ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" січня 2025 р. Справа№ 910/11062/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Хрипуна О.О.
суддів: Гончарова С.А.
Мальченко А.О.
при секретарі судового засідання Король Я.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління регіональної статистики
на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2024
у справі № 910/11062/24 (суддя Паламар П.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВЕСКО"
до Головного управління регіональної статистики
про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, ціна позову 638 732,42 грн
за участю представників:
від позивача: Острянко М.М.;
від відповідача: Сумський Ю.А.
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "КИЇВЕСКО" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Головного управління регіональної статистики про стягнення заборгованості за енергосервіс за енергосервісним договором № 23 від 11.04.2019 за розрахункові періоди з жовтня 2023 року по березень 2024 року в загальній сумі 638 732,42 грн, з яких 575 064,99 грн основного боргу, 45 769,52 грн пені, 5 246,48 грн три проценти річних та 12 651,43 грн втрат від інфляції.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, незважаючи на те, що відповідач з 28.12.2022 перебуває у стані припинення, енергосервісний договір № 23 від 11.04.2019 є чинним, послуги енергосервісу надаються позивачем і споживаються відповідачем.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2024 у справі № 910/11062/24 позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 575 064,99 грн боргу, 12 651,43 грн збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 5 246,48 грн три проценти річних з простроченої суми, 45 769,52 грн пені, 9 580,99 грн витрат по оплаті судового збору.
Місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту про стягнення заборгованості є ефективним способом відновлення прав та інтересів позивача, а прийняття Кабінетом Міністрів України постанови про ліквідацію юридичної особи відповідача не є підставою для припинення зобов`язань відповідача за укладеним енергосервісним договором.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, Головне управління регіональної статистики звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на нез`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким залишити позовні вимоги без задоволення.
Скаржник зазначає, що перебуває в процедурі ліквідації. Вимоги позивача щодо 575 064,99 грн боргу за рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 у справі № 910/7198/23, залишеним без змін постановою ПАГС від 03.04.2024 та постановою Верховного Суду від 23.07.2024, включено до проміжного ліквідаційного балансу. Задоволення вимог кредиторів проводиться згідно із ст. 111, ст. 112 ЦК України в порядку черговості.
Відповідач наголошує, що матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів про надання позивачем відповідачу послуг з енергосервісу.
Також, за твердженням скаржника, суд неправильно застосував положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, без врахування п. 18 Прикінцевих положень ЦК України.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління регіональної статистики на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2024 у справі № 910/11062/24, справу призначено до розгляду на 21.01.2025. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 28.01.2025.
25.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив, в якому ТОВ "КИЇВЕСКО", наполягаючи на необґрунтованості доводів апеляційної скарги, просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2024 у справі № 910/11062/24 без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
16.01.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли заперечення Головного управління регіональної статистики на відзив ТОВ "КИЇВЕСКО", в яких відповідач вказує на недоведеність позивачем факту надання послуг з енергосервісу відповідачу в заявлений період, а також на відсутність заборгованості перед позивачем не відображеного в проміжному ліквідаційному балансі відповідно до рішення суду у справі № 910/7198/23.
Представник скаржника в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, наполягаючи на безпідставності позовних вимог.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечив, доводячи її необґрунтованість.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 11.04.2019 між Головним управлінням регіональної статистики (замовник) і ТОВ "КИЇВЕСКО" (виконавець) був укладений енергосервісний договір № 23, умови якого змінювалися додатковими угодами № 1 від 02.08.2019, № 2 від 09.12.2019, № 3 від 24.12.2019, № 4 від 17.01.2020, № 5 від 20.01.2020, № 2 від 14.02.2020, № 6 від 20.02.2020, № 7 від 13.03.2020, № 7 від 28.12.2020, № 8 від 28.01.2021, № 9 від 22.11.2021, № 10 від 20.12.2021, № 11 від 31.01.2022, № 12 від 27.12.2022, № 13 від 20.02.2023.
