Рішення

від 21.01.2025 по справі 910/11967/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.01.2025Справа № 910/11967/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участі секретаря судового засідання Петькун Д.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Туровської Інни Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ" (03035, вул. Кірпи Георгія, буд. 2А, м. Київ, код ЄДРПОУ 38825398)

про стягнення 242 917,07 грн.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Туровська Інна Анатоліївна (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ" (далі - відповідач) про стягнення 242 917,07 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч взятим на себе зобов`язанням за договором про надання послуг № 210817 від 21.08.2017 відповідач в обумовлений строк не здійснив повну та своєчасну оплату наданих послуг, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 170 750,00грн, а також обов`язок сплатити на користь позивача 13 093,00 грн 3% річних та 59 074,07 грн інфляційних втрат.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 01.10.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/11967/24, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

16.10.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує, вказуючи, що змінні рапорти підписані зі сторони відповідача - Присяжнюк Д.Ф., який не є працівником останнього, не є повноважною особою на підписання документів від імені відповідача. Крім того, відповідач посилається на те, що нараховані штрафні санкції є безпідставними, посилається на ст. 551 ЦК України, висновки Верховного Суду про зменшення розміру штрафних санкцій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 перейдено до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

08.11.2024 в системі "Електронний суд" відповідачем сформовано клопотання про долучення доказів.

18.11.2024 в системі "Електронний суд" позивачем сформовано відповідь на відзив.

У судовому засіданні 20.11.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 11.12.2024.

25.11.2024 в системі "Електронний суд" відповідачем сформовано заперечення на відповідь на відзив.

09.12.2024 в системі "Електронний суд" позивачем сформовано клопотання про долучення доказів.

10.12.2024 в системі "Електронний суд" позивачем сформована заява про виклик свідка.

У судовому засіданні 11.12.2024 протокольною ухвалою задоволено клопотання позивача про долучення доказів від 09.12.2024, відмовлено у задоволенні заяви позивача про виклик свідка від 10.12.2024, відмовлено у клопотанні позивача про відкладення розгляду справи. Ухвалою від 11.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу по суті на 21.01.2025.

В судовому засіданні 21.01.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні 21.01.2025 було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21 серпня 2017 року між ФОП Туровською Інною Анатоліївною (надалі Позивач або Виконавець) та ТОВ «ГЕОС - УКБ» (надалі Відповідач або Замовник) було укладено договір про надання послуг № 210817.

Відповідно до п. 1.1 в порядку та на умовах, визначених Договором, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання надавати Замовнику послуги спецтехніки (далі - Послуги) на об`єктах Замовника (далі - робоча територія), а Замовник, у свою чергу, зобов`язується оплачувати такі послуги в порядку та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п. 2.1. Договору, обсяг Послуг визначається Замовником шляхом надання Виконавцеві заявок із зазначенням адреси робочої території. Заявки на надання Послуг приймаються Виконавцем за тел.: 096-468-66-64 або тел./факсом. 044-219-03-19.

Відповідно до п. 2.2. Договору, конкретний час та день надання Послуг погоджується сторонами окремо, але не пізніше , ніж за 1 робочий день до початку виконання робіт.

Відповідно до п. 2.3. Договору, розрахунковими одиницями при складанні обсягу Послуг вважається: 1 (одна) маш/зміна - складає 8 годин роботи спецтехніки та 1 люд/день- складає 8 годин роботи стропальника.

Відповідно до п. 3.1. Договору, Замовник оплачує послуги на підставі рахунків Виконавця, отриманих після підписання Договору та отримання заявок Замовника згідно п. 2.1.

Відповідно до п. 3.2. Договору, Замовник сплачує рахунки, отримані згідно п. 3.1. в повному обсязі, протягом 3 (трьох) банківських днів, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Відповідно до п. 7.1 Договору, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за період із січня 2022 року по липень 2022 року Виконавцем було надано послуг на користь Замовника на загальну суму 455 562, 46 грн. В свою чергу Замовником було здійснено часткову оплату отриманих від Виконавця послуг та розмір його заборгованості становить 170 750 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує, вказуючи, що змінні рапорти підписані зі сторони відповідача - Присяжнюк Д.Ф., який не є працівником останнього, не є повноважною особою на підписання документів від імені відповідача. Крім того, відповідач посилається на те, що нараховані штрафні санкції є безпідставними, посилається на ст. 551 ЦК України, висновки Верховного Суду про зменшення розміру штрафних санкцій.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, за період із січня 2022 року по липень 2022 року Виконавцем було надано послуг на користь Замовника на загальну суму 455 562, 46 грн.

В свою чергу Замовником було здійснено часткову оплату отриманих від Виконавця послуг. На час розгляду справи розмір заборгованості відповідача становить 170 750 грн.

Обсяг та вартість наданих Позивачем та не оплачених з боку Відповідача послуг підтверджується підписаними сторонами без зауважень та заперечень Актами надання послуг: № 36 від 07.02.2022 на загальну суму 51 000 грн. ( в тому числі ПДВ); № 46 від 14.02.2022 на загальну суму 43 500; № 52 від 21.02.2022 на загальну суму 54 000 грн.; № 56 від 23.02.2022 на загальну суму 14 250 грн; № 71 від 12.07.2022 на загальну суму 8 000 грн., змінними рапортами до них, а також рахунками на оплату.

У відзиві на позовну заяву відповідачем не заперечується факт надання позивачем послуг спецтехніки у період із січня по липень 2022 року, а лише зазначається, що документ під назвою «Змінний рапорт» не містить підпису особи, уповноваженої на це ТОВ «ГЕОС-УКБ».

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пункту 2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (надалі Положення), первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Згідно з пункту 2.5 Положення документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Відтак, підписання та засвідчення печаткою відповідача акту, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і відповідають вимогам, зокрема статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за виконані роботи (надані послуги).

При цьому відповідач заперечує стосовно підпису на «Змінному рапорті», проте не наводить аргументації про втрату штампу, його підробку чи інше незаконне використання всупереч волі відповідача до звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до статті 2 ГК України, учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження та основі відносин власності.

Згідно зі статтею 62 ГК України, підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органами місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Відповідно до пункту 64 Постанови Кабінету Міністрів України № 1893 від 27.11.1998 «Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію» (яка діяла на час складання документів, втратив чинність від 04.11.2016), яка є обов`язковою для усіх підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, порядок обліку, зберігання і використання печаток, штампів і бланків суворої звітності визначається відповідними відомчими інструкціями. Контроль за їх виготовленням, зберіганням та використанням покладається на канцелярії організацій та осіб, відповідальних за діловодство.

Згідно з пунктом 65 зазначеної постанови, особи, які персонально відповідають за облік і зберігання печаток, штампів і бланків, призначаються наказами керівників організацій.

Відповідно до вимог діючого законодавства відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об`єднань, суб`єктів господарської діяльності. Тобто, зазначене обумовлює презумпцію, в силу якої штамп на будь-якому документі вважається проставленим з відома його керівника або суб`єкта господарської діяльності без створення юридичної особи.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що відповідач до звернення позивача з позовом в суд звертався до правоохоронних органів з заявою про втрату, підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч його волі, належного йому штампа.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

В порушення умов договору відповідач не оплатив вартість послуг, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 170 750,00 грн.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач за прострочення строків оплати наданих послуг, нарахував та просить стягнути з відповідача 13 093,00 грн. - 3 % річних та 59 074,07 грн - інфляційні втрати.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, позовні вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 13 093,00 грн та інфляційних втрат у розмірі 59 074,07 грн підлягають задоволенню.

Відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на зменшення штрафних санкцій.

Приписами частини 1 статті 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір стягуваних санкцій.

Проте, 3 % річних та інфляційні втрати не є штрафними санкціями, відтак не можуть бути зменшені на підставі приписів частини 1 статті 233 ГК України.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ" (03035, вул. Кірпи Георгія, буд. 2А, м. Київ, код ЄДРПОУ 38825398) на користь Фізичної особи-підприємця Туровської Інни Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 170 750 (сто сімдесят тисяч сімсот п`ятдесят) грн 00 коп заборгованості, 13 093 (тринадцять тисяч дев`яносто три) грн 00 коп 3% річних, 59 074 (п`ятдесят дев`ять тисяч сімдесят чотири) грн 07 коп інфляційних втрат (дві тисячі чотириста сорок дві) грн ) грн 40 коп. та 3 643 (три тисячі шістсот сорок три) грн76 судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 03.02.2025.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА