Рішення

від 16.01.2025 по справі 910/12726/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

16.01.2025Справа № 910/12726/24Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Бевзи А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №910/12726/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Ойл Центр» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Голд Оіл Компані» про стягнення грошових коштів без участі представників через їхню неявку

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1. СУТЬ СПОРУ.

1.1. Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість на підставі договору №02072/2 від 02.07.2024 поставки нафтопродуктів.

1.2. Відповідач заперечень щодо позову не надав.

2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

2.1. 02.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго Ойл Центр», як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Голд Оіл Компані», як покупцем, укладено договір №020724/2 від 02.07.2024 (далі договір) за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов`язується у відповідності із замовленням передати у власність покупця наступні нафтопродукти: дизельне паливо, бензин автомобільний, скраплений газ (товар), а покупець зобов`язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

2.2. Кількість, асортимент і ціна товару вказуються у накладних. Загальна сума договору складає суму всіх підписаних обома сторонами накладних (п. п. 1.2. та 1.3. договору).

2.3. Відповідно до п. 3.1. договору товар поставляється погодженими партіями, у відповідності із заявками покупця на постачання тої чи іншої партії товару в довільній формі.

2.4. Згідно з п. 3.7. договору перехід права власності на товар відбувається в момент його передачі. Моментом передачі товару вважається дата фактичного переходу товару, що підтверджується підписанням товарно-транспортної накладної та/або видаткової накладної на отримання товару між уповноваженими особами постачальника та покупця.

2.5. Поставка товару здійснюється автотранспортом. Постачання товару здійснюється на умовах Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року а) CPT - пункт призначення вказаний покупцем в заявці на відвантаження товару, постачання транспортом і за рахунок постачальника; б) FCA - франко перевізник вказаний покупцем, вивіз товару транспортом (та за рахунок) покупця в) EXW - резервуар нафтобази зберігання, вказаний постачальником, вивіз товару транспортом (та за рахунок) покупця; г) DDP - склад покупця (п. 3.9. договору).

2.6. Вважається що постачальник виконав своє зобов`язання з поставки товару з моменту підписання між сторонами товарно-транспортної накладної та/або видаткової накладної (п. 3.9.1. договору).

2.7. Відповідно до п. 3.10. договору сторони погоджують, що поставка товару згідно з умовами цього договору та видача відповідних документів на товар здійснюється постачальником на підставі належним чином оформленої покупцем довіреності на отримання товару (партії товару). У випадку, якщо у постачальника (уповноваженого представника покупця) будуть відсутні довіреність та/або інші документи, постачальник залишає за собою право не поставляти замовлений та оплачений товар (партію товару), а повернути грошові кошти покупцю, отримані за такий товар (партію товару), протягом десяти робочих днів з дати, коли відвантаження не відбулося, при цьому штрафні санкції до постачальника застосовуватись не будуть.

2.8. Відповідно до п. 4.1. договору загальна ціна договору остаточно визначатиметься кількістю отриманого від постачальника та оплаченого товару покупцем протягом всього строку дії договору. Вартість кожної окремої партії товару визначається постачальником в рахунках та видаткових накладних.

2.9. Розрахунки по даному договору між сторонами здійснюються в безготівковій формі, шляхом перерахування покупцем грошових коштів в національній валюті України на банківський рахунок постачальника, зазначений в рахунку (п. 4.2. договору).

2.10. За умовами п. 4.3. договору покупець здійснює попередню оплату в розмірі 100% за кожну партію товару протягом одного банківського дня з моменту отримання відповідного рахунку-фактури постачальника. Несвоєчасна оплата покупцем виставленого рахунку дає постачальнику право змінити ціну замовленої партії товару згідно з ціною одиниці товару, що діє у постачальника (встановлена постачальником) на дату фактичного отримання оплати від покупця. При цьому, постачальник здійснює поставку товару на суму отриманого платежу у кількості яка відповідає ціні одиниці товар, що діє у постачальника (встановлена постачальником) на день отримання простроченого платежу покупця.

2.11. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника (п. 4.4. договору).

2.12. Кожна сторона повинна виконувати зобов`язання, передбачені цим договором (п. 5.1. договору).

2.13. Постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві товар належної якості та обумовленої кількості відповідно до умов поставки кожної окремої партії товару. Покупець зобов`язується прийняти товар в кількості, асортименті і за узгодженої сторонами ціною, а також сплатити вартість товару в розмірі, строки та на умовах, передбачених договором (п. п. 5.2. та 5.3. договору).

