на балансі Державного підприємства заводу «Генератор», а саме:

1.1.1 прохідна (літера А) площею 25,30 кв. м; медичний пункт (літера Б) площею 132,80 кв. м; клуб-їдальня (літера В) площею 2610,10 кв. м; бібліотека (літера Г) площею 119,80 кв. м; їдальня на 150 місць (літера З) площею 532,50 кв. м; лазня (літера К) площею 131,70 кв. м; спальний корпус «В» (літера Л) площею 231,70 кв. м; електрощитові (літера П) площею 27,10 кв. м; спальний корпус № 1 (літера Р) площею 67,20 кв. м; спальний корпус № 2 (літера С) площею 68,30 кв. м; спальний корпус «А» (літера Т) площею 1263,10 кв. м; спальний корпус «Б» (літера У) площею 1291,30 кв. м, з належною інженерною інфраструктурою, яке розташовано в м. Києві, вул. Гамарника, буд 64 (Пуща-Водиця), а покупець зобов`язався прийняти майно і сплатити за нього ціну відповідно до умов цього договору.

Згідно акту №1 прийому-передачі від 29.08.2005 продавець передав, а покупець прийняв зазначене вище майно.

15.09.2005 Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна видано реєстраційне посвідчення №002796 згідно якого посвідчено, що комплекс будівель загальною площею 6500,90 кв. м, розташований в м.Києві по вул. Гамарника, 64 зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс» на праві колективної власності на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Київського міськнотокругу Літош В.П. 26.08.2005 №8509 та записано в реєстрову книгу № 24з за реєстровим № 1141-з.

08.02.2007 Київською міською радою прийнято рішення №70/731 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс» земельних ділянок для реконструкції, експлуатації та обслуговування бази відпочинку на вул. Гамарника, 64 та для благоустрою скверу на вул. Селянській в Оболонському районі м. Києва», яким вирішено

1. Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс» для реконструкції, експлуатації та обслуговування бази відпочинку на вул. Гамарника, 64 та для благоустрою скверу на вул. Селянській в Оболонському районі м. Києва.

2. Передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс», за умови виконання пункту 3 цього рішення, земельні ділянки на вул. Гамарника, 64 у Оболонському районі м. Києва для реконструкції, експлуатації та обслуговування бази відпочинку та на вул. Селянській у Оболонському районі м. Києва для благоустрою скверу, в тому числі:

- площею 4,00 га - в довгострокову оренду на 10 років, зокрема площею 3,07 га - за рахунок земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 11.10.2966 №1466 «Про відвод земельної ділянки організації п/с 34 для будівництва піонерського табору»; площею 0,59 га - за рахунок земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 15.10.1979 №1355/15 «Про відведення додаткової земельної ділянки Київському виробничому об`єднанню «Октава» під розміщення піонерського табору з будівництвом спільного корпусу та клубу-їдальні; площею 0,34 га - за рахунок земель, не наданих у власність чи користування;

- площею 0,39 га - у короткострокову оренду на 5 років за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

3. Товариству з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс» виконувати обов`язки землекористувача відповідно до вимог ст. 96 Земельного кодексу України.

22.10.2007 між Київською міською радою (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс» (орендар, відповідач) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради №70/731 від 08.02.2007 за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об`єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим договором.

Згідно п.2.1 договору об`єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками:

місце розташування - вул. Гамарника, 64 у Оболонському районі м. Києва;

розмір - 40024 кв. м;

цільове призначення - для реконструкції, експлуатації та обслуговування бази відпочинку;

кадастровий номер - 8000000000:85:036:0003.

Даний договір 22.10.2007 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстровано в реєстрі за № 2938, а також та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про що зроблено запис від 09.11.2007 за № 78-6-00479.

Відповідно до п. 6.1 договору передача земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі об`єкта оренди в день державної реєстрації цього договору.

Згідно акту приймання-передачі від 09.11.2007 орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку за адресою: вул. Гамарника, 64 у Оболонському районі м. Києва, загальною площею 40024 кв. м, кадастровий номер - 8000000000:85:036:0003.

Відповідно до п. 3.1 договору його укладено на 10 (десять) років.

Згідно п. 8.3 договору після закінчення строку, на який було укладено цей договір, при умові належного виконання обов`язків відповідно до умов цього договору орендар має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

25.05.2017 відповідач звернувся до Київської міської ради з клопотанням № КОП-1077 про поновлення договору оренди земельної ділянки №2938 від 22.10.2007 зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 09.11.2007 за № 78-6-00479.

26.11.2018 між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс» укладено договір про поновлення договору оренди земельної ділянки, відповідно до п. 1 якого поновлено на 10 (десять) років договір оренди земельної ділянки, укладений між орендодавцем та орендарем, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. 22.10.2007 по реєстру за № 2938 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про що зроблено запис від 09.11.2007 за № 78-6-00479, зі змінами внесеними рішенням Господарського суду міста Києва від 29.12.2014 №910/23519/14, строк дії якого закінчився.

Відповідно до п. 3 договору від 26.11.2018 внесено зміни до п. 2.1 договору, виклавши його в редакції: «Об`єктом оренди відповідно до рішення Київської міської ради №70/731 від 08.02.2007, висновку до кадастрової справи №А-23653 постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування до протоколу №1/63 засідання від 23.01.2018, відомостей земельного кадастру та цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками:

кадастровий номер - 8000000000:85:036:0003;

місце розташування - вул. Квітки Цісик (колишня назва - вул. Гамарника), 64 у Оболонському районі м. Києва;

цільове призначення - 07.01 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення;

категорія земель - землі рекреаційного призначення;

вид використання - для реконструкції, експлуатації та обслуговування бази відпочинку;

розмір (площа) - 4,0024 га.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що внаслідок порушення відповідачем зобов`язань за договором, а саме строків завершення реконструкції бази відпочинку, не виконання вимог щодо будівництва виключно пансіонату відпочинку цілорічного функціонування, не проведення державної екологічної експертизи проектної документації, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, на думку прокуратури, наявні правові підстави для розірвання спірного договору оренди земельної ділянки, зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку, привівши її у придатний стан шляхом знесення 13 об`єктів незавершеного будівництва.

Відповідач в свою чергу заперечує проти вимог прокуратури, оскільки вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, встановила таке.

