Рішення

від 03.02.2025 по справі 904/5021/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2025м. ДніпроСправа № 904/5021/24

Суддя Рудь І.А. , розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривий Прайм Пропертіс", м. Одеса

до Фізичної особи-підприємця Бугайчук Світлани Олегівни, смт Божедарівка, Кам`янський р-н, Дніпропетровська обл.

про стягнення заборгованості у сумі 485 612 грн 43 коп.

Суддя Рудь І.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кривий Прайм Пропертіс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом через систему "Електронний суд", в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Бугайчук Світлани Олегівни заборгованість в сумі 485 612 грн 43 коп., з яких: 340 565 грн 53 коп. - основний борг, 37 415 грн 68 коп. - пеня, 24 637 грн 58 коп. - 3% річних, 82 993 грн 64 коп. - інфляційні втрати, відповідно до умов договору про відшкодування вартості комунальних та експлуатаційно-сервісних послуг №01/09/21/ДЗ0Г/БУГ від 01.09.2021.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов спірного договору в частині своєчасної оплати вартості комунальних та експлуатаційно-сервісних послуг.

Ухвалою суду від 18.11.2024 позовну заяву залишено без руху.

26.11.2024 позивачем через систему "Електронний суд" подано заяву про усунення недоліків.

Крім того, 02.12.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 02.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

28.01.2025 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов, в якому остання вказує на те, що за період з 01.09.2021 по 28.02.2022 визнає заборгованість в сумі 65 480 грн 46 коп. по нарахуванню комунальних послуг та окремо в сумі 27 397 грн 35 коп. по рахункам з експлуатаційно-сервісних послуг.

Натомість, відповідач вказує, що за період з 01.03.2022 по 31.03.2024 остання не згодна з нарахуваннями, оскільки не здійснювала свою підприємницьку діяльність на території об`єкта нерухомого майна у зв`язку з повномасштабним вторгненням російських військ на території України, та закриттям для відвідування споживачам торгівельного комплексу, в якому знаходиться об`єкт оренди. За вказаний період відповідач погоджується лише із нарахуванням комунальних послуг згідно лічильників води та світла, які були фактично надані на суму 19 762 грн 62 коп. Із нарахованими витратами з експлуатаційно-сервісних послуг, які не були фактично надані в цей період, відповідач не згодна та буде оскаржувати.

Крім того, відповідач вказує на те, що заборгованість у період з 01.09.2021 по 28.025.2022 з`явилася в момент регулювання державою роботи закладів громадського харчування, у зв`язку з епідемією COVID-2019, що привело до унеможливлення повноцінного функціонування закладу, в якому свою підприємницьку діяльність ОП Бугайчук С. О., та відповідно призвело до суттєвого погіршення фінансової ситуації.

З огляду на викладене, відповідач просить суд не брати до розгляду надані позивачем розрахунки пені та інші нарахування і залишити до стягнення тільки суму основного боргу у розмірі 112 640 грн 43 коп.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає, що в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Позивач не скористався своїм правом на подачу відповіді на відзив на позов.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору про відшкодування вартості комунальних та експлуатаційно-сервісних послуг №01/09/21/ДЗ0Г/БУГ від 01.09.2021, строк дії договору, умови надання послуг, факт надання послуг, настання строку його оплати, наявність часткової чи повної оплати, допущення прострочення оплати та наявність підстав для застосування наслідків такого прострочення у вигляді стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних у заявлених до стягнення сумах.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як убачається з матеріалів справи, 01.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кривий Прайм Пропертіс" (далі - сторона-1, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Бугайчук Світланою Олегівною (далі - сторона-2, відповідач) укладено договір про відшкодування вартості комунальних та експлуатаційно-сервісних послуг №01/09/21/ДЗ0Г/БУГ (далі - договір, а.с. 8-9), відповідно до умов пункту 1 якого предметом цього договору є забезпечення стороною-1, сторони-2 комунальними та експлуатаційно-сервісними послугами на об`єкті нерухомого майна - нежитлових приміщень, розташованих на першому поверсі нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: Україна, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО 30Г, загальною площею 266,9 кв.м., (надалі за текстом - об`єкт нерухомого майна), а стороною-2 - забезпечення своєчасного та повного відшкодування вартості отриманих, комунальних послуг (комунальних платежів) на користь сторони-1, відповідно до умов цього Договору.

Будівля, в якій знаходиться об`єкт нерухомого майна, належить ТОВ "СК Петроліум" (надалі за текстом - власник) на праві приватної власності.

