Рішення

від 28.01.2025 по справі б26-б15/52/02

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2025 Справа №Б26-Б15/52/02

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Камші Н.М. за участю секретаря судового засідання Бакаєва А.О.

розглянувши заяву №б/н від 16.12.2024 ліквідатора Вернигори В.П. про покладення субсидіарної відповідальності на орган управління боржника

у справі

за заявою Малого державного підприємства "Твел", м. Київ

до боржника Державного науково-виробничого підприємства "Цирконій", м. Кам`янське

про визнання банкрутом

Суддя Камша Н.М.

при секретарі судового засідання: Бакаєва А.О.

Представники:

від кредитора: Яцишин О.Й. - представник АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі"

від кредитора: Рудницький Е.С. - представник АТ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ"

від боржника: Вернигора В.П. - ліквідатор

в засіданні приймали участь: Кондратенко Т.Ю. - представник Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Одеса

в засіданні приймали участь: Бурлаченко О.Л. - прокурор відділу Дніпропетровської обласної прокуратури

в засіданні приймали участь: Гулий Т.С. - представник Міністерства енергетики України

СУТЬ СПОРУ:

Провадження у справі про банкрутство Державного науково-виробничого підприємства "Цирконій", м.Кам`янське перебуває на стадії ліквідації, повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Вернигора Володимир Петрович, свідоцтво №573 від 21.03.2013.

16.12.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява №б/н від 16.12.2024 з додатками від ліквідатора Вернигори В.П. про покладення субсидіарної відповідальності на орган управління боржника, в якій арбітражний керуючий просив:

- прийняти дану заяву про покладення субсидіарної відповідальності на орган управління банкрута Міністерство енергетики України;

- стягнути з Міністерства енергетики України (код за ЄДРПОУ 37552996, 01601, Київ, вул. Хрещатик, буд. 30) на користь Державного науково-виробничого підприємства "Цирконій" (код за ЄДРПОУ 25012091, пр. Аношкіна, 179, м. Кам`янське, Дніпропетровської обл. 51917) 163 671 103,71грн (сто шістдесят три мільйони шістсот сімдесят одна тисяча сто три грн 71коп.), що дорівнює сумі усіх визнаних судом та непогашених кредиторських вимог, як субсидіарну відповідальність органу управління банкрутом.

18.12.2024 Господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу, якою:

- залучено до участі у справі для розгляду заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності - Міністерство енергетики України (код ЄДРПОУ 37552996);

- призначено судове засідання на 28.01.2025 на 11:00 год.;

- зобов`язано Міністерство енергетики України подати до дати судового засідання відзив на заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на орган управління боржника, докази в обґрунтування заперечень.

27.01.2025 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли заперечення №26/17-17.2-1725 від 24.01.2025 Міністерства енергетики України, в якому Міненерго просило відмовити ліквідатору у задоволенні заяви про покладення субсидіарної відповідальності на орган управління боржника.

У судовому засіданні 28.01.2025 ліквідатор наполягав на необхідності задоволення заяви про покладення субсидіарної відповідальності.

Представник Міністерства енергетики України просив відмовити ліквідатору у задоволенні заяви про покладення субсидіарної відповідальності в повному обсязі.

Матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні.

В порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 28.01.2025 оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Провадження у справі про банкрутство Державного науково-виробничого підприємства "Цирконій" (далі боржник, банкрут, ДНВП «Цирконій») відкрито 13.06.2002 за заявою кредитора.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2005 введено процедуру санації боржника та призначено керуючим санацією керівника боржника.

21.01.2019 припинено процедуру санації боржника, відкрито ліквідаційну процедуру у справі, призначено ліквідатора арбітражного керуючого Чикільдіна О.М., яким реалізоване все наявне майно банкрута, подано на затвердження звіт ліквідатора.

24.01.2023 припинено повноваження ліквідатора банкрута Чикильдіна О.М., ліквідатором призначено арбітражного керуючого Зибіна А.О., ухвалою від 21.02.2024 припинено повноваження арбітражного керуючого Зибіна А.О. як ліквідатора банкрута, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Вернигору В.П.

16.12.2024 ліквідатором банкрута Вернигорою В.П. подано заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута на орган управління банкрута - Міністерство енергетики України (далі Міністерство, орган управління, Міненерго) та стягнення з останнього на користь банкрута 163 671 103,71 грн. непогашених грошових вимог у даній справі про банкрутство.

При цьому ліквідатор банкрута посилався на наступні обставини як на підставу для притягнення Міністерства енергетики України до субсидіарної відповідальності.

Зокрема, ліквідатор зазначив, що відповідно до статутних документів боржника з 2000 року Міністерство палива та енергетики України зазначено як орган управління ДНВП "Цирконій".

