Рішення

від 22.01.2025 по справі 910/12025/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.01.2025Справа № 910/12025/24

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Блажівської О.Є. за участю секретаря судового засідання Степовюк С.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №910/12025/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Е-СЕЙФ СОСУЛІВКА» (46003, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. За Рудкою, 14, кв. 79, код ЄДРПОУ 42254151)

до відповідача Державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27, код ЄДРПОУ 243068454)

про стягнення заборгованості у розмірі 12 558 358,83 грн., -

за участю представників:

від позивача - Савченко О.В.,

відповідача - Подольський А.А.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Е-СЕЙФ СОСУЛІВКА" (далі - позивач) з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 12 558 358, 83 грн., де 11 258 064, 46 грн. основна заборгованість, 514 718, 30 грн. - 3% річних та 785 603, 07 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором №650/01 від 03.09.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30.10.2024.

23.10.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду від відповідача Державного підприємства "Гарантований покупець" надійшов Відзив на позовну заяву.

28.10.2024 через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Е-СЕЙФ СОСУЛІВКА" надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 відкладено підготовче засідання у даній справі на 22.11.2024.

04.11.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду від відповідача Державного підприємства "Гарантований покупець" надійшло Заперечення на Відповідь на Відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.12.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2024 розгляд справи по суті відкладено до 22.01.2025.

22.01.2025 у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.

22.01.2025 у судовому засіданні представник відповідача заперечував щодо позовних вимог позивача та у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

До завершення судових дебатів, представником позивача заявлено усне клопотання про намір подати докази понесених судових витрат на професійну правничу допомогу та інших судових витрат, проголошення рішення в строк, встановлений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 22.01.2025 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

03.09.2019 між Державним підприємством «Гарантований покупець» (гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Е-СЕЙФ СОСУЛІВКА» (виробник за «зеленим тарифом») було укладено договір № 650/01 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору за цим договором продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року №641 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2.1 договору Сторони визнають свої зобов`язання згідно з Законом: України "Про ринок електричної енергії". Порядком, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 307, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього Договору.

Згідно п. 2.2, 2.3, 2.4 договору купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється за умови членства виробника за "зеленим" тарифом в балансуючій групі виробників за "зеленим" тарифом. Виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується: купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу. Виробник за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), у національній валюті України.

Згідно з п. 2.5 договору вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за «зеленим тарифом».

Відповідно до пункту 3.2. договору, розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ.

Згідно із п. 4.6, 4.7 договору, гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку або главі 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1 % від не оплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7 % від не оплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за "зеленим" тарифом. Сплата пені та/або штрафу не звільняє гарантованого покупця від зобов`язань по сплаті вартості купленої у виробника за "зеленим" тарифом електричної енергії.

Пунктом 4.8 договору виробник за "зеленим" тарифом несе відповідальність за порушення порядку сплати гарантованому покупцю, що визначений у главі 10 Порядку. Виробнику за "зеленим" тарифом нараховується пеня в розмірі 0,1 % від не оплаченої згідно з Порядком суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день ненадходження таких коштів на рахунок гарантованого покупця. З виробника за "зеленим" тарифом може стягуватися додатково штраф у розмірі 7 % від не оплаченої згідно з Порядком суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок гарантованого покупця залежних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата виробником за "зеленим" тарифом пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків виробника за "зеленим" тарифом на поточні рахунки гарантованого покупця.

У пункті 7.4 договору сторони погодили, що якщо виробник за "зеленим" тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, і Регулятор вже встановив "зелений" тариф виробнику, Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (до 01 січня 2030 року).

21.12.2019 між Державним підприємством «Гарантований покупець» (гарантованим покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Е-СЕЙФ СОСУЛІВКА» (продавцем за "зеленим" тарифом) було укладено Додаткову угоду № 1425/01 до договору від 03.09.2019 № 15650/01, відповідно до якої сторони, дійшли згоди про таке:

1. Сторони дійшли згоди, що з 22.12.2019 року виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується додатково продавати електричну енергію, вироблену новим об`єктом електроенергетики - Сонячною електростанцією (II черга) (Тернопільська обл., Чортківський р-н, с. Сосулівка, вул. Лесі Українки, буд. 96), за винятком обсягу електричної енергії, необхідного для власних потреб зазначеного об`єкта електроенергетики,' а гарантований покупець зобов`язується купувати відпущену електричну енергію вказаним об`єктом електроенергетики виробника за "зеленим" тарифом в точках комерційного обліку електричної енергії та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору.

