Рішення

від 03.02.2025 по справі 904/4600/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2025м. ДніпроСправа № 904/4600/24

За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут" Виробничий підрозділ "Дніпровське регіональне відділення "Енергозбут"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ БАЗИС"

про стягнення заборгованості за договором

Суддя Юзіков С.Г.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 1 875,23 грн. - боргу за Договором, 39,04 грн. - 3 % річних, 83,78 грн. - індексу інфляції, мотивуючи неналежним виконанням Відповідачем Публічного договору приєднання споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Про вирішення спору сторони повідомлялися належно, про повідомлення Відповідача свідчить довідка про доставку документа (ухвали суду про відкриття провадження у справі) до електронного кабінету 12.11.2024.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Пунктом 5 ч.6 ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази (ч.1 ст. 232 ГПК України).

Крім того, враховуючи, що Відповідач зареєстрував електронний кабінет, відповідно до ч.7 ст.6 ГПК України, ухвала суду вручалася йому в електронній формі шляхом направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Пунктом 2 ч.6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відтак, Відповідач є обізнаними про вирішення спору, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа.

Всупереч пропозицій суду, викладених в ухвалі від 11.11.2024, Відповідач відзив на позовну заву не надав, у зв`язку з чим, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами (доказами).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.12.2018 шляхом подання заяви-приєднання, сторони уклали Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі Договір), за п. 1.1. якого цей Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживача як послуги оператора системи. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання Споживача до умов цього Договору згідно із заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього Договору.

EIC-код точки комерційного обліку за об`єктом споживання 62Z7151990394165 за адресою: м. Дніпро, вул. Океанська, 3.

Умови Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312 (далі ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору ціною цього Договору є вартість послуг з розподілу електричної енергії на об`єкт (об`єкти) Споживача (Відповідача) зазначені в Паспорті точки розподілу електричної енергії (Додаток 2 до Договору).

Оплата послуг з розподілу електричної енергії та оплата за перетікання реактивної електроенергії за цим Договором здійснюється на поточний рахунок Оператора системи (Позивача) (п. 5.2. Договору).

Відповідно до п. 5.3. Договору тариф (ціна) на послуги з розподілу електричної енергії встановлюється Регулятором відповідно до затвердженої ним методики та розміщуються на офіційному веб-сайті Оператора системи.

Терміни оплати послуги з розподілу електричної енергії зазначаються в Додатку № 4 "Порядок розрахунків", терміни оплати за перетікання реактивної електроенергії зазначаються в Додатку № 10 "Договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії".

Споживач оплачує послуги з розподілу Оператору системи якщо згідно з умовами Договору про постачання Споживач забезпечує оплату послуги з розподілу, або купує електричну енергію для власного споживання за двостороннім договором та на організованих сегментах ринку. Постачальник оплачує послуги з розподілу (передачу) Оператору системи якщо згідно з умовами Договору про постачання оплату послуги з розподілу (передачі) забезпечує Постачальник (п .5.4. Договору).

Оператор системи в особовому рахунку Споживача зазначає сторону, яка здійснює оплату наданих Споживачу послуг з розподілу електричної енергії (п. 5.5. Договору).

Відповідно до п. 6.2. Договору Споживач зобов`язується: виконувати умови цього Договору (підп. 1); у разі здійснення оплати за послуги з розподілу (передачу) безпосередньо Оператору системи здійснювати таку оплату у терміни передбачені Додатком до цього Договору (підп. 8).

Цей Договір набирає чинності з дня його підписання та діє протягом року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднанні. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої зі сторін у порядку, визначеному законодавством України (п. 11.1. Договору).

Відповідно до п. 4 Додатку № 4 до Договору оплата послуг з розподілу (передачі) електричної енергії здійснюється Споживачем.

У п. 5 Додатку № 4 до Договору визначено, що Споживач здійснює повну оплату обсягу електричної енергії, заявленого на відповідний розрахунковий період, наступним чином:

попередня оплата здійснюється Споживачем самостійно - за 5 днів до початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться відповідно до фактичного обсягу розподіленої електричної енергії протягом відповідного розрахункового періоду, 100% від прогнозованих обсягів споживання електричної енергії за розрахунковий місяць;

остаточний розрахунок за розподілену електричну енергію та інші платежі згідно з умовами цього Договору здійснюються Споживачем па підставі отриманих у Оператора системи рахунків протягом 5-ти операційних днів з дня їх отримання.