На підставі рішення Київської міської ради № 70/731 від 08.02.2007 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс» земельних ділянок для реконструкції, експлуатації та обслуговування бази відпочинку на вул. Гарматна, 64 та для благоустрою скверу на вул. Селянській в Оболонському районі м. Києва» між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс» було укладено договір оренди земельної ділянки, який 22.10.2007 за № 2938 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 09.11.2007 за № 78-6-00479.

09.11.2007 Київською міською радою відповідачу передано земельну ділянку площею 4,0024 га (кадастровий номер 8000000000:85:036:0003), яка розташована на вул. Гамарника (перейменована на вул. Квітки Цісик розпорядженням Київського міського голови № 125/1 від 19.02.2016), 64 в Оболонському районі міста Києва, з цільовим призначенням - для реконструкції, експлуатації та обслуговування бази відпочинку.

Умовами відповідного договору встановлено обмеження щодо використання земельної ділянки та передбачено, що на земельній ділянці не дозволяється діяльність, не пов`язана з цільовим призначенням земельної ділянки; зміна цільового призначення земельної ділянки можлива лише у разі прийняття Київською міською радою рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв`язку зі зміною цільового визначення земельної ділянки та внесення відповідних змін до договору; завершити реконструкцію об`єкта в строки, встановлені проектною документацією на реконструкцію, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору оренди.

У подальшому, 26.11.2018 між Київською міською радою та відповідачем укладено договір про поновлення договору оренди земельної ділянки від 22.10.2007 за № 2938 на 10 років, зареєстрований в міському земельному кадастрі 14.12.2018 за № МЗК-1 -01804.

Разом з тим, всупереч умовам договору відповідачем на спірній земельній ділянці організовано будівництво Клубного містечка «Пуща Residence», в якому здійснюється попередній продаж права власності на об`єкти нерухомості - 23 будинків площею 300-400 кв. м і 19 таунхаусів площею 200-250 кв. м.

При цьому у вказаних договорах передбачено площі частини земельної ділянки, що перейде у користування майбутньому покупцю нерухомого майна «Бази відпочинку сімейного типу по вул. Гамарника, 64» за адресою: м. Київ, вул. Квітки Цісик (Гамарника), 64.

Таким чином, відповідач використовує земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:85:036:0003 не за цільовим призначенням, що підтверджується також висновком експерта від 07.12.2022 № 2478/2479/22-44 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 42021102050000104.

У зв`язку з вищевикладеним та враховуючи порушення відповідачем зобов`язань за договором, а саме строків завершення реконструкції бази відпочинку, не виконання вимог щодо будівництва виключно пансіонату відпочинку цілорічного функціонування, не проведення державної екологічної експертизи проектної документації, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням,прокурор вважає наявними підстави для розірвання спірного договору оренди земельної ділянки, зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку привівши її у придатний стан шляхом знесення 13 об`єктів незавершеного будівництва.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Згідно з абзацами 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до приписів ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»:

- представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1);

- прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (ч. 3);

- прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (ч. 4).

За приписами ст. 53 Господарського процесуального кодексу України:

- у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 3);

- прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4).

Таким чином, зі змісту вищезазначених законодавчих положень вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Нездійснення захисту» має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, aie яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).

Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Своє звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради прокурор обґрунтовував тим, що Київська міська рада як уповноважений власник земель територіальної громади та сторона договору оренди достеменно знала про порушення відповідачем його умов. У зв`язку з тривалим невжиттям позивачем заходів, спрямованих на виконання договору оренди землі та звернення з позовом про розірвання цього договору суттєво порушуються інтереси держави.

Так, прокурор зазначав, що ТОВ «Будпромальянс» в порушення умов п. 8.4 договору оренди землі не завершив реконструкцію об`єкта в строки, встановлені проектною документацією на реконструкцію, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору; використовує земельну ділянку не за призначенням.

Київська міська рада, у свою чергу, за твердженням прокурора, знала про порушення відповідачем умов договору, однак свідомо не здійснює захист інтересів держави та до суду не звертається.

Прокурор зазначає, що невиконання відповідачем вимог законодавства та умов договору оренди землі порушує інтереси держави та призводить до незабудови землі будівництвом будинку відпочинку та спортивно-оздоровчого комплексу готельного типу, у зв`язку з чим, територіальна громада міста позбавлена можливості отримати те, що вона розраховувала при укладенні договору; внаслідок будівництва приватних будинків, відчуження яких планує відповідач територіальна громада фактично втратить право власності на спірну земельну ділянку.

Згідно доданого до позовної заяви листа № 54-3880вих22 від 19.08.2022 прокуратура повідомляла Київську міську раду про виявлені порушення умов спірного договору оренди землі, просила повідомити які заходи вжито щодо розірвання договору в судовому порядку.

Київською міською радою заходів щодо усунення порушень договору оренди землі не вживалось (лист Департаменту земельних ресурсів № 05716-10464 від 29.08.2022). Зазначені обставини було розцінено прокурором як бездіяльність, про що він зазначав у позовній заяві обґрунтовуючи наявність підстав для звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради.

Враховуючи наведене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що Керівник Оболонської окружної прокуратури міста Києва, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради, належним чином обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, вказав, у чому полягає порушення інтересів держави, та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

При цьому судом об`єктивно враховано, що на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» перший заступник керівника Київської міської прокуратури попередньо повідомив Київську міську раду листом № 54-1657вих-23 від 13.03.2023 про те, що у зв`язку з виявленим порушенням прокуратурою буде подано відповідний позов в інтересах міськради.

В той же час, за результатами розгляду справи судом першої інстанції позов відхилений з посиланням на те, що прокурором не доведено порушення відповідачем умов договору оренди спірної земельної ділянки від 22.10.2007 за №2938, дія якого поновлена договором від 26.11.2018, зокрема використання відповідачем спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням, здійснення самочинного будівництва на спірній ділянці.

Суд, аналізуючи норми міжнародного права та практики ЄСПЛ зазначив, що розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки призведе до порушення визначених Конвенцією принципів законності і суспільного інтересу та порушить передбачене статтею1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду виходячи з наступного.

Так, судом зазначено, що відповідно до листа ДП «Інститут генерального плану міста Києва» ВАТ «Київпроект» від 24.11.2005 надання спірної земельної ділянки у користування ТОВ «Будпромальянс» надається виключно для будівництва пансіонату відпочинку цілорічного функціонування, що передбачало будівництво закладу для надання загальнодоступних рекреаційних послуг населенню на певний проміжок часу, проектна документація на будівництво зазначеного об`єкту підлягала погодженню з ДП «Інститут Київгенплан».