2. Всі інші умови Договору залишаються незмінними та Сторони підтверджують свої зобов`язання за ним.

3. Дана додаткова угода складена українською мовою при повному розумінні Сторонами її умов та термінології у двох ідентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із Сторін.

4. Дана додаткова угода є невід`ємною частиною Договору.

5. Дана додаткова угода набуває чинності з 22.12.2019 року.

20.03.2020 між Державним підприємством «Гарантований покупець» (гарантованим покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Е-СЕЙФ СОСУЛІВКА» (продавцем за "зеленим" тарифом) було укладено Додаткову угоду № 555/01/20, до договору від 26.12.2019 № 1521/01, відповідно до якої сторони, зокрема, дійшли згоди викласти пункти договору в наступній редакції:

«п.1 1 За цим Договором продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641 (далі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13 грудня 2019 року № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).»

«п. 3 Умови визначення обсягів купівлі-продажу електричної енергії та порядок розрахунків

3.1.Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

3.2. Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ.

3.3.Оплата товарної продукції (електричної енергії'), купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі- продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.»

Згідно даної додаткової угоди сторони дійшли згоди доповнити пункт 7.9 Договору доповнити двома новими абзацами в такій редакції:"У випадку анулювання дії ліцензії продавця за "зеленим" тарифом на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії дія цього Договору припиняється з дати анулювання ліцензії."

Відповідно до п. 6 додаткової угоди дана додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками.

20.08.2019 року Постановою НКРЕКП №1715 було встановлено ТОВ «Е-СЕЙФ СОСУЛІВКА» «зелений» тариф на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, до 01 січня 2030 року.

ТОВ «Е-СЕЙФ СОСУЛІВКА» за період жовтень 2021, та за період лютий-червень 2022 року поставлено ДП «Гарантований покупець» електричну енергію за «зеленим тарифом» на загальну суму 19 274 353, 02 грн.

Так, на виконання умов Договору від 03.09.2019 № 650/01 між сторонами складено наступні Акти:

- акт купівлі-продажу електроенергії між ДП «Гарантований покупець» та виробником електроенергії ТОВ «Е-СЕЙФ СОСУЛІВКА», згідно якого позивач поставив, а відповідач прийняв 676 854,000 кВт*год. електроенергії у жовтні 2021 року на суму 3 271 966, 38 грн. з ПДВ;

- акт купівлі-продажу електроенергії між ДП «Гарантований покупець» та виробником електроенергії ТОВ «Е-СЕЙФ СОСУЛІВКА», згідно якого позивач поставив, а відповідач прийняв 633 582,000 кВт*год. електроенергії у березні 2022 року на суму 2 988 200, 80 грн. з ПДВ;

- акт купівлі-продажу електроенергії між ДП «Гарантований покупець» та виробником електроенергії ТОВ «Е-СЕЙФ СОСУЛІВКА», згідно якого позивач поставив, а відповідач прийняв 618 480,000 кВт*год. електроенергії у квітні 2022 року на суму 2 916 974, 33 грн. з ПДВ;

- акт купівлі-продажу електроенергії між ДП «Гарантований покупець» та виробником електроенергії ТОВ «Е-СЕЙФ СОСУЛІВКА», згідно якого позивач поставив, а відповідач прийняв 930 036,000 кВт*год. електроенергії у травні 2022 року на суму 4 386 384, 59 грн. з ПДВ;

- акт купівлі-продажу електроенергії між ДП «Гарантований покупець» та виробником електроенергії ТОВ «Е-СЕЙФ СОСУЛІВКА», згідно якого позивач поставив, а відповідач прийняв 957 582,000 кВт*год. електроенергії у червні 2022 року на суму 4 516 301, 44 грн. з ПДВ.

