Рішення

від 16.01.2025 по справі 910/7784/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.01.2025Справа № 910/7784/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участю секретаря судового засідання Петькун Д.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Львівської обласної ради (вул. Винниченка, буд. 18, м. Львів, Львівська обл., Львівський р-н, 79008. код ЄДРПОУ 22340506)

до 1)Міністерства юстиції України (вул. Городецького архітектора, буд.13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622)

2) Львівської обласної державної адміністрації (79000, вул. В.Винниченка, 18, м. Львів, код ЄДРПОУ 00022562).

3)Державного архіву Львівської області (79008, вул. Підвальна 13,м. Львів, код ЄДРПОУ 03494505).

третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 2 - Державний реєстратор Яворівської районної державної адміністрації Львівської області Мазяр Ірина Євгенівна (вул. І. Франка, 8, м. Яворів, Яворівський район, Львівська область, 81000,код ЄДРПОУ 04055883).

третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 3 -Державний реєстратор Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Мельник Ілона Борисівна (вул. Городоцька, 299, м. Львів, 79040, код ЄДРПОУ 26526811).

про скасування рішень про державну реєстрацію від 30.11.2023 та від 21.12.2023, визнання незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України, №1062/7 від 11.04.2024 «Про відмову у задоволенні скарги»

Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Львівська обласна рада (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до 1)Міністерства юстиції України (далі - відповідач 1), 2) Державного реєстратора Яворівського районної державної адміністрації Мазяр Ірина Євгенівна (далі - відповідач 2), 3)Державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Мельник Ілона Борисівна (далі - відповідач 3) про:

- cкасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, внесене до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Яворівської районної державної адміністрації Львівської області Мазяр Іриною Євгенівною, індексний номер 70465507 від 30.11.2023, яким було зареєстровано право власності (номер відомостей про речове право 52742872) Львівської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022562) на закінчений будівництвом об`єкт (будівлю), загальною площею 3738.9 кв. м. за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Буйка П. професора, будинок 4, та припинити право власності Львівської обласної державної адміністрації на закінчений будівництвом об`єкт (будівлю), загальною площею 3738.9 кв. м. за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Буйка П. професора, будинок 4;

- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, внесене до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Мельник Ілоною Борисівною, індексний номер 70820910 від 21.12.2023, яким було зареєстровано право оперативного управління (номер запису про інше речове право 53045331) Державного архіву Львівської області (код ЄДРПОУ 03494505) на закінчений будівництвом об`єкт (будівлю), загальною площею 3738.9 кв. м. за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Буйка П. професора, будинок 4, та 11 припинити право оперативного управління Державного архіву Львівської області на закінчений будівництвом об`єкт (будівлю), загальною площею 3738.9 кв. м. за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Буйка П. професора, будинок 4.

- визнання незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №1062/7 від 11.04.2024 «Про відмову у задоволенні скарги».

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що будівлі обласного державного архіву в тому числі будівля, загальною площею 3738,9 кв.м. розташована за адресою: м.Львів, вул. Професора П.Буйка, буд.4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого мана 2839212046060) були передані у комунальну власність Львівської обласної ради. При цьому, 30.11.2023 та 21.12.2023 державними реєстраторами прав на нерухоме майно Яворівської районної державної адміністрації Львівської області були прийняті рішення №70465507 та №70820910 щодо державної реєстрації права власності на об`єкт вказаного нерухомого майна. На думку позивача вказані рішення є незаконними, прийнятими з порушенням ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та підлягають скасуванню. Твердження Центральної колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації у висновку від 22.02.2024 є передчасним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 суддя Ягічева Н.І. відкрила провадження по справі та призначила підготовче засідання на 31.07.2024.

12.07.2024 через канцелярію суду від відповідача 3 надійшов відзив на позовну заяву мотивований тим, що реєстраційна дія проведена на підставі документів, що відповідно до закону підтверджують набуття таких прав. Крім того, відповідно до судової практики, державний реєстратор не є належним відповідачем по справі.

19.07.2024 в системі "Електронний суд" відповідачем 1 було сформовано відзив на позовну заяву мотивований тим, що Мін`юст здійснює розгляд скарг у сфері державної реєстрації в межах компетенції, визначеної законом, зокрема, на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора. Відповідач 1 під час розгляду скарг перевіряє правильність оскаржуваних реєстраційних дій та не встановлює або спростовує дійсність правочинів, які стали підставою для набуття чи припинення майнових справ. Позовна заява пред`явлена до неналежного відповідача 1.