2.14. Пунктом 6.2. договору визначено, що покупець несе відповідальність за порушення строків оплати товару. За несвоєчасне виконання своїх зобов`язань щодо оплати товару (партії товару) на умовах даного договору покупець сплачує постачальнику штрафні санкції згідно зі статтями 230, 231 Господарського кодексу України, а саме: пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов`язань. У випадку якщо термін прострочення покупцем проведення взаєморозрахунків перевищує десять календарних днів, покупець зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 25 % від суми заборгованості.

2.15. Відповідно до п. 6.3. договору за прострочення виконання грошового зобов`язання згідно з умовами договору, покупець зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 36 процентів річних від простроченої суми за кожен день прострочення, за весь час прострочення, згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України.

2.16. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2024, а в частині невиконаних зобов`язань - до повноваго та належного їх виконання сторонами. Якщо жодна із сторін не заявить про розірвання цього договору після закінчення його дії, то він вважатиметься щорічно автоматично пролонгованим на тих самих умовах.

2.17. Відповідно до видаткової накладної №236 від 05.07.2024 та товарно-транспортної накладної №ЕО00-000236 від 05.07.2024 позивач поставив, а відповідач прийняв паливо дизельне ДП-Л-Євро 5-ВО згідно ДСТУ 7688:2015 кількістю 30 043, 00 л вартістю 1 361 248, 33 грн з ПДВ.

2.18. Позивач листом №190724/2 від 19.07.2024 звернувся до відповідача з вимогою про сплату 1 361 248, 33 грн основного боргу, пені, штрафу та 36% річних. Вимога направлена відповідачу 20.07.2024 засобами поштового зв`язку (поштове відправлення №0421109275145). Вимога залишилась без задоволення.

2.19. Спір виник у зв`язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором не здійснив оплату дизельного палива отриманого у липні 2024 року.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.

3.1 Предметом даного позову є стягнення з відповідача на користь позивача 1 361 248, 33 грн основного боргу, 92 832, 67 грн пені, 8 167, 49 грн інфляційних втрат, 128 537, 55 грн 36% річних та 340 312, 08 грн штрафу.

3.2. Юридичними підставами позову є статті 526, 610, 625, 629, 712 ЦК України, статті 193, 265 ГК України.

3.3. Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача щодо оплати вартості поставленого позивачем товару за договором поставки нафтопродуктів.

3.4. Позивач подав заяву про розгляд справи без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами.

4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.

4.1. Відповідач заперечень щодо позову не надав.

4.2. Водночас, суд зауважує, що відповідач належним чином відповідно до ст.120, 242 ГПК України повідомлений про дату, час і місце підготовчих засідань та судового розгляду справи по суті, у засідання не з`являвся, поважних причин неявки не повідомляв та заперечень щодо позову не надав.

4.3. Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

4.4. Враховуючи відсутність у матеріалах справи відомостей про зміну місцезнаходження відповідача, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи шляхом направлення на останню відому адресу відповідача ухвалу про відкриття провадження у справі, а саме: на адресу зазначену в ЄДР.

4.5. Крім того, судом враховано, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»). Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливості ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

4.6. Беручи уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

4.7. Крім того, суд зазначає, що ухвала суду від 21.10.2024, якою встановлено відповідачу строк для подання суду заяв по суті справи, також була направлена відповідачу на його адресу, зазначену в ЄДР. Ухвала була повернута відділом поштового зв`язку через «закінчення терміну зберігання» (конверт №060029931).

5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

5.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 26.11.2024.

5.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 витребувано для цілей вирішення завдання та основних засад господарського судочинства при вирішенні спору у господарській справі від Управління Служби безпеки України в Полтавській області документи згідно з переліком, який міститься в ухвалі.

5.3. Підготовче засідання 26.11.2024 відкладено на 12.12.2024. Ухвалою суду від 26.11.2024 витребувано у прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Полтавської обласної прокуратури документи згідно з переліком, який міститься в ухвалі.

Увідповідях на запити йдеться про неможливість надання відомостей з огляду на проведення експертиз.

5.4. У підготовчому засіданні 12.12.2024 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 16.01.2025.

5.5. У судове засідання 16.01.2025 сторони не з`явились, про дату, місце та час розгляд справи були повідомлені належним чином.

5.6. Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

5.7. Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Повне судове рішення складено 03.02.2025, у зв`язку відрядженням і з непрацездатністю судді. що повне рішення буде складено протягом 10 днів. Повне судове рішення складено 03.02.2025, у зв`язку відрядженням і з непрацездатністю судді.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- Чи були порушені відповідачем обов`язки за договором? Якщо так, то чи є це підставою для застосування способів захисту права обраних позивачем?