Об`єкт нерухомого майна передано Стороні-1 в оренду на підставі укладеного між власником та ТОВ "Кривий Прайм Пропертіс" Договору оренди нежитлових приміщень №01/09/2021/СК-КПП від 01.09.2021.

До комунальних платежів включені витрати по сплаті за електропостачання, водопостачання, газопостачання, водовідведення, опалення, компенсація втрати електричної енергії у зв`язку з її перетіканням в мережах Власника (пункт 2 договору).

Пунктом 2.1 договору визначено, що перелік експлуатаційно-сервісних послуг визначається у Додатку №1 до цього Договору. Сторона-2 щомісячно на умовах передплати сплачує стороні-1 до 10-го числа поточного місяця за поточний місяць експлуатаційно-сервісні послуги. Вартість експлуатаційно-сервісних послуг визначається з розрахунку 35 грн за 1 кв.м. Загальний розмір відшкодування витрат за експлуатаційно-сервісні послуги становить 9 341 грн. 50 коп., в т.ч. ПДВ.

В подальшому додатковою угодою від 01.10.2021 (а.с. 10) до вказаного договору сторони погоди внести зміни до п. 2.1 договору, виклавши його в наступній редакції: «Перелік експлуатаційно-сервісних послуг визначається у Додатку №1 до цього Договору. Сторона-2 щомісячно на умовах передплати сплачує стороні-1 до 10-го числа поточного місяця за поточний місяць експлуатаційно-сервісні послуги. Вартість експлуатаційно-сервісних послуг визначається з розрахунку 35 грн за 1 кв.м. Загальний розмір відшкодування витрат за експлуатаційно-сервісні послуги становить 9 341 грн. 50 коп., в т.ч. ПДВ.»

Сторони погодили, що в період:

а) з 01.10.2021 по 30.11.2021 щомісячний розмір експлуатаційно-сервісних послуг складатиме 6 539 грн 05 коп.

Відповідно до пункту 3 договору сторона-1 самостійно розраховує суму компенсаційної плати за електропостачання згідно показників власних лічильників за попередній місяць та з урахуванням кількості офісного обладнання та техніки, якими користується сторона-2. У разі наявності лічильника у сторони-2, сторона-2 компенсує стороні-1 витрати за електропостачання згідно показань лічильника. Сторона-1 самостійно розраховує суму плати за опалення виходячи із загальної суми витрат та площі Об`єкта нерухомого майна.

Сторона-1 самостійно розраховує суму компенсаційної плати за водопостачання та водовідведення згідно показів лічильників. У разі відсутності лічильника об`єм водопостачання та водовідведення буде визначатися згідно Будівельних норм та правил (ДБН В.2.5-64:2012 затверджених Наказом від 31 жовтня 2012 №553) з урахуванням кількості працівників сторони-2 та відвідувачів, які будуть знаходитись на Об`єкті нерухомого майна та кількість днів в місяць проведення вбирання Об`єкта нерухомого майна.

Зокрема, сторона-1 самостійно розраховує суму компенсаційної плати за освітлення, опалення приміщень загального користування (загальних коридорів, санвузлів, тощо) пропорційно загальній кількості суборендарів, а сторона-2 зобов`язана перераховувати відповідні платежі стороні-1 у строки та на умовах, передбачені п.3.1.

Згідно з пунктом 3.1 Договору сторона-2 зобов`язана перераховувати стороні-1 комунальні платежі щомісяця на умовах передплати до 10-го числа поточного місяця за наступний місяць. Оплата здійснюється на підставі отриманих від сторони-1 рахунків. По закінченню звітного місяця сторони можуть проводити звірку розрахунків. У разі наявності переплати по розрахункам за звітний місяць, така сума зараховується у наступний місяць, у разі встановлення факту недоплати за звітний місяць сторона-2 зобов`язується сплатити стороні-1 решту суми, не пізніше 3 (трьох) робочих днів, з моменту отримання рахунку/акту.

У разі наявності заборгованості зі сплати обов`язкових платежів, передбачених цим договором отримані стороною-1 грошові кошти від сторони-2 зараховуються в рахунок погашення вже існуючої заборгованості в хронологічному порядку виникнення такої заборгованості, незалежно від призначення платежу вказаного в платіжних документах.

Про отримання рахунку/акту сторона-2 зобов`язана поставити відповідну відмітку про отримання на своєму екземплярі такого рахунку/акту сторони-1, зазначивши дачу, прізвище, ім`я, по батькові та підпис особи, яка отримала рахунок/акт.