Предметом договору є здійснення виконавцем енергосервісу будівлі Головного управління регіональної статистики за адресою м. Київ, вул. Еспланадна, 4-6, оплата якого здійснюється за рахунок досягнутого в результаті здійснення енергосервісу скорочення замовником споживання теплової енергії порівняно із споживанням (витратами) за відсутності енергосервісу. Енеогосервісом є комплекс технічних та організаційних енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів енергосервісу, перелік, строки та умови впровадження яких наведено у додатку 1. Енергосервісний договір розроблено відповідно до вимог Примірного енергосервісного договору, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 845.
Ціна договору становить 4 571 624,17 грн, з урахуванням ПДВ.
Відповідно до умов п.п. 7.1-7.4 договору оплата за договором здійснюється замовником за рахунок скорочення споживання та/або витрат замовника на оплату теплової енергії порівняно із споживанням та/або витратами на оплату теплової енергії за відсутності таких заходів (як передбачено ч. 5 ст. 5 Закону України "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб`єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації") за відповідний період на підставі тарифів, що діяли у період, за який здійснюється оплата.
Сума скорочення витрат замовника визначається як різниця між базовим рівнем споживання теплової енергії, та фактичним рівнем споживання теплової енергії, скорегованим із врахуванням зміни факторів, що впливають на обсяг тепло споживання помножена на тариф на оплату теплової енергії, що діяв на період, за який здійснюється оплата. Оплата за договором здійснюється щомісяця. Щорічний платіж визначається як сума платежів за розрахунковий період.
Згідно п.п. 7.5.-7.7 договору платіж за розрахунковий період визначається за формулою: платіж = В х (Q баз заг - Q факт.скор заг) х Т/100%, де: В - фіксований відсоток суми скорочення витрат замовника на оплату теплової енергії, що підлягає до сплати виконавцю відповідно до п. 7.6 договору, %; Q баз заг. - базовий рівень загального споживання теплової енергії, Гкал; Q факт. скор. заг. - фактичний рівень загального споживання теплової енергії, що визначається за даними приладів обліку скорегованими із врахуванням факторів, що впливають на обсяг тепло споживання (зміна середньодобової температури зовнішнього повітря та тривалості опалювального періоду; зміна режиму роботи установи та кількості споживачів енергоресурсів; зміна площі та призначення приміщень і інше), Гкал; Т - тариф на теплову енергію, що діє на кінець відповідного розрахункового періоду, грн/Гкал.
Фіксований відсоток суми скорочення витрат замовника на оплату теплової енергії, що підлягає до сплати виконавцю за договором становить 90%.
Оплата за договором здійснюється замовником протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати підписання акту про виконання зобов`язань відповідно до п. 8.6 договору за рахунок коштів державного бюджету за КПКВК 0414010, KEКB 2276, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця, за умови надходження коштів з державного бюджету на зазначені цілі (в редакції додаткової угоди № 8 від 20.02.2020).
Скорочення рівня витрат на оплату теплової енергії, який повинен бути досягнутий в результаті здійснення енергосервісу, за кожний рік дії договору наведено в додатку 6. У разі якщо фактичне скорочення зазначених витрат менше запланованого договором, замовник у порядку, визначеному законодавством, забезпечує перерозподіл бюджетних асигнувань для збільшення видатків на оплату теплової енергії за рахунок зменшення видатків на оплату енергосервісу на суму різниці між фактичним і запланованим зменшенням зазначених витрат. Якщо скорочення зазначених витрат перевищує заплановане, замовник у порядку встановленому законодавством, забезпечує перерозподіл бюджетних асигнувань для збільшення видатків на оплату енергосервісу у пропорціях, визначених договором, за рахунок зменшення видатків на оплату теплової енергії (п. 5.2. договору).
Відповідно до п.п. 8.2, 8.3, 8.5-8.7 договору результат фактичного скорочення рівня споживання теплової енергії - це різниця між базовим рівнем споживання теплової енергії та фактичним рівнем споживання теплової енергії, скоригованим із врахуванням зміни факторів, що впливають на обсяг тепло споживання в натуральних показниках.
Виконавець для перевірки та підтвердження фактичного скорочення рівня споживання теплової енергії та/або витрат в результаті впровадження енергосервісу за розрахунковий період виконавець протягом п`яти робочих днів після закінчення розрахункового періоду надсилає замовникові акт про виконання зобов`язань та протокол розрахунків скорочення рівня споживання теплової енергії за формою згідно з додатками 9, 10.
Замовник розглядає і підписує акт про виконання зобов`язань протягом трьох робочих днів з дня його надходження. Акт про виконання зобов`язань підписується сторонами та скріплюється печаткою (за наявності). Такий акт є підставою для здійснення платежів за договором.
У випадку якщо замовник протягом 3 (трьох) робочих днів з дня надходження акту про виконання зобов`язань, безпідставно (без вказівки в письмовому вигляді причин, які не дозволяють фактично або юридично здійснити підписання акту про виконання зобов`язань) не підпише акт про виконання зобов`язань, то такий акт про виконання зобов`язань вважається погодженим та підписаним замовником, а платіж за відповідний розрахунковий період повинен бути сплачений виконавцю протягом 5 робочих днів на підставі рахунку виконавця.
Відповідно до п.п. 7, 12 п. 9.2 договору замовник зобов`язаний на запит виконавця сприяти виконавцю в оформленні всіх необхідних документів, зокрема в тій частині, де необхідна участь безпосередньо замовника, своєчасно і у повному обсязі здійснювати платежі, передбачені цим договором, на користь виконавця.
Строк дії енергосервісного договору № 23 від 11.04.2019 відповідно до умов п. 6.1 договору встановлений з 11.04.2019 до 12.09.2026.
На виконання умов вищевказаного договору та відповідно до Переліку енергоефективних заходів (додаток 1 до договору) позивач встановив у будівлі відповідача (замовника) модульний індивідуальний тепловий пункт з електропідігрівом та модуль гарячого водопостачання.
Актом впровадження модульного індивідуального теплового пункту з електродогрівом від 08.01.2020 сторони засвідчили завершення впровадження модульного індивідуального теплового пункту з електропідігрівом та початок надання послуг з електросервісу згідно з енергосервісним договором № 23 від 11.04.2019.
04.01.2021 між ТОВ "КИЇВЕСКО" (поклажедавець) та Головним управлінням регіональної статистики (зберігач) був укладений договір відповідального зберігання № 23/10/21, на умовах якого ТОВ "КИЇВЕСКО" передав, а зберігач прийняв на безоплатне відповідальне зберігання ІЕТП "Кітотерм" ЦО, 1, вартістю 685 000,00 грн та ІТП-ГВП "Кітотерм" 1, вартістю 592 000,00 грн, про що складено акт приймання-передачі № 1 від 04.01.2021.
Додатком 7 до енергосервісного договору № 23 від 11.04.2019 в редакції додаткової угоди № 13 від 20.02.2023 сторони затвердили календарний план щодо очікуваних показників видатків замовника енергосервісу на оплату енергосервісу на загальну суму 4 571 624,17 грн, в тому числі 526 400,00 грн (365 000,00 грн - загальний фонд; 21 056,00 - спеціальний фонд; 140 344,00 грн - за рахунок відшкодованих коштів) на 2023 рік, 698 853,20 грн на 2024 рік.
За розрахунком позивача, поданими ним у матеріали справи актами приймання-передавання товарної продукції №№ 10/2023-1532688 за жовтень 2023 р., 11/2023-1532688 за листопад 2023 р., 01/2024-1532688 за січень 2024 р., 2/204-1532688 за лютий 2024 р. 3/2024-1532688 за березень 2024 р., середньодобовими доказами обліку теплової енергії опалення, протоколами розрахунків скорочення рівня споживання теплової енергії, актами температурного режиму у внутрішніх приміщеннях об`єкту Головного управління регіональної статистики за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 4-6, листами Українського гідрометеорологічного центру щодо надання інформації про середню та місячну температуру протягом жовтня 2023 року - березня 2024 року позивачем надані відповідачу послуг за договором вартістю 575 069,99 грн (сума скорочення витрат відповідача на оплату теплової енергії за вищевказаний період склала 638 961,11 грн).