Згідно листа Управління охорони навколишнього природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15.02.2006 № 071/04-4-19/503 на спірній земельній ділянці передбачено створення сучасної бази відпочинку, в т.ч. сімейного типу з об`єктами розважального та спортивно-оздоровчого призначення шляхом знесення застарілих і не придатних для проживання споруд і будівництво пансіонату відпочинку цілорічного функціонування, зокрема 7-ми поверхового будинку відпочинку готельного типу; комплексу харчування та дозвілля (2 зали (малий і великий), літній майданчик та кондитерський цех); спортивно-оздоровчого комплексу каскадного типу на 3-7 поверхів (спортзал, тренажерний зал, басейн, процедурні); банно-оздоровчого комплексу на 2 поверхи (сауна, турецька та російська парні, масаж, солярій) і т.д.

Відповідачем до початку реалізації реконструкції проекту були отримані від позивача в особі Головного управління містобудування та архітектури виконавчого органу КМР (КМДА) від 06.06.2012 за № 8746/0/120-12 Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по вул. Гамарника, 64 та вул. Селянська, Оболонський район м. Києва, об`єкта будівництва - Реконструкція бази відпочинку та благоустрій скверу зареєстровані в порталі єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за номером MU01:4058-6777-4987- 6140.

На етапі отримання містобудівних умов та обмежень було розроблено генеральний план, містобудівний розрахунок з відповідними техніко-економічними показниками до реконструкції та після реконструкції. Згідно отриманих містобудівних умов та обмежень було зафіксовано наміри забудови: «Реконструкція бази відпочинку сімейного типу та благоустрій скверу».

Згідно вищевказаних містобудівних умов та обмежень відповідачем було створено технічне завдання на проектування реконструкції об`єкту.

У 2013 році, на замовлення відповідача, Приватне підприємство «Архітектоніка» розробило Проект Реконструкції бази відпочинку сімейного типу по вул. Гамарника 64 та благоустрій скверу по вул. Селянський в Оболонському районі м. Києва, яка складається з наступних томів: том 1 «Вихідні дані. Загальна пояснювальна записка»; том 2 «Генеральний план та благоустрій території. Архітектурні рішення»; том 3 «Технологічні рішення». Конструктивні рішення»; том 4 «Водопостачання і каналізація. Опалення, вентиляція»; том 5 «Електропостачання та електроосвітлення. Системи зв`язку»; том 6 «Проект організації будівництва»; том 7 «Оцінка впливів на навколишнє середовище»; том 8 «Зведений кошторисний розрахунок. Об`єктні кошториси» (знаходяться в матеріалах справи).

Орієнтовані техніко-економічні показники (ТЕП) відповідно до намірів наданих замовником у складі містобудівного розрахунку від 2012 рік, розробленого ПП «Архітектоніка» після реконструкції бази відпочинку:

1 Комплекс будівель загальною площею, в тому числі 14635 кв. м;

1.1. Прохідна 40 кв. м;

12. Спортивно-оздоровчий комплекс, в т.ч. ресторан, лазня, медичний пункт тощо 2000 кв. м;

1.3. Котельня 60 кв. м;

1.4. Трансформаторна підстанція 60 кв. м;

1.5. Апартаменти в блокованих корпусах, 20 корпусів по 200 кв. м, 4000 кв. м;

1.6. Апартаменти в окремо розташованих корпусах - 28 корпусів по 300 кв. м, 8400 кв. м;

1.7 Басейн 75 кв. м.

Судом відхилені твердження прокурора про те, що проектна документація «Реконструкція бази відпочинку бази відпочинку сімейного типу по вул. Гамарника 64 та благоустрій скверу по вул. Селянський в Оболонському районі м. Києва» не відповідає положенням ДБН А.2.2-32-2014, оскільки вони набрали чинності 01.10.2014, а на момент розроблення проекту діяли ДБН А.2.2-3-2012.

По закінченню проектування відповідачем були подані необхідні документи до Інспекції державного архітектурного-будівельного контролю в м. Києві та отримані відповідні декларації на початок виконання будівельних робіт - реконструкція бази відпочинку сімейного типу за адресою: вул. Квітки Цісик (Гамарника), 64, а саме

17.06.2013 декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ083131680173 (1 черга - один корпус ТИП 1, трансформаторна підстанція, прохідна, внутрішньо майданчикові інженерні мережі, зовнішні інженерні мережі);

22.09.2014 декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ083142650333 (2 черга - один корпус ТИП 1); 22.09.2014 декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ083142650347 (3 черга - один корпус ТИП 1); 22.09.2014 декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ083142650350 (4 черга - один корпус ТИП 1); 30.09.2014 декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ083142730220 (5 черга - один корпус ТИП 1); 30.09.2014 декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ083142730234 (6 черга - один корпус ТИП 1); 30.09.2014 декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ083142730223 (7 черга - один корпус ТИП 1); 07.10.2014 декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ083142800827 (8 черга - один корпус ТИП 1); 07.10.2014 декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ083142800832 (9 черга - один корпус ТИП 1); 07.10.2014 декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ083142800837 (10 черга - один корпус ТИП 1); 17.10.2014 декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ083142900420 (11 черга - один корпус ТИП 1); 17.10.2014 декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ083142900406 (12 черга - один корпус ТИП 1); 17.10.2014 декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ083142900409 (13 черга - один корпус ТИП 1); 03.11.2014 декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ083143070399 (14 черга - один корпус ТИП 1); 03.11.2014 декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ083143070390 (15 черга - один корпус ТИП 1); 03.11.2014 декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ083143070388 (16 черга - один корпус ТИП 1); 03.11.2014 декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ083143070392 (17 черга - один корпус ТИП 1).

У всіх перелічених деклараціях зазначено, що об`єкти відносяться до ІІІ категорії складності.

Управління охорони навколишнього природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом № 071/04-4-19/503 від 15.02.2006 погодило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Будпромальянс» земельної ділянки для реконструкції, експлуатації та обслуговування бази відпочинку на вул. Гамарника, 64 в Оболонському районі м. Києва згідно чинного законодавства, в якому наведено вимогу про необхідність надання проектної документації на державну експертизу.

Разом з цим, відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції чинній на момент видачі декларацій) не підлягають обов`язковій експертизі проекти будівництва об`єктів I-III категорій складності.

Відповідачем була розпочата реконструкція об`єкту на підставі отриманих декларацій на початок виконання будівельних робіт.

