Рішення

від 03.02.2025 по справі 910/14169/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.02.2025Справа № 910/14169/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін господарську справу

за позовом Клінічної лікарні "Феофанія" Державного управління справами (03143, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 21, ідентифікаційний код 05415792)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Укрспецналадка" (02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 58А, оф. 1, ідентифікаційний код 42393234)

про стягнення 253 367, 82 грн,

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Клінічна лікарня "Феофанія" Державного управління справами звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Укрспецналадка" про стягнення 253 367,82 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором про відшкодування витрат електричної енергії № 716 від 21.09.2021, а саме в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги, позивач нарахував до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 199 236,93 грн, 3% річних у розмірі 15 948,75 грн та пеню у розмірі 38 182,14 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2024 залишено позовну заяву Клінічної лікарні "Феофанія" Державного управління справами без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

22.11.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС представником позивача подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників учасників справи.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 була доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Укрспецналадка" 25.11.2024 о 15:52 год, що підтверджується відповідним повідомленням про доставлення процесуального документа.

Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

21.09.2021 між Клінічною лікарнею "Феофанія" Державного управління справами (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДП Укрспецналадка" (далі - споживач) укладено договір про відшкодування витрат електричної енергії, за умовами пункту 1.1. якого постачальник, зобов`язується забезпечити споживачу доступ до послуг з електропостачання для виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а споживач зобов`язується відшкодувати витрати вищезазначеної послуги згідно умов договору.

Відповідно до пункту 2.1. договору постачальник забезпечує електроживлення об`єкту Капітальний ремонт з переоснащенням лікувального корпусу №3 Клінічної лікарні "Феофанія" Державного управління справами для проведення будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт згідно п. 8.1.3 технічних умов виданих ПАТ "Київенерго" №1071\3к від 18.04.12р. в обсязі 120 квт/год. З категорії надійності.

Згідно пункту 2.2. договору споживач сплачує вартість наданих послуг за тарифом в порядку, передбаченому чинним законодавством України у відповідності укладеного договору № 2046 від 01.12.2018 р. між КЛ "Феофанія" Державного управління справами та ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі".

За умовами пункту 3.1. договору кількість електроенергії, що надається постачальником та використовується споживачем, визначається за показниками електричних лічильників.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що споживач розраховується за надані послуги щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним місяцем, своєчасно й у повному обсязі.

Постачальник щомісячно направляє споживачу рахунок-фактуру, акти здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) для оплати за надані йому послуги. Споживач підписує у 2-ох екземплярах та повертає оформлений належним чином екземпляр постачальнику у термін 5-ти банківських днів з дати отримання. У випадку не повернення (не підписання) споживачем акту наданих послуг в обумовлений договором термін з будь-якої причини і не повідомивши постачальника, послуги за даним актом вважаються наданими/отриманими та підлягають сплаті споживачем (пункт 3.5. договору).

Згідно пункту 4.1. договору за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

У пункті 4.2. договору сторони погодили, що споживач за безпідставну відмову від оплати наданих послуг, або несвоєчасному внесені плати в повному обсязі, сплачувати пеню із розрахунку облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки, включаючи день оплати, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2021. В разі не завершення будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт об`єкту "Капітальний ремонт з переоснащенням лікувального корпусу №3 Клінічної лікарні "Феофанія" Державного управління справами", цей договір пролонгується до завершення будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт (пункт 7.1. договору).

Чинність договору про постачання електричної енергії споживачу №716 від 21.09.2021 під час виникнення спірних правовідносин сторонами не оспорюється.

За доводами позивача, на виконання умов договору ним у період з грудня 2021 року по лютий 2022 року надано відповідачу визначені договором послуги на загальну суму 473 046, 27 грн, що підтверджується, зокрема актами відшкодування витрат з електричної енергії №283 від 31.12.2021 на суму 189 167, 00 грн, №4 від 31.01.2022, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками.

Водночас, у матеріалах справи наявна копія акту відшкодування витрат з електричної енергії №24 від 28.02.2022, підписаного лише з боку виконавця.

Так, умовами пункту 3.5. договору сторони погодили, що у випадку не повернення (не підписання) споживачем акту наданих послуг в обумовлений договором термін з будь-якої причини і не повідомивши постачальника, послуги за даним актом вважаються наданими/отриманими та підлягають сплаті споживачем.

У своїй відповіді вих. №28-07/22-1 від 28.07.2022 на лист позивача №01-10/04/808/22 від 18.07.2022 відповідач не заперечував щодо наявності заборгованості в сумі 473 046, 27 грн, однак зазначив про відсутність коштів для її погашення з огляду на початок військової агресії Російської Федерації.

Також сторонами без заперечень та зауважень складено акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2021 по 23.02.2023, відповідно до якого станом на 23.02.2023 заборгованість на користь Клінічної лікарні "Феофанія" Державного управління справами (з урахуванням оплат) складала 253 046, 27 грн, обороти за період - 473 046, 27 грн.

Про належне виконання Клінічною лікарнею "Феофанія" Державного управління справами своїх зобов`язань за договором в частині надання визначених договором послуг у спірний період свідчить також факт повної оплати відповідачем послуг на суму 473 046, 27 грн, який підтверджується банківською випискою за загальний період з 08.09.2022 по 28.12.2023.

Отже, позивач виконав свої зобов`язання з із забезпечення споживачу доступу до послуг з електропостачання для виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт на суму 473 046, 27 грн.

Втім, як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, відповідач свій обов`язок з відшкодування витрат електричної енергії виконував несвоєчасно, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення 38 182,14 грн пені, 15 948,75 грн 3% річних та 199 236,93 грн інфляційних втрат.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором енергопостачання, а відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

В силу приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.3. договору встановлено, що споживач розраховується за надані послуги щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним місяцем, своєчасно й у повному обсязі.

Втім, як встановлено судом, відповідач свій обов`язок з відшкодування витрат електричної енергії виконував несвоєчасно.

Тоді як, частина 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 4.2. договору сторони погодили, що споживач за безпідставну відмову від оплати наданих послуг, або несвоєчасному внесені плати в повному обсязі, сплачувати пеню із розрахунку облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки, включаючи день оплати, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення оплати за спожиту електричну енергію, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та змісту пункту 4.2. договору, позивачем нараховано пеню у загальному розмірі 38 182,14 грн.

Окрім того, оскільки відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в сумі 15 948,75 грн та інфляційні втрати в сумі 199 236,93 грн.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховний Суд №910/12604/18 від 01.10.2019).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, за визначений період прострочення, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню в заявленому розмірі.

В той же час, за результатами перевірки наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині - за розрахунком суду 3% річних в сумі 15 921, 38 грн та інфляційні втрати в сумі 105 012, 49 грн, з огляду на допущені позивачем арифметичні помилки, в решті позовних вимог у цій частині належить відмовити.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Клінічної лікарні "Феофанія" Державного управління справами задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Укрспецналадка" (02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 58А, оф. 1, ідентифікаційний код 42393234) на користь Клінічної лікарні "Феофанія" Державного управління справами (03143, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 21, ідентифікаційний код 05415792) пеню у розмірі 38 182 грн 14 коп., 3% річних у розмірі 15 921 грн 38 коп., інфляційні втрати у розмірі 105 012 грн 49 коп., та витрати зі сплати судового збору у сумі 2 386 грн 74 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 03.02.2025

Суддя Л.Г. Пукшин