Рішення

від 23.01.2025 по справі 906/1213/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1213/24

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.,

секретар судового засідання: Сорока І.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Бесядовська Я.В. - діє в порядку самопредставництва на підставі виписки з ЄДРЮОФОПГФ;

від відповідача: Архілюк О.В. - діє в порядку самопредставництва на підставі виписки з ЄДРЮОФОПГФ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВТ-Фарм"

до Комунального підприємства "Регулювання орендних відносин" Житомирської міської ради

про стягнення 53754,86 грн

Процесуальні дії по справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОВТ-Фарм" звернулося до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Регулювання орендних відносин" Житомирської міської ради 53754,86 грн. забезпечувального депозиту.

Ухвалою суду від 03.12.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 02.01.2025р.

17.12.2024р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.45-80).

В судовому засіданні 02.01.2025р. судом оголошено перерву до 16.01.2025р.

В судовому засіданні 16.01.2025р. судом оголошено перерву до 23.01.2025р.

В судовому засіданні 23.01.2025р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що сторонами був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Житомирської міської об`єднаної територіальної громади № 523-А від 11.12.2020р.

20.09.2023договір оренди було припинено достроково та підписано акт повернення майна.

10.10.2023 позивач звернувся до відповідача з проханням повернути забезпечувальний депозит у сумі 90200,00 грн., який був сплачений при укладенні договору оренди.

Відповідач повідомив позивача про нарахування йому пені за прострочення сплати орендної плати та про погашення за рахунок депозиту існуючого боргу з орендної плати та пені.

Позивач не заперечує правомірність зарахування відповідачем частини забезпечувального депозиту в рахунок погашення боргу по орендній платі, однак вважає неправомірним нарахування пені та погашення її за рахунок депозиту. Вказує про недотримання відповідачем шестимісячного строку її нарахування.

Також, представник позивача в ході розгляду справи вказував, що відповідач не доводив до відома орендаря, про нарахування пені, а також не висловив свої заперечення (зауваження) на момент підписання акту повернення майна від 20.09.2023р., внаслідок чого втратив право на зарахування депозиту в рахунок погашення пені.

Зазначив, що позивач з березня 2022 р. мав бути звільнений від сплати орендної плати, однак як добросовісний орендар сплатив відповідачу всі платежі за весь період дії догвору. Разом з тим, з настанням форс-мажорних обставин має бути звільнений від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань. Водночас, позивач зазначив, що нарахована відповідачем пеня має бути зменшена до 5375,48 грн.

Відповідач, заперечуючи позовні вимоги, вказав, що позивач з квітня 2021р. невчасно сплачував орендні платежі, у зв`язку з чим йому нараховувалась пеня. Про нарахування пені позивач повідомлявся письмово, що підтвердив копіями листів.

Вказав, що станом на дату припинення договору у позивача існувала заборгованість з орендної плати в сумі 43963,72 грн., окрім того, за період дії договору нарахована пеня за прострочення сплати орендної плати в сумі 53754,86 грн.

За рахунок забезпечувального платежу відповідач погасив зобов`язання позивача зі сплати пені, а також частково борг з орендної плати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів та вимог позовної заяви.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

11.12.2020 між Комунальним підприємством "Регулювання орендних відносин" Житомирської міської ради (Орендодавець), Комунальним підприємством "Лікарня №2 ім.В.П. Павлусенка" Житомирської міської ради (Балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОВТ-ФАРМ" (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Житомирської міської об`єднаної територіальної громади №523-А (а.с.7-13), згідно п.1.1 якого орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 Умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 Умов.

Згідно п.4 змінюваних умов договору об`єктом оренди є нежитлові приміщення за адресою м. Житомир, вул. Романа Шухевича, 2а загальною площею 129,40 кв.м.

Відповідно до п.9 змінюваних умов договору місячна орендна плата становить 45100,00 грн.

Пунктом 11 змінюваних умов договору сторони погодили, що сума забезпечувального платежу становить 90200,00 грн.

Згідно п. 3.9 змінюваних умов договору на суму заборгованості орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

Пунктом 3.11 змінюваних умов договору погоджено, що припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку (за наявності), сплатити балансоутримувачу платежі за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди.

Згідно п.4.1 змінюваних умов договору у разі припинення договору орендар зобов`язаний: звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей, повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо орендарем були виконані невід`ємні поліпшення або проведено капітальний ремонт - то разом із такими поліпшеннями/капітальним ремонтом; сплатити орендну плату, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди, пеню (за наявності), сплатити балансоутримувачу платежі за договором про відшкодування.

Пунктом 4.2 змінюваних умов договору визначено, що протягом трьох робочих днів з моменту припинення цього договору балансоутримувач зобов`язаний оглянути майно і зафіксувати його поточний стан, а також стан розрахунків за цим договором і за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю в акті повернення з оренди орендованого майна.

Відповідно до п. 4.3. незмінюваних умов договору оренди майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання балансоутримувачем і орендарем акта повернення з оренди орендованого майна.