В цей час замовник прийняв рішення створити новий проект реконструкції, який було розроблено для стадії «Ескізний проект» генеральним проектувальником ФОП Юнаковим Сергієм Федоровичем та направлено на експертизу (ТОВ «Експертиза в будівництві»).

04.05.2018, на замовлення відповідача, Державне підприємство «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» (ДП «НДІБВ») підготувало Звіт про науково-дослідну роботу «Оцінка технічного стану будівель на об`єкті: «Реконструкція бази відпочинку сімейного типу по вул. Квітки Цісик (Гамарника), 64 та благоустрій скверу по вул. Селянський в Оболонському районі м. Києва» щодо можливості безпечної експлуатації в майбутньому» за № 75-18.

Відповідно до Звіту ДП «НДІБВ» № 75-18 метою роботи була оцінка технічного стану основних утримуючих конструкцій щодо подальшої безпечної експлуатації в майбутньому; методом дослідження - дослідження, що ґрунтувались на виявлені ушкоджень та дефектів, визначені причини їх утворення, відхилень від сучасних норм будівельного проектування та видачі рекомендацій, щодо можливості безпечної експлуатації в майбутньому.

У Звіті ДП «НДІБВ» № 75-18 викладені наступні висновки:

1. За результатами цього обстеження технічний стан будівель на об`єкті «Реконструкція бази відпочинку сімейного типу по вул. Квітки Цісик (Гамарника), 64 в м. Києві» відповідно класифікується:

- для літер «А» (прохідна); «Б» (медичний пункт); «В» (клуб-їдальня); «З» (їдальня); «К» (лазня); «Т» (спальний корпус «А»); «У» (спальний корпус «Б»), як непридатний для нормальної експлуатації (Стан III);

- для літер «Г» (бібліотека); «А» (спальний корпус «В»); «Р» (спальний корпус № 1); «С» (спальний корпус № 2), як аварійний (Стан IV);

- для літер «П» (трансформаторна підстанція), як задовільний (Стан ІІ).

2. Будівлі, що віднесені до стану IV не підлягають ремонту чи реконструюванню; можливе повторне застосування лише фундаментів та елементів цокольних стін.

3. Будівлі, віднесені до Стану III потребують значних матеріальних затрат для відновлення нормального технічного стану, у відповідності з вимогами сучасних норм будівельного проектування, але це економічно не вигідно.

03.07.2018 з урахуванням отриманих висновків вказаних у Звіті ДП «НДІБВ» № 75-18 та інших матеріалів, ТОВ «Експертиза в будівництві» затвердила відповідачу позитивний висновок експертного звіту щодо розгляду проектної документації по Ескізному проекту об`єкту за номером 0109-4301-18/УЕБ/А.

Аварійні будівлі бази відпочинку, а саме літери «Б» (медичний пункт); «В» (клуб-їдальня); «Г» (бібліотека); «З» (їдальня); «К» (лазня); «Л» (склад); «Р» (спальний корпус); «С» (спальний корпус №2); «Т» (спальний корпус «А»); «У» (спальний корпус «Б») були знесені та станом на 21.09.2019 знаходились складові часини літр «А» (прохідна) та «П» (трансформаторна підстанція), що підтверджується довідкою ТОВ «Регіональне бюро оцінки» № 148 від 21.02.2019, складеної за наслідками обстеження земельної ділянки по вул. Цісик Квітки, 64 в Оболонському районі м. Києва.

Судом першої інстанції встановлено обставини, але надано їм неправильну оцінку, оскільки Управлінням охорони навколишнього природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом № 071/04-4-19/503 від 15.02.2006 погодило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Будпромальянс» для реконструкції, експлуатації та обслуговування бази відпочинку на аул. Гамарника, 64 в Оболонському районі м. Києва згідно чинного законодавства, в якому наведено вимогу про необхідність надання проектної документації на державну експертизу.

Проте, відповідач розпочав будівельні роботи без отримання відповідного позитивного висновку державної екологічної експертизи, при цьому, не виконавши вимог листа Управління охорони навколишнього природного середовища від 15.02.2006 №071/04-4-19/503, що є також одним з фактів порушення виконання відповідачем істотних умов оскаржуваного Договору, а саме пункту 8.4, наслідком чого є розірвання Договору.

Не зважаючи на передбачену нормами ч.3 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не обов`язковість проведення державної екологічної експертизи, її проведення було обумовлено умовами Договору оренди, який було підписано відповідачем, а отже останньому було відомо про обов`язковість виконання його умов.

Вказані доводи прокурора безпідставно не прийняті судом першої інстанції, який зазначив, що вимога про проведення державної екологічної експертизи не була обов`язкова для відповідача, а отже ним не порушено відповідну умову, передбачену п.8.4 Договору оренди земельної ділянки від 22.10.2007 № 2938 зі змінами відповідно до умов Договору про поновлення Договору оренди земельної ділянки від 22.10.2007 за № 2938, який укладено 26.11.2018.

Судом безпідставно відхилено доводи прокурора про те, що проектна документація «Реконструкція бази відпочинку сімейного типу по вул. Селянській в Оболонському районі м. Києва» не відповідає положенням ДБН А.2.2-3-2014, оскільки вони набрали чинності 01.10.2014, а на момент розроблення проекту діяли ДБН А.2.2-3-2012.

Однак, експертом, в ході проведення судової будівельно-технічної експертизи, копія висновку (№ 2478/2479/22-44 від 07.12.2022) якого знаходиться у матеріалах судової справи, порівнявши дані техніко-економічних показників об`єкту до реконструкції та після неї, а також вивчивши прийняті рішення по проекту «Реконструкція бази відпочинку сімейного типу по вул. Гамарника, 64 та благоустрій скверу по вул. Селянській в Оболонському районі м. Києва» Том 2 «Генеральний план та благоустрій території Архітектурні тішення», встановлено, що жодна з існуючих будівель бази відпочинку в результаті реконструкції не зберігається на території об`єкту на своєму місці, а для зведення на їх місці нових будівель елементи старих несучих та огороджу вальних конструкцій не використовуються. При проведенні будівельних робіт несучі та огороджуючи конструкції існуючих будівель не зберігаються.

Таким чином, експертом встановлено, що надана на дослідження проектна документація «Реконструкція бази відпочинку сімейного типу по вул. Гамарника, 64 та благоустрій скверу по вул. Селянській в Оболонському районі м. Києва» розроблена у 2013 р. ПП «Архітектоніка» ГАП 1.В. Єфіменко на замовлення ТОВ «Будпромальянс» (проект стадія П) не відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, а саме положенням ДБН А.2.2- 3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».