Матеріалами справи про банкрутство підтверджується, що у 2010 році Міністерство палива та енергетики України реорганізовано у Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, яке в 2019 році реорганізовано у Міністерство енергетики та захисту довкілля України, а у 2020 у Міністерство енергетики України. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2020 замінено учасника даної справи - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України на Міністерство енергетики України.

Посилаючись на те, що ні в процедурі розпорядження майном, ні в процедурі санації не вдалось відновити платоспроможність боржника, коштів, отриманих від реалізації майна банкрута в ліквідаційній процедурі не вистачило на задоволення вимог кредиторів, ліквідатор звернувся до суду із заявою про притягнення органу управління боржника до субсидіарної відповідальності.

Доказом наявності ознак доведення боржника до банкрутства ліквідатор вважає Висновок Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 02.12.2022 № 07-65/3615, у якому вказано, що за період, який аналізувався, ДНВП "Цирконій" стабільно знаходилось у стані неплатоспроможності, а інформація відносно заходів, вжитих керівництвом підприємства щодо стягнення заборгованості, своєчасності і ефективності розв`язання проблем у виробничому процесі боржника відсутня. Вищеозначене, на думку представників Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції, може свідчити про наявність ознак з доведення до банкрутства.

У судовому засіданні 28.01.2025 представники кредиторів підтримали заяву ліквідатора, представник прокуратури Дніпропетровської області проти задоволення заяви ліквідатора заперечував.

27.01.2025 до суду надійшли заперечення Міністерства енергетики України на заяву про покладення субсидіарної відповідальності, у яких зазначено таке.

Боржник повністю з моменту його заснування фінансувався з державного бюджету України відповідно до Плану фінансування робіт зі створення ядерно-паливного циклу в Україні (фонд ЯПЦ), але, незважаючи на це, з кожним роком випуск продукції різко зменшувався. У зв`язку з розривом економічних зв`язків із АТ "Чепецький механічний завод" (російська федерація) і через реорганізацію ВО "Придніпровський хімічний завод", ДНВП "Цирконій" залишилось без сировини, утилізаційних потужностей і без власних джерел енергоресурсів, тому не могло забезпечити завантаження проектних потужностей, що здатні виробляти до 50% цирконієвої продукції, необхідної для АЕС України. Така ситуація призвела до того, що у ДНВП "Цирконій" почала зростати заборгованість перед кредиторами. Фінансовий стан боржника визначався кредиторською заборгованістю в сумі 24,7 млн. грн., відсутністю власних оборотних коштів, 90 % втратою виробничих потужностей, аварійним станом будівель і високим зносом устаткування. Виділені кошти, за ствердженням Міністерства, використовувались неефективно, випуск цирконію здійснювався за скороченою технологічною схемою на 10-15 відсотків виробничої потужності. Ці обставини призвели до звільнення більшості кваліфікованих працівників.

Починаючи з 2005 по 2019 роки Міністерство палива та енергетики України приймало участь в розробці планів санації боржника, однак, незважаючи на державне фінансування боржника, він так і не змін наростити потужності для розвитку своїх основних підрозділів. Тому згідно рішення комітету кредиторів від 28.12.2018 комітет прийняв рішення про недоцільність продовження санаційної процедури та просив суд відкрити ліквідаційну процедуру у справі.

Міненерго у своїх запереченнях наголошувало, що невідновлення платоспроможності боржника у санаційній процедурі не є беззаперечною підставою для притягнення до субсидіарної відповідальності органу управління боржника, який не приймав рішень, що призвели ДНВП "Цирконій" до стану банкрутства. Ліквідатор у своїй заяві не наводить конкретних доказів, рішень, які Міненерго приймало самостійно і які є причиною банкрутства боржника.

Крім того, Міністерство зазначає, що ліквідатор не довів суду наявності складу цивільного правопорушення, що є необхідною умовою для відповідальності.

Критично відноситься Міненерго і до висновків Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) стосовно наявності можливих ознак доведення до банкрутства. Зокрема, період, за який проводився аналіз фінансового та майнового становища боржника не відповідає вимогам Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 №14, оскільки не аналізувався період діяльності підприємства у 2002 році до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Міністерство енергетики України також зазначило, що норма законодавства щодо субсидіарної відповідальності була передбачена Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, що почала діяти з 18.01.2013, тому, враховуючи приписи ст.58 Конституції України, Міненерго не може бути притягнене до відповідальності за дії, рішення, прийняті в період 1999-2001 років, оскільки закон не має зворотної сили.

Вирішуючи питання про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута, господарським судом враховано зміст та умови застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство.

Загальні умови для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства.

