Ухвала

від 03.02.2025 по справі 910/196/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

03.02.2025Справа № 910/196/25

Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АРЧ ХАУС"

про скасування рішень загальних зборів, статуту

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АРЧ ХАУС" (далі - відповідач, ОСББ "АРЧ ХАУС") з вимогами:

- скасувати Рішення загальних зборів ОСББ "АРЧ ХАУС", оформлене протоколом загальних зборів від 08.05.2024;

- скасувати Статут ОСББ "АРЧ ХАУС", затверджений протоколом загальних зборів від 08.05.2024;

- скасувати Рішення загальних зборів ОСББ "АРЧ ХАУС", оформлене протоколом від 02.10.2024.

Безпосередньо у прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено клопотання про витребування копій документів у Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації та у ОСББ "АРЧ ХАУС":

Позовну заяву сформовано в системі "Електронний суд" та зареєстровано у КП "Діловодство спеціалізованого суду".

За змістом ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- чітко визначити зміст позовних вимог, зокрема, щодо зазначення дат підписання протоколів, якими оформлені спірні рішення загальних зборів ОСББ "АРЧ ХАУС", вимоги про скасування яких заявлено позивачем;

- зазначити правові підстави позову про скасування рішень загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та про скасування статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку;

- зазначити докази на підтвердження того, що "Голова Правління Шнейдер І.П. не є співвласником багатоквартирного будинку по вул. Пирогова/Б.Хмельницького, 2/37- Б в м. Києві";

- зазначити про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви (додатки № 1-17);

- зазначити докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою;

- навести попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Наведеною ухвалою суду встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

Таким чином, залишаючи позовну заяву без руху, судом встановлено спосіб усунення виявлених недоліків поданого позову, за умови усунення яких саме у спосіб, встановлений судом, позовна заява підлягає прийняттю до розгляду, а провадження у справі за таким позовом відкриттю в силу приписів ст. 176 Господарського процесуального кодексу України.

24.01.2025 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" заяву про усунення недоліків, яка зареєстрована у КП "Діловодство спеціалізованого суду" 27.01.2025.

Проаналізувавши зміст заяви позивача про усунення недоліків і доданих до неї документів, суд дійшов висновку, що визначені ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 недоліки позовної заяви позивачем усунуто не в повному обсязі, з огляду на таке.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 позивачу встановлено спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом, зокрема, зазначення правових підстав позову про скасування рішень загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та про скасування статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, правові підстави позову.

В обгрунтування не дотримання позивачем п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, суд у наведеній ухвалі зазначив;

"Позивачем заявлено позовні вимоги про скасування рішень загальних зборів ОСББ "АРЧ ХАУС", оформлених протоколами загальних зборів від 08.05.2024 та від 02.10.2024, про скасування Статуту ОСББ "АРЧ ХАУС", затвердженого протоколом загальних зборів від 08.05.2024.

Проте, позовна заява не містить правових підстав позову про скасування рішень загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та про скасування статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Судом встановлено, що позивачем не усунуто зазначені недоліки позовної заяви з огляду на наступне.

У пункті 2 заяви про усунення недоліків позивач зазначив, що "правовою підставою позову про скасування рішень загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та про скасування статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є наявність порушеного права позивача, як співвласника багатоквартирного будинку, а саме:

- загальні збори ОСББ, оформлені оспорюваними протоколами, проведені з порушенням вимог чинного законодавства та Статуту ОСББ,

- позивача не повідомлено належним чином про дату, час та порядок денний оспорюваних загальних зборів,

- відповідачем не дотримано процедури скликання та проведення загальних зборів,

- рішення ОСББ прийняті на оскаржуваних загальних зборах за відсутності кворуму,

- за оскаржувані рішення не голосували співвласники, які разом мають не менш як дві третини від загальної кількості голосів співвласників,

- результати голосування належним чином не зафіксовано та не оформлено,

- збори скликані неуповноваженою особою з метою збору коштів з співвласників багатоквартирного будинку.

Водночас, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (постанова ВП ВС від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).

Правова кваліфікація - це пошук, вибір конкретної правової норми і застосування її до певної події.

Як встановлено судом, ні у позовній заяві, ні у заяві про усунення недоліків (на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 про залишення позовної заяви без руху) позивачем не зазначено правові підстави позову (конкретні правові норми), відповідно до яких заявлено вимоги про скасування рішень загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та про скасування статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку. З огляду на наведене, позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на наведене, позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити правові підстави позову. Тобто безпосередньо позовна заява повинна містити посилання на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини.

Вже після відкриття провадження у справі (у разі наявності для цього підстав), з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, суд самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 позивачу встановлено спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом, зокрема, зазначення доказів на підтвердження того, що "Голова Правління Шнейдер І.П. не є співвласником багатоквартирного будинку по вул. Пирогова/Б.Хмельницького, 2/37- Б в м. Києві";

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

В обгрунтування не дотримання позивачем п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, суд у наведеній ухвалі зазначив;

"...у позовній заяві позивач стверджує, що "Голова Правління Шнейдер І.П. не є співвласником багатоквартирного будинку по вул. Пирогова/Б.Хмельницького, 2/37- Б в м. Києві", проте жодні докази на підтвердження таких тверджень не зазначає".

Проаналізувавши зміст пункту 3 заяви про усунення недоліків та додані до цієї заяви документи, судом встановлено, що позивачем не усунуто зазначений недолік позовної заяви, оскільки належні та допустимі докази на підтвердження того, що Голова Правління Шнейдер І.П. не є співвласником багатоквартирного будинку по вул. Пирогова/Б.Хмельницького, 2/37-Б в м. Києві позивачем не зазначено ні у позовній заяві, ні у заяві про усунення недоліків, при цьому такі докази також фактично не подано позивачем.

При цьому суд критично оцінює доводи позивача про те, що "отримати відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо власників багатоквартирного будинку, враховуючи, що з 19.12.2024 року недоступні державні реєстри та інформаційні системи Міністерства юстиції України, у зв`язку з цим в роботі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно діють обмеження, наразі не вбачається за можливе, позаяк дане не може стати підставою для обмеження позивача у доступі до захисту порушеного права в судовому порядку", оскільки:

- відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті Міністерства юстиції України, з 20.01.2025 відновлено функціонування Єдиних та Державних реєстрів Міністерства юстиції України після масштабної кібератаки з боку росії, відновлено роботу таких реєстрів, зокрема, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (заява про усунення недоліків позовної заяви сформована в системі "Електронний суд" 24.01.2025).

- відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

- з урахуванням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правова конструкція статті 174 Господарського процесуального кодексу України дає можливість стороні розраховувати на захист своїх прав та доступ до правосуддя, незважаючи на порушення при поданні позовної заяви, що стали підставою для її повернення, через передбачену законом процесуальну можливість повторного подання позовної заяви після усунення допущеного порушення.

Суд критично оцінює посилання позивача на приписи ч. 2 ст. 74 та ч. 7 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч. 4 наведеної статті ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. При цьому згідно з частиною 2 статті 80 ГПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Частиною 1 статті 81 ГПК України передбачено, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. Як вбачається зі змісту заяви про усунення недоліків та доданих до неї документів, позивачем не подано клопотання про витребування доказів (зокрема того, чи є Шнейдер І.П. співвласником багатоквартирного будинку по вул. Пирогова/Б.Хмельницького, 2/37- Б в м. Києві) у порядку ст. 81 ГПК України.

З огляду на наведене, позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 позивачу встановлено спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом, зокрема, зазначення про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви (додатки № 1-17).

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Проаналізувавши зміст пункту 4 заяви про усунення недоліків, судом встановлено, що позивачем частково усунуто вищезазначений недоліки позовної заяви, оскільки не зазначено про наявність у позивача або іншої особи оригіналів Адвокатського запиту 1 від 26.11.2024, Адвокатського запиту 2 від 06.12.2024, копії яких додано до позовної заяви (додатки № 7 та № 13).

З огляду на наведене, позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, враховуючи, що позивачем не усунуто вищенаведені недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 20.01.2025, суд доходить висновку про не додержання позивачем вимог п. 5, 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

Суд відзначає, що усунення позивачем не всіх недоліків, що були зазначені в ухвалі суду від 20.01.2025, тобто часткове усунення недоліків, не може вважатись усуненням недоліків у розумінні статей 174, 176 Господарського процесуального кодексу України, оскільки такі недоліки повинні бути усунуті в повному обсязі.

Згідно з ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

На підставі наведених приписів процесуального законодавства, з огляду на невиконання позивачем вимог ухвали суду від 20.01.2025 щодо усунення недоліків позовної заяви, відповідна заява вважається неподаною і підлягає поверненню особі, що звернулася із позовною заявою.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ч. 4 ст. 174, ст. 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву вважати неподаною та повернути заявникові.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 03.02.2025 та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 254-257 та підпунктом 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Оксана ГУМЕГА