З метою виконання зобов`язань орендаря за цим договором, а також за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю до або в день підписання цього договору орендар сплачує на рахунок орендодавця забезпечувальний депозит в розмірі, визначеному в пункті 11 умов (п.4.5 змінюваних умов договору).

Відповідно до п. 4.6 незмінюваних умов договору оренди орендодавець повертає забезпечувальний депозит орендарю протягом п`яти робочих днів після отримання від балансоутримувача примірника акта повернення з оренди орендованого майна, підписаного без зауважень балансоутримувача, або здійснює вирахування сум, визначених у пункті 4.8. цього договору, у разі наявності зауважень балансоутримувача або орендодавця.

Орендодавець не пізніше ніж протягом п`ятого робочого дня з моменту отримання від балансоутримувача примірника акта повернення з оренди орендованого майна із зауваженнями (або за наявності зауважень орендодавця) зараховує забезпечувальний депозит на погашення зобов`язань орендаря у такій черговості (п.4.8 змінюваних умов договору):

у першу чергу погашаються зобов`язання орендаря із сплати пені (пункт 3.9 цього договору);

у другу чергу погашаються зобов`язання орендаря із сплати неустойки (пункт 4.4 договору);

у третю чергу погашаються зобов`язання орендаря із сплати орендної плати;

у четверту чергу погашаються зобов`язання орендаря із сплати балансоутримувачу платежів за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю;

у п`яту чергу погашаються зобов`язання орендаря з компенсації суми збитків, завданих орендованому майну;

у шосту чергу погашаються зобов`язання орендаря із сплати інших платежів за цим договором або в рахунок погашення інших не виконаних орендарем зобов`язань за цим договором.

Орендар повертає орендарю суму забезпечувального депозиту, яка залишилась після здійснення вирахувань, передбачених цим пунктом.

Договір припиняється за згодою сторін на підставі договору про припинення з дати підписання або повернення майна з оренди (п.12.6.6 змінюваних умов договору).

11.12.2020р. підписано акт приймання-передачі майна, за яким орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення (а.с.13 на звороті).

20.09.2023між Комунальним підприємством "Лікарня №2 ім. В.П.Павлусенка" (Балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОВТ-ФАРМ" (Орендар) підписано акт повернення майна (а.с.21).

21.09.2023р. позивач надіслав відповідачу лист, в якому вказав, що 20.09.2023р. представником орендодавця його було повідомлено про дострокове припинення договору та про нарахування пені, у зв`язку з простроченням платежів за оренду. Тому, посилаючись на неможливість використовувати орендоване приміщення через його пошкодження внаслідок обстрілів, просить припинити достроково договір оренди та звільнити товариство від відповідальності у вигляді пені (а.с.20). Лист вручений відповідачу 21.09.2023р., про що свідчить напис представника про отримання.

Листом від 28.09.2023р. №175 орендодавець відмовив у звільненні орендаря від сплати пені та повідомив про зарахування забезпечувального депозиту в рахунок погашення невиконаних зобов`язань (а.с.61-62). Лист отриманий позивачем 29.09.2023р., про що свідчить напис на ньому.

Листом від 03.11.2023 №193 КП "Регулювання орендних відносин" Житомирської міської ради повідомило позивача, що на дату підписання акту повернення з оренди орендованого майна - 20.09.2023, заборгованість орендаря становила 97718,58 грн. з яких: пеня - 53 754,86 грн., орендна плата - 43 963,72 грн., а тому забезпечувальний депозит був зарахований в оплату вказаної заборгованості (а.с.19). Лист отриманий позивачем 08.11.2023р., про що свідчить напис на ньому.

Така ж інформація зазначена в листі КП "Регулювання орендних відносин" Житомирської міської ради від 10.05.2024 № 72, наданому на адвокатський запит адвоката Давиденка Віктора (а.с.14-18, 22).

Відповідач в підтвердження наявності у позивача боргу та правомірності зарахування забезпечувального депозиту в рахунок погашення пені, надало копії вимог про погашення боргу №437 від 30.09.2021р., №75 від 09.02.2022р., №146 від 17.06.2022р., адресованих ТОВ "ОВТ-Фарм" (а.с.67-73).

Вважаючи дії орендодавця щодо нарахування пені протиправними, а забезпечувальний депозит таким, що підлягає поверненню в частині, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОВТ-Фарм" звернулося до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Регулювання орендних відносин" Житомирської міської ради 53754,86 грн. забезпечувального депозиту.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Правовідносини сторін виникли на підставі трьохстороннього договору оренди №523-А від 11.12.2020р., укладеного у відповідності до Примірного договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2020 р. № 820.

Відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк

Статтею 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом становлено, що позивачем, на виконання умов п.11 змінюваних умов договору, сплачено відповідачу забезпечувальний депозит в сумі 90200,00 грн.

Орендні правовідносини за договором були припинені 20.09.2023р. на підставі п.12.6.6 договору, шляхом підписання між орендарем (позивач) та балансоутримувачем (КП "Лікарня №2 ім. В.П.Павлусенка") акту повернення майна.