Вид будівництва є не реконструкцією, а новим будівництвом оскільки прийняті проектом рішення не передбачають повного або часткового збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій будівель існуючого об`єкту.

ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» прийшов на зміну ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», при цьому положення обох ДБН щодо поняття реконструкції мають схожий зміст та суть.

Так, п. 3.10 ДБН А.2.2-3-2012: реконструкція передбачає збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій, п. 3.21 ДБН А.2.2-3-2014: реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій.

Вказаними державними будівельними нормами передбачалося обов`язкове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій.

Відповідачем отримано декларації про початок виконання будівельних робіт, що зареєстровані у період з 17.06.2013 до 03.11.2014, а розроблена ПП «Архітектоніка» проектна документація на будівництво бази відпочинку сімейного типу стала основою для отримання вказаних дозвільних документів на будівництво.

Зміст проектної документації мав відповідати вимогам ДБН А.2.2-3- 2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» та ДБН А.2.2-3- 2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» відповідно до часу, коли були видані відповідні дозвільні документи на будівництво, що не було враховано судом першої інстанції, що потягло за собою протилежні висновки про відсутність порушень чинного законодавства за результатами проектування та затвердження проектної документації, розробленої ПП «Архітектоніка» у 2013 році, реалізація якої відповідачем призвела до порушень обов`язкових умов Договору оренди земельної ділянки.

З метою залучення інвестицій для проведення реконструкції бази відпочинку відповідачем у 2016-2019 роки було укладено попередні договори з фізичними особами (треті особи у даній справі).

Новий проект був розроблений ТОВ «Науково-дослідний та проектний інститут «Зодчий» для стадії Ескізний проект та направлено на експертизу (ТОВ «Галілео») за результатами якої 26.07.2021 був виданий позитивний експертний звіт № 043-21/ЕП Ескізного проекту об`єкту, який зареєстровано в порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) за номером ЕХ01:6281-4989-6518-2138.

Після цього відповідач прийняв рішення створити проектну документацію реконструкції об`єкту для стадії Проект. На замовлення відповідача, ТОВ «Науково-дослідний та проектний інститут «Зодчий» розробив стадію Проект об`єкту та направлено на експертизу (ТОВ «Консалтингова агенція «Галілео») за результатами якого був підготовлений позитивний експертний звіт № 01-022-21/П від 18.01.2022 стадії Проект об`єкту, який зареєстровано в порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за номером ЕХ01:2955-1740-3630-9193.

Згідно висновку судового експерта за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи № 14/11-23 від 23.06.2023, складеного на замовлення відповідача, надано наступні висновки:

1. За результатами проведеного дослідження у ТОВ «Будпромальянс», як у замовника будівництва, було достатньо вихідних даних для розроблення проекту «Реконструкції бази відпочинку сімейного типу по вул. Гамарника, 64 та благоустрою скверу по вул. Селянській в Оболонському районі м. Києва, який запроектований ПП «Архітектоніка» в 2013 році, як це було передбачено на той час діючими нормативно-правовими актами: Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядок розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45, Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109, ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».

2. За результатами проведеного дослідження у ТОВ «Будпромальянс», як у замовника будівництва, було достатньо у 2018 році дозвільної документації для початку (продовження) виконання будівельних робіт з реконструкції бази відпочинку сімейного типу по вул. Гамарника 64 та благоустрою скверу по вул. Селянській в Оболонському районі м. Києва, як це було передбачено на той час діючими нормативно-правовими актами: Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, оскільки декларації про початок виконання будівельних робіт, перелік яких наведено у таблиці 9, є чинними до завершення будівництва та ці декларації формувалися за наявними документами для їх складання.

3. За результатами проведеного дослідження до початку реконструкції існуючих будівель та споруд бази відпочинку сімейного типу по вул. Гамарника 64 в Оболонському районі м. Києва з врахуванням дозвільної (містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки) і проектної документації, в тому числі і Звіту про науково-дослідну роботу «Оцінка технічного стану будівель на об`єкті: «Реконструкція бази відпочинку сімейного типу по вул. Квітки Цісик (Гамарника), 64 та благоустрій скверу по вул. Селянській в Оболонському районі м. Києва» щодо можливості безпечної експлуатації в майбутньому», № 75-18 від 04.05.2018, складений та затверджений Державним підприємством «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» (ДП «НДІБВ») передбачалось демонтувати конструкції стін, перекриття, покрівель існуючих будівель та споруд (залишилась стрічкові фундаменти спальних корпусів літери «В і У»), крім літер «П» (трансформаторна підстанція), які не відповідають вимогам по забезпеченню механічного опору та стійкості конструктивних елементів, а також не забезпечують безпечного та економічного використання (безпеки життя і здоров`я людини, захисту навколишнього середовища, безпеки експлуатації, захисту від шуму та вібрації, економії енергії тощо).

4. За результатами проведеного дослідження з врахуванням того, що база відпочинку сімейного типу по вул. Гамарника 64 та благоустрою скверу по вул. Селянській в Оболонському районі м. Києва є комплекс, як об`єкт будівництва, де проектом передбачається зміна в цілому геометричних розмірів та функціонального призначення колишнього оздоровчого табору на базу відпочинку, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників, поліпшення умов експлуатації та якості послуг та частково використовуються фундаменти спальних корпусів, благоустрій існуючого скверу та повне призупинення експлуатації об`єкта, можливо вважати, що це будівництво є реконструкцією, як один із видів будівництва.

5. Розробка проектної документації для реконструкції, як одного із видів будівництва «Реконструкції бази відпочинку сімейного типу по вул. Гамарника 64 та благоустрою скверу по вул. Селянській в Оболонському районі м. Києва» має здійснюватися за загальними умовами передбаченими ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» з урахуванням особливостей, що до початку проектування необхідно провести уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань та інструментального обстеження. Більш докладно викладено у дослідницькій частині.

За доводами відповідача, згідно висновку експерта № 14/11-23 від 23.06.2023 підтверджено, що проведення відповідачем реконструкції бази відпочинку сімейного типу по вул. Гамарника 64 в Оболонському районі м. Києва відповідає нормам законодавства України в сфері будівництва.