Відповідно до п. 8 Додатку № 4 до Договору покази лічильників фіксуються із зазначенням фактичної дати та, за необхідності, часу зчитування. Обсяг розподіленої електричної енергії визначається за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць, і визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом комерційного обліку електричної енергії.

За підсумками місяця Оператор системи надає Споживачу:

- акт приймання-передачі наданих послуг з розподілу (передачі) електричної енергії;

- акт про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії.

Оформлені належним чином акти Споживач повертає Оператору системи у п`ятиденний термін. У разі неповернення Споживачем належно оформленого Акту та за відсутності заперечень останній вважається підтвердженим.

Рахунки на оплату можуть надаватися у паперовому вигляді у відповідних структурних підрозділах Оператора системи, поштовим зв`язком, факсимільним зв`язком, електронною поштою або іншими способами з використанням новітніх інформаційних технологій у системі електронного документообігу (п. 11 Додатку № 4 до Договору).

Згідно з п. 12 Додатку № 4 до Договору у разі неотримання Споживачем протягом 2-х робочих днів після останнього дня розрахункового періоду рахунків на оплату в паперовому вигляді Оператор системи на 3-й день надсилає їх поштовим зв`язком, факсимільним зв`язком або електронною поштою. Споживач зобов`язаний переглядати електронну пошту, визначену в реквізитах Договору та реквізитах цього Додатку до Договору. У разі неотримання Споживачем рахунків протягом 3-х робочих днів після останнього дня розрахункового періоду Споживач зобов`язаний повідомити про це Оператора системи на 4-й день після останнього дня розрахункового періоду, у разі не повідомлення Оператора системи Споживачем рахунки вважаються отриманими. У разі оплати готівкою у призначенні платежу обов`язково вказувати вид заборгованості та згідно з яким рахунком (повний номер рахунку) проводиться оплата.

На підтвердження виконання Договору, Позивач надав акт № 2775 від 11.01.2024 фіксації фактичних показників лічильників електричної енергії (точки обліку АСКОЕ) за грудень 2023.

Позивач виставив Відповідачеві рахунок № 002775/1223РР від 31.12.2023 за грудень 2023 р. на суму 1 875,23 грн.

За даними Позивача, Відповідач виставлений рахунок не оплатив, у зв`язку з чим, за останнім обліковується борг у розмірі 1 875,23 грн.

На прострочений борг Відповідача, Позивач, з посиланням на п. 10 Додатку № 4 до Договору та ст. 625 ЦК України, нарахував 83,78 грн. інфляційного збільшення за період з лютого по серпень 2024, 39,04 грн. 3 % річних за період 21.01.2024 30.09.2024.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору в даній справі.

Предметом доказування є обставини, пов`язані з наданням Позивачем послуг з розподілу електричної енергії та виконанням/невиконанням Відповідачем зобов`язань щодо оплати наданих послуг, наявність підстав та правильність нарахування стягуваних сум.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Частинами 1-3 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов`язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов`язку щодо першої сторони.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростував.

Дослідивши надані до матеріалів справи докази (Заяву-приєднання до умов договору, Договір, Додатки до Договору, Акт № 2775 від 11.01.2024, рахунок №002775/1223РР від 31.12.2023), беручи до уваги відсутність заперечень Відповідача, суд визнає обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи вимогу про стягнення основного боргу 1 875,23 грн.

Перевіривши розрахунки Позивача, за допомогою "Юридична інформаційно-пошукова система "Законодавство", судом встановлено, що розрахунки 3% річних та індексу інфляції проведено правильно.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, до стягнення належать: 1 875,23 грн. основного боргу, 39,04 грн. 3 % річних, 83,78 грн. індексу інфляції.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Базис" (49000, м. Дніпро, вул. Океанська, 3, к. 10, код 34916892) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код 40075815) в особі Виробничого підрозділу "Дніпровське регіональне відділення "Енергозбут" філії "Енергозбут" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (01135, м. Київ, вул. Жилянська, 97, код 40150221) 1 875,23 грн. основного боргу, 39,04 грн. 3 % річних, 83,78 грн. індексу інфляції, 3 028,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.

Суддя С.Г. Юзіков