В системі «Електронний суд» 30.07.2024 відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи до 18.09.2024.

16.09.2024 в системі "Електронний суд" позивачем було сформовано клопотання про заміну сторони первісних відповідачів належними відповідачами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 замінено відповідачів, залучено третіх осіб та відкладено розгляд справи на 16.10.2024.

07.10.2024 в системі "Електронний суд" представником відповідача 2 сформовано відзив на позовну заяву мотивований тим, що доводи позивача з приводу відсутності у Львівської обласної державної адміністрації повноважень, щодо розпорядження спірною будівлею необгрунтовані. Майно не було набуте Львівською обласною радою в передбаченому законом порядку, а отже, спірна будівля не перейшла в комунальну власність, а залишається в державній. Реєстрація прав на нерухоме майно не може бути скасована без визнання недійсним правочину або акту, який став підставою для її проведення. Оскарження виключно факту державної реєстрації є неналежним способом захисту, що не відповідає вимогам чинного законодавства та судовій практиці.

11.10.2024 в системі "Електронний суд" позивачем сформовано відповідь на відзив.

16.10.2024 в системі "Електронний суд" представником відповідача 2 сформовано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 відкладено розгляд справи на 13.11.2024.

11.11.2024 в системі "Електронний суд" відповідачем 2 сформовано додаткові пояснення у справі.

11.11.2024 в системі "Електронний суд" відповідачем 2 сформовано письмові пояснення.

13.11.2024 в системі "Електронний суд" відповідачем 3 сформовано відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує та вказує, що факт перебування спірної будівлі як станом на сьогодні, так і до прийняття рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 27.08.1991 № 453 «Про майно Львівського обкому Компартії України» на балансі Державного архіву Львівської області не заперечується позивачем - Львівською обласною радою. Держана реєстрація спірного майна проведена у відповідності до вимог чинного законодавства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 закрито підготовче засідання, розгляд справи по суті призначено на 11.12.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2024 повідомлено сторони про відкладення розгляду справи на 16.01.2025.

В судовому засіданні 16.01.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги, представники відповідачів 1,2,3 заперечили проти задоволення позовних вимог. Представники третьої особи 1,2 в засідання суду не з`явилися про розгляд справи повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 16.01.2025 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 6 Указу Президії Верховної ради України «Про заборону діяльності Компартії України» від 26.08.1991 №1435-ХП передбачено Верховній Раді Кримської АРСР, відповідним місцевим Радам народних депутатів до закінчення розслідування прийняти майно (будинки, споруди, друкарні, транспортні засоби, іншу власність), що належить організаціям Компартії України, Указом Президії Верховної Ради України «Про заборону діяльності Компартії України» від 30.08.1991 №1468-ХІІ, відповідно до частини другої статті 7 та керуючись пунктом 6 статті 106 Конституції України, заборонено діяльність Компартії України.

На виконання вищевказаних указів Президії Верховної Ради України, виконавчим комітетом Львівської обласної ради народних депутатів було прийнято рішення від 27.08.1991 №453 «Про майно Львівського обкому Компартії України», яким передбачено:

1) приміщення та інше майно автогосподарства, складів та партархіву обкому КПУ передається в обласну комунальну власність за балансовою вартістю;

2) ліквідувати партархів Львівського обкому Компартії України. Передати документальний фонд та приміщення партархіву Державному архіву Львівської області.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що будівлі обласного державного архіву в тому числі будівля, загальною площею 3738,9 кв.м. розташована за адресою: м.Львів, вул. Професора П.Буйка, буд.4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого мана 2839212046060) були передані у комунальну власність Львівської обласної ради. При цьому, 30.11.2023 та 21.12.2023 державними реєстраторами прав на нерухоме майно Яворівської районної державної адміністрації Львівської області були прийняті рішення №70465507 та №70820910 щодо державної реєстрації права власності на об`єкт вказаного нерухомого майна. На думку позивача вказані рішення є незаконним, прийнятим з порушенням ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та підлягають скасуванню. Твердження Центральної колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації у висновку від 22.02.2024 є передчасним.