Проте акти приймання-передавання товарної продукції за жовтень 2023 року - лютий 2024 року відповідачем не підписані.
Сторони не заперечують, що акти про виконання зобов`язань, протоколами розрахунків скорочення споживання теплової енергії, відомостями споживання теплової енергії, довідками Українського гідрометереологічного центру та проектом додаткової угоди про визначення видатків на 2024 рік ТОВ "КИЇВЕСКО" із супровідним листом від 03.04.2024 були отримані Головним управлінням регіональної статистики 04.04.2024.
Листом від 08.04.2024 № 19-15/18-24 (в триденний строк визначений п. 8.7 енергосервісного договору № 23 від 11.04.2019) Головне управління регіональної статистики повідомило ТОВ "КИЇВЕСКО" про відмову від підписання додаткової угоди до договору та актів про виконання зобов`язань та протоколів розрахунків скорочення рівня споживання теплової енергії за жовтень - грудень 2023 року та січень - лютий 2024 року, вказавши на порушення ТОВ "КИЇВЕСКО" вимог законодавства України, зокрема ч. 1 ст. 526 ЦК України та ст. 3 Бюджетного кодексу України, а також умов договору щодо строків надсилання документів.
При цьому, Головне управління регіональної статистики не висловило жодних заперечень факту отримання послуг енергосервісу від ТОВ "КИЇВЕСКО" у зазначений період за енергосервісним договору № 23 від 11.04.2019, зауважень щодо їх якості або неправильності наданих розрахунків.
Як підтверджується наявними у матеріалах справи доказами споживання теплової енергії відповідача протягом розрахункових періодів (місяців) у період з жовтня 2023 року по лютий 2024 року є меншим ніж базові рівні споживання теплової енергії, які встановлені в додатку 3 до енергосервісного договору № 23 від 11.04.2019. Що підтверджує факт споживання відповідачем послуг енергосервісу в процесі їх надання у вказаний період ТОВ "КИЇВЕСКО", який внаслідок впровадження енергоефективних заходів на обумовленому договором об`єкті енергосервісу забезпечив зменшення обсягів споживання теплової енергії.
Таким чином, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, посилання відповідача на непідписання ним вищевказаних актів приймання-передавання товарної продукції самі по собі не спростовують факту надання послуг, які в силу договору між сторонами підлягають оплаті.
При цьому, судом встановлено, що з 28.12.2022 відповідач перебуває у процедурі ліквідації.
Так, постановою від 09.12.2022 № 1371 "Про ліквідацію Головного управління регіональної статистики" Кабінет Міністрів України постановив ліквідувати як юридичну особу публічного права Головне управління регіональної статистики; виконання завдань та функцій Головного управління регіональної статистики, що ліквідується, покладено на Головне управління статистики у м. Києві; здійснення заходів, пов`язаних з ліквідацією Головного управління регіональної статистики, покладено на Державну службу статистики.
Відповідно до оприлюдненого повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи відповідача, встановлено строк заявлення кредиторами вимог до 28.02.2023.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 у справі № 910/7198/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 та постановою Верховного Суду від 23.07.2024, зобов`язано Головне управління регіональної статистики в особі ліквідаційної комісії (комісії з припинення) включити кредиторські вимоги ТОВ "КИЇВЕСКО" в сумі 3 438 261,43 грн до проміжного ліквідаційного балансу.
Пославшись на приписи ч. 1 ст. 107 ЦК України, у справі № 910/7198/23 суди дійшли висновку, що враховуючи дотримання позивачем вимог ст. 112 ЦК України щодо строку та порядку звернення до боржника з вимогами про включення його вимог до проміжного ліквідаційного балансу, із первинними документами, розрахунком заборгованості та відсутністю заперечень з боку боржника (відповідача), наявні підстави для задоволення вимог ТОВ "Київеско" про зобов`язання Головного управління регіональної статистики в особі голови ліквідаційної комісії (комісії з припинення) включити до проміжного балансу кредиторську вимогу ТОВ "Київеско" у загальному розмірі 3 438 261,43 грн, з урахуванням часткового погашення відповідачем зобов`язань у сумі 49 497,80 грн.