Позивачем не заперечується факт неналежного виконання своїх зобов`язань протягом дії договору в частині своєчасної сплати орендної плати та про наявність заборгованості по орендній платі станом на дату припинення договору. Разом з тим, позивач не погоджується з діями відповідача щодо нарахування пені за несвоєчасно проведені розрахунки та її погашення за рахунок депозиту

Відповідач в підтвердження правомірності нарахування 53754,86 грн. пені, надав суду розрахунок пені за прострочення орендної плати за період з 01.05.2022р. по 24.01.2023р. (а.с.59-60).

Здійснивши аналіз розрахунку, суд встановив, що відповідачем дотримано вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України щодо шестимісячного періоду нарахування пені з моменту виникнення заборгованості.

З наданого розрахунку вбачається, що позивач систематично здійснював платежі, які заносились відповідачем на погашення раніше виниклої заборгованості, в результаті чого сума боргу, на яку нараховувалась пеня, не містила в собі заборгованості, що виникла за межами шести місяців.

Розмір пені, обрахований за період з 01.05.2022 р. по 24.01.2023 р. є арифметично вірним та відповідає вимога законодавства і укладеного сторонами договору.

Разом з тим, позивач в підтвердження своєї позиції щодо недотриманння з боку відповідача шестимісячного строку для нарахування пені, не надав суду контрольного розрахунку та не спростував вихідні дані, використані при нарахуванні пені.

Відносно правомірності зарахування відповідачем забезпечувального депозиту в рахунок погашення пені, суд вказує наступне.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Пунктом 4.6 незмінюваних умов договору оренди, сторони обумовили, що орендодавець повертає забезпечувальний депозит орендарю протягом п`яти робочих днів після отримання від балансоутримувача примірника акта повернення з оренди орендованого майна, підписаного без зауважень балансоутримувача, або здійснює вирахування сум, визначених у пункті 4.8. цього договору, у разі наявності зауважень балансоутримувача або орендодавця.

За умовами п.4.8 договору орендодавець не пізніше ніж протягом п`ятого робочого дня з моменту отримання від балансоутримувача примірника акта повернення з оренди орендованого майна із зауваженнями (або за наявності зауважень орендодавця) зараховує забезпечувальний депозит на погашення зобов`язань орендаря у встановленій черговості, де в першу чергу погашаються зобов`язання зі сплати пені, в другу - неустойки і в третю - зобов`язання зі сплати орендної плати..

Отже, сторони в договорі визначили умови щодо порядку розпорядження орендодавцем забезпечувальним депозитом після повернення майна з оренди.

Враховуючи викладене, суд вважає, що орендодавець діяв у відповідності до умов договору, визначених пунктами 4.6, 4.8 та правомірно зарахував забезпечувальний депозит в рахунок погашення пені та боргу по орендній платі.

Судом встановлено, що станом на 20.09.2023 р. позивачу були відомі факти щодо несвоєчасної сплати орендної плати. В своєму листі, який був адресований відповідачу та отриманий останнім 21.09.2023 р., позивач зазначав про свою обізнаність в нарахуванні пені, однак просив звільнити його від господарсько-правової відповідальності в період воєнного стану.

Щодо тверджень позивача про звільнення від сплати орендної плати від відповідальності за її прострочення, а про зменшення розміру пені, суд зазначає, що наведені обставини мають досліджуватися та враховуватись при розгляді позовних вимог про стягнення боргу та штрафних санкцій.

Оскільки позивач звернувся до суду з вимогою про повернення забезпечувального депозиту, занесеного відповідачем в рахунок погашення пені, тому суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо звільнення або зменшення орендної плати та пені, які не є предметом спору.

За змістом ст.ст.4,5 ГПК Україниправо на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Враховуючи вищевикладене, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

УРішенні Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004(справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в ч. 1ст. 4 Цивільного процесуального кодексу Українита інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечатьКонституціїі законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права. Під способами захисту права слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб`єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення. Після з`ясування фактичних обставин суд може зробити висновок про відповідність заявленої матеріально-правової вимоги способам захисту права і про порушення охоронюваного законом інтересу позивача. У разі встановлення, що заявлені вимоги за своїм змістом не відповідають матеріально-правовим способам захисту права, суд приймає рішення про відмову у позові. Підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Так, право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, закріпленостаттею 15 Цивільного кодексу України.

Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначенийстаттею 16 Цивільного кодексу України.

Порушення права чи охоронюваного законом інтересу повинне мати об`єктивний характер і виражатися в позбавленні або зменшенні обсягу певних благ особи, права чи інтереси якої порушено, певних благ, які вона мала до порушення або справедливо очікувала набути у майбутньому.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Відповідної правової позиції дотримується Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 16.10.2020 у справі №910/12787/17.

Дослідивши в сукупності наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факту порушення його прав з боку відповідача, в зв`язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення судового рішення.

Повне рішення складено: 03.02.25

Суддя Сікорська Н.А.

1 - до справи