Сума комунальних платежів корегується стороною-1 в залежності від місячного обсягу спожитих послуг та від тарифів на електричну та теплову енергію або на воду чи послуги із водовідведення або на інші послуги.

Надання стороною-1 стороні-2 комунальних послуг, експлуатаційно-сервісних послуг підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт, який повинен бути підписаний сторонами.

Сторона-1 складає акт прийому-передачі виконаних робіт останнім днем кожного місяця.

Сторона-2 зобов`язана протягом п`яти робочих днів, з моменту отримання, підписати акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) та направити один екземпляр стороні-1.

У разі виникнення у сторони-2 мотивованих претензій щодо наданих послуг відповідно до умов цього Договору, сторона-2 зобов`язана викласти дані претензії стороні-1 у письмовому вигляді, Мотивовані претензії направляються стороні-1 не пізніше трьох робочих днів, з моменту отримання стороною-2 акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання стороною-1 мотивованих претензій, сторони повинні врегулювати розбіжності і підписати акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

У випадку, якщо сторона-2 вимовляється або ухиляється від підписання акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) / рахунку, відповідно до п.п. 3, 4 цього Договору та при цьому не пред`являє мотивованих претензій стороні-1 у відповідності з умовами цього пункту, сторона-1 робить у акті прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) / рахунку відмітку про відмову сторони-2 від отримання та підписання акту/рахунку.

За таких обставин вважається, що сторона-1 належним чином виконала обов`язки за ним договором, а сторона-2 не має претензій щодо вартості надання послуг, якості та відповідності результату наданих стороною-1 послуг умовам цього договору і акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) / рахунок є погодженим сторонами та має обов`язкову юридичну силу для обох сторін (пункт 4 договору).

Договір діє до "31" липня 2024, але комунальні платежі та плата за експлуатаційно-сервісні послуги нараховуються до моменту повернення об`єкта нерухомого манна за актом прийому-передачі до Договору суборенди №01/09/21/Д30Г/БУГ від "01" вересня 2021 року, договір закінчує свою дію не раніше виконання сторонами своїх зобов`язань передбачених даним договором (пункт 7 Договору).

Пунктом 8 Договору визначено, що дострокове припинення дії договору можливе лише у разі припинення дії договору суборенди №01/09/Д30Г/БУГ від 01.09.2021.

Сторони домовились, що сторона-1 має право в односторонньому порядку, без сплати будь-яких штрафних санкцій стороні-2, припинити надання комунальних послуг стороні-2, у разі наявності заборгованості та/або не виконання стороною-2 за договором суборенди №01/09/21/Д30В/БУГ від 01.09.2021 (пункт 9 Договору).

Також сторонами було підписано "Зміст експулатаційно-сервісних послуг" від 01.09.2021 (Додаток №1 до Договору) (а.с. 9 на звороті).

Вказаний договір підписаний позивачем та відповідачем та скріплений печатками обох підприємств.

Крім того, в матеріалах справи міститься копія договору суборенди від 01.09.2021 №01/09/Д30Г/БУГ, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Марбель Ассет", як орендарем, та відповідачем - Фізичною особою-підприємцем Бугайчук Світланою Олегівною, як суборендарем, (надалі - договір суборенди) (а.с.39-43).

За цим договором орендар зобов`язується передати суборендарю в строкове платне користування нежитлові приміщення, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, буд. 30Г, загальною площею 266,9 кв.м., що складається з частини холу першого поверху, надалі іменується об`єкт суборенди, а суборендар зобов`язується прийняти об`єкт суборенди, своєчасно сплачувати орендну плату, інші передбачені умовами даного договору платежі, та повернути об`єкт суборенди орендарю відповідно до умов цього договору.

Загальні характеристики об`єкту суборенди, в тому числі і площа, що передається за цим договором, зазначається в акті-приймання-передачі (додаток №1) (пункт 1.1 Договору суборенди).

Пунктом 1.4 Договору суборенди визначено, що факт передачі Об`єкта суборенди оформляється двостороннім актом приймання-передачі (додаток №1 до договору), який є підставою для передачі ключів від об`єкту суборенди. Акт складає сторона, яка передає об`єкт суборенди. У разі закінчення строку дії цього договору або його дострокового припинення, повернення об`єкту суборенди здійснюється суборендарем орендарю в строк, що не перевищує 3 календарних днів з моменту закінчення строку дії цього договору або його дострокового припинення. Факт повернення об`єкта суборенди оформляється двостороннім актом приймання-передачі, який є підставою для повернення ключів суборендарем від об`єкту суборенди. Акт складає сторона, яка повертає об`єкт суборенди.