На виконання судового рішення у справі № 910/7198/23 Головне управління регіональної статистики кредиторські вимоги ТОВ "Київеско" у сумі 3 438 261,43 грн включено до проміжного ліквідаційного балансу Головного управління регіональної статистики.
Таким чином, включена до проміжного ліквідаційного балансу Головного управління регіональної статистики сума кредиторських вимог ТОВ "КИЇВЕСКО" включає оплату послуг енергосервісу за весь період дії енергосервісного договору № 23 від 11.04.2019, в тому числі з жовтня 2023 року по лютий 2024 року.
Проте, доказів припинення зобов`язання з оплати наданих за договором послуг суду не надано.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб`єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації" однією з істотних умов енергосервісного договору є ціна енергосервісного договору.
Згідно із ч. 3 ст. 5 зазначеного Закону енергосервісний договір укладається за ціною, що дорівнює сумі скорочення витрат замовника енергосервісу на оплату паливно-енергетичних ресурсів, житлово-комунальних послуг порівняно з витратами, що були б здійснені за відсутності енергосервісу, яка має бути забезпечена виконавцем енергосервісу за весь строк дії енергосервісного договору, з урахуванням фіксованого відсотка суми скорочення витрат замовника енергосервісу на оплату відповідних паливно-енергетичних ресурсів та / або житлово-комунальних послуг, що підлягає до сплати виконавцю енергосервісу.
У разі якщо енергосервісним договором передбачено скорочення рівня споживання паливно-енергетичних ресурсів, житлово-комунальних послуг, енергосервісний договір укладається за ціною, що дорівнює добутку обсягу скорочення споживання замовником енергосервісу відповідних паливно-енергетичних ресурсів та / або житлово-комунальних послуг, який має бути забезпечений виконавцем енергосервісу за весь строк дії енергосервісного договору, і відповідних цін (тарифів), що діяли на дату оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі енергосервісу, з урахуванням фіксованого відсотка суми скорочення витрат замовника енергосервісу на оплату відповідних паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг, що підлягає до сплати виконавцю енергосервісу.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Згідно п. 10.4. договору за кожен день прострочення оплати за енергосервіс замовник сплачує виконавцеві пеню в розмірі 0,1 % суми прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховний Суд № 910/12604/18 від 01.10.2019).
За результатами перевірки заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів погоджується з правильністю їх нарахування.
Визначене ч. 2 ст. 625 ЦК України право на стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані.
Пункт 18 Прикінцевих положень ЦК України звільняє від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також щодо сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки за таке прострочення у період дії в Україні воєнного стану лише у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем).
Заперечуючи проти обраного позивачем способу захисту, відповідач посилався на рішення господарського суду м. Києва від 23.10.2023 у справі № 910/7198/23, яким включено кредиторські вимоги позивача в сумі 3 438 261,43 грн до проміжного ліквідаційного балансу Головного управління регіональної статистики.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Так, ст. 609 ЦК України передбачає припинення зобов`язання ліквідацією юридичної особи.
Проте, доказів ліквідації Головного управління регіональної статистики суду не надано.
Включення ж суми заборгованості до проміжного ліквідаційного балансу не припиняє зобов`язання боржника перед кредитором.
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 30.08.2024 у cправі № 905/451/22 дійшла висновку, що знаходження юридичної особи - боржника у стані припинення жодним чином не впливає ані на можливість відкриття виконавчого провадження, ані на примусове виконання судового рішення щодо цього боржника у процедурі виконавчого провадження, зокрема, не тягне закінчення виконавчого провадження і не є підставою для його зупинення.
Отже, позовна вимога про стягнення грошових коштів з боржника - юридичної особи, яка перебуває у стані припинення, відповідає способу захисту, встановленому законом ((примусове виконання обов`язку в натурі (п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України)), і цей спосіб захисту є ефективним.