При цьому, судом першої інстанції залишено поза увагою доводи прокурора про те, що висновок експерта Черніна Я.О. від 23.06.2023 №14/11-23, наданий відповідачем, ґрунтується на проектній документації, що виконана ТОВ «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ «ЗОДЧИЙ» у 2021 році, на підставі якої відповідачу дозвільні документи на проведення будівельних робіт не видавались.

У висновку від 23.06.2023 №14/11-23 (п. 4.5.4) встановлено, що реконструкція передбачає проведення будівельних робіт в цілях зміни перебудови) введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, за результатом яких є наступні наслідки:

зміна у об`єкта будівництва геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо);

забезпечення удосконалення виробництва, підвищення його техніко - економічного рівня та якості продукції, що виготовляється;

поліпшення умов експлуатації та якості послуг;

збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій;

призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

На думку експерта, вказаний перелік є вичерпним, і що з цього приводу нормативними актами не вказується про необхідність застосування наявності всіх цих ознак при визначенні, до якого виду відноситься будівництво об`єкта, або при наявності однієї ознаки чи декілька.

Експертом зазначено, що збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій є необов`язковою складовою реконструкції.

Однак, такий висновок експерта суперечить вимогам, як п. 3.10 ДБН А.2.2- 3-2012, так і п. 3.21 ДБН А.2.2-3-2014, оскільки вказаними державнимибудівельними нормами передбачалося обов`язкове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій.

Як наслідок, відповідачем за результатами знесення у 2019 році будівель і споруд з орендованої земельної ділянки і здійснення нового будівництва на ній є істотним порушенням обов`язкових умов Договору оренди, наслідком чого є його розірвання та повернення Відповідачем об`єкта оренди орендодавцю.

Крім того, у ході проведення досудового розслідування кримінального провадження №42021102050000104, під час оглядів у 2021 -2022 роках земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:85:036:0003, в т.ч. з судовим експертом, відповідні протоколи огляду та висновок від 07.12.2022 №2478/2479/22-44 додані до позовної заяви), виявлено 13 недобудованих будівель, орієнтація та планування яких відрізняється від передбаченої проектом, розробленим у 2013 році ПП «Архітектоніка» та встановлено відсутність збережених несучих та огороджувальних конструкцій будівель, що існували до початку проведення відповідачем будівництва.

В свою чергу, експертом Черніним Я.О. дослідження проводились методом співставлення результатів візуального обстеження з даними наданих документів на дослідження, нормативними актами.

З огляду на встановлені обставини, експерт у 2023 році за допомогою методу візуального обстеження ніяким чином не міг встановити наявність частково збережених елементів фундаментів спальних корпусів за літерами «В» і «У» (п. 4.6 висновку експерта від 23.06.2023), оскільки для таких висновків, з урахуванням ступеня готовності об`єктів будівництва, необхідно було використовувати метод часткового розкриття конструкцій для встановлення наявності/відсутності попередніх конструкцій фундаменту та її конструктивного взаємозв`язку з конструкціями нового фундаменту.

Крім того, на території орендованої земельної ділянки не існувало будівлі спальних корпусів з літ. «В» (згідно з наданою відповідачем копією договору №8509 від 26.08.2005 останнім набуто право власності на будівлі спальних корпусів літ. «Л», «Р», «С», «Т», «У»), що також спростовує вищевказані висновки експерта.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про помилковість висновків суду першої інстанції про не доведення прокурором використання відповідачем спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням, здійснення самочинного будівництва на спірній земельній ділянці.

При цьому висновки суду про не підтвердження висновком експерта від 07.12.2022 №2478/2479/22-44 використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням, оскільки перед експертом не ставилось відповідного питання, є помилковими виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, і також договором оренди землі.

Згідно ст. 13 вказаного Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 15 цього ж Закону істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду.

Згідно ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в» землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г» землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Поняття "використання земельної ділянки не за цільовим призначенням" окується тих випадків, коли на земельній ділянці з певним цільовим призначенням проводиться діяльність, яка виходить за межі цільового призначення та передбачає фактичне використання такої ділянки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від - " 2020 у справі №916/1998/19.

На підставі п. 5 ст. 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням це, у тому числі, невикористання земельної ділянки, фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню тощо.

Таким чином, під використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням слід розуміти, у тому числі, використання земельної ділянки з порушенням умов договору оренди землі.

Статтею 24 Закону України «Про оренду землі» унормовано, що орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди. Вказана норма кореспондується з п. "а" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, згідно з якою землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки зобов`язаний, зокрема, приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку, що є істотною умовою даного договору оренди землі.

Згідно ч.1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Таким чином законодавець визначає використання земельної ділянки за цільовим призначенням як істотну умову договору оренди земельної ділянки, порушення якої орендарем згідно з нормами ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" та ч. 2 ст. 651 ЦК України може бути підставою для його розірвання за рішенням суду на вимогу другої сторони договору - орендодавця.

Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч. 2 ст.651 Цивільного кодексу України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не тоже використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №925/1074/17.

Враховуючи наведене, укладаючи спірний договір, ТОВ «Будпромальянс» на орендованій земельній ділянці мало провести реконструкцію бази відпочинку, а не здійснювати нове будівництво котеджного містечка.

Оскільки, ТОВ «Будпромальянс» будівництво ведеться не за проектом, що підтверджено висновком експерта від 07.12.2022, а фактично здійснюється нове будівництво котеджного містечка на землях рекреації, при цьому не виконано вимоги листа ДП «Інститут Генерального плану міста Києва» від 24.11.2005 № 2770 щодо будівництва виключно пансіонату відпочинку цілорічного функціонування, прокурором доведено порушення вимоги щодо використання вказаної земельної ділянки за цільовим призначенням.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодуванням завданих збитків.

З урахуванням змісту статті 376 ЦК України в поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 цього Кодексу вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту такого порушення самочинною забудовою.

Самочинно збудованим вважається об`єкт нерухомості, якщо:

він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети;

об`єкт нерухомості збудовано без належного документа чи належно затвердженого проекту;

об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Наявність хоча б однієї із трьох ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 520/17520/14-ц.

Зважаючи на те, що спірна земельна ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення, відповідно до Генерального плану міста та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804, а проектна документація «Реконструкція бази відпочинку сімейного типу по вул. Гамарника, 64 та благоустрій скверу по вул. Селянській в Оболонському районі м. Києва» не відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, а саме положенням ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» прокурором доведено, що об`єкти, розташовані на будівельному майданчику за адресою: вул. Квітки Цісик, 64 у м. Києві, є самочинно збудованими об`єктами нерухомого майна і підлягають знесенню.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування п державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. З мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному денді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином прокурором у позовній заяві самостійно визначено і доведено суду порушення реальних державних інтересів, з чим погодився суд.