Акт приймання-передачі підписується повноважними представниками сторін та скріплюється печатками і є невід`ємною частиною даного договору. Підписаний сторонами/ їх повноважними представниками акт приймання-передачі є підставою для початку нарахування орендної плати. Представник вважається повноважним, якщо його підпис на акті приймання-передачі засвідчений печаткою підприємства, а також його повноваження підтверджено відповідними документами (довіреність, наказ, статутні документи тощо).

Даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами. Договір діє до 31.07.2024. Договір закінчує свою дію не раніше виконання сторонами своїх зобов`язань, передбачених даним договором (пункт 8.1 Договору суборенди).

Як вбачається, на виконання умов Договору суборенди, Товариство з обмеженою відповідальністю "Марбель Ассет" передало відповідачу у строкове платне користування нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, буд. 30Г, загальною площею 266,9 кв.м., що складається з частини холу першого поверху, що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками актом приймання-передачі майна від 01.09.2021 (а.с.43 на звороті).

В матеріалах справи міститься копія претензії Товариства з обмеженою відповідальністю " Марбель Ассет " від 14.03.2024 №12, якою відповідача повідомлено, зокрема, про дострокове розірвання договору суборенди в односторонньому порядку з 31.03.2024 (а.с.45).

На виконання умов спірного договору про відшкодування вартості комунальних та експлуатаційно-сервісних послуг № 01/09/21/ДЗ0Г/БУГ позивачем у період з вересня 2021 року по березень 2024 року включно, було виконано роботи/надано послуги на загальну суму 340 565 грн 53 коп. (з урахуванням часткових оплат), що підтверджується актами надання послуг, складеними позивачем, копія яких наявні в матеріалах справи (а.с. 14-38).

В матеріалах справи наявна копія акту звірки взаємних розрахунків, підписаного позивачем, з якого вбачається, що станом на 21.10.2024 заборгованість відповідача перед позивачем за експлуатаційно-сервісні послуги Договором складає 340 565 грн 53 коп. (а.с.11).

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 14.03.2024 №13 щодо сплати заборгованості у якій зазначено, що у зв`язку з достроковим розірвання укладеного договору суборенди від 01.09.2021 №01/09/21/Д30Г/БУГ з 31.03.2024, позивач повідомляє відповідача щодо дострокового припинення дії договору від 01.09.2021 №01/09/21/Д30Г/БУГ про відшкодування вартості комунальних та експлуатаційно - сервісних послуг з 31.03.2024 та зазначає, що заборгованість зі сплати комунальних та експлуатаційно-сервісних послуг за договором складає 340 565 грн 53 коп. й вимагає провести сплату вказаної заборгованості (а.с.12-13).

Позивач стверджує, що заборгованість відповідача за договором складає 340 565 грн 53 коп., з яких 255 325 грн 45 коп. - компенсація експлутаційно-сервісних послуг та 85 240 грн. 08 коп. - компенсація комунальних послуг, що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново- господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з умов спірного договору, з урахуванням положень частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, строк оплати за надані послуги за актами надання послуг є таким, що настав.

Як вбачається, вказані акти з боку відповідача не підписані, з приводу чого суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до умов договору відповідач зобов`язаний сплачувати комунальні платежі та за експлуатаційно-сервісні послуги за Договором на умовах передплати (пункти 2.1, 3 Договору), тому наявність підписаного акту не є обов`язковим для здійснення оплати.

З матеріалів справи вбачається, що загальна заборгованість за договором від 01.09.2021 №01/09/21/Д30Г/БУГ про відшкодування вартості комунальних послуг та експлуатаційно-сервісних послуг складає 340 565 грн 53 коп., з яких 255 325 грн 45 коп. - компенсація експлутаційно-сервісних послуг та 85 240 грн. 08 коп. - компенсація комунальних послуг.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Судом встановлено, що доказів на підтвердження повної оплати за отримані послуги відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача частині основного боргу є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 340 565 грн 53 коп., з яких 255 325 грн 45 коп. - компенсація експлутаційно-сервісних послуг та 85 240 грн. 08 коп. - компенсація комунальних послуг.