Відповідачі, проти позову заперечують, у відзиві на позовну заяву вказують, що факт перебування спірної будівлі як станом на сьогодні, так і до прийняття рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 27.08.1991 № 453 «Про майно Львівського обкому Компартії України» на балансі Державного архіву Львівської області не заперечується позивачем - Львівською обласною радою. Держана реєстрація спірного майна проведена у відповідності до вимог чинного законодавства.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 2 рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 27.08.1991 №453 «Про майно Львівського обкому Компартії України» ліквідовано партархів Львівського обкому Компартії України та передано документальний фонд та приміщення партархіву Державному архіву Львівської області.

Факт перебування спірної будівлі як станом на сьогодні, так і до прийняття рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 27.08.1991 №453 «Про майно Львівського обкому Компартії України» на балансі Державного архіву Львівської області не заперечується Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради.

Відповідно до Указу Президента від 14.04.1992 №252 «Про Положення про місцеву державну адміністрацію» видано розпорядження Представника Президента України у Львівській області від 07.05.1992 №31 «Про утворення Львівської обласної державної адміністрації та припинення діяльності виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів». У зв`язку із утворенням Львівської обласної державної адміністрації, припинено діяльності виконавчого комітету Львівської облавної ради народних депутатів утворено на його базі, його відділів, управлінь структурні підрозділи Львівської обласної державної адміністрації.

Львівська обласна державна адміністрація є правонаступником виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів.

Згідно із розпорядженням Львівської обласної ради народних депутатів від 22.07.1994 №84-р «Про припинення діяльності Львівської обласної державної адміністрації, секретаріату та інших підрозділів обласної Ради народних депутатів» припинивши діяльність Львівської обласної державної адміністрації і сформовано на її базі виконавчий комітет Львівської обласної ради народних депутатів.

На виконання Указу Президента України від 24.07.1995 №640/95 «Про обласні, Київські та Севастопольську міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації» утворено Львівську обласну державну адміністрацію, яка є правонаступником виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів. Державний архів Львівської області, якому відповідно до рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 27.08.1991 №453 «Про майно Львівського обкому Компартії України» передано на баланс приміщення, є структурним підрозділом Львівської обласної держаної адміністрації, що передбачено в положенні про Державний архів Львівської області».

Відповідно до Довідки №1748 від 24.05.2016 ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» станом на 29.12.2012 спірна будівля зареєстрована на праві власності за Львівським обкомом комуністичної партії України (партійний архів) згідно акту державної прийомки будинку від 29.11.1983 р., затвердженого рішенням Ленінського райвиконкому м.Львова за № 679 від 13.12.1983 та записано в реєстрову книгу відомчого фонду за реєстровим номером 9 від 17.04.1991р.

Відповідно до листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинських від 05.05.2023 № 02-13-02189 у якому зазначено, що в Єдиному реєстрі об`єктів державної власності обліковується нерухоме державне майно, а саме будівля 3738,9 кв.м за місцезнаходженням: м. Львів, вул. П. Буйка, 4 перебуває на балансі Державного архіву Львівської області, а суб`єктом управління є Львівська обласна державна адміністрація.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що належним власником і розпорядником спірного майна є Львівська обласна державна адміністрація.

Отже, доводи позивача з приводу відсутності у Львівської обласної державної адміністрації повноважень, щодо розпоряджання даною будівлею необґрунтовані.

Позивач у позовній заяві вказує, що Львівська обласна військова адміністрація зверталася до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради із заявами про державну реєстрацію речових прав на спірну будівлю за обласною державною адміністрацією.

04.10.2023 державним реєстратором прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Тракало Оксаною Богданівною було прийнято рішення №69577432, та 02.11.2023 державним реєстратором прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Мельник Ілоною Богданівною було прийнято рішення №70023508 про відмову у проведенні реєстраційних дій, оскільки подані документи Львівською обласною військовою адміністрацією не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, також зазначено, що подані документи не дають змоги встановити перехід права власності до заявника.

При цьому, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно здійснюється на підставі Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (надалі - Закон) та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25 грудня 2015р. №1127 (надалі - Порядок №1127).

Частиною першою статті 27 Закону визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 44 Порядку №1127 для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 р., за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об`єкт, подаються:

- технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

- витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо такого об`єкта (у разі державної реєстрації права державної власності);

- документ, що підтверджує факт перебування об`єкта нерухомого майна у комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування (у разі державної реєстрації права комунальної власності);

- документ, що підтверджує факт відсутності перебування об`єкта нерухомого майна у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням (у разі державної реєстрації права комунальної власності).