Визнаючи, що прокурор, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради належним чином обґрунтував наявність у нього підстав для Представництва інтересів держави у суді та порушення інтересів Київської міської ради, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, що прокуратурою жодним чином необґрунтовано у чому конкретно полягає шкода, завдана органу місцевого самоврядування, у зв`язку із несвоєчасною реконструкцією бази відпочинку, та як саме така обставина порушує чи обмежує права Київської міської ради.

Укладаючи спірний договір, орендодавець (Київська міська рада) розраховував на те, що орендар (ТОВ «Будпромальянс») на орендованій земельній ділянці проведе реконструкцію бази відпочинку та облаштує сквер, отже, орендодавець - Київська міська рада, яка представляє інтереси територіальної громади міста Києва, розраховував на поліпшення інфраструктури міста та на утримання земельної ділянки комунальної власності у належному стані.

Таким чином, при з`ясуванні обставин завдання шкоди правам орендодавця внаслідок невиконання орендарем обов`язків за договором оренди землі, така шкода полягає, зокрема в не задоволенні суспільного інтересу, який мав орендодавець при наданні землі в оренду з метою здійснення будівництва конкретно визначеного об`єкту нерухомого майна, оскільки не виконання зобов`язання з будівництва не забезпечує потребу ефективного використання земельної ділянки, яка надавалася саме для цього (Постанова ВС від 15.08.2017 у справі № 922/1999/13).

При цьому, прокурором обрано ефективний захист порушеного права у вигляді розірвання договору з огляду на наступне.

Статтями 525, 526, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів спільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо же встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з вистави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

За приписами ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, всиновлених договором або законом.

Статтею 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням оду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст. ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Порядок дострокового розірвання Договору оренди земельної ділянки від 22.10.2007 № 2938 також передбачений самим Договором оренди із деякими змінами відповідно до умов Договору про поновлення Договору оренди земельної ділянки від 22.10.2007 за № 2938, який укладено 26.11.2018.

Зокрема, пунктом 15 Договору про поновлення Договору оренди земельної ділянки визначено, що п. 11.4 Договору оренди доповнено абзацом наступного змісту: «в односторонньому порядку за ініціативою Орендодавця, із звільненням орендондодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі, коли Орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать отологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично (більше трьох місяців) не сплачує орендну плату,порушення строків реконструкції об`єкта, встановлених п.8.4 Договору, здійснення без згоди Орендодавця відчуження права користування земельною ділянкою третім особам».

Договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання Орендарем обов`язків, визначених у пунктах 5.1 та 8.4 Договору оренди 22.10.2007 за № 2938.

Отже, законодавством та умовами спірного Договору оренди земельної ділянки передбачено можливість його розірвання у разі порушення умов договору.

Враховуючи зміст п. п. 7.1, 11.8 Договору оренди, яким визначено, що після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він її одержав в оренду, а також те, що за змістом статті 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором, спірна земельна ділянка площею 40024 кв.м, кадастровий номер 8000000000:85:036:0003 має бути повернута позивачу з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

Ураховуючи викладене, належним та ефективним способом захисту прав позивача є розірвання договору оренди земельної ділянки від 09.11.2007 площею 012- га (кадастровий номер 8000000000:85:036:0003) на вул. Квітки Цісик, 64 в Оболонському районі м. Києва та повернення її територіальній громаді міста в особі Київської міської ради, шляхом звільнення від будівель і споруд.

Водночас визначений судом спосіб захисту порушених інтересів держави, що полягає у стягнення подвійної плати за використання відповідачем орендованої земельної ділянки не буде ефективним, адже у даному випадку Київська міська рада не отримає бажаний результат від передачі в оренду земельної ділянки - будівництво пансіонату цілорічного функціонування.

Крім того, внаслідок фактичного будівництва приватних будинків, відчуження яких планує відповідач після введення об`єктів в експлуатацію, територіальна громада міста Києва фактично втратить право власності на земельну ділянку площею 4,0024 га рекреаційного призначення, оскільки набуття право власності на нерухоме майно є підставою для відчуження земельної ділянки на користь власника такого майна на підставі ст. 120 Земельного кодексу України.

Будь-які приписи, зокрема і приписи Конвенції, слід застосовувати з урахуванням кожної конкретної справи, оцінюючи поведінку обох сторін спору, а не лише органів державної влади та місцевого самоврядування.

Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц.

Відмовляючи у позові, суд дійшов висновку про те, що прокурором не доведена законність втручання у право мирного володіння майном відповідача земельної ділянки та об`єктів незавершеного будівництва), а також не обґрунтовано та не доведено, яким чином позбавлення відповідача права користування спірною земельною ділянкою буде сприяти задоволенню спільного інтересу, у даному випадку - територіальної громади міста Києва, з огляду на те, що спірна земельна ділянка відноситься до категорії земель рекреаційного призначення, а відповідачем здійснюється будівництво на підставі чинної дозвільної та проектної документації.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Під час прийняття рішення судом першої інстанції застосовано положення частини першої статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, без урахування висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 24.06.2020 у справі № 903/206/19, від 30.11.2021 у справі № 918/569/20, від 22.2020 у справі № 297/616/17, від 22.01.2021 у справі №922/623/20, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 щодо сумісності заходу втручання держави у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Зокрема, судом не враховано, що висновки Європейського суду з прав їй потрібно застосовувати не безумовно, а з урахуванням фактичних обставин справи, як Європейський суд з прав людини, так і Верховний Суд зауважували, що оцінювати у подібних спорах потрібно не тільки дії органів влади, але і самого набувача майна; пропорційність втручання держави в право на мирне володіння майном.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції).

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три окремі норми: 1) виражається у першому реченні абзацу, закладає принцип мирного володіння майном і має загальний характер 2) викладена у другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності й обумовлює його певними критеріями; 3) закріплена у другому абзаці та визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна у загальних інтересах. Другу та третю норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння тином, треба тлумачити у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «"East/West Alliance Limited" проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:

втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними;

якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів.

Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цимвтручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення.