При цьому з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов`язань - способи або види забезпечення виконання зобов`язань.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Щодо нарахування пені.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно; якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частини 1, 2 статті 550 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 6 Договору у випадку несвоєчасного та/або не в повному обсязі перерахування компенсації за надані комунальні та експлуатаційно-сервісні послуги, сторона-2 виплачує стороні-1 пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє сторони-2 від сплати боргу.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України).

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України законодавець передбачає застосування штрафних санкцій, у разі якщо їх розмір законом не визначено, у розмірі, визначеному умовами господарського договору, а також надає сторонам право встановлювати різні способи визначення штрафних санкцій, - у відсотковому відношенні до суми зобов`язання (виконаної чи невиконаної його частини) або у певній визначеній грошовій сумі, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Положення частини 6 статті 231 Господарського кодексу України регулюють виключно правовідносини сторін щодо їх відповідальності за невиконання грошових зобов`язань, передбачаючи їх встановлення у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. На відміну від, наприклад, частини другої статті 231 Господарського кодексу України, у частині шостій цієї статті не вказано про застосування штрафної санкції у певному розмірі, а йдеться про спосіб її визначення.

Разом з тим за частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України, як спеціальною нормою, яка регулює відповідальність за порушення строків розрахунків, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також за статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як зазначено в пункті 6.31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №904/4156/18 розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Як вбачається, позивач просить стягнути пеню за прострочення оплати у розмірі 37 415 грн 68 коп. за загальний період з 28.05.2024 по 28.10.2024 та посилається на пункт 6 Договору.

Проте, пункт 6 договору не містить періоду, який необхідно враховувати при застосуванні подвійної облікової ставки НБУ, оскільки облікова ставка НБУ є змінною величиною.

Таким чином, суд дійшов висновку, що умовами укладеного договору не встановлений конкретний розмір пені за порушення виконання грошового зобов`язання.

Наведене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №904/4156/18.

За викладеного, вимоги позивача про стягнення пені не можуть бути задоволені судом.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань.

Згідно з частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається, позивачем здійснено інфляційні нарахування у розмірі 82 993 грн 64 коп. за загальний період з червня 2022 по вересень 2024 включно, а також нараховано 3% річних в розмірі 24 637 грн 58 коп. за загальний період з 01.06.2022 по 28.10.2024.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, та встановлено, що він виконаний неправильно, а саме позивачем не враховано вимоги статей 253, 254 Цивільного кодексу України.

Крім того, з наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що позивач нараховує інфляційні втрати та 3% річних за загальний період з 01.06.2022 по 28.10.2024 на загальну суму заборгованості у розмірі 340 565 грн 53 коп. (що виникла за період лише з 11.03.2024 по 31.03.2024).

Як вказано вище, відповідно до пунктів 2.1 та 3.1 договору оплата за надані послуги повинна бути здійснена до 10 числа поточного місяця за наступний місяць.

Таким чином, оскільки сума заборгованості в розмірі 340 565 грн 53 коп. включає в себе заборгованість за надані послуги за весь спірний період з 01.06.2022 по 28.10.2024, то початковою датою нарахування 3% річних та інфляційних втрат має бути початкова дата прострочення виконання зобов`язання зі сплати за надані послуги за останній по даті місяць спірного періоду (березень 2024 року), тобто 11.03.2024.

З огляду на викладене, 3% річних та інфляційні втрати підлягають нарахуванню за період з 11.03.2024 (початкова дата прострочення виконання зобов`язання зі сплати наданих послуг за останній по даті місяць спірного періоду (березень 2024 року, в якому саме утворилася заборгованість на яку позивач нараховує три відсотка річних та інфляційні втрати) по 28.10.2024 (гранична дата нарахування відповідно до розрахунку позивача).

Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку до стягнення з відповідача підлягають 3% річних 6 476 грн 33 коп. за період з 11.03.2024 по 28.10.2024 та інфляційні втрати у сумі 19 471 грн 67 коп. за період з березня 2024 року по вересень 2024 року.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно інших доводів відповідача суд зазначає наступне.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судом досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи позивача і відповідача та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень відповідача судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення позову всі судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 165, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бугайчук Світлани Олегівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривий Прайм Пропертіс" (65104, м. Одеса, просп., Ак. Глушка, буд. 16/2, код ЄДРПОУ 42310520) 340 565 грн 53 коп. - основного боргу, 16 471 грн 67 коп. - інфляційних втрат, 6 476 грн 33 коп. - 3% річних та 4 398 грн 16 коп. - витрат по сплаті судового збору.

В решті заявлених позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 03.02.2025.

Суддя І.А. Рудь