Рішення

від 03.02.2025 по справі 904/4909/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2025м. ДніпроСправа № 904/4909/24

За позовом Інституту чорної металургії ім. З.І. Некрасова Національної академії наук України

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ВОЛЕВ"

про стягнення боргу

Суддя Юзіков С.Г.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 137 823,38 грн. - боргу, 3 028,00 грн. - судового збору, мотивуючи неналежним виконанням Відповідачем Договору №3-В/19 від 03.02.2020 про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Відповідач у відзиві на позовну заяву підтвердив, що сторони дійсно укладали Договір оренди приміщення № 3/20 від 30.01.2020р. та Додаткову угоду № 1 до Договору від 17.10.2022р., а також Договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, від 03.02.2020 р. № 3-В/19. Відповідач позов визнає в повному обсязі та підтверджує, що станом на час складання цього відзиву є заборгованість у Відповідача перед Позивачем, в розмірі 137 823,38 грн.

Позивач відповідь на відзив не надав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Інститут чорної металургії ім. З.І. Некрасова Національної академії наук України (Орендодавець, Позивач) з ТОВ "ВОЛЕВ" (Орендар, Відповідач), уклали договір оренди приміщення №3/20 від 30.01.2020р. (з урахуванням Додаткової угоди №1 до Договору від 17.10.2022р.) (далі Договір оренди).

Сторони підтверджують, що відповідно до умов Договору оренди Орендодавець передав в тимчасове користування, а Орендар отримав нежитлові, побутові приміщення та частину цеху, всього загальною площею - 904,40 кв.м та кран мостовий двобалочний, за адресою: м. Дніпро, пл. А.Стародубова 1, що перебуває на балансі Позивача.

Пунктом 6.5 Договору оренди, з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 17.10.2022 протягом п`яти робочих днів з дати укладення цього договору Орендодавець зобов`язаний надати Орендарю| для підписання:

-два примірники договору про відшкодування витрат Орендодавця на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю відповідно до примірного договору, затвердженого НАН України.

-проекти договорів із постачальниками комунальних послуг, якщо стосовно об`єкта оренди такими постачальниками комунальних послуг відкриті окремі особові рахунки або якщо окремі особові рахунки були відкриті на попереднього користувача Майном.

Орендар зобов`язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання примірників договору про відшкодування втрат Орендодавця на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю підписати і повернути Орендодавцю примірник договору;

Орендар вживає заходів для укладення з постачальниками комунальних послуг договорів на постачання відповідних комунальних послуг протягом місяця з моменту отримання проектів відповідних договорів від Орендодавця. Орендар зобов`язаний надати Орендодавцю копії договорів, укладених із постачальниками комунальних послуг.

03.02.2020 Позивач (Орендодавець, Балансоутримувач) з Відповідачем (Орендар) уклали Договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг № 3-В/19 (далі Договір відшкодування), за п. 1.1. якого Балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатації та ремонт будівель, що знаходиться за адресою: 49107, м. Дніпро, площа академіка Стародубова, 1, загальною площею 35160,0 кв. м (службові приміщення - 24968,0 кв. м; склади, цеха - 10192,0 кв. м), а також утримання прибудинкової території, а Орендар бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних послуг, згідно розрахунку Балансоутримувача.

Балансоутримувач забезпечує надання комунальних послуг Орендарю (п. 1.2 Договору відшкодування).

У п. 2.1.1 Договору відшкодування Сторони передбачили, що розмір плати за обслуговування і ремонт Будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень Будівлі залежить від складу послуг, які надаються Балансоутримувачем і визначається кошторисом витрат та розрахунком платежів для комунальних послуг. Порядок та умови їх оплати встановлюються цим Договором.

Відповідно до п. 2.2.3, 2.2.3.1, 2.2.7 Договору відшкодування Орендар зобов`язується:

Отримати рахунки у Балансоутримувача та до 10 числа поточного місяця внести плату за минулий місяць на рахунок Балансоутримувача. В разі не отримання рахунку, провести оплату в розмірі не меншому чим за минулий місяць. А в разі розбіжностей привести розрахунки до відповідності.

Окрім зазначеного, Орендар відшкодовує Балансоутримувачу податок на землю відповідно до рахунку Балансоутримувача та в порядку передбаченому п. 2.2.3.

Оплачувати Балансоутримувачу в повному обсязі передбачені послуги за цим Договором та додатками до нього, на підставі виставлених рахунків, включно до дня повернення орендованого майна за актом приймання-передачі який є невід`ємною частиною договору оренди.

Згідно з п. 5.1 Договір відшкодування цей Договір є чинним та діє з 03 лютого 2020р. до 30 грудня 2022р. і відповідно до строку дії договору оренди Приміщення, включно до дня повернення орендованого майна за актом приймання-передачі.

За твердженням Позивача, неспростованим Відповідачем, за період з березня по вересень 2024р., Позивач надав Відповідачеві послуги за Договором відшкодування на загальну суму 238 963,65 грн. Позивач направив Відповідачеві претензію від 03.10.2024 з вимогою про оплату боргу, яка станом на час надсилання листа утворилась за період з листопада 2023 по вересень 2024 в розмірі 238 963,65.

За даними Позивача, зазначена претензія залишена Відповідачем без відповіді, однак 10.10.2024 сплачено 101 140,27 грн. у зв`язку з чим, за Відповідачем обліковується борг у розмірі 137 823,38 грн.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору в даній справі.

Предметом доказування у даній справі є: факт наявності боргу за Договором відшкодування, за наявності, його розмір.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 611 ЦК України встановлено, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підтвердження позовних вимог Позивач надав копії наведених вище Договорів, рахунків на оплату послуг за Договором відшкодування, претензії та доказів її направлення Відповідачеві, платіжної інструкції Відповідача № 339 від 10.10.2024.

Призначенням платежу в платіжній інструкції № 339 від 10.10.2024 зазначено: "Оплата за електроенергію зг. рах№487 від 31.08.2024 без ПДВ". Проте, рахунок № 487 від 31.08.2024 включав у себе вимоги про відшкодування крім витрат за електроенергію, витрати за водопостачання та водовідведення, експлуатаційні послуги, відшкодування податку на землю. Рахунок виставлено на 24 475,30 грн. Однак, з урахуванням позиції Сторін, суд розцінює оплату за платіжною інструкцією № 339 від 10.10.2024, як часткову оплату за спірний період за Договором відшкодування.

Відповідач позов визнав.

У суду відсутні підстави сумніватися в добровільному визнанні Відповідачем позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Заяву про визнання позову підписав директор підприємства Відповідача Олексій Кузема, у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань О. Кузема зазначений директором Товариства. Визнання позову Відповідачем не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, до стягнення належать 137 823,28 грн. боргу.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ВОЛЕВ" (49107, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пл. Академіка Стародубова, 1, код 13445146) на користь Інституту чорної металургії ім. З.І. Некрасова Національної академії наук України (49107, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пл. Академіка Стародубова, 1, код 00190294) 137 823,38 грн. основного боргу, 3 028 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.

Суддя С.Г. Юзіков