Відповідно до копій платіжних інструкцій від 29.10.2021 № 172 235_АТО1S610, № 175 003_AT025/281, від 15.11.2021 № 185 749, від 13.10.2021 № 164 502_AD01A/02, від 25.10.2021 № 166 582_AP03R/1596, від 28.09.2022 № 258 830, від 18.10.2022 № 262 110, від 18.10.2023 № 18/10/2023316 686_00000/6, від 20.10.2023 № 20/10/2023317 610_00000/0, від 26.10.2023 № 26/10/2023319 536_00000/d, від 30.11.2023 № 326 254_00000/76а42821, від 28.12.2023 № 332 619_00000/4afa25f5, від 21.02.2024 № 348 315_00000/а10813da, від 30.07.2024 № 387 384_00000/669e97d6, від 28.08.2024 № 394 434_ 00000/440e9f63 за електроенергію, придбану у жовтні 2021 року, відповідач здійснив наступні оплати у розмірі 304325,48 грн., у розмірі 105700,83 грн., у розмірі 624101, 81 грн., у розмірі 615206, 81 грн., у розмірі 367 900, 68 грн., у розмірі 442527, 47 грн., у розмірі 483740, 64 грн., у розмірі 1 572, 64 грн., у розмірі 659, 13 грн., у розмірі 2385,75 грн., у розмірі 2122,87 грн., у розмірі 3624, 74 грн., у розмірі 10 698, 85 грн., у розмірі 173 320, 15 грн., у розмірі 18 498, 27 грн.

Відповідно до копій платіжних інструкцій від 15.02.2022 № 207 299, від 24.02.2022 № 211 894_2О01W/266 за електроенергію, придбану у лютому 2022 року, відповідач здійснив наступні оплати у розмірі 337691,38 грн., у розмірі 646914,80 грн.

Відповідно до копій платіжних інструкцій від 29.03.2022 № 215 835, від 07.04.2022 № 217 589 за електроенергію, придбану у березні 2022 року, відповідач здійснив наступні оплати у розмірі 278 471,70 грн., у розмірі 237999,00 грн.

Відповідно до копій платіжних інструкцій від 15.04.2022 № 218 592, від 25.04.2022 № 219 451, від 06.05.2022 № 221 270, від 07.12.2022 № 268 800, від 31.05.2023 № 31/05/2023297 730_00000/2с, від06.06.2023 № 06/06/2023298 726_00000/8 за електроенергію, придбану у квітні 2022 року, відповідач здійснив наступні оплати у розмірі 158344,84 грн., у розмірі 208390,75 грн., у розмірі 137424, 56 грн., у розмірі 150507, 06 грн., у розмірі 275 572, 98 грн., у розмірі 509 739, 16 грн.

Відповідно до копій платіжних інструкцій від 16.05.2022 № 222 243, від 25.05.2022 № 223 312, від 07.06.2022 № 225 294 за електроенергію, придбану у травні 2022 року, відповідач здійснив наступні оплати у розмірі 244708,58 грн., у розмірі 274351, 07 грн., у розмірі 239068, 49 грн.

Відповідно до копій платіжних інструкцій від 15.06.2022 № 226 724_6F01S/335, від 27.06.2022 № 228 584_6R079/316, від 30.06.2022 № 229 502, від 07.07.2022 № 230 346, від 29.07.2022 № 236 139, від 25.08.2022 № 241 982 за електроенергію, придбану у червні 2022 року, відповідач здійснив наступні оплати у розмірі 249459,34 грн., у розмірі 267961,84 грн., у розмірі 170 347, 24 грн., у розмірі 174 587, 17 грн., у розмірі 169722, 17 грн., у розмірі 101640,27 грн.

Звертаючись із даним позовом до суду, позивач зазначає, що станом на день подання даного позову заборгованість відповідача за договором від 03.09.2019 №650/01 за продану за період з жовтня 2021, за період з лютого - червня 2022 складає 11 258 064, 46 грн., яка останнім в установлені строки не була сплачена та яку, відповідно, заявлено позивачем до стягнення за цим позовом. Крім того, за прострочення відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач нарахував та просить стягнути з відповідача також 3% річних у розмірі 514 718,30 грн. та інфляційні втрати у розмірі 785 603, 07 грн.

Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечив, посилаючись на такі обставини: звертаючись до суду позивач не взяв до уваги, що при вирішенні питання щодо розміру коштів, що підлягають сплаті за поставлену електричну енергію слід керуватись нормативно-правовими актами, які встановлювали та встановлюють регуляторні механізми щодо розміру розподілу грошових коштів у ці періоди, зокрема, наказами Міненерго від 28.03.2022 № 140, який був чинний до 05.07.2022 та № 206 від 16.06.2022; позивач не довів виникнення зобов`язань гарантованого покупця щодо оплати електроенергії за спірні періоди, а відтак відсутні підстави вважати, що наданий розрахунок штрафних санкцій, нарахувань за ст. 625 ЦК України є обґрунтованим. Крім того, відповідач у поданому до суду відзиві заявив клопотання про зменшення розміру заявлених позивачем до стягнення сум 3 % річних, інфляційних втрат до 1 гривні. Також відповідач заявив, що позивач перед має ДП «Гарантований покупець» заборгованість з відшкодування частки відшкодування вартості небалансу електричної енергії.

Судом під час розгляду справи по суті було досліджено наступні докази, якими позивач та відповідач обґрунтовував свої доводи та заперечення, а саме копії: постанови НКРЕКП про надання ліцензії на виробництво електроенергії від 06.08.2019 року № 1654; постанови НКРЕКП №1715; постанови НКРЕКП №;2504 від 26.11.2019; договору № 650/01 від 03.09.2019 з додатками; актів купівлі-продажу електроенергії: за жовтень 2021 року від 31.10.2021 на суму 3 271 966, 38 грн.; за лютий 2022 року від 28.02.2022 на:суму 1 167 525, 48 грн.; за березень 2022 року від 31.03.2022 на суму 2 988 200, 80 грн.; за квітень 2022 року від 30.04.2022 на суму 2 916 974, 33 грн.; за травень 2022 року від 31.05.2022 на суму 4 386 384, 59 грн.; за червень 2022 року від 30.06.2022 на суму 4 516 301, 44 грн.; платіжних доручень/інструкції про оплату електричної енергії відповідачем.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Спірні правовідносини щодо стягнення боргу за поставлену електричну енергію, регулюються нормами Цивільного Кодексу України та Господарського кодексу України, Закону України "Про ринок електричної енергії", Порядку купівлі Гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії затвердженого постановою від 26.04.2019 №641 (надалі - Порядок №641).

Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Вказані положення кореспондуються з положеннями статті 275 ГК України. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ч.1, 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії. До спеціальних обов`язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії відповідно до цього Закону для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, належать, зокрема, забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, включаючи забезпечення підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за механізмом ринкової премії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 324 "Про утворення державних підприємств "Гарантований покупець" та "Оператор ринку" утворено Державне підприємство "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" на базі філії Гарантований покупець Державного підприємства "Енергоринок " шляхом виділу майна, прав та обов`язків стосовно нього відповідно до розподільного балансу для виконання функцій гарантованого покупця електричної енергії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 № 455 затверджено статут "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ", у відповідності до п.5 якого підприємство утворено з метою забезпечення купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (у разі використання гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим "зеленим" тарифом відповідно до законодавства, а також отримання прибутку від провадження господарської діяльності.

Гарантований покупець є учасником ринку електричної енергії та здійснює діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності зі здійснення функції гарантованого покупця, виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 25.06.2019 №1217.

За змістом ч.2 ст.65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено зелений тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленим" тарифом або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим тарифом" (п. 18).

Відповідно до ч.3 ст.65 Закону України "Про ринок електричної енергії" купівля-продаж такої електричної енергії за зеленим тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено зелений тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за зеленим тарифом затверджується Регулятором. Договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії зеленого тарифу.

Для здійснення купівлі-продажу електричної енергії за зеленим тарифом кандидат у виробники за "зеленим" тарифом укладає з гарантованим покупцем договір купівлі-продажу електричної енергії за зеленим тарифом (п. 2.1 гл. 2 Порядку № 641).

Як встановлено судом вище між Товариством з обмеженою відповідальністю «Е-СЕЙФ СОСУЛІВКА» та Державним підприємством «Гарантований покупець» укладено договір № 650/01 від 03.09.2019 та додаткові угоди до нього від 20.03.2020 № 555/01/20 від 04.02.2021 № 238/01/21, за умовами укладеного між сторонами договору відповідачем були прийняті на себе зобов`язання із купівлі у позивача електричної енергії, виробленої за "зеленим" тарифом.