Об`єднана палата також звернула увагу на те, що позовна вимога про зобов`язання включити грошові вимоги до проміжного ліквідаційного балансу є неефективною. По-перше, виконання судового рішення про задоволення такої вимоги залежить виключно від волі відповідача. По-друге, навіть виконання такого судового рішення, тобто включення вимоги кредитора до проміжного ліквідаційного балансу юридичної особи, само по собі не гарантує сплати боргу юридичною особою, бо така сплата теж залежить виключно від волі боржника. По-третє, учасники юридичної особи, до проміжного ліквідаційного балансу якої на виконання судового рішення включені грошові вимоги кредитора, або відповідний орган юридичної особи чи відповідний державний орган можуть прийняти рішення про відміну рішення про припинення юридичної особи (ч. 11 ст. 17, п. 7 ч. 1 ст. 251 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"), внаслідок чого внесення вимоги кредитора до проміжного ліквідаційного балансу юридичної особи втратить будь-яке значення. У цьому випадку кредитору доведеться повторно звертатись до суду, але вже з вимогою про стягнення грошової суми.
Об`єднана палата звернула увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду про те, що національне законодавство має тлумачитися таким чином, щоб результат тлумачення відповідав принципам справедливості, розумності та узгоджувався з положеннями Конвенції (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 815/1226/18 (провадження № 11-1206апп19, п. 80), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21, п. 42), від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19 (провадження №14-212цс21)). Тлумачення законодавства судам слід здійснювати системно, враховувати правову природу спірних відносин, загальну спрямованість законодавства та права України в цілому, а результат тлумачення законодавства має бути розумним та справедливим (п. 6 ст. 3 ЦК України). Зокрема, законодавство слід тлумачити у відповідності з розумними цілями регулювання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 911/1278/20 (провадження № 12-33гс22, п. 7.33).
Тому об`єднана палата підкреслила, що норма ч. 1 ст. 112 ЦК України стосується ліквідації тільки платоспроможної юридичної особи. Її слід застосовувати не у відриві, а разом з іншими положеннями ЦК України, зокрема, разом із ч. 6 ст. 104, ч. 3 ст. 110 ЦК України, тобто системно. … Отже, встановлена частиною першою статті 112 ЦК України черговість задоволення вимог кредиторів не може мати на меті задоволення вимог кредиторів певних черг і часткове незадоволення кредиторів інших черг чи їх незадоволення взагалі. Якщо юридична особа є платоспроможною, то підлягають задоволенню всі вимоги кредиторів, що виключає порушення їх прав. Тому об`єднана палата дійшла висновку, що ч. 1 ст. 112 ЦК України має на меті врегулювати черговість добровільного задоволення боржником тих вимог кредиторів, які визнані ним самостійно, і не регулює задоволення вимог кредиторів за судовими рішеннями, які підлягають примусовому виконанню. Протилежне тлумачення зазначених законодавчих норм призвело би до порушення статті 6 Конвенції (право на справедливий суд) у світлі практики ЄСПЛ.
Виходячи з викладеного, об`єднана палата вказала, що статтю 112 ЦК України не можна тлумачити так, що вона забороняє примусове виконання судового рішення, ухваленого щодо боржника - юридичної особи, яка перебуває у стані припинення. Такого регулювання стаття 112 ЦК України не містить (та й не може містити з огляду на статтю 6 Конвенції у світлі практики ЄСПЛ).
Частина 4 ст. 236 ГПК України зобов`язує суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про належність обраного позивачем способу захисту, доведеність факту неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором і, як наслідок, доведеність підстав для стягнення належної грошової суми.
Скаржником в суді апеляційної інстанції належними та допустимими доказами не спростовано висновку місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог, не доведено належного виконання умов договору.
За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи судом апеляційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Головного управління регіональної статистики на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2024 у справі № 910/11062/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2024 у справі № 910/11062/24 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/11062/24 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 30.01.2025.
Головуючий суддя О.О. Хрипун
Судді С.А. Гончаров
А.О. Мальченко
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 28.01.2025 |
Оприлюднено | 04.02.2025 |
Номер документу | 124859062 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі купівлі-продажу, з них поставки товарів, робіт, послуг, з них |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Хрипун О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні