Ухвала

від 03.02.2025 по справі 907/106/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"03" лютого 2025 р. м. УжгородСправа № 907/106/25

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши матеріали за заявою Закритого Акціонерного Товариства "КОТНАР", Закарпатська область, Берегівський район, село Мужієво

до відповідач 1 - Берегівської районної військової (державна) адміністрації Закарпатської області, місто Берегове

та до відповідача 2 - Берегівської міської територіальної громади в особі Берегівської міської ради, місто Берегове

про визнання права оренди земельної ділянки

без виклику сторін

в с т а н о в и в:

30.01.2025 до Господарського суду Закарпатської області надійшла позовна заява закритого акціонерного товариства «Котнар» до Берегівської районної військової (державна) адміністрації Закарпатської області, місто Берегове та до відповідача 2 - Берегівської міської територіальної громади в особі Берегівської міської ради, місто Берегове про визнання права оренди земельної ділянки.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2025, матеріали заяви № 907/106/25 передані для розгляду судді Ремецькі О.Ф.

Вирішуючи питання про прийняття справи до розгляду, судом встановлено наявність підстав для її передачі за підсудністю, виходячи з наступного.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 30.03.11 у справі №5/58 закрите акціонерне товариство «Котнар», с. Мужієво, Берегівський район (далі ЗАТ «Котнар») визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2024, справу №5/58 передано на розгляд судді Лучко Р.М.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право, Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ч. 1, 6 ст. 12 ГПК України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження та позовного провадження (загального або спрощеного). Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Положеннями п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Водночас частинами 1, 3, 4 статті 45 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

21.04.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства, введений в дію 21.10.2019 (далі КУзПБ), пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень якого встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу визнається таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУзПБ, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника (ч. 2 ст. 7 КУзПБ).

Згідно із ч. 3 ст. 7 КУзПБ, матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Суд зазначає, що у зв`язку із набранням чинності Кодексом України з процедур банкрутства, була змінена як юрисдикція, так і територіальна підсудність відповідних спорів, стороною в яких є боржник. Особливість вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, з метою судового контролю у межах цього провадження. Тобто спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, що, у свою чергу, узгоджується із загальною спрямованістю Кодексу України з процедур банкрутства, який передбачає концентрацію всіх спорів, стороною в яких є боржник, у межах справи про банкрутство. Принцип концентрації спорів у межах справи про банкрутство може бути витлумачений як такий, що передбачає розгляд у межах справи про банкрутство всіх майнових та пов`язаних з ними немайнових спорів, що суттєвим чином впливають на структуру кредиторів, суму кредиторських вимог, підстави їх виникнення, зміни, припинення, склад майнових активів боржника.

Водночас суд наголошує, що вказана стаття оперує поняттям боржник саме в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства.

Так, згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 1 КУзПБ, боржник це юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.

Системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку про те, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Водночас за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливість вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів. Аналогічної позиції притримується Верховний Суд у постановах від 13.03.2018 у справі №922/928/17, від 06.04.2018 у справі №925/1874/13, від 15.01.2019 у справі №910/3860/18, а також Велика Палата Верховного Суду в постанові від 31.08.2023 у справі №640/26320/20.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі №916/585/18 (916/1051/20) з питання застосування приписів статті 7 КУзПБ щодо розгляду спорів, стороною в яких є боржник, немайнового характеру в межах справи про банкрутство, звернула увагу на те, що якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу.

Верховний Суд у своїх судових рішеннях неодноразово вказував на те, що процедура банкрутства являє собою складний механізм, що відповідно до спеціального законодавства, поєднує в собі як розгляд процедурних питань, пов`язаних саме з здійсненням провадження у справі про банкрутство, так і вирішення спорів, стороною в яких є боржник, які розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні, тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, оскільки наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника.

За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, наведеною в постанові від 18.02.2020 у справі №918/335/17, судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи:

Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.

Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване Кодексом України з процедур банкрутства, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у Господарському процесуальному кодексі України.

Як вбачається із відомостей із Єдиного державного реєстру судових рішень та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 31.01.2025, постановою Господарського суду Закарпатської області від від 30.03.11 у справі №5/58 закрите акціонерне товариство «Котнар» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру щодо нього.

Відтак, суд констатує, що позивач у даній справі є боржник, стосовно якого порушено справу про банкрутство, яка на момент проведення підготовчого засідання не є закритою.

Таким чином, із огляду на те, що з моменту порушення справи про банкрутство закритого акціонерного товариства «Котнар» перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, суд дійшов висновку про те, що даний спір підлягає вирішенню Господарським судом Закарпатської області в межах провадження у справі №5/58 про банкрутство закритого акціонерного товариства «Котнар» за правилами виключної підсудності та в порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства.

На підставі ч. 13 ст. 30 ГПК України, справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника (тобто банкрута).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Аналізуючи вищезазначені обставини та положення Кодексу України з процедур банкрутства, з метою концентрації усіх справ у тому суді, в якому перебуває справа про банкрутство закритого акціонерного товариства «Котнар», суд дійшов висновку про необхідність передачі справи №907/106/25 для розгляду в межах справи Господарського суду Закарпатської області №5/58 про банкрутство закритого акціонерного товариства «Котнар».

Керуючись ст. 12, 20, 30, 31, 234 Господарського процесуального кодексу України та ст. 7 Кодексу України з питань банкрутства, суд

УХВАЛИВ:

Передати матеріали позовної заяви №907/106/25 (від 30.01.2025 за вх.№ 02.3.1-05/119/25) за позовом Закритого Акціонерного Товариства "КОТНАР", Закарпатська область, Берегівський район, село Мужієво до відповідач 1 - Берегівської районної військової (державна) адміністрації Закарпатської області, місто Берегове та до відповідача 2 - Берегівської міської територіальної громади в особі Берегівської міської ради, місто Берегове про визнання права оренди земельної ділянки для розгляду в межах справи Господарського суду Закарпатської області №5/58 про банкрутство закритого акціонерного товариства «Котнар».

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому розділом IV Господарського процесуального кодексу України до Західного апеляційного господарського суду.

Ухвала складена та підписана 03.02.2025.

Суддя Ремецькі О.Ф.