- Чи правильно виконані розрахунки пені, штрафу, відсотків річних та інфляційних втрат?

6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на перше та друге питання, а відповідач протилежне

7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДАЧЕМ УМОВ ДОГОВОРУ.

7.1. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини

7.2. Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

7.3. Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочини за своєю правовою природою є договором поставки.

7.4. Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

7.5. Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

7.6. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

7.7. Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

7.8. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

7.9. Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

7.10. Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

7.11. Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

7.12. Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

7.13. У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

7.14. Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

7.15. Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору поставки позивач поставив, а відповідач прийняв паливо дизельне ДП-Л-Євро 5-ВО згідно ДСТУ 7688:2015 кількістю 30 043, 00 л на загальну суму 1 361 248, 33 грн відповідно до наявних в матеріалах справи підписаних між сторонами видаткової накладної №236 від 05.07.2024 та товарно-транспортної накладної №ЕО00-000236 від 05.07.2024, які містять, в тому числі, відтиск печатки відповідача.

7.16. Відповідно до пунктів 1, 5, 9, 10 розділу 3 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 червня 2015 року N 1000/5 право на застосування гербових печаток (для установ, які мають право використовувати державну символіку) або печаток установи із зазначенням найменування установи та ідентифікаційного коду (далі - печатка установи) закріплюється у положенні (статуті) установи і зумовлюється її правовим статусом.

7.17. Розпорядчим документом керівника установи визначаються порядок використання, місце зберігання печатки установи і посадові особи, відповідальні за її зберігання, а також перелік посадових осіб, підписи яких скріплюються печаткою установи.

7.18. Облік усіх печаток та штампів, що застосовуються в установі, ведеться у журналі за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил. Видача печаток, штампів посадовим особам здійснюється під підпис у відповідному журналі. Печатки зберігаються у шафах (сейфах), що надійно замикаються і опечатуються.

7.19. Встановивши наявність відбитку печатки відповідача на спірних документах та, враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, суди мають дослідити питання встановлення обставин, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа (вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.12.2018 у справі № 915/878/16).

7.20. Особи, які мають право зберігати та використовувати печатки підприємства, призначаються наказом керівника організації та несуть персональну відповідальність за неналежне зберігання та використання печатки.

7.21. Видаткова накладна та товарно-транспортна накладна містить відтиск печатки відповідача, що є засвідченням легітимності підпису перед третіми особами.

7.22. Матеріали справи не містять документів, які б свідчили про втрату зазначених штампів, їх підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі відповідача.

7.23. Таким чином, відтиск печатки підприємства, наявний, зокрема, на видатковій накладній, є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у господарських правовідносинах (у даному випадку - підписанні видаткової накладної та товарно-транспортної накладної з контрагентом).

7.24. Отже, за наведеною вище видатковою накладною від 05.07.2024 прийнятим відповідачем, проте не оплаченим, залишився товар на суму 1 361 248, 33 грн.

7.25. Відповідно до пунктів 4.3. договору покупець здійснює попередню оплату в розмірі 100% за кожну партію товару протягом одного банківського дня з моменту отримання відповідного рахунку-фактури постачальника.

7.26. Оскільки договір містить умови про 100% авансування, то при визначенні настання строку оплати за отриманий товар суд керується приписами частини першої статті 692 Цивільного кодексу України за умовами якої покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

7.27. Відповідно до частини першої статі 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

7.28. Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору поставки та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повної оплати поставленого позивачем товару за накладною, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 1 361 248, 33 грн, що також не було спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано суду доказів оплати товару на суму 1 361 248, 33 грн.

7.29. Враховуючи умови договору та положення статті 692 Цивільного кодексу України відповідач є таким, що прострочив оплату товару за видатковою накладною №236 від 05.07.2024 на суму 1 361 248, 33 грн з 06.07.2024.

7.30. Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

7.31. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

7.32. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

7.33. Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

7.34. Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

7.35. Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

7.36. З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку з повної оплати поставленого позивачем товару за договором поставки, та факту наявності заборгованості у розмірі 1 361 248, 33 грн, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1 361 248, 33 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО СТЯГНЕННЯ ПЕНІ, ШТРАФУ, ВІДСОТКІВ РІЧНИХ ТА ІНФЛЯЦІЙНИХ ВТРАТ.

8.1. Позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у загальному розмірі 92 832, 67 грн нараховану на суму боргу 1 361 248, 33 грн за період з 06.07.2024 по 09.10.2024 та штраф у розмірі 340 312, 08 грн з розрахунку 1 361 248, 33 грн x 0, 25%.