Для проведення державної реєстрації речових прав було подано наступні документи:

- заява про державну реєстрацію №58238870 від 28.11.2023;

-довіреність Львівської обласної військової адміністрації №5/11-11917/0/2-23-32 від 22.11.2023;

- технічний паспорт (витяг з ЄДЕССБ) ТЮ №1:1950-2713-9559-5405, виданий 29.09.2023;

- витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності, №10-62-30648 виданий 23Л 1.2023 Фондом Державного України;

- документ, отриманий на запит державного реєстратора прав на нерухоме майно, №4830 виданий 27.11.2023 Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки».

На підставі поданих вищезазначених документів державним реєстратором Мазяр Іриною Євгенівною у відповідності до вимог чинного законодавства проведену реєстрація права власності на вищезгаданий об`єкт нерухомого майна.

Щодо посилання позивача на пункт 1 рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 27.08.1991 №453 «Про майно Львівського обкому Компартії України» (надалі - Рішення №453), указу Президії Верховної Ради України від 30.08.1991 №1468 «Про заборону діяльності Компартії України» та указу Президії Верховної Ради України від 26.08.1991 №91435 «Про тимчасове припинення діяльності Компартії України» та ухвали Львівської обласної ради народних депутатів від 04.06.1992 N9236, суд зазначає наступне.

Рішення №453 прийнято на підставі, зокрема, указу Президії Верховної Ради України від 26.08.1991 №1435 «Про тимчасове припинення діяльності Компартії України».

Однак, рішенням Конституційного Суду України від 27.12.2001 визнано такими, що не відповідають Конституції України: - Указ Президії Верховної Ради України «Про тимчасове припинення діяльності Компартії України» від 26 серпня 1991 року № 1435-ХІІ 1435-12); Указ Президії Верховної Ради України «Про заборону діяльності Компартії України» від 30 серпня 1991 року № 1468-ХІІ (1468-12).

Так, ці Укази, які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.

У рішенні Конституційного Суду України у справі №8-зп/1997 від 24.12.1997 зазначено, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Проте, відповідно до довідки Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 27.11.2023 №4830, право власності на будівлю, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. П. Буйка, 4, не реєструвалося.

Отже, після визнання неконституційним указу Президії Верховної Ради України «Про тимчасове припинення діяльності Компартії України», зазначене майно не може перейти в обласну комунальну власність.

З врахуванням наведеного, майно не було набуте Львівською обласною радою в передбаченому законом порядку, а отже, спірна будівля не перейшла в комунальну власність, а залишилася в державній.

Позивач вказує, що відповідно до ухвали Львівської обласної ради народних депутатів від 04.06.1992 №236 «Про обласну комунальну власність» усі будівлі обласного державного архіву, в тому числі будівля, яка розташована за адресою: м. Львів, вул. П. Буйка, 4 були визнані комунальною власністю.

Однак, матеріалами справи встановлено, що в переліку будинків і споруд, які віднесені до комунальної власності передбачені в додатку до цієї ухвали відсутня спірна будівля.

Крім цього, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 №311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю» затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно територіальних одиниць (комунальної власності).

Оскільки серед зазначено переліку державного майна, відсутні будівлі архіву, то такі залишилися у державній власності.

Господарським судом міста Києва у справі №55/196, за позовом заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Верховної Ради України та Міністерства освіти і науки України до Львівської обласної ради, було розглянуто питання про визнання недійсним пункту 2 додатку до ухвали Львівської обласної ради від 04.06.1992 №236 «Про обласну комунальну власність». Колегія суду прийшла до висновку про те, що пункт 2 додатку до ухвали Львівської обласної ради №236 від 04 червня 1992 року "Про обласну комунальну власність" в частині віднесення до обласної комунальної власності будинків №№1, 3, 5 по вул. Князя Романа у м. Львові не відповідає законодавчим актам та прийнятий з перевищенням наданих Львівській обласній раді повноважень, а тому підлягає визнанню недійсним».

Таким чином, це рішення підтверджує, що спірна будівля залишилася у державній власності.

Львівська обласна рада у позовній заяві зазначає, що згідно ухвали Львівської обласної Ради народних депутатів № 236 від 04.06.1992 усі будівлі обласного державного архіву, в тому числі будівля, загальною площею 3738,9 кв.м., яка розташована за адресою: м. Львів, вул. П. Буйка, буд. 4 (реєстраційний номер об`єкте нерухомого майна 2839212046060), були передані у комунальну власність Львівської обласної ради.

При цьому, жодним пунктом даної ухвали та додатку до неї не передбачено інформацію щодо будівлі, загальною площею 3738,9 кв.м., що розташована за адресою: м. Львів, вул. П. Буйка, буд. 4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2839212046060).

Таким чином, твердження Позивача про передачу вказаної будівлі у комунальну власність Львівської обласної ради не підтверджені жодним належним та допустимим доказом.

Крім того, позивач вказує, що згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №362224800 від 17.01.2024 на об`єкт площею 3738,9 кв.м за адресою: м. Львів, вул. П. Буйка, 4 - накладено арешт, реєстраційний номер обтяження 4396025, яке зареєстровано 24.01.2007 Першою львівською нотаріальною конторою, підстава постанова, б/н від 26.01.2001, ВДВС Галицького рай.упр.юст.

Згідно статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно, крім державної реєстрації іпотеки за наявності заборони відчуження, арешту.

Таким чином, наявність обтяжень на спірну будівлю не могло бути підставою щодо не здійснення реєстрації права власності за Львівською обласною державною адміністрацією.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, рішення про державну реєстрацію ОСОБА_1 №70465507 від 30.11.2023 та рішення про державну реєстрацію ОСОБА_2 , № 70820910 від 21.12.2023 про реєстрацію права власності на спірний об`єкт нерухомості за Львівською обласною державною адміністрацією прийняте без порушення ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» з дотриманням Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 та не підлягає скасуванню.

Разом з тим, рішення державного реєстратора може бути оскаржене лише у випадку порушення процедури реєстрації або якщо реєстрація проведена на підставі неправомірних документів.

Судова практика Верховного Суду щодо оскарження державної реєстрації прав на нерухоме майно підтверджує, що скасування державної реєстрації як самостійного способу захисту є неналежним, якщо реєстрація проведена на підставі чинного правочину або судового рішення. Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що оскарження державної реєстрації можливе лише у випадку, коли вона проведена з порушенням процедури, або якщо документ, на підставі якого була здійснена реєстрація, визнаний недійсним.

Так, у справі № 910/996/19 Верховний Суд вказав, що державна реєстрація є наслідком правочину чи іншого юридичного факту (наприклад, судового рішення), тому скасування такої реєстрації можливе лише у разі, якщо оскаржений правочин або інший юридичний документ, на підставі якого здійснена реєстрація, визнано недійсним або скасовано. Аналогічну правову позицію викладено у справі № 911/2345/20, де Верховний Суд зазначив, що оскарження державної реєстрації прав на нерухоме майно, як самостійної дії є неправомірним, якщо така реєстрація базується на чинних та неоскаржених правочинах. Суд підкреслив, що належним способом захисту у такому випадку є оскарження самого правочину, що став підставою для реєстрації.

Згадані вище рішення підтверджують що рішення місцевих рад можуть бути визнані недійсними у випадку перевищення їх повноважень або неправомірного розпорядження державним майном.

Таким чином, реєстрація прав на нерухоме майно не може бути скасована без визнання недійсним правочину або акту, який став підставою для її проведення. Оскарження виключно факту державної реєстрації є неналежним способом захисту, що не відповідає вимогам чинного законодавства та судовій практиці Верховного Суду.

Щодо позовної вимоги про визнання незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №1062/7 від 11.04.2024 «Про відмову у задоволенні скарги», суд зазначає наступне.

Згідно із пунктом 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 (далі - Положення № 228), Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міністерство юстиції України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України.

Згідно з підпунктом 8310 пункту 4 Положення № 228 Мін`юст відповідно до покладених на нього завдань розглядає відповідно до закону скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Мін`юсту та приймає обов`язкові до виконання рішення.

Пунктом 10 Положення № 228 визначено, що Мін`юст у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, здійснює організацію і контроль за їх виконанням.

Абзацом першим частини першої статті 37 Закону № 1952-ІУ встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов`язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає, серед іншого, скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (пункт 1 частини другої статті 37 Закону № 1952-ІУ) .

