Рішення

від 03.02.2025 по справі 911/3226/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2025 р. м. Київ

Справа № 911/3226/24

Господарський суд Київської області у складі:

cудді Ейвазової А.Р.,

розглянувши у спрощеному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Відділу освіти, молоді та спорту, туризму, культури та релігій Бишівської сільської ради про стягнення 31 192,31грн, без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - позивач, ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг») звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Відділу освіти, молоді та спорту, туризму, культури та релігій Бишівської сільської ради (далі - відповідач, Відділ освіти Бишівської СР) про стягнення 31 192,31грн, з яких: 22 552,65грн - основний борг; 1 014,26грн - 3% річних за період з 18.04.2023 по 31.10.2024; 2 202,89грн - втрати від інфляції за період з 01.06.2023 по 31.10.2024; 5 422,51грн - пеня за період з 18.04.2023 по 15.11.2023.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором від 29.12.2022 №09-2128/22-БО-Т про постачання природного газу в частині оплати природного газу, переданого у період січень-березень 2023 року у встановлений договором строк (а.с.1-7).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.12.2024: відкрито провадження у даній справі за відповідним позовом; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження; встановлено строки для подання учасниками заяв по суті (а.с.50-52).

Відповідна ухвала доставлена до електронного кабінету позивача 05.12.2024 о 13:26, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.54).

Відповідач у справі - Відділ освіти Бишівської СР, в порушення вимог ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), не зареєстрував електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (далі - ЄСІТС), що підтверджується відповіддю від 05.12.2024 №5776501 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС (а.с.49).

Ухвала суду, як установлено п.1 ч.1 ст.232 ГПК України, є видом судового рішення.

Як визначено ч.11 ст.242 ГПК України, у разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідачу копію вказаної ухвали направлено рекомендованим поштовим відправлення №0600990434945, яке вручено 10.12.2024, що підтверджується повідомленням про вручення такого відправлення (а.с.55).

В силу п.п.2, 3 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Таким чином, відповідна ухвала вважається врученою: позивачу - 05.12.2024; відповідачу - 10.12.2024.

В силу ч.1 ст.251 ГПК України у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

У строк, встановлений ч.1 ст.251 ГПК України, відповідач не скористався правом на подання відзиву; із заявою про поновлення встановленого законом строку для подання відзиву відповідач не звертався.

Відповідно до ч.1 ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Граничний строк розгляду даної справи, встановлений ч.1 ст.248 ГПК України, спливає 03.02.2025.

Дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив наступні обставини.

29.12.2022 між ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - постачальник) та Відділом освіти Бишівської СР (далі - споживач) укладено договір №09-2128/22-БО-Т про постачання природного газу (а.с.15-20; далі - договір).

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ (далі - газ) за ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове паливо» (природний газ), а споживач зобов`язується - прийняти його та оплатити на умовам договору.

Природний газ, що поставляється за договором, використовується споживачем для власник потреб (п.1.2 договору).

Згідно з п.2.1 договору (в редакції додаткової угоди від 31.03.2023 №1) (а.с.20,зворот-а.с.21), постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з січня 2023 року по 30 квітня 2023 року (включно) в кількості 6,040тис.м3в тому числі помісячно: січень 2023 року - 2,346тис.м3, лютий 2023 року - 2,346тис.м3, березень року 2023 - 1,348тис.м3, квітень 2023 року - 0тис.м3.

Абзацом 3 п.2.4 договору сторони договору узгодили, що обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до п.3.5 договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу.

Як визначено п.3.5 договору: приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу; споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором (ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ (пп.3.5.1); на підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником постачальника (пп.3.5.2); споживач протягом 2 робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (пп.3.5.3); у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до пп.3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору (пп.3.5.4 договору).

Ціна газу за 1000м3 з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед становить 16 553,59грн (п.4.1 договору).

Відповідно до п.4.3 договору (в редакції додаткової угоди від 31.03.2023 №1) загальна вартість договору становить разом з ПДВ - 99 985,50грн.

Пунктом 5.1 договору сторонами узгоджено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;

- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природного газу здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період; у разі відсутності акту приймання-передачі фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 договору.

Як визначено пп.1 п.6.4 договору, постачальник зобов`язується виконувати умови договору, а споживач в силу пп.4 п.6.2 договору - прийняти газ на умовах договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені договором.

У разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п.5.1 та/або строків оплати за п.8.4 договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п.7.2 договору).

Відповідно до п.13.1 договору (в редакції додаткової угоди від 31.03.2023 №1), договір набирає чинності з моменту підписання і діє в частині поставки газу до 30.04.2023 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання; продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.

На підтвердження виконання зобов`язань з постачання природного газу позивач надав підписані лише ним акти приймання-передачі природного газу за період з січня по березень 2023 року на загальну суму 154 546,58грн, з визначенням обсягу споживання, а саме від:

31.01.2023 б/н за січень 2023 року у розмірі 2,85470м3 на суму 47 256,37грн (а.с.22);

28.02.2023 б/н за лютий 2023 року у розмірі 3,71689м3 на суму 61 528,98грн (а.с.24);

31.03.2023 б/н за березень 2023 року у розмірі 2,76438м3 на суму 45 761,23грн (а.с.26);

В якості доказів направлення вказаних актів приймання-передачі природного газу на адресу відповідача, позивач надав скріншоти направлень їх на електронну адресу, яка зазначена на офіційному вебсайті відповідача та у розділі 14 укладеного договору - «osvitaotgbishev@ukr.net» (а.с.23, 25, 27).

23.07.2024 за вих.№125/3/2-6403 позивач в особі його представника - адвоката Коломійця Є.В. звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» - адміністратора інформаційної платформи щодо надання відомостей про об`єм природного газу, поставленого, зокрема Відділу освіти Бишівської СР за період з січня по березень 2023 року за EIC-кодом 56XS00017Q4KZ00A (а.с.30-32).

У відповідь на вказаний запит, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» листом від 26.07.2024 вих.№ТОВВИХ-24-11435 повідомило про об`єм спожитого природного газу Відділом освіти Бишівської СР, а саме: січень 2023 року - 2 854,70м3; лютий 2023 року - 3 716,89м3; березень 2023 року -2 764,38м3 (а.с.34-37). Окрім того, до вказаної відповіді надано інформацію щодо остаточної алокації відборів споживча з EIC-кодом 56XS00017Q4KZ00A в період з 01.01.2023 по 31.03.2023 (а.с.38,зворот-39).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у період з 10.03.2023 по 01.05.2023 здійснив часткову оплату природного газу за договором на загальну суму 93 017,60грн, що підтверджується інформацією про надходження коштів на рахунок ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» за період з 29.12.2022 по 03.07.2024, яка надана Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» листом від 08.07.2024 за вих.№16/2-09/77962/2024 (а.с.40-41), а саме: 10.03.2023 - 47 256,37грн, 01.05.2023 - 45 761,23грн.

Окрім того, з зазначеної інформаційної довідки вбачається, що 27.12.2022 відповідач здійснив оплату у розмірі 67 639,19грн на користь позивача із призначенням платежу: « 0611021;2274; за природний газ, за траспорт.природ.газу; зг.дог. №09-1128/21-БО-Т від 15.11.21р., рах.фактур №09-1128/21-БО-Т/12/2 від 20.12.22р.; в т.ч. ПДВ - 11273,20». Водночас, листом від 29.03.2023 №102/01-24 відповідач просив позивача переплату за договором від 15.11.2021 №09-1128/21-БО-Т в сумі 38 976,33грн, зарахувати в оплату за договором від 29.12.2022 №09-2128/22-БО-Т (а.с.43).

Отже, відповідач зобов`язання з оплати природного газу, переданого за договором у спірний період, виконана на суму 131 993,93грн (93 017,60+38 976,33).

Відповідно до вимоги від 21.06.2023 вих.№125/2/1-5301 позивач вимагав від відповідача сплатити борг у розмірі 22 552,65 за переданий природний газ (а.с.28). В якості доказів направлення зазначеної вимоги на електронну пошту відповідачу позивач надав скріншот (а.с.29).

Звертаючись до суду з відповідним позовом позивач стверджує, що борг відповідача за природний газ, переданий у відповідний період, складає 22 552,65грн.

Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов`язку здійснити оплату переданого природного газу, а також застосування до нього відповідальності, встановленої договором та чинним законодавством, за порушення відповідного зобов`язання.

Заявлені вимоги є мотивованими з наступних підстав.

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст.ст.173, 174, ч.1 ст.175 ГК України.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ч.1 ст.175 ГК України.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, як установлено ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ч.ч.1, 3 ст.12 Закону України «Про ринок природного газу»: постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором: якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами; права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Враховуючи зміст зобов`язань сторін за відповідним договором, суб`єктний склад його сторін, систематичну поставку природного газу протягом певного часу позивачем та прийняття його відповідачем, укладений сторонами договір є договором постачання природного газу через приєднану мережу.

Згідно ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець - прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч.2 ст.714 ЦК України).

В силу ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як визначено ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За загальним правилом, визначеним ч.1 ст.692 ЦК України, яким установлена черговість виконання взаємних зобов`язань, виконання зобов`язання з передачі товару передує виконанню зобов`язання з оплати. Вказаний порядок визначений також укладеним договором.

Враховуючи умови договору, відповідач мав здійснити остаточний розрахунок за природний газ, поставлений в лютому-березні 2023 року, у строк, встановлений п.5.1 договору, - до 15.04.2023 за лютий 2023 року та до 15.05.2023 за березень 2023 року включно. Однак, відповідач допустив порушення зобов`язання, оскільки лише 01.05.2023 здійснив оплату в розмірі 45 761,23грн та, з урахуванням перенесення переплати за договором від 15.11.2021 №09-1128/21-БО-Т на підставі листа відповідача від 29.03.2023 №102/01-24 в рахунок оплати за договором від 29.12.2022 №09-2128/22-БО-Т для погашення боргу за лютий 2023 року: частина грошових коштів у розмірі 22 552,65грн зарахована в якості погашення заборгованості за такий період; залишок коштів у розмірі 23 208,58грн зараховано як передплату за березень 2023 року Отже, відповідач лише частково виконав зобов`язання з оплати переданого у відповідному періоді природного газу, що призвело до утворення заборгованості перед позивачем у розмірі 22 552,65грн.

Доказів повної оплати за природний газ, спожитий у зазначеному періоді, відповідач до прийняття рішення не надав.

При цьому, не підписання відповідачем актів приймання-передачі природного газу за лютий-березень 2023 року не звільняє Відділ освіти Бишівської СР оплатити вартість поставленого природного газу щодо об`єму якого та ціна на який відповідач заперечень не висловив.

Частиною 1 ст.612 ЦК України установлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, відповідач допустив порушення зобов`язань, не здійснивши оплату в установлений договором строк.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає заявлені вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 22 552,65грн, таким, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 014,26грн - 3% річних за період з 18.04.2023 по 31.10.2024 та 2 202,89грн - втрат від інфляції за період з 01.06.2023 по 31.10.2024.

Відповідно до ст. 617 ЦК України, ч.2 ст.218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Як визначено ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач допустив порушення зобов`язання з оплати поставленого природного газу, вимоги позивача про сплату боргу з урахуванням втрат від інфляції та процентів є обґрунтованими.

Враховуючи, що розрахунок 3% річних та втрат від інфляції є таким, що здійснено позивачем вірно, з урахуванням розміру боргу, періоду прострочення, встановлених індексів інфляції у період прострочення, вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 014,26грн - 3% річних та 2 202,89грн - втрат від інфляції.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 5 422,51грн пені, яка нарахована ним за період з 18.04.2023 по 15.11.2023.

Заявлені у відповідній частині вимоги є такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

В силу ч.1 ст.216, ч.1 ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч. 2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як установлено п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено ч.2 ст.343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічне обмеження щодо розміру пені, що нараховується у зв`язку з несвоєчасним виконання грошового зобов`язання, встановлено також ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань».

В силу ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Розмір пені, встановлений договором, не перевищує максимального розміру пені відповідно до вищевказаних положень законодавства; пеня позивачем нарахована з урахуванням обмеження періоду її нарахування, встановленого ч.6 ст.232 ГК України,

Оскільки відповідач допустив порушення зобов`язань у вигляді прострочення оплати природного газу, поставленого у лютому-березні 2023 року, позивач набув права вимагати сплати пені, передбаченої п.7.2 договору.

Перевіривши розрахунок пені, наведений позивачем, суд дійшов висновку про те, що пеня позивачем розрахована вірно: з урахуванням розміру боргу, періоду прострочення, встановлених облікових ставок НБУ, здійснених оплат.

З урахуванням зазначеного, заявлені вимоги в частині стягнення пені у розмірі 5 422,51грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки заявлені вимоги задоволено повністю, позивачу підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача судовий збір у розмірі 2 422,40грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232-233, 237-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту, туризму, культури та релігій Бишівської сільської ради (ідентифікаційний код 43940755; 08072, Київська обл., Фастівський р-н., с. Бишів, вул. Київська, буд. 48) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (ідентифікаційний код 42399676; 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1) 22 552,65грн - основного боргу, 1 014,26грн - 3% річних, 2 202,89грн - втрат від інфляції, 5 422,51грн - пені, а також 2 422,40грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Суддя А.Р. Ейвазова