Матеріалами справи встановлено наступне:

- у жовтні 2021 року позивачем відпущено 676 854,000 кВт*год електроенергії загальною вартістю 3 271 966, 38 грн. з ПДВ, що підтверджується актом купівлі- продажу електричної енергії за жовтень 2021 року від 31.10.2021, підписаний Сторонами. Відповідач за вказаний період здійснив оплату на суму 3 156 386, 12 грн з ПДВ. Сума боргу за вказаний період складає 115 580, 26 грн.;

- у лютому 2022 року позивачем відпущено 618 480,000 кВт*год електроенергії загальною вартістю 2 916 974, 33 грн. з ПДВ, що підтверджується актом купівлі- продажу електричної енергії за лютий 2022 року від 28.02.2022, підписаний Сторонами. Відповідач за вказаний період здійснив оплату на суму 984 606, 18 грн з ПДВ. Сума боргу за вказаний період складає 182 919,30 грн.;

- у березні 2022 року позивачем відпущено 633 582,000 кВт*год електроенергії загальною вартістю 2 988 200, 80 грн. з ПДВ, що підтверджується актом купівлі- продажу електричної енергії за березень 2022 року від 31.03.2022, підписаний Сторонами. Відповідач за вказаний період здійснив оплату на суму 516 470, 70 грн з ПДВ. Сума боргу за вказаний період складає 2 471 730, 10 грн.;

- у квітні 2022 року позивачем відпущено 618 480,000 кВт*год електроенергії загальною вартістю 2 916 974, 33 грн. з ПДВ, що підтверджується актом купівлі- продажу електричної енергії за квітень 2022 року від 30.04.2022, підписаний Сторонами. Відповідач за вказаний період здійснив оплату на суму 1 439 979, 35 грн з ПДВ. Сума боргу за вказаний період складає 1 476 994, 98 грн.;

- у травні 2022 року позивачем відпущено 930 036,000 кВт*год електроенергії загальною вартістю 4 386 384, 59 грн. з ПДВ, що підтверджується актом купівлі- продажу електричної енергії за травень 2022 року від 31.05.2022, підписаний Сторонами. Відповідач за вказаний період здійснив оплату на суму 758 128, 14 грн з ПДВ. Сума боргу за вказаний період складає 3 628 256, 45 грн.;

- у червні 2022 року позивачем відпущено 957 582,000 кВт*год електроенергії загальною вартістю 4 516 301, 44 грн. з ПДВ, що підтверджується актом купівлі- продажу електричної енергії за травень 2022 року від 30.06.2022, підписаний Сторонами. Відповідач за вказаний період здійснив оплату на суму 1 133 718, 03 грн. з ПДВ. Сума боргу за вказаний період складає 3 382 583, 41 грн.

Отже, матеріалами справи встановлено, що за позивачем рахується заборгованість відповідача за періоди з жовтня 2021, лютий-червень 2022 у розмірі 11 258 064, 46 грн.

Суд зазначає, що акти купівлі-продажу електроенергії підписані представниками сторін без зауважень та скріплені печатками.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (частини 6, 7 статті 276 ГК України).

Згідно з п. 10.1 Порядку №641 (в редакції чинній до 26.01.2024) до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Відповідно до п. 10.2 Порядку №641 (в редакції чинній до 26.01.2024) з урахуванням положень глав 7 та 8 цього Порядку гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок відповідної вартості електричної енергії та направляє продавцю акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.

Згідно з п.10.3 Порядку №641 (в редакції чинній до 26.01.2024) після отримання від гарантованого покупця на електронну адресу акта купівлі-продажу продавець надає у триденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу гарантованому покупцю два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони. Гарантований покупець у п`ятиденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу підписує їх зі своєї сторони та надсилає продавцю один примірник поштою. У разі наявності у продавця зауважень до акта купівлі-продажу, наданого гарантованим покупцем, продавець письмово повідомляє про це гарантованого покупця.

За наявності зауважень до акта купівлі-продажу та/або ненадання продавцем акта купівлі-продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок за відпущену продавцем електричну енергію здійснюється в розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей.

Відповідно до п.10.4 Порядку №641 (в редакції чинній до 26.01.2024) після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

Виходячи з наведених положень, оплату ДП «Гарантований покупець» зобов`язаний здійснювати у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у три етапи: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом трьох робочих днів після отримання акту та оприлюднення рішення НКРЕКП про затвердження розміру вартості послуги.

У пункті 3.3. договору міститься відсильна норма, відповідно до якої вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку № 641.

Отже, строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду, сторони, в тому числі керуючись і принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги НКРЕКП) з посиланням на пункт 10.4 Порядку № 641(в редакції чинній до 26.01.2024) .

Аналогічна правова позиція щодо остаточного розрахунку за електричну енергію з виробником за "зеленим" тарифом викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, в рамках виконання Договору мало місце постачання позивачем електричної енергії відповідачу у жовтні 2021 та у період з лютого 2022 по червень 2022, яке супроводжувалось підписанням щомісячних актів купівлі-продажу електроенергії.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 09.09.2022 № 1117 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у січні - травні, липні, жовтні 2021 року та у лютому - червні 2022 року.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 20.09.2022 № 1190 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" за липень 2022 року.

Відтак, відповідач був зобов`язаний провести з позивачем остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у жовтні 2021 та у лютому 2022 - червні 2022 у строк по 14.09.2022 (включно), а у липні 2022 - у строк до 23.09.2022 (включно).

Такий порядок визначення кінцевої дати остаточного розрахунку за поставку електричної енергії узгоджується із позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.06.2024 по справі № 910/4439/23.

Отже, приймаючи до уваги умови укладеного сторонами договору та п. 10.4 Порядку №641, строк виконання зобов`язання відповідача перед позивачем зі 100% оплати за поставлену електричну енергію за спірні періоди станом на час розгляду справи є таким, що настав.

З урахуванням часткових оплат заборгованість відповідача перед позивачем за придбану відповідачем у жовтні 2021 та у період з лютого 2022 по червень 2022 електроенергію становила 11 258 064, 46 грн.

Щодо посилання відповідача на здійснення ним розрахунків за 2021-2023 роки з повним урахуванням положень наказів Міністерства енергетики України від 28.03.2022 року № 140 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" та від 15.06.2022 року № 206 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом", то суд відхиляє такі заперечення з огляду на те, що на час настання строку оплати вартості електроенергії за заявлений Товариством період (жовтень 2021 року, лютий 2022 року - червень 2023 року) наказ Міністерства енергетики України від 28.03.2022 року №140 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" втратив чинність. У свою чергу, наказ Міністерства енергетики України від 15.06.2022 року № 206 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом", як і попередній наказ, жодним чином не обмежує право позивача на отримання повної вартості проданої енергії, встановленої укладеним сторонами в справі договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку. Цим наказом лише обмежено розмір виплат, які передбачені пунктом 10.1 Порядку. Проте даний нормативно-правовий акт не обмежує розмір виплат, які підлягають перерахуванню продавцям енергії за "зеленим тарифом" при здійсненні ними остаточних розрахунків згідно з пунктом 10.4 Порядку.

У постанові від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погодилася з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.03.2024 у справі №910/6185/23, від 11.04.2024 у справі № 910/9100/22 щодо застосування положень частини 8 статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 10.4 Порядку № 641, наказу № 206. Згідно з цими висновками, положення наказу №206 не змінюють і не припиняють обов`язок ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" здійснити своєчасний розрахунок відповідно до вимог чинного законодавства та Порядку № 641.

Відтак, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від висновку щодо застосування положень частини восьмої статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 10.4 Порядку № 641, наказу № 206, викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/6185/23, від 11.04.2024 у справі №910/9100/22, з урахуванням уточнення такого змісту:

- Накази №140 та №206 ніяким чином не обмежують право виробника електричної енергії за "зеленим" тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами договором, а також не змінюють терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань Гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку № 641.

- накази не звільняють ДП «Гарантований покупець» від обов`язку щодо здійснення повного розрахунку за отриманий товар. Відтак, вказані вище накази не є підставою для Гарантованого покупця не виконувати грошове зобов`язання, передбачене умовами договору.

Отже, наразі відсутні будь-які законодавчі обмеження щодо розміру виплат, які передбачені пунктом 10.1 Порядку № 641. Відтак, відповідні заперечення відповідача суд відхиляє як необґрунтовані.

Отже, враховуючи те, що сума основного боргу відповідача у розмірі 11 258 064, 46 грн, за поставлену йому позивачем електричну енергію відповідно до Договору за актами купівлі-продажу електроенергії за спірні періоди підтверджена належними та допустимими доказами, та станом на день ухвалення цього рішення матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем цієї суми боргу, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача розмірі 11 258 064, 46 грн.

Щодо вимог про стягнення 3% річних, інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Окрім цього суд зазначає, що правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Аналогічна правова позиція щодо застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 та постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 905/587/18.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 917/1421/18, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Таким чином, у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц вказала, що приписи статті 625 Цивільного кодексу України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 1 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

Позивачем на суми боргу по кожному періоду окремо, з урахуванням часткових оплат, було нараховано 514 718, 30 грн 3% річних, та 785 603,07 грн інфляційних втрат.

Перевіривши розрахунки позивача наведених вище сум фінансових санкцій судом встановлено, що з відповідача підлягає стягненню 514 718, 30 грн. 3% річних, 785 603,07 грн. інфляційних втрат.

Щодо клопотання відповідача про зменшення 3% річних, то суд зазначає наступне.

Згідно із ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому належить взяти до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому, інфляційні втрати та відсотки річні не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, у зв`язку з знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та користування цими коштами (правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, від 22.02.2022 у справі № 924/441/20).

Так, у постанові Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зокрема зазначено, що стягнення інфляційних і процентів річних, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, є способом компенсації майнових втрат кредитора, а не способом відшкодування шкоди. А тому судами правильно враховано вказаний правовий висновок Верховного Суду у справі № 910/4590/19.

Водночас, у постанові Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №924/441/20 суд звертав увагу на необхідність врахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та зазначав, що "виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання."

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведених норм закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 04.10.2019 у справі № 915/880/18, від 26.09.2019 у справі № 912/48/19, від 18.09.2019 у справі № 908/1379/17).

Таким чином, вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (аналогічний висновок викладено і у постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).

У справі, яка розглядається, позивачем заявлено до стягнення 3% річних, тобто розмір передбачений законодавством (ч.2 ст.625 ЦК України), отже, в даному випадку, оцінюючи наявні матеріали справи, доводи відповідача щодо підстав зменшення 3% річних, відсутні підстави для зменшення заявленого до стягнення розміру 3% річних (аналогічний висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 921/94/21).

У постанові від 08.06.2022 у справі №910/6636/21 Верховний Суд зазначив, що "наявність рахунку із спеціальним режимом використання не виключає застосування до споживача пені за прострочення в оплаті отриманої електричної енергії, а також відповідальності за прострочення грошового зобов`язання у порядку частини другої статті 625 ЦК України у вигляді сплати 3% річних та інфляційних втрат (постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі №903/918/19)".

Враховуючи встановлені у цій справі обставини та судову практику, що склалася в аналогічних правовідносинах, суд вважає необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню клопотання відповідача, оскільки, обставини очевидної неспівмірності заявленої до стягнення суми процентів річних відсутні, розмір заявлених до стягнення відсотків річних відповідає розміру, встановленому законом, та окрім того, відповідачем, в свою чергу, не доведено наявність будь-яких виключних (надзвичайних) обставин, які вплинули на несвоєчасне виконання зобов`язань за договором.

Суд зазначає, що за змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 76 ГПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини перша, друга статті 86 ГПК України).

Враховуючи приписи ст.76, 77-79, 86 Господарського процесуального кодексу Україні, з огляду на встановлені вище обставини, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості у сумі 11 258 064, 46 грн, інфляційних втрат у сумі 785 603, 07 грн, 3% річних у сумі 514 718, 30 грн є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Е-СЕЙФ СОСУЛІВКА» задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27, код ЄДРПОУ 243068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Е-СЕЙФ СОСУЛІВКА» (46003, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. За Рудкою, 14, кв. 79, код ЄДРПОУ 42254151) 11 258 064 (одинадцять мільйонів двісті п`ятдесят вісім тисяч шістдесят чотири) грн. 46 коп. - заборгованості, 785 603 (сімсот вісімдесят п`ять тисяч шістсот три) грн. 07 коп. інфляційних втрат, 514 718 (п`ятсот чотирнадцять тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 30 коп. - 3% річних.

3. Стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27, код ЄДРПОУ 243068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Е-СЕЙФ СОСУЛІВКА» (46003, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. За Рудкою, 14, кв. 79, код ЄДРПОУ 42254151) витрати по сплаті судового збору в розмірі 188 375 (сто вісімдесят вісім тисяч триста сімдесят п`ять) грн. 79 коп.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення, з урахуванням ч. 4 ст. 116 ГПК України, складено та підписано 03.02.2025.

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА