Рішення

від 03.02.2025 по справі 904/5047/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2025р. Справа № 904/5047/24

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК «Лідер-Агро», смт. Петриківка(з)

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПК-Агро», с. Вишневе

Про: стягнення 942 196,16грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ «АПК «Лідер-Агро» (позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до ТОВ «ВПК-Агро» (відповідач) про стягнення 942 196,16грн. (в т.ч.: 534 229,36грн. - основний борг, 71 359,98грн. - 3% річних та 336 606,82грн. - інфляційні втрати). Окрім того, просить стягнути з відповідача 20 000,00грн. - витрат на правничу допомогу. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки товару №05/07/2018 від 07.07.18р. в частині оплати за поставлений товар.

Ухвалою суду від 22.11.24р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

ТОВ «ВПК-Агро» (відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористався, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку 25.11.24р. копії ухвали суду від 22.11.24р. в його електронний кабінет, зареєстрований у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Враховуючи приписи ч.4 ст.240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.07.18р. між ТОВ «АПК «Лідер-Агро» (продавець) та ТОВ «ВПК-Агро» (покупець) укладено договір поставки №05/07/2018, відповідно до умов постачальник відповідно до попередньої домовленості з покупцем, зобов`язується передати покупцеві товар, а покупець зобов`язується прийняти товар і у визначений строк сплатити його вартість. (п. 1.1). Сторони погодили, що загальна кількість та вартість товару, яка підлягає постачанню за цим договором, наведена в додатках та/або накладних, які є невід`ємною частиною цього договору. (п. 1.2). Сума договору визначається як сума вартості поставлених партій товару, поставлених постачальником покупцеві згідно усіх видаткових накладних, які підписані сторонами протягом строку дії цього договору (п. 2.1). Покупець сплачує постачальнику вартість товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника. (п. 2.2).Сторонами погоджено, що умова поставки - самовивіз зі складу постачальника (п. 3.1). Датою поставки товару вважається дата прийому товару покупцем, що зазначена в видатковій накладній. (п. 3.2).Покупець зобов`язується виконати умови стосовно розрахунку за поставлений товар відповідно до положень даного договору поставки. (п. 4.1.1). Договір вступає в дію з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.18р., а щодо взаєморозрахунків, включаючи виплати штрафних санкцій, гарантійних зобов`язань до повного їх виконання. (п. 8.1).

Позивач стверджує, що на виконання умов цього договору ним було поставлено відповідачу товар за видатковими накладними №99 від 08.05.19р. - на суму 611 938,06грн. з ПДВ; №122 від 11.08.20р. - на суму 530 434,79грн. з ПДВ; №130 від 27.08.20р. - на суму 217 291,30грн. з ПДВ. Вищезазначені видаткові накладні підписані сторонами без будь-яких зауважень та заперечень.

Однак, відповідачем належним чином не виконані зобов`язання щодо своєчасної та в повному обсязі оплати товару та здійснено лише часткову оплату товару за видатковими накладними №99 від 08.05.19р. - у розмірі 525 000,00грн. (що підтверджується платіжними дорученнями №4906 від 17.07.20р. на суму 325 000,00грн. та №4976 від 23.07.20р. на суму 200 000,00грн. (а.с. 14, 15); в/н №122 від 11.08.20р. - у розмірі 130 434,79грн. (що підтверджується платіжним дорученням №5358 від 25.08.20р. (а.с. 18); в/н №130 від 27.08.20р. - у розмірі 170 000,00грн. (що підтверджується платіжним дорученням №5358 від 28.08.20р. (а.с. 21). Таким чином, за розрахунками позивача заборгованість відповідача на час розгляду справи складає 534 229,36грн.

Доказів сплати відповідачем вказаної заборгованості чи спростування обставин, викладених у позовній заяві , відповідачем суду не надано.

Згідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Оскільки, сторонами не передбачено строк оплати поставленого товару, з огляду на вище викладені положення закону, товар повинен бути оплачений замовником (відповідачем) після його прийняття .

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивачем складено розрахунок 3% річних у розмірі 71 359,98грн. за період прострочення з 09.05.19р. по 11.11.24р.; з 12.08.20р. по 11.11.24р. та з 29.08.20р. по 11.11.24р. та інфляційних втрат у розмірі 336 606,82грн. за той самий період. Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що заявлені до стягнення суми вказаних нарахувань є вірними.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію ВИХ№09/09 про виконання зобов`язання та сплату основного боргу у розмірі 534 229,36грн. за договором №05/07/2018 від 05.07.18р. (а.с. 25), яка останнім була залишена без відповіді та задоволення.

Враховуючи, що відповідачем не надано жодних заперечень стосовно обставин, викладених у позовній заяві, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У складі судових витрат позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000,00грн. Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В обґрунтування суми понесення витрат на правову допомогу у розмірі 20 000,00грн., позивачем подано до матеріалів справи договір №б/н від 05.11.24р. про надання правничої допомоги, укладений між Салівонським О.М. (адвокат) та ТОВ «АПК «Лідер-Агро» (клієнт), відповідно до п. 1 якого адвокат приймає на себе зобов?язання надати Клієнту правову допомогу, з метою захисту його інтересів у судових оргапах України будь-якої ланки, а також в установах, підприємствах, організаціях України, незалежно від форми власності та підпорядкування, з усіма необхідними для цього повноваженнями, які надано законом позивачеві/відповідачу/третій особі/заявнику/зацікавленій особі, а клієнт зобов?язується сплатити за надану правову допомогу. Адвокат приймає доручення на ведення справи в інтересах клієнта в суді першої інстанції про стягнення заборгованості за договором поставки від 05.07.18р. з ТОВ «ВПК-Агро». (п. 2). Клієнт зобов`язаний сплатити адвокату гонорар в розмірі та в строк згідно цього договору. (п. 8). На визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних. правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. За надання правової допомоги клієнт сплачуе адвокату гонорар у розмірі 20 000,00грн. (п. 9).

Окрім того, розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу від 14.11.24р. на суму 20 000,00грн.; довідку про отримання суми гонорару у розмірі 20 000,00грн. за надану правничу допомогу від 05.11.24р. та ордер серії ВТ №1053112 від 14.11.24р. на ім`я Салівонського О.М.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited" проти України», заява № 19336/04, рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У відповідності до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу адвоката, витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Відповідно до ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст. 28 Правил адвокатської етики гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Отже ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.

Суд зазначає, що сума гонорару, погоджене сторонами у п. 9 договору про надання правничої допомоги №б/н від 05.11.24р.

З урахуванням наведених вище обставин, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне залишити без змін розмір витрат на оплату правової допомоги в сумі 20 000,00грн., яка на переконання суду є співмірною із часом, необхідним для виконання відповідних робіт/послуг.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 327 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПК-Агро» (51107, с. Вишневе Дніпропетровської області, вул. Гагаріна, буд. 4/1; код ЄДРПОУ 34229691) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК «Лідер-Агро» (51800, смт. Петриківка(з) Дніпропетровської області, пр. Калнишевського Петра, буд. 27; код ЄДРПОУ 41204728): 534 229,36грн. - основного боргу, 71 359,98грн. 3% річних, 336 606,82грн. інфляційних втрат, 14 132,94грн. - витрат на сплату судового збору та 20 000,00грн. - витрат на правничу допомогу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України рішення складено та підписано без його проголошення 03.02.25р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Васильєв О.Ю.