Мін`юст здійсню є розгляд скарг у сфері державної реєстрації у межах компетенції, визначеної законом, зокрема, на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора. Іншими словами, Міністерство юстиції України під час розгляду скарг перевіряє правильність оскаржуваних реєстраційних дій та не встановлює або спростовує (тобто, не може визнавати чи не визнавати) дійсність правочинів, які стали підставою для набуття чи припинення майнових прав, за винятком, якщо такі правочини є недійсними в силу закону (нікчемними).

Так, до Міністерства юстиції України надійшла скарга Львівської обласної ради від 25.01.2024, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31.01.2024 за № СК-853-24 (далі - Скарга), на рішення від 30.11.2023 № 70465507 (далі - оскаржуване рішення-1) державного реєстратора Яворівської районної державної адміністрації Львівської області Мазяр Ірина Євгенівна (далі - державний реєстратор Мазяр І.Є.), від 21.12.2023 № 70820910 (далі - оскаржуване рішення-2) державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Львівсвкої області Мельник Ілони Борисівни (далі - державний реєстратор Мельник І.Б.) щодо будівлі, розташованої за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Буйка П. професора, буд. 4 (далі - будівля).

За результатами розгляду Скарги Центральною колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Колегія) прийнято висновок, яким рекомендовано відмовити у задоволенні скарги Львівської обласної ради від 25.01.2024, оскільки рішення від 30.11.2023 № 70465507 державного реєстратора Яворівської районної державної адміністрації Львівської області Мазяр Ірини Євгенівни, від 21.12.2023 № 70820910 державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Львівської області Мельник Ілони Борисівни відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав.

На підставі вказаного висновку Міністерством юстиції України прийнято наказ від 11.04.2024 № 1062/7 «Про відмову у задоволенні скарги», яким відмовлено у задоволенні скарги Львівської обласної ради від 25.01.2024, оскільки рішення від 30.11.2023 № 70465507 державного реєстратора Яворівської районної державної адміністрації Львівської області Мазяр Ірини Євгенівни, від 21.12.2023 № 70820910 державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Львівської області Мельник Ілони Борисівни відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав.

Відповідач 1 вказує, колегією за результатами розгляду скарги встановлено наступне.

Скаржник просить анулювати оскаржувані рішення 1,2 зазначаючи, що ним встановлено, що в матеріалах Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» наявне реєстраційне посвідчення від 17.04.1991 № 573 про реєстрацію будівлі на праві власності за «Львівським обкомом Комуністичної партії України (партійний архів)».

Скаржник зауважує, що Указом Президії Верховної Ради України «Про заборону діяльності Компартії України» від 30.08.1991 № 1468-ХІІ та Указом Президії Верховної Ради України «Про тимчасове припинення діяльності Компартії України» від 26.08.1991 № 1435-ХІІ передбачено Верховній Раді Кримської АРСР, обласним, міським, районним Радам народних депутатів прийняти майно (будинки, споруди, друкарні, транспортні засоби, іншу власність) відповідних партійних комітетів.

На виконання вищевказаних указів скаржником було прийнято рішення від 27.08.1991 № 453 «Про майно Львівського обкому Компартій України», яким передбачено приміщення та інше майно автогосподарства, складів та партархіву обкому КПУ передати в обласну комунальну власність за балансовою вартістю; ліквідувати партархів Львівського обкому Компартії України. Передати документальний фонд та приміщення партархіву Державному архіву Львівської області. Ухвалою Львівської обласної Ради народних депутатів № 236 від 04.06.1992 «Про обласну комунальну власність» було віднесено до комунальної власності Львівської облсної ради інші будівлі обласного державного архіву за адресою: м. Львів, вул. Підвальна, 13. Таким чином, усі будівлі обласного державного архіву, в тому числі будівля - були визнані комунальною власністю Львівської обласної ради.

Скаржник зазначає, що про проведення оскаржуваних реєстраційних дій йому стало відомо 01.12.2023, в момент формування працівником Управління майном спільної власності Львівської обласної ради Банерою Віталієм Ярославовичем з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) та Реєстру прав власності на нерухоме майн, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 01.12.2023 № 356648090. Обставин та доказів на їх підтвердження, які б спростовували такі доводи скаржника, Колегією не встановлено. Отже, строк, для подання скарги скаржником, не пропущений.

Після повідомлення заінтересованих осіб про розгляд скарги до Міністерства юстиції України надійшли клопотання про надіслання матеріалів скарги від державного реєстратора Мазяр І.Є. від 07.02.2024 № 4/20, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 07.02.2024 № СК-1038-24, відповідь на яке надано листом Міністерства юстиції України від 07.02.2024 № 20064/СК-1038-24/33.2.1, від Державного архіву Львівської області від 07.02.2024 № 32-34/0/2-24, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 07.02.2024 № СК-1039-24, відповідь на яке надано листом Міністерства юстиції України від 08.02.2024 № 20577/СК-1039-24/33.2.1; від Львівської обласної військової адміністрації від 07.02.2024 № 5/5-1478/0/2-24/1-2.1, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 07.02.2024 № СК-1046-24 та 08.02.2024 за № 26627-9-24, відповідь на які надано листом Міністерства юстиції України від 08.02.2024 № 20578/ СК-1046-24/33.2.1, від Львівської обласної ради від 12.02.202Р4 № 02-вих-214, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.02.2024 № СК-1220-24, відповідь на яке надано листом Міністерства юстиції України від 20.02.2024 № 27163/СК-1220- 24/33.2.1.

Пунктом 12 Порядку № 1128 передбачено, що заінтересовані особи мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються Колегією до розгляду.

Так, після призначення колегіального розгляду скарги до Міністерства юстиції України надійшли пояснення по суті скарги від Львівської обласної військової адміністрації від 12.02.2024 № 5/5-1643/0/2-24/1-2.1, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 13.02.2024 №М СК-1124-24, СК-1126-24 та додаткові пояснення від 15.02.2024 № 5/5-1792/0/2-24/1-2.1, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 15.02.2024 за №№ СК-1175-24, СК-1184-24 (далі - пояснення Львівської обласної військової адміністрації), від Державного архіву Львівської області від 12.02.2024 № 32-38/0/2-24, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 13.02.2024 за № СК-1123- 24 (далі - пояснення Державного архіву Львівської області), від державного реєстратора Мазяр І.Є. від 14.02.2024 № 5/20, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 14.02.2024 № СК-1160-24, додаткові пояснення від Львівської обласної ради від 22.02.2024 № 02-вих-277, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 22.02.2024 № СК-1267-24, які було долучено до матеріалів скарги та досліджено в ході колегіального розгляду.

Інших клопотань, заяв надіслано не було.

У поясненнях Львівської обласної військової державної адміністрації зазначено, зокрема, що пункт 1 рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради від 27.08.1991 № 453 «Про майно Львівського обкому Компартії України» є нереалізованим, що підтверджується довідкою Обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 27.11.2023 № 4830 (далі - довідка), оскільки право власності на будівлю не було зареєстровано.

Отже, будівля не була набута в передбаченому законом порядку та не перейшла в комунальну власність, а залишилася в державній. Крім того, інформовано, що Господарським судом міста Києва розглядалася справа № 55/196 за позовом заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Верховної Ради України, Міністерства освіти і науки України до Львівської обласної ради про визнання недійсним пункту 2 додатку до ухвали Львівської обласної Ради народних депутатів № 236 від 04.06.1992 «Про обласну комунальну власність». У цьому рішенні судом зазначено, зокрема, що пункт 2 додатку до вищевказаної ухвали в частині віднесення до обласної комунальної власності будинків №№ 1, 3, 5 по 5 вул. Князя Романа у м. Львові не відповідає законодавчим актам та прийнятий з перевищенням наданих Львівській обласній раді народних депутатів повноважень, а тому підлягає визнанню недійсним.

У поясненнях Державного архіву Львівської області зазначено, зокрема, що Указ Президії Верховної Ради України «Про заборону діяльності Компартії України» від 30.08.1991 № 1468-ХІІ та Указ Президії Верховної Ради України «Про тимчасове припинення діяльності Компартії України» від 26.08.1991 № 1435-ХІІ, на виконання яких скаржником було прийняте рішення від 27.08.1991 № 453 «Про майно Львівського обкому Компартії України», рішенням Конституційного суду України, 27Л2.2021 № 1-2/2001 № 453 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втратили чинність з дня ухвалення зазначеного рішення При цьому, пунктом першим Указу Президії Верховної Ради Україйи «Про передачу - архівів Компартії України у підпорядкування Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України» від 27.08Л991 (1441-ХІІ) передано документи архівів Компартії України в підпорядкування Головному архівному управлінню при Кабінеті Міністрів України та його установам на місцях разом з приміщеннями, технологічним обладнанням та штатом працівників.

Згідно з відомостями Державного реєстру прав на підставі оскаржуваного рішення 1 державним реєстратором Мазяр І.Є. проведено державну реєстрацію права державної власності на будівлю за Львівською обласною державною адміністрацією, з відкриттям відповідного розділу у Державному реєстрі прав.

Для такої реєстрації заявником було подано, зокрема: - витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна від 23.11.2023 № 30648, у якому наявна інформація про будівлю; - відомості з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 28.11.2023, у яких наявна інформація про будівлю; - довідку, у якій зазначено, що згідно з матеріалами інвентаризаційної справи станом на 29.12.2012, право власності на будівлю в БТІ не реєструвалось.

На підставі оскаржуваного рішення-2 державним реєстратором Мельник І.Б. проведено державну реєстрацію іншого речового права (права оперативного управління) за Державним архівом Львівської області на підставі розпорядження Львівської обласної військової адміністрації «Про закріплення на праві оперативного управління державного майна», яким зобов`язано закріпити на праві оперативного управління за Державним архівом Львівської області майно, на балансі якого обліковується будівля.

Колегією встановлено, що оскаржуване рішення-1 та оскаржуване рішення-2 відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав, оскільки державна реєстрація права власності Львівської обласної державної адміністрації на будівлю, а також державна реєстрація права оперативного управління на неї за Державним архівом Львівської області проведена на підставі всіх необхідних для такої реєстрації документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття таких прав, і 5 державного реєстратора Мазяр І.Є. та державного реєстратора Мельник І.Б. під час прийняття таких рішень не було підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, відмови в державній реєстрації прав або зупинення державної реєстрації прав.

Пунктом 40 Порядку № 1127 встановлено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом, іншими законами України та Порядком № 1127, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту.

Частиною першою статті 27 Закону № 1952-ІУ (в редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваних рішень 1,2) визначено що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 44 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 01.01.2013, за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об`єкт, подаються: 2) витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо такого об`єкта (у разі державної реєстрації права державної власності); 3) документ, що підтверджує факт перебування закінченого будівництвом об`єкта у комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування (у разі державної реєстрації права комунальної власності); 4) документ, що підтверджує факт відсутності перебування закінченого будівництвом об`єкта у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням (у разі державної реєстрації права комунальної власності).

Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про такий об`єкт в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 10 Закону № 1952-ІУ державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 18 Закону № 1952-ІУ до порядку проведення державної реєстрації прав з урахуванням особливостей, визначених Законом віднесено: перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав).

Частиною шостою статті 37 Закону № 1952-ІУ визначено, зокрема, що за результатами розгляду скарги на рішення у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України, приймає мотивоване рішень про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав).

Враховуючи вищевикладене, Міністерством юстиції України від 11.04.2024 № 1062/7 прийнято наказ «Про відмову у задоволенні скарги», прийнятий за результатами розгляду скарги на дії державних реєстраторів.

Разом з тим, варто наголосити, що функцією державної реєстрації є лише офіційне підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речового права. Визнання права власності на нерухоме майно, яке не визнається або оспорюється іншими особами, є одним із способів захисту права на майно, передбачених статтею 392 Цивільного кодексу України, що реалізовується шляхом подання позову до особи, яка таке право не визнає чи оспорює. Визначений позивачем відповідач - Мін`юст не оспорює право власності Позивача чи іншої особи на спірний об`єкт нерухомого майна, а здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав і розглядає скарги на рішення, дії державних реєстраторів. подані особами, які не визнають або ж оспорюють набуття, зміну чи припинення речового права заявника.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду в ід 03.03.2021 у справі № 707/477/20.

Вищенаведене свідчить про те, що відповідач 1, приймаючи оскаржуваний наказ, здійснювало лише контролюючі функції у сфері державної реєстрації, зокрема, шляхом перевірки відповідності реєстраційних дій чинному законодавству.

Крім того, обрання позивачем неефективного способу захисту є самостійною підставною для відмови у задоволенні позову, вказане узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц (пункт 127)

Згідно із частинами 2-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне судове рішення складено 30.01.2025.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА