Ухвала

від 03.02.2025 по справі 904/293/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

03.02.2025м. ДніпроСправа № 904/293/25

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ХИКОНГ"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО"

про стягнення заборгованості за договором

Суддя Юзіков С.Г.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ

Позивач просить стягнути з Відповідача 12 209 680,60 грн. - боргу з яких: 10 046 544,00 грн. - основного боргу, 17 853 962,87 грн. - штрафу, 140 985,38 грн. - 3 % річних, 787 131,89 грн. - індексу інфляції 1 235 019,31 грн. - пені та 210 116,17 грн.- судових витрат, мотивуючи неналежним виконанням Відповідачем Договору поставки № 1405-24 від 14.05.2024.

30.01.2025 від Позивача надійшла заява про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ "КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО", які знаходяться на всіх рахунках Відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах у межах суми 12 209 680,60 грн., що дорівнює сумі стягнення (позовних вимог).

Заява Позивача мотивована тим, що предметом позову у даній справі є стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості в розмірі 12 209 680,60 грн., що виникла внаслідок порушення Відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки № 1405-24 від 14.05.2024. Позивач вважає, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми боргу. Можливість Відповідача в будь-який момент розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках є беззаперечною, відсутність необхідних коштів в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь Позивача. Оскільки виконання рішення у справі безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості, доцільним є накладення арешту на грошові кошти Відповідача, в порядку забезпечення позову. Зазначене буде слугувати для Позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та Позивач отримає задоволення своїх вимог. При цьому, обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав Відповідача, оскільки арештовані грошові кошти фактично перебувають у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Запропонований захід забезпечення позову заявник вважає цілком достатнім та таким, що відповідає вимогам розумності й співмірності.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливих порушень майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Пунктами 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема:

- накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 137 ГПК України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 2 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів Позивача від можливих недобросовісних дій Відповідача з тим, щоб забезпечити Позивачеві реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь Позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача, в разі задоволення позову, та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

Предметом позову у даній справі є вимога майнового характеру про стягнення з Відповідача грошових коштів у розмірі 12 209 680,60 грн. за договором поставки, за яким Позивач поставив Відповідачеві товар, а Відповідач зобов`язання з оплати одержаного товару в погоджені строки не виконав.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі за позовом Позивача про стягнення 12 209 680,60 грн., у випадку задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме Відповідач необхідну суму грошових коштів, тому, на думку суду, застосування заходу забезпечення позову, безпосередньо пов`язане із предметом позову.

Адекватність такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти Відповідача у межах майнової вимоги полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у випадку задоволення позову.

За таких обставин, суд вважає, що заходи забезпечення позову, які просить вжити Позивач, відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог.

Суд бере до уваги, що можливість Відповідача у будь-який момент розпорядитися наявними на його рахунках грошовими коштами, є беззаперечною, а тому таке розпорядження в майбутньому може утруднити виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь Позивача.

За вказаних умов вимога про надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (вказана правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).

До того ж, за обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи не співмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22).

При цьому, під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті, та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Також, суд бере до уваги, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті, з метою зупинення можливого вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення у випадку задоволення позову.

З огляду на викладені в заяві обставини, враховуючи предмет позову у справі та визначені ч. 1 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, суд вважає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню.

У даному випадку, на момент постановлення ухвали, суд не вбачає підстав для застосовування зустрічного забезпечення з огляду на те, що відсутні докази того, що відповідні заходи можуть призвести до негативних наслідків для Відповідачів чи інших осіб.

Керуючись ст. 136, 137, 140, 233 - 235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ХИКОНГ" про забезпечення позову.

Накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО" (53004, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Коломійцеве, вул. Железнодорожна, 3Б, ЄДРПОУ 41647355), які знаходяться на всіх рахунках Товариству з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО" (53004, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Коломійцеве, вул. Железнодорожна, 3Б, ЄДРПОУ 41647355) в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, у межах суми позову 12 209 680,60 грн.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ХИКОНГ" (50000, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, пр. Поштовий, 49, оф. 206, ЄДРПОУ 30734157)

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО" (53004, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Коломійцеве, вул. Железнодорожна, 3Б, ЄДРПОУ 41647355)

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення 03.02.2025.

Ухвала є виконавчим документом і підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Строк пред`явлення до виконання ухвали про забезпечення позову становить три роки - до 04.02.2028.

Відповідно до ч. 1 ст. 144 ГПК України ухвала підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду відповідно до ст.255ГПКУкраїни в строк та порядку, встановленими ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя С.Г. Юзіков