Так, частиною першою статті 619 Цивільного кодексу України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд з відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Згідно з частиною першою ст.215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Законом, який передбачає поряд з відповідальністю боржника додаткову (субсидіарну) відповідальність іншої особи, є Кодекс України з процедур банкрутства ( далі КУзПБ).

Частиною другою статті 61 КУзПБ встановлено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів в порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Кодексом України з процедур банкрутства (ч.1 ст. 65) визначено, що обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника.

Згідно правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постановах від 02.03.2021 у справі №906/904/16 від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11 визначене частиною п`ятою статті 41 Закону про банкрутство (частина друга ст. 61 КУзПБ) господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони).

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у цьому випадку права кредиторів на задоволення вимог боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені через відсутність майна у боржника.

Об`єктивну сторону такого правопорушення становлять дії або бездіяльність певних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів.

Чинне законодавство не передбачає, які саме дії чи бездіяльність становлять об`єктивну сторону такого правопорушення. При вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) і, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають братися до уваги також положення ч.1 ст.215 Господарського кодексу України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути:

1) вчинення суб`єктами відповідальності будь-яких дій, спрямованих на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;

2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення про виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника щодо його інших зобов`язань;

3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівок про вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника.

Разом з тим, як зазначено у постанові Касаційного господарського суду від 19.06.2024 у справі №906/1155/20 (906/1113/21) передумови для покладення субсидіарної відповідальності встановлюються насамперед на підставі фінансово-економічних показників боржника, порядок аналізу, дослідження та оцінки яких прямо визначений КУзПБ. Цей порядок передбачає, що арбітражний керуючий зобов`язаний проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника, та становища на ринках боржника і подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію (пункт 3 частини другої статті 12 КУзПБ).

Статтею 61 КУзПБ унормовано, що ліквідатор з дня свого призначення проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута, аналізує фінансовий стан банкрута, формує ліквідаційну масу, а також складає висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатами його проведення.

Аналіз фінансового стану боржника має відповідати вимогам Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 №14 (далі Методичні рекомендації), оскільки ці рекомендації розроблено з метою визначення однозначних підходів під час аналізу фінансово-господарського стану підприємств щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для вжиття заходів щодо запобігання банкрутству підприємств, а також виявлення резервів підвищення ефективності виробництва та відновлення платоспроможності підприємств шляхом їх санації.

Відповідні дії арбітражного керуючого є передумовами у дослідженні та виявленні підстав для порушення питання про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, а висновок, яким зафіксовано правопорушення з доведення до банкрутства, що складений у відповідності до Методичних рекомендацій, є доказом та підставою для вимог про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, а отже, складовою доказової бази (джерелом) на підтвердження об`єктивної сторони відповідного правопорушення.

Установлення причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю суб`єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у нього активів для задоволення вимог кредиторів, визнаних у процедурі банкрутства) належить до об`єктивної сторони цього правопорушення, обов`язок доведення якого покладається на ліквідатора.

Для визначення статусу особи як відповідача за субсидіарною відповідальністю за зобов`язаннями боржника ліквідатор має проаналізувати, а суд, розглядаючи заяву про притягнення до субсидіарної відповідальності та з`ясовуючи наявність підстав для покладення на цих осіб такої відповідальності, - дослідити сукупність правочинів та інших операцій, здійснених під впливом осіб, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію фактичного банкрутства боржника.

Статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення до банкрутства, яка є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб довести відсутність своєї вини у банкрутстві боржника та уникнути відповідальності.

За загальним правилом, визначеним частинами першою-третьою статті 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями; юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном; учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, установлених установчими документами та законом.

Суд приймає до уваги положення ст. 74 Господарського процесуального кодексу України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Зважаючи на зміст поданої заяви, обґрунтування вимог ліквідатора, господарський суд прийшов до висновку про недоведеність вимог останнього щодо притягнення до субсидіарної відповідальності Міністерства енергетики України.

Що стосується об`єкту правопорушення, то суд погоджується з доводами ліквідатора, що цим об`єктом є майнові права боржника та кредиторів, вимоги яких визнані у справі про банкрутство і залишились незадоволеними під час проведення процедур банкрутства.

Матеріалами справи про банкрутство підтверджується, що боржник діяв і фінансувався у тому числі і з державного бюджету на виконання Комплексної програми створення ядерно-паливного циклу України, що була затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.1995 № 267, органом управління боржника було Міністерство палива та енергетики України, правонаступником якого внаслідок реорганізацій цього державного органу стало Міністерство енергетики України. Тому Міністерство енергетики України може розглядатись як суб`єкт субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута.

