Рішення

від 03.02.2025 по справі 904/5164/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2025м. ДніпроСправа № 904/5164/24Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали

за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТ Проперті» м. Київ

про стягнення суми боргу в розмірі 8941грн82коп, 3% річних в розмірі 1182грн23коп, інфляційних втрат в розмірі 5656грн20коп

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство «Теплоенерго» Дніпровської міської ради звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТ Проперті» з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 8941грн82коп, 3% річних в розмірі 1182грн23коп, інфляційних втрат в розмірі 5656грн20коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем зобов`язання з оплати вартості одержаної теплової енергії на підставі договору №100549 від 30.09.2018 про постачання теплової енергії.

Позивач послався на акти споживання теплової енергії та вказав, що ним фіксувались показання приладу обліку теплової енергії.

Позивач повідомив, що на виконання договору №100549 від 30.09.2018 протягом листопада 2018 року - квітня 2019 року поставив до об`єкта відповідача, розташованого в м. Дніпро, теплову енергію на загальну суму 8941грн82коп. Відповідач не сповіщав про зміни щодо власності чи балансової належності об`єкта.

За розрахунками позивача відповідачу поставлена теплова енергія згідно з актами прийому-передачі послуги:

- від 30.11.2018 в обсязі 1,00814Гкал теплової енергії на суму 1774грн50коп;

- від 31.12.2018 в обсязі 1,26022/0,29407Гкал теплової енергії на суму 2735грн81коп;

- від 31.01.2019 в обсязі 0,96633Гкал теплової енергії на суму 1513грн30коп;

- від 28.02.2019 в обсязі 0,92449Гкал теплової енергії на суму 1447грн78коп;

- від 31.03.2019 в обсязі 0,68812Гкал теплової енергії на суму 1077грн61коп;

- від 31.04.2019 в обсязі 0,25084Гкал теплової енергії на суму 392грн82коп.

Позивач пояснив, що рахунки та акти направлялись відповідачу засобами поштового зв`язку, але поштові документи про відправку не збереглись. Тому позивач вдруге направив відповідачу 10.06.2020 розрахункові документи. Відповідач не сплатив вартість отриманої теплової енергії, тому на момент подання позову сума боргу становить 8941грн82коп.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в розмірі 1182грн23коп за період 18.06.2020 13.11.2024 та інфляційні втрати в розмірі 5656грн20коп за липень 2020року жовтень 2024року.

В обґрунтування підсудності справи Господарському суду Дніпропетровської області позивач послався на пункт 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України та правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №638/1988/17.

Також позивач просив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2024 суд прийняв позов до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами справи.

Суд звернув увагу відповідача, що статтею 6 Господарського процесуального кодексу України, встановлений обов`язок юридичних осіб зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Суд роз`яснив відповідачу право у строк протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати іншим учасникам справи копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.

Суд попередив відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, а також у разі подання відзиву особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2024 надсилалась на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 03058, м. Київ, вул. Польова, буд.61-А.

Відділення поштового зв`язку повернуло поштове відправлення з ухвалою суду від 02.12.2024 із застереженням про закінченням терміну зберігання.

Відповідач є юридичною особою, на яку відповідно до статті 4, ч.1, п.10 ч.2 статті 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань покладений обов`язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження. Відповідно до статті 10 зазначеного Закону такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Положеннями частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

На момент вирішення спору відповідач не зареєстрував електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав, тому суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд встановив таке.

Між Комунальним підприємством «Теплоенерго» Дніпровської міської ради (далі теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТ Проперті» (далі споживач) укладений договір №100549 від 30.09.2018 про постачання теплової енергії (далі договір від 30.09.2018).

Відповідно до пунктів 1.1, 2.1 договору від 30.09.2018 теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов`язується одержати та сплатити теплову енергію та сплатити теплопостачальній організації її вартість за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах, передбачених договором.

Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону (172 доби); гаряче водопостачання відповідно з виробничої програмою теплопостачальної організації; технологічні потреби відповідно з виробничої програмою споживача; кондиціювання повітря по мірі необхідності.

Підпунктом 3.1.6 пункту 3.1 договору від 30.09.2018 визначено, що споживач має право на отримання перерахунку обсягів теплової енергії, визначених додатком №1 договору, на підставі відповідного акту про встановлення фактично спожитої теплової енергії, складеного за участю представника теплопостачальної організації за відповідний розрахунковий період.

Згідно з підпунктами 3.2.2, 3.2.3, 3.2.6 пункту 3.2 договору від 30.09.2018 споживач теплової енергії зобов`язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором; проводити звіряння розрахунків з теплопостачальною організацією на кінець опалювального сезону, календарного року.

Споживач зобов`язався щомісячно повертати теплопостачальній організації підписаний споживачем або представником споживача та належним чином оформлений акт прийому-передачі теплової енергії. У разі незгоди з визначеним теплопостачальною організацією обсягом поставленої теплової енергії за відповідний розрахунковий період, споживач зобов`язаний надати на адресу теплопостачальної організації мотивоване заперечення (з контррозрахунком спожитої теплової енергії, або з відповідним актом, про встановлення факту, складеного за участю теплопостачальної організації) в письмовому вигляді протягом 7 (семи) календарних днів з моменту одержання акту прийому-передачі теплової енергії.

Споживач зобов`язаний письмово сповіщати теплопостачальну організацію про зміну власного найменування, організаційно-правової форми, місцезнаходження, банківських реквізитів тощо, а також про зміну користувачів приміщень та теплових мереж споживача (субспоживачів) не пізніше 5 днів з моменту настання зазначених подій.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2, 5.5 договору від 30.09.2018 споживач зобов`язаний встановити прилади обліку теплової енергії. Облік споживання теплової енергії споживачем здійснюється за показниками приладу обліку, встановленого на вводі житлового будинку за адресою: вул. Робоча, буд. 176. Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до теплопостачальної організації інформацію про фактичне споживання теплової енергії, в термін до 29 числа поточного місяця.

Пунктом 7.2 договору від 30.09.2018 передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць, за результатами якого підписується акт (в 2-х примірниках) прийому-передачі теплової енергії за формою додатку №4. Отриманий акт прийому-передачі теплової енергії споживач або представник споживача повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації протягом десяти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: 1) при отриманні нарочним дата вручення представнику споживача; 2) при направленні рекомендованим листом дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (містом 3 дні, областю 5 днів, по Україні 7 днів). При поверненні підприємством зв`язку рекомендованого листа з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо вважається, що споживач повідомлений про направлені документи. У разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного акту прийому-передачі або обґрунтованих заперечень в його підписанні у вищезазначений термін, акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Пунктом 7.4 договору від 30.09.2018 встановлено, що остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку теплопостачальної організації, яка зобов`язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.

Згідно з пунктами 11.1, 11.4 договору від 30.09.2018 договір набув чинності з дня його підписання та діє до 31.09.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання фінансових зобов`язань. Умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, що виникли з 01.08.2018 до його підписання на підставі статті 631 Цивільного кодексу України.

В пункті 11.2 договору від 30.09.2018 вказано, що договір припиняє свою дію у випадках:

зміна власника, орендаря на підставі наданих споживачем документів про звільнення приміщення (договір купівлі-продажу, акт прийому-передачі про звільнення приміщення та інш.);

- відключення від централізованого теплопостачання (після виконання робіт з відключення відповідно до чинного законодавства);

- за взаємною згодою сторін.

Пунктом 11.3 договору від 30.09.2018 передбачено, що припинення дії договору не звільняє споживача від обов`язку повної сплати спожитої теплової енергії

Відповідно до пункту 11.5 договору від 30.09.2018 договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії, про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

В матеріалах справи відсутні докази припинення договору від 30.09.2018 протягом спірного періоду. Також відсутні докази визнання недійсним договору від 30.09.2018 в судовому порядку.

Згідно з актами №100549 прийомупередачі теплової енергії від 30.11.2018 про поставку у листопаді 2018року 1,00814Гкал теплової енергії на суму 1774грн50коп, від 31.12.2018 про поставку у грудні 2018року 1,26022/0,29407Гкал теплової енергії на суму 2735грн81коп, від 31.01.2019 про поставку у січні 2019року 0,96633Гкал теплової енергії на суму 1513грн30коп, від 28.02.2019 про поставку у лютому 2019року 0,92449Гкал теплової енергії на суму 1447грн78коп, від 31.03.2019 про поставку у березні 2019року 0,68812Гкал теплової енергії на суму 1077грн61коп, від 31.04.2019 про поставку у квітні 2019року 0,25084Гкал теплової енергії на суму 392грн82коп на виконання договору від 30.09.2018 позивач з листопада 2018року по квітень 2019року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 8941грн82коп.