8.2. За частинами першою та другою статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

8.3. Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

8.4. Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

8.5. За змістом частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

8.6. Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

8.7. Пунктом 6.2. договору визначено, що покупець несе відповідальність за порушення строків оплати товару. За несвоєчасне виконання своїх зобов`язань щодо оплати товару (партії товару) на умовах даного договору покупець сплачує постачальнику штрафні санкції згідно зі статтями 230, 231 Господарського кодексу України, а саме: пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов`язань. У випадку якщо термін прострочення покупцем проведення взаєморозрахунків перевищує десять календарних днів, покупець зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 25 % від суми заборгованості.

8.8. Судом встановлено що відповідач прострочив оплату отриманого товару, отже, на підставі п. 6.2. договору підлягає нарахуванню пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення та штраф.

8.9. Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, суд дійшов висновку, що він відповідає умовам нарахування, які встановлені законодавством та п. 6.2. договору, та є обґрунтованим, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Ойл Центр» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Голд Оіл Компані» пені у розмірі 92 832, 67 грн та 340 312, 08 грн штрафу підлягають задоволенню у повному обсязі.

8.10. Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 36% річних у розмірі 128 889, 70 грн з розрахунку 1361248,33 х 36%х96/365 та 8 167, 49 грн інфляційних втрат нарахованих на суму боргу 1 361 248, 33 грн за період з липня 2024 року по серпень 2024 року.

8.11. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

8.12. Інший розмір відсотків погоджений сторонами у п. 6.3. договору. Суд зазначає, що сплата відсотків річних від простроченої суми не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

8.13. Перевіривши наданий позивачем розрахунок 36% річних, суд встановив що він є арифметично неправильним, оскільки у 2024 році було 366 днів, а розрахунок здійснено позивачем з урахування кількості днів 365. Здійснивши власний розрахунок відсотків річних в межах визначеного позивачем періоду суд дійшов висновку що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 128 537, 55 грн відсотків річних. У задоволенні решти вимог про стягнення відсотків річних суд відмовляє.

8.14. Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд враховує таке.

8.15. Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

8.16. У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%. Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

8.17. Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

8.18. Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

8.19. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

8.20. Показники індексу споживчих цін (індексу інфляції за окремі місяці та сукупного індексу інфляції за певний період часу) обчислюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та публікується в офіційних періодичних виданнях десятковим дробом, з одним числовим знаком після коми (тобто округленими до десятих).

8.21. Перевіривши розрахунок позивача щодо інфляційних нарахувань, суд зазначає, що такий розрахунок є правильним та нарахування здійснено в межах періоду прострочення.

8.22. Водночас, відповідач вправі надати відповідні заперечення щодо позовних вимог та здійснити контррозрахунок таких сум.

8.23. Як розрахунок позивача, так і контррозрахунок відповідача повинні бути аргументованими, щоб суд, аналізуючи відповідні докази та аргументи учасників справи, виконував функцію здійснення правосуддя, а не змушений би був, в іншому випадку, виконувати обчислення, тобто здійснювати дії, покладені законом на учасників справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №910/1265/17.

8.24. Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання контррозрахунку заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості.

8.25. За таких обставин законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача пені, штрафу, 36% річних та інфляційних втрат у визначених вище розмірах.

9. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ЧАСТКОВЕ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОЗОВУ.

9.1. Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача шляхом стягнення з відповідача 1 361 248, 33 грн основного боргу, 92 832, 67 грн пені, 8 167, 49 грн інфляційних втрат, 128 537, 55 грн 36% річних, 340 312, 08 грн штрафу.

9.2. У задоволенні решти вимог про стягнення 352,15 грн 36 % річних суд відмовляє у зв`язку з неправильністю розрахунку.

10. СУДОВІ ВИТРАТИ.

10.1. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

10.2. Таким чином, витрати зі сплати судового збору в розмірі 28 966, 47 грн покладаються на відповідача, а в решті (5,28 грн) залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Голд Оіл Компані» (02152, місто Київ, пр. Тичини Павла, будинок 1В, секція А, офіс 418, код ЄДРПОУ 45196716) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Ойл Центр» (03193, місто Київ, вул. Білика Івана, будинок 11, офіс 96, код ЄДРПОУ 45315625) 1 361 248, 33 грн основного боргу, 92 832, 67 грн пені, 8 167, 49 грн інфляційних втрат, 128 537, 55 грн 36% річних, 340 312, 08 грн штрафу та 28 966, 47 грн судового збору.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03.02.2025.

Суддя Ігор Курдельчук