За висновками Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 02.12.2022, що поданий із заявою ліквідатора, аналіз фінансового становища боржника проведено за документами фінансової звітності за період 1999-2001 років, документів фінансової звітності за 5 місяців 2002 року не було надано для аналізу відповідного стану. Суд наголошує на тому, що ним приймаються до уваги дані та висновки стосовно фінансово-господарської діяльності боржника, вказані у цьому документі, однак цей документ не є беззаперечною підставою для притягнення до субсидіарної відповідальності органу управління боржника.

Більшість показників фінансово-господарської діяльності ДНВП "Цирконій" за цей період погіршилися, однак за підсумками 2001 року підприємство отримало валовий прибуток, а сума чистого збитку скоротилась на 42,6 %.

Фінансовим результатом господарської діяльності ДНВП "Цирконій" у період з 1999 по 2001 рік був збиток: станом на 31.12.1999 чистий збиток склав 12 307 тис. грн., за 2000 рік чистий збиток збільшився до 16 134 тис. грн., за підсумками роботи підприємства у 2001 році чистий збиток скоротився до 9 259 тис. грн.

За період, що аналізувався, визначено, що ДНВП "Цирконій" стабільно перебувало в стані неплатоспроможності; показники, які характеризують рівень забезпечення зобов`язань перед кредиторами (забезпечення зобов`язань боржника всіма його активами, забезпечення зобов`язань боржника його оборотними активами, розмір чистих активів) погіршилися.

Таким чином, показники фінансово-господарської діяльності ДНВП "Цирконій" свідчать про незадовільний фінансовий стан боржника напередодні відкриття провадження у справі про банкрутство.

До державного органу з питань банкрутства, яким здійснювався аналіз, не було надано доказів відносно заходів, які вживались керівництвом підприємства щодо стягнення заборгованості (повноту та своєчасність проведеної претензійно-позовної роботи) та своєчасності і ефективності розв`язання проблем у виробничому процесі ДНВП "Цирконій".

Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається та доказами не доведено, що такий фінансовий стан є результатом дій чи бездіяльності саме органу управління боржника Міністерства енергетики України та його правопопередників напередодні відкриття провадження у справі про банкрутство, тобто не доведено наявність об`єктивної сторони складу правопорушення. Зміни економічної ситуації в державі, зокрема і на такого роду державних підприємствах, погіршення їх фінансового стану у період 1999-2001 років, не є діями саме органу управління боржника, що були націлені на доведення його до стану банкрутства.

Через відсутність цього елементу правопорушення неможливо встановити причинно-наслідковий зв`язок між винними діями/бездіяльністю суб`єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у нього активів для задоволення вимог кредиторів, визнаних у процедурі банкрутства), що також належить до об`єктивної сторони цього правопорушення і обов`язок доведення якого покладається на ліквідатора.

Судом прийнята до уваги також та обставина, що боржник є специфічним унікальним підприємством, технологічна діяльність якого по випуску цирконію фактично розпочиналась в перші роки становлення економіки держави у 1995-2001 роках, напередодні відкриття провадження у справі про банкрутство. Через об`єктивні причини підприємство працювало неритмічно та збитково, при цьому зростала сума кредиторської заборгованості.

Незважаючи на те, що відносно боржника була відкрита процедура санації, затверджено план санації, заходи санаційної процедури не призвели до відновлення платоспроможності боржника, поточна кредиторська заборгованість зростала, боржник перебував у стані неоплатності, що і стало причиною переходу до ліквідаційної процедури у даній справі.

Враховуючи вищеозначене, враховуючи відсутність доказів, які підтверджують неправомірні дії чи бездіяльність Міністерства енергетики України щодо доведення боржника до банкрутства, причинно-наслідковий зв`язок між винними діями/бездіяльністю та настанням для боржника негативних наслідків, господарський суд прийшов до висновку про необхідність відмови ліквідатору у задоволенні його заяви про покладення на Міненерго субсидіарної відповідальності у даній справі.

Судом також взято до уваги доводи Міненерго про те, що інститут субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута у справах про банкрутство запроваджений на підставі редакції Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011, що почала діяти з 18.01.2013, тому з урахуванням дії статті 58 Конституції України, міністерство не може бути притягнуто до субсидіарної відповідальності враховуючи дату відкриття провадження у справі про банкрутство 13.06.2002.

Керуючись ст.ст. 236-241 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 58-61 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви від 16.12.2024 ліквідатора Державного науково-виробничого підприємства "Цирконій" арбітражного керуючого Вернигори В.П. про покладення субсидіарної відповідальності на Міністерство енергетики України - відмовити.

Рішення набирає законної сили через 20 днів після підписання повного тексту і в цей же строк може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду у встановленому порядку.

Повне рішення складено - 03.02.2025.

Суддя Н.М. Камша