У червні 2020року позивач направив на адресу відповідача засобами поштового зв`язку з описом вкладення до цінного листа (вид відправлення - Укрпошта експрес) акти прийому передачі теплової енергії від 30.11.2018, від 31.12.2018, від 31.01.2019, від 28.02.2019, від 31.03.2019, від 31.04.2019 та рахунки №100549 від 30.11.2018 на суму 1774грн50коп, від 31.12.2018 на суму 2735грн81коп, від 31.01.2019 на суму 1513грн30коп, від 28.02.2019 на суму 1447грн78коп, від 31.03.2019 на суму 1077грн61коп, від 31.04.2019 на суму 392грн82коп.

В матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачем письмових зауважень щодо обсягів поставленої теплової енергії, зазначених в актах приймання-передачі теплової енергії за спірний період.

З огляду на пункт 7.2 договору від 30.09.2018, акти прийому-передачі теплової енергії за листопад 2018року - квітень 2019року вважаються погодженими і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Пунктом 10 Загальної частини Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінет Міністрів України від 05.03.2009 №270 (в редакції станом на червень 2020року) встановлено, що оператори поштового зв`язку зобов`язані забезпечувати, зокрема, пересилання поштових відправлень, що не належать до універсальних послуг поштового зв`язку, поштових переказів у нормативні строки, встановлені ними самостійно згідно із законодавством.

Відповідно до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) становлять:

1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;

2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2;

3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4,

де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Частиною 5 статті 254 Цивільного кодексу України передбачено, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З огляду Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, норми частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України та адресу місцезнаходження відповідача, строком вручення відповідачу поштового відправлення від 10.06.2020 є 15.06.2020 (день подання відправлення + 2 дня для пересилання між обласними центрами України пріоритетної письмової кореспонденції + 1 день при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції (13.06.2020 субота)).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи пункт 7.4 договору від 30.09.2018 та частину 5 статті 254 Цивільного кодексу України, відповідач повинен був сплатити вартість отриманої теплової енергії в розмірі 8941грн82коп в строк до 22.06.2020включно.

У листопаді 2023року позивач направляв на адресу відповідача засобами поштового зв`язку з описом вкладення до цінного листа досудову вимогу про сплату суми боргу в розмірі 8941грн82коп.

Суду не надані докази - звернення відповідача про здійснення перерахунку обсягів теплової енергії; повідомлення відповідачем позивача про зміну власності чи балансової належності приміщення; незгоди відповідача із відомостями, зазначеними в актах приймання-передачі теплової енергії за спірний період.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Докази оплати відповідачем вартості поставленої теплової енергії за листопад 2018року - квітень 2019року на суму 8941грн82коп в матеріалах справи відсутні.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 8941грн82коп, підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 8941грн82коп підлягають задоволенню.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в розмірі 1182грн23коп за період 18.06.2020 - 13.11.2024 та інфляційну складову в розмірі 5656грн20коп за липень 2020року жовтень 2024року.

Суд перевірив складений позивачем розрахунок 3% річних. Позивач визначив помилкову дату початку порушення відповідачем строку оплати суми боргу в розмірі 8941грн82коп.

За розрахунками суду обґрунтований та правомірний розмір 3% річних за період 23.06.2020 - 13.11.2024 дорівнює 1178грн56коп. У задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних в розмірі 03грн67?коп слід відмовити.

Суд перевірив складений позивачем розрахунок інфляційної складової. Розрахунок виконаний з дотриманням вимог чинного законодавства та є арифметично правильними. Позовні вимоги про стягнення інфляційної складової в розмірі 5656грн20коп за період з липня 2020 року жовтень 2024 року підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд покладає на відповідача витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2398грн18коп.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, статтями 2, 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 120, 123, 128, 129, 130, 237, 238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТ Проперті» про стягнення суми боргу в розмірі 8941грн82коп, 3% річних в розмірі 1182грн23коп, інфляційних втрат в розмірі 5656грн20коп задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТ Проперті» (Ідентифікаційний код: 35677612; місцезнаходження: 03058, м. Київ, вул. Польова, буд. 61-а) на користь Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради (Ідентифікаційний код: 32688148; місцезнаходження: 49081, м. Дніпро, проспект Слобожанський, буд. 29, офіс 504) суму боргу в розмірі 8941грн82коп, 3% річних в розмірі 1178грн56коп, інфляційні втрати в розмірі 5656грн20коп та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2398грн18коп.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних в розмірі 03грн67?коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в строки, передбачені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Р.Г. Новікова