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, к хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

У практиці ЄСПЛ (зокрема, рішеннях у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» 21.02.1986, «Щокін проти України» від 14.10.2010, «Сєрков проти України» 07.07.2011, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000, «Булвес»» АД проти Болгарії» від 22.01.2009, «Трегубенко проти України» від 12004, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014) виокремлено три критерії (принципи), які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого Протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Принцип «законності» полягає в тому, що втручання у права гарантовані Конвенцією повинно здійснюватися на підставі закону і в порядку визначеному законодавством. В першу чергу йде мова про вимогу відповідності національному законодавству.

Судом при розгляді даної справи не враховано, що розірвання договору оренди земельної ділянки між Київською міською радою та ТОВ «Будпромальянс» відповідає критерію законності: розірвання здійснюється на підставі норм ст. 651 ЦК України, ст. 141 ЗК України, ст. 32 Закону України «Про оренду землі» у зв`язку з порушенням відповідачем істотних умов договору.

Норми ЦК України, Закону України «Про оренду землі» відповідають вимогам доступності, чіткості, передбачуваності, офіційний текст цих законодавчих актів є загальнодоступним. Сумніви у правильності тлумачення та застосування цих норм не можуть свідчити про незаконність втручання в право на мирне володіння майном.

Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 904/9530/16, однак судом першої інстанції при застосуванні ст. 388 України та статті 1 Першого протоколу Конвенції їх не враховано.

Верховним Судом у постанові від 30.11.2021 у справі № 918/569/20 констатовано, що втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном (в тому числі внаслідок постановления судового рішення) виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного інтересу», при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися ю свободою (полем) розсуду». Це поняття має широке значення, втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі публічного, загального інтересу, і може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. У даному випадку постановления судового рішення про недійсність правочину і зобов`язання повернути майно територіальній громаді Києва в особі Київської міської ради буде виправданим з точки зору задоволення «суспільного інтересу».

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26.07.2018 у справі №926/1111/15, від 20.02.2020 у справі № 297/616/17.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес».

Державний інтерес - це інтерес суспільства, яке в свою чергу складається з широкого кола громадян. Права та інтереси громадян є пріоритетом для держави.

Правовідносини, пов`язані з поверненням комунального майна у зв`язку з умов його користування, становлять «суспільний», «публічний» інтерес. А порушення умов використання комунальним майном цьому суспільному інтересу не відповідає.

З питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Точного, вичерпного переліку обставин і фактів, установлення яких чи порушення «справедливої рівноваги та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини» немає. Цей критерій є оціночним і стосується суб`єктивної складової кожної конкретної справи, а тому має бути з`ясований у кожній конкретній справі на підставі безпосередньо встановлених обставин і фактів.

Користування приватними особами майном (земельною ділянкою) територіальної громади міста Києва всупереч чинному законодавству може зумовлювати конфлікт між гарантованим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції правом цих осіб мирно володіти майном і конституційними правами всіх інших осіб, в даному випадку територіальної громади столиці на відпочинок, охорону здоров`я тощо.

У даній справі з огляду на характер спірних правовідносин, установлені обставини та застосовані юридичні норми немає невідповідності заходу втручання держави у право оренди ТОВ «Будпромальянс» критеріям правомірного втручання у це право, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ.

Колегією суддів враховано, що будівництво ТОВ «Будпромальянс» ведеться відповідно до проектної документації, на підставі якої дозвільні документи на будівництво не надавались, що підтверджено висновком експерта від 07.12.2022, і фактично здійснюється нове будівництво котеджного містечка на землях рекреації, при цьому не виконано вимоги листа ДП «Інститут Генерального плану міста Києва» від 24.11.2005 №2770 щодо будівництва виключно пансіонату відпочинку цілорічного функціонування, як наслідок порушуються вимоги щодо використання вказаної земельної ділянки за цільовим призначенням.

Прокурор звернувся до суду з даним позовом для захисту інтересів не конкретної однієї особи, а мешканців територіальної громади, а отже їй суспільний інтерес, який превалює над інтересом індивідуальним, і потребує захисту шляхом розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки на користь територіальної громади від відповідача.

З урахуванням викладеного вище у сукупності колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову спростовується встановленими обставинами і оцінкою наявних у справі доказів, що є підставою для задоволення апеляційної скарги прокурора та скасування прийнятого у справі судового рішення.

Доводи та міркування інших учасників під час апеляційного перегляду прийнятого у справі рішення взяті судом до уваги у тій мірі, в якій вони узгоджуються з викладеним у мотивувальній частині постанови, однак не спростовують доводів прокурора (апелянта), належно оцінені та обгрунтовано відхилені під час апеляційного перегляду у справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що внаслідок задоволення апеляційної скарги прокурора рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі №910/5079/23 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення - про задоволення позовних вимог.

У відповідності до ст. 129 ГПК України судові витрати за розгляд позовної заяви, апеляційної скарги покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі №910/5079/23 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі №910/5079/23 скасувати.

3. Прийняти нове рішення про задоволення позову.

4. Розірвати укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс» договір оренди земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. 22.10.2007 за №2938 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 09.11.2007 за №78-6-00479.

5.Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс» повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 4,0024 га (кадастровий номер 8000000000:85:036:0003), яка розташована на вул. Квітки Цісик, 64 в Оболонському районі м.Києва, привести у придатний стан для подальшого використання за цільовим призначенням, шляхом знесення 13 об`єктів незавершеного будівництва на земельній ділянці площею 4,0024 га (кадастровий номер 8000000000:85:036:0003).

6.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс» (просп. Голосіївський, 100/2, м. Київ, 03127, код ЄДРПОУ 32957379) на користь Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9, код ЄДРПОУ 02910019, банк ДКСУ, м.Київ, код банку 820172, IBAN UA168201720343100001000011062, код класифікації видатків бюджету 2800) 5 368,00 грн. судового збору за подання позовної заяви, 12 552,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

7.Доручити Господарському суду м.Києва видати накази.

8. Матеріали справи №910/5079/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 03.02.2025.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді О.О. Хрипун

А.О. Мальченко


Суд	Північний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	23.12.2024
Оприлюднено	04.02.2025
Номер документу	124859057
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них щодо припинення права користування земельною ділянкою, з них щодо визнання незаконним акта, що порушує право користування земельною ділянкою, з них щодо невиконання або неналежного виконання зобов’язань

Скрипка І.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 23.12.2024 по справі 910/5079/23ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —910/5079/23

Постанова від 23.12.2024

Постанова
від 23.12.2024 по справі 910/5079/23
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД