Рішення

від 03.02.2025 по справі 911/3050/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2025 р. м. Київ Справа № 911/3050/24

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., дослідивши в спрощеному позовному провадженні матеріали справи

За позовом Виконувача обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі:

1) Міністерства аграрної політики та продовольства України

2) Українського державного фонду підтримки фермерських господарств

до Селянського (фермерського) господарства Скиби О.П.

про стягнення 76 409, 05 грн

Без виклику учасників справи;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Виконувач обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області звернувся до Господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України та Українського державного фонду підтримки фермерських господарств з позовною заявою до Селянського (фермерського) господарства Скиби О.П. про стягнення 76 409, 05 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про надання фінансової підтримки на поворотній основі селянському/фермерському господарству СФГ Скиби О.П. № 63 Скиби О.П.-2016 від 14.12.2016 в частині повернення позичених коштів. У зв`язку із чим прокурор звернувся до суду із даним позовом в інтересах держави в особі позивачів до відповідача про стягнення 70 400, 00 грн основного боргу, 3 032, 02 грн пені, 2 490, 98 грн інфляційних втрат, 486, 05 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/3050/24. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а прокурору та позивачам строк для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5, 11 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суд зазначає, що Селянське (фермерське) господарство Скиби О.П. відповідно до відомостей про наявність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС, станом на дату відкриття провадження у справі не мало зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву та з урахуванням того, що станом на дату відкриття провадження у справі у відповідача був відсутній зареєстрований електронний кабінет в окремій підсистемі «Електронного суду» ЄСІТС, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 18.11.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Садова, буд. 16-А, с. Єрківці, Бориспільський р-н, Київська обл., 08430.

Зазначене поштове повідомлення було вручено відповідачу 08.01.2025, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0600985425482.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення. Відтак, в силу положення п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день отримання судом повідомлення про вручення судового рішення, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

З урахуванням зазначеного вище, Господарський суд Київської області зазначає, що судом було вжито усіх належних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи судом, у зв`язку із чим суд дійшов висновку, що відповідач були належним чином повідомлений про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 18.11.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 ГПК України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

14.12.2016 між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств (далі Укрдержфонд, позивач-2) та Селянським (фермерським) господарством Скиби О.П. (далі СФГ Скиби О.П., відповідач) укладено договір про надання фінансової підтримки на поворотній основі селянському/фермерському господарству СФГ Скиби О.П. № 63 Скиби О.П.-2016 (далі договір), відповідно до пункту 1.1 якого Укрдержфонд надає фінансову підтримку на поворотній основі СФГ Скиби О.П. в сумі 271 400, 00 грн, а СФГ Скиби О.П. зобов`язується використати грошові кошти за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку у строк та розмірах, що обумовлені умовами цього договору.

Відповідно до п. 2.1 вказаного правочину, на підставі довідки № 62 від 02.12.2016, виданої конкурсною комісією Укрдержфонду, та Порядку використання коштів державного бюджету для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1102 від 25.08.2004 (із змінами) фінансова підтримка на поворотній основі надається СФГ Скиби О.П. для поновлення обігових, придбання маточного поголів`я сільськогосподарських тварин.

За змістом п. 3.1.2 договору, Укрдержфонд має право, зокрема вимагати від СФГ Скиби О.П. повернення фінансової підтримки на поворотній основі відповідно до графіка повернення.

Згідно з п. 3.2.1 договору, Укрдержфонд зобов`язаний надати у безготівковому порядку шляхом переказу платіжним дорученням зазначену у договорі суму фінансової підтримки на поворотній основі на поточний банківський рахунок СФГ Скиби О.П.

Пунктами 3.4.1, 3.4.2 договору визначено, що СФГ Скиби О.П. зобов`язане у місячний строк з моменту отримання коштів надати Укрдержфонду документи, що підтверджують цільове використання коштів фінансової підтримки на поворотній основі.

Повернути кошти фінансової підтримки Укрдержфонду згідно з встановленим графіком: - до 01.12.2017 в сумі 50 000, 00 грн; - до 01.12.2018 в сумі 50 000, 00 грн; - до 01.12.2019 в сумі 50 000, 00 грн; - до 01.12.2020 в сумі 50 000, 00 грн; - до 01.12.2021 в сумі 71 400, 00 грн.

У пункті 4.1 договору сторонами узгоджено, що фінансова підтримка повертається СФГ Скиби О.П. згідно з встановленим графіком (п. 3.4.2), крім випадків зміни умов договору та/або розірвання договору Укрдержфондом в односторонньому порядку та вимоги від фермерського господарства дострокового повернення фінансової підтримки.

Відповідно до пп. 7.1, 7.2 договору, цей договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін. Цей договір діє до повного повернення фермерським господарством коштів фінансової підтримки та повного виконання ним будь-яких грошових зобов`язань, передбачених цим договором.

Відповідно до змісту наведених у позовній заяві доводів прокурора, Бориспільською окружною прокуратурою при виконанні повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», виявлено факт порушення інтересів держави, а саме порушень, що полягають у матеріальних втратах бюджетних коштів.

За ствердженням прокурора, 15.12.2016 Українським державним фондом підтримки фермерських господарств, на виконання п. 3.2.1 вказаного правочину, у безготівковому порядку перераховано на поточний рахунок СФГ Скиби О.П. фінансову підтримку на поворотній основі в сумі 271 400, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 26 від 15.12.2016 на суму 271 400, 00 грн із призначенням платежу: « 2801460;4112;надання кредиту СФГ «Скиби О.П.»; дог.№63Скиби О.П.-2016 від 14.12.2016; Без ПДВ.», копія якого долучена прокурором до позовної заяви.

Згідно пояснень прокурора, у пункті 3.4.2 договору сторонами узгоджено, що фермерське господарство зобов`язалось повернути кошти фінансової підтримки Укрдержфонду згідно встановленим графіком. Разом з тим, як зазначив прокурор, СФГ Скиби О.П. зобов`язання за договором не виконало належним чином та отримані кошти фінансової підтримки у встановлений п. 3.4.2 договору строк не повернуло, у зв`язку із чим відповідно до розрахунку, наданого Київським відділенням Укрдержфонду, основна сума заборгованості відповідача за договором становить 70 400, 00 грн.

За доводами прокурора, Київське відділення Укрдержфонду листом №53/10-21 від 23.04.2024 направило СФГ Скиби О.П. претензію з вимогою повернення основної суми заборгованості за договором, а також оплати господарських санкцій, яка залишена з боку відповідача без відповіді та задоволення, на підтвердження чого прокурор долучив до позовної заяви копію претензії № 53/10-21 від 23.04.2024.

Однак, як стверджує прокуратура, СФГ Скиби О.П. зобов`язання згідно спірного договору не виконало належним чином та кошти фінансової підтримки, надані на поворотній основі, на розрахунковий рахунок Укрдержфонду не повернуло, що є підставою для звернення до суду із позовом.

Прокурор у позові зазначив, що у даному випадку інтереси держави порушено внаслідок тривалого неповернення СФГ Скиби О.П. бюджетних коштів, що позбавило державу можливості раціонально використати кошти та ефективно їх реалізувати в аграрному секторі, держава не змогла у дальшому спрямувати виділені відповідачу бюджетні кошти на допомогу іншим фермерським господарствам, та, як наслідок, зазнала матеріальних втрат від їх знецінення. Тривале невиконання відповідачем зобов`язання щодо повернення виділених йому коштів з Державного бюджету України безумовно порушує визначені законодавством принципи ефективного, результативного і цільового використання бюджетних коштів.

Водночас, за ствердженнями прокурора, ні Міністерство аграрної політики та продовольства України як головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, основним завданням якого є реалізація державної політики у сфері агропромислового комплексу та сільського розвитку, зокрема розвитку фермерських господарств, та головний розпорядник бюджетних коштів, передбачених для надання підтримки фермерським господарствам, ні Український державний фонд підтримки фермерських господарств як державна бюджетна установа, що створена з метою фінансової підтримки становлення та розвитку фермерських господарств, належним чином не виконали покладених на них обов`язків щодо захисту відповідних інтересів держави.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором в частині повернення фінансової підтримки у строк, визначений п. 3.4.2 договору, а також те, що уповноваженими органами у спірних правовідносинах не вжито належних заходів з метою захисту інтересів держави, Бориспільська окружна прокуратура Київської області звернулась до суду із даним позовом в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України та Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до Селянського (фермерського) господарства Скиби О.П. про стягнення 70 400, 00 грн основного боргу, 3 032, 02 грн пені, 2 490, 98 грн інфляційних втрат та 486, 05 грн 3% річних.

Щодо наявності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі позивачів, господарським судом враховано наступне.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № 3-рн/99, «інтереси держави» є оціночним поняттям, тому прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України та Українського державного фонду підтримки фермерських господарств.

Відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України, за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Частиною 4 ст. 20 Бюджетного кодексу України унормовано, що відповідальний виконавець бюджетних програм визначається головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом). Відповідальним виконавцем бюджетних програм може бути головний розпорядник бюджетних коштів за бюджетними програмами, виконання яких забезпечується його апаратом, та/або розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, який забезпечує виконання бюджетних програм у системі головного розпорядника. Відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень.

У пункті 31 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України визначено, що кредитування бюджету операції з надання коштів з бюджету на умовах повернення, платності та строковості, внаслідок чого виникають зобов`язання перед бюджетом (надання кредитів з бюджету), та операції з повернення таких коштів до бюджету (повернення кредитів до бюджету). Для цілей цього Кодексу до кредитів з бюджету також належать бюджетні позички та фінансова допомога з бюджету на поворотній основі.

Джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині кредитування є, зокрема, повернення кредитів, наданих з державного бюджету фермерським господарствам (ч. 3 ст. 30 Бюджетного кодексу України).

За приписами статті 50 Бюджетного кодексу України, у разі надання кредитів з бюджету у позичальників виникає заборгованість перед бюджетом. З моменту надання кредитів з бюджету на суму отриманих з бюджету коштів права кредитора та право вимагати від позичальників повернення таких кредитів до бюджету у повному обсязі переходять до держави (Автономної Республіки Крим, територіальної громади). Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості не поширюється.

Виходячи з приписів п. 1.1, п. 10.2 Статуту Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01.07.2021 № 57 (у редакції наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України 19.12.2023 № 2194) Український державний фонд підтримки фермерських господарств належить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України, яке проводить моніторинг фінансової діяльності установи; здійснює контроль за фінансовою (бюджетною) дисципліною установи.

Відповідно до Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 124 від 17.02.2021, Мінагрополітики є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади.

За змістом підп. 4) п. 3, підп. 8), 16) п. 4 Положення про Мінагрополітики, основним завданням Мінагрополітики є реалізація державної політики у сфері агропромислового комплексу та сільського розвитку, зокрема розвитку фермерських господарств, сільськогосподарської кооперації, сільськогосподарської дорадчої діяльності.

Міністерство аграрної політики та продовольства України відповідно до покладених на нього завдань: - здійснює в межах повноважень, передбачених законом, управління державними підприємствами, установами та організаціями, а також корпоративними правами держави; - забезпечує державну підтримку суб`єктів господарювання в агропромисловому комплексі, зокрема фермерських господарств.

Відповідно до підп. 5) п. 5 Положення про Мінагрополітики, Мінагрополітики з метою організації своєї діяльності забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних

З огляду на наведене вище, Міністерство аграрної політики та продовольства України, як засновник Укрдержфонду та уповноважений суб`єкт на управління ним при реалізації державної політики в сфері розвитку та підтримки фермерських господарств, є уповноваженим державою органом на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах.

Крім того, за приписами статті 11 Закону України «Про фермерське господарство», Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, діє на основі Статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Так, відповідно до п. 1.1 Статуту Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, затвердженого наказом Мінагрополітики № 57 від 01.07.2021 (у редакції наказу Мінагрополітики № 2194 від 19.12.2023), Український державний фонд підтримки фермерських господарств належить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України та є бюджетною установою.

Пунктами 3.1, 3.2 Статуту Укрдержфонду визначено, що Український державний фонд підтримки фермерських господарств створений з метою фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств в установленому законодавством порядку, а також виконання державних програм підтримки фермерських господарств та інших програм, спрямованих на розвиток агропромислового комплексу України.

Предметом діяльності Укрдержфонду є, зокрема: - надання фінансової підтримки фермерським господарствам, у тому числі на безповоротній основі та на конкурсних засадах на поворотній основі; - ведення обліку та здійснення аналізу цільового використання наданої фінансової підтримки, а також повернення коштів, що виділяються Установі

Відповідно до пп. 6.3, 7.2 Статуту Укрдержфонду, джерелами формування майна Укрдержфонду є, зокрема, бюджетні кошти. Укрдержфонд утримується та здійснює фінансування заходів, передбачених цим статутом, за рахунок коштів загального та спеціального фонду Державного бюджету України відповідно до Паспортів бюджетних програм, а також інших, не заборонених законодавством джерел.

З огляду на наведене вище, саме до компетенції Укрдержфонду як державної бюджетної установи, джерелами формування майна якої є бюджетні кошти, належить, зокрема, забезпечення фінансової підтримки становлення та розвитку фермерських господарств.

Як було зазначено судом вище, відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України, на органи прокуратури покладено обов`язок представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Разом з тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. «Нездійснення захисту» проявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. «Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. «Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

Отже, звертаючись до суду з позовною заявою, прокурор, по-перше, реалізує конституційну функцію представництва інтересів держави в суді. При цьому прокурор є особливим суб`єктом господарського процесу і його участь у господарському судочинстві викликана необхідністю виконання функції представництва інтересів держави у випадках, передбачених законом (ст. 131-1 Конституції України, ст. 53 ГПК, ст. 23, 24 Закону України «Про прокуратуру»).

По-друге, з викладеного вбачається, що органами, уповноваженим на захист цих інтересів держави у зв`язку з виявленим порушенням, не вжито жодних заходів, спрямованих на усунення наслідків правопорушення та стягнення спричинених збитків із відповідача.

Обґрунтовуючи наявність підстав для представництва інтересів держави в суді, прокурор посилається на те, що ні Міністерство аграрної політики та продовольства України як головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, основним завданням якого є реалізація державної політики у сфері агропромислового комплексу та сільського розвитку, зокрема розвитку фермерських господарств, та головний розпорядник бюджетних коштів, передбачених для надання підтримки фермерським господарствам, ні Український державний фонд підтримки фермерських господарств як державна бюджетна установа, що створена з метою фінансової підтримки становлення та розвитку фермерських господарств, належним чином не виконали покладених на них обов`язків щодо захисту відповідних інтересів держави.

Прокурор, звертаючись до суду із даним позовом, зазначив про те, що Київська обласна прокуратура зверталась з листом № 15/2-124вих-24 від 18.04.2024 до Укрдержфонду, в якому повідомила, що саме на Укрдержфонд покладено обов`язок захисту інтересів держави у правовідносинах щодо повернення коштів, які виділялися на фінансову підтримку фермерським господарствам, та просила надати інформацію про суму заборгованості фермерських господарств за наданою за рахунок коштів Державного бюджету України фінансовою підтримкою на становлення і розвиток фермерських господарств щодо якої Укрдержфондом та його регіональними відділення не вжито заходів цивільно-правового характеру для її стягнення.

Укрдержфонд, у відповідь на вказаний лист прокуратури, листом № 53-4/153 від 19.04.2024 повідомив прокуратуру, що станом на 01.04.2024, зокрема Фермерське господарство Скиби О.П. має прострочену заборгованість за договором фінансової підтримки № 63ФГ-2016 в сумі 70 400, 00 грн. Також Укрдержфонд повідомив, що не має фінансової можливості сплатити судовий збір, встановлений Законом України «Про судовий збір», та звернутись з позовною заявою про стягнення заборгованості, зокрема з відповідача, який порушив умови договору в частині повернення отриманих коштів.

Крім того, Київська обласна прокуратура звернулась із листом № 15/2-127вих-24 від 19.04.2024 до Київського відділення Укрдержфонду щодо надання інформації про заборгованість за наданою поворотною фінансовою допомогою.

Київське відділення Укрдержфонду, у відповідь на запит прокуратури, разом з листом № 53/10-44 від 09.05.2024 направило на адресу прокуратури спірний договір, платіжне доручення та претензію про сплату заборгованості.

Як зазначив прокурор, Бориспільською окружною прокуратурою скеровано до Укрдержфонду та Київського відділення Укрдержфонду лист від 21.05.2024 за N 51/1-908вих-24 щодо вжиття заходів реагування, спрямованих на повернення коштів до Державного бюджету України, виділених як фінансова підтримка на поворотній основі, у відповідь на який Укрдержфонд листом № 53-4/215 від 28.05.2024 повідомив про відсутність фінансової можливості звернутися до суду з позовною заявою до відповідача, який порушив умови договору, а також вказало про те, що ведення претензійно-позовної роботи в Укрдержфонді відповідно до наказу № 1 від 04.01.2022 покладено на регіональні відділення, зокрема ведення претензійно-позовної роботи з фермерськими господарствами Київської області покладено на Київське відділення Укрдержфонду.

Бориспільська окружна прокуратура листом № 51/1-932ВИХ-24 від 23.05.2024 повідомила про зазначені вище порушення Мінагрополітики та просила повідомити прокуратуру чи вживалися заходи реагування щодо повернення заборгованості СФГ Скиби О.П. в сумі 70 400, 00 грн та чи має намір Мінагрополітики вживати такі заходи, якщо ні, то вказати причини.

Міністерство аграрної політики України, у відповідь на запит прокуратури, направило лист № 21-2020-07/14830 від 30.05.2024, в якому повідомило прокуратуру, що, серед іншого, заборгованість Селянського (фермерського) господарства «Скиби О.П.» перед Укрдержфондом за кредитом, отриманим за програмою КПКВК 2801460 «Надання кредитів фермерським господарствам» за договором № 63 від 14.12.2016, складає 70 400, 00 грн. Також Мінагрополітики у листі зазначило, що у разі звернення Бориспільською окружною прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» до суду та визначення Мінагрополітики стороною у справі, останнє забезпечить представництво інтересів під час судового провадження.

В подальшому, Бориспільська окружна прокуратура повторно листом № 51/1-1262вих-24 від 24.07.2024 звернулась до Укрдержфонду та Київського відділення Укрдержфонду щодо наміру вжиття останніми заходів, спрямованих на повернення бюджетних коштів.

Укрдержфонд направив прокуратурі лист № 53-4/381 від 07.08.2024, в якому повідомив, що не має фінансової можливості звернутись з позовною заявою про стягнення заборгованості з відповідача, який порушив умови договору в частині повернення отриманих коштів. Укрдержфонд просив прокуратуру вжити заходи, спрямовані на захист порушених інтересів, та повідомив, що заборгованість відповідача за договором складає 70 400, 00 грн.

Київське відділення Укрдержфонду направило прокуратурі лист № 53/10-13 від 31.07.2024, з якого вбачається, що заходи щодо захисту порушених інтересів держави відділенням не вживались.

Згідно із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема (але не виключно): повідомленням прокурора на адресу відповідного компетентного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від такого органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Однією з підстав для представництва є бездіяльність компетентного органу, яку прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 викладено, зокрема, правовий висновок про те, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

З наведених вище відповідей вбачається, що ні Мінагрополітики, ні Український державний фонд підтримки фермерських господарств або його територіальні відділення належним чином не виконали покладених на них обов`язків щодо захисту відповідних інтересів держави, не вжили жодних заходів реагування у зв`язку із порушеним правом держави, що свідчить про бездіяльність позивачів щодо нездійснення останніми захисту інтересів держави.

Вказане свідчить про те, що з боку позивачів має місце усвідомлена пасивна поведінка, результатом чого є нездійснення саме суб`єктами владних повноважень захисту інтересів держави, а тому у розумінні ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» надає право прокурору виконати субсидіарну роль та здійснювати представництво інтересів держави в суді з метою їх поновлення.

24.09.2024 Бориспільською окружною прокуратурою скеровано на адресу Міністерство аграрної політики та продовольства України лист № 51/1-4697вих24 від 18.09.2024 та на адресу Укрдержфонду лист № 51/1-1528вих24 від 18.09.2024, якими повідомлено останніх про пред`явлення Бориспільською окружною прокуратурою позовної заяви до Господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України та Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до Селянського (фермерського) господарства Скиби О.П. про стягнення коштів в сумі 76 409, 05 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги Закону України «Про прокуратуру» та Господарського процесуального кодексу України при зверненні з позовом до суду прокурором дотримані та вірно встановлено органи, які мають набути статусу позивачів за вказаним позовом.

Правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України визначені Законом України «Про фермерське господарство» (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про фермерське господарство» новоствореним фермерським господарствам у період становлення (перші три роки після його створення), фермерським господарствам, зокрема з відокремленими фермерськими садибами, сімейним фермерським господарствам, фермерським господарствам, які провадять господарську діяльність та розташовані у гірських населених пунктах, на поліських територіях, визначених в установленому порядку Кабінетом Міністрів України, надається допомога за рахунок коштів державного бюджету, у тому числі через Український державний фонд підтримки фермерських господарств, а також може надаватися за рахунок коштів місцевих бюджетів. Кабінет Міністрів України щорічно в проекті Державного бюджету України передбачає кошти на підтримку фермерських господарств. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щорічно передбачають кошти в проектах місцевих бюджетів на підтримку фермерських господарств.

Приписами ст. 10 Закону України «Про фермерське господарство» унормовано, що Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, діє на основі статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Частинами 1, 3 ст. 11 Закону України «Про фермерське господарство» передбачено, що кошти Українського державного фонду підтримки фермерських господарств надаються новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими фермерськими садибами, фермерським господарствам, які провадять господарську діяльність та розташовані у гірських населених пунктах, на поліських територіях, визначених в установленому порядку Кабінетом Міністрів України, на безповоротній основі та на конкурсних засадах на поворотній основі, а іншим фермерським господарствам підтримка надається тільки на поворотній основі, а також - спрямовуються на забезпечення гарантій, поруки при кредитуванні банками фермерських господарств.

Іншим фермерським господарствам надається допомога за рахунок Державного бюджету України і місцевих бюджетів, у тому числі через Український державний фонд підтримки фермерських господарств, на поворотній основі строком до п`яти років на такі цілі: придбання техніки, обладнання, поновлення обігових коштів, на виробництво та переробку сільськогосподарської продукції, будівництво та реконструкцію виробничих і невиробничих приміщень, у тому числі житлових, закладення багаторічних насаджень, розвиток кредитної та обслуговуючої кооперації, зрошення та меліорацію земель.

Згідно абзацу 3 п. 2 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1102 від 25.08.2004 (далі Порядок), фінансова підтримка надається на конкурсних засадах іншим фермерським господарствам на поворотній основі за бюджетною програмою «Надання кредитів фермерським господарствам».

Пунктом 12 Порядку унормовано, що фермерське господарство несе відповідальність згідно із законодавством за нецільове використання одержаних коштів та своєчасне і в повному обсязі повернення до державного бюджету коштів фінансової підтримки.

Зі змістом пункту 13 Порядку, кошти фінансової підтримки, наданої фермерським господарствам на конкурсних засадах на поворотній основі, повертаються згідно з укладеними відповідно до цього Порядку договорами на відповідний рахунок Фонду, відкритий в Казначействі за місцем реєстрації, і протягом двох робочих днів перераховуються до державного бюджету.

Як було встановлено судом вище, 14.12.2016 між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств та Селянським (фермерським) господарством Скиби О.П. укладено договір про надання фінансової підтримки на поворотній основі селянському/фермерському господарству СФГ Скиби О.П. № 63 Скиби О.П.-2016, за змістом якого Укрдержфонд надає фінансову підтримку на поворотній основі СФГ Скиби О.П. в сумі 271 400, 00 грн на підставі довідки № 62 від 02.12.2016, виданої конкурсною комісією Укрдержфонду, та Порядку використання коштів державного бюджету для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1102 від 25.08.2004 (із змінами) для поновлення обігових, придбання маточного поголів`я сільськогосподарських тварин, а СФГ Скиби О.П. зобов`язується використати грошові кошти за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку у строк та розмірах, що обумовлені умовами цього договору.

Спір у даній справі виник у зв`язку з простроченням виконання відповідачем зобов`язань з повернення поворотної фінансової допомоги по договору про надання фінансової підтримки на поворотній основі селянському/фермерському господарству СФГ Скиби О.П. № 63 Скиби О.П.-2016 від 14.12.2016.

Відповідно до ст. 11 ЦК України (далі ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

З огляду на встановлений ст. 204 ЦК України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір про надання фінансової підтримки на поворотній основі селянському/фермерському господарству СФГ Скиби О.П. № 63 ОСОБА_1 -2016 від 14.12.2016 як належну підставу у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у його сторін взаємних цивільних прав та обов`язків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом

Дослідивши зміст укладеного між Укрдержфондом та СФГ ОСОБА_2 правочину, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою останній є договором позики, який підпадає під правове регулювання норм ст. 1046-1053 ЦК України.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість виконання договору сторонами.

За приписами ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п. 3.2.1 договору, Укрдержфонд зобов`язаний надати у безготівковому порядку шляхом переказу платіжним дорученням зазначену у договорі суму фінансової підтримки на поворотній основі на поточний банківський рахунок СФГ Скиби О.П.

Матеріалами справи підтверджується, що 15.12.2016 Укрдержфонд, на виконання п. 3.2.1 договору, у безготівковому порядку перерахував на поточний рахунок СФГ Скиби О.П. фінансову підтримку на поворотній основі в сумі 271 400, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 26 від 15.12.2016 на суму 271 400, 00 грн із призначенням платежу: « 2801460;4112; надання кредиту СФГ «Скиби О.П.»; дог. № 63Скиби О.П.-2016 від 14.12.2016; Без ПДВ.».

Згідно з частинами 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За умовами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Пунктом 3.4.2 договору визначено, що СФГ Скиби О.П. зобов`язане повернути кошти фінансової підтримки Укрдержфонду згідно з встановленим графіком: - до 01.12.2017 в сумі 50 000, 00 грн; - до 01.12.2018 в сумі 50 000, 00 грн; - до 01.12.2019 в сумі 50 000, 00 грн; - до 01.12.2020 в сумі 50 000, 00 грн; - до 01.12.2021 в сумі 71 400, 00 грн.

У пункті 4.1 договору сторонами узгоджено, що фінансова підтримка повертається СФГ Скиби О.П. згідно з встановленим графіком (п. 3.4.2), крім випадків зміни умов договору та/або розірвання договору Укрдержфондом в односторонньому порядку та вимоги від фермерського господарства дострокового повернення фінансової підтримки.

Суд встановив, що умовами договору встановлено графік платежів, які має здійснювати відповідач для належного виконання умов договору та який передбачає 5 платежів у період з 01.12.2017 до 01.12.2021. Отже, останнім днем для повернення в повному обсязі поворотної фінансової допомоги, відповідно до графіку платежів та умов договору, є 01.12.2021.

Враховуючи все наведене вище у сукупності та з огляду на узгоджений сторонами графік повернення фінансової підтримки, суд приходить до висновку, що строк повернення відповідачем всієї суми фінансової підтримки Укрдержфонду є таким, що настав.

Суд встановив, що Бориспільська окружна прокуратура зверталась до Державної казначейської служби України та Головного управління Державного казначейської служби України з листом № 51/1-3891вих24 від 30.07.2024, в якому просина надати інформацію щодо перерахування Укрдержфондом на рахунок ФСГ Скиби О.П. 271 400,00 грн згідно з умовами договору № 63Скиби О.П.-2016 від 14.12.2016, а також інформацію щодо надходження на рахунок Укрдержфонду коштів, які підлягали поверненню згідно із договором з їх деталізацією за період з 15.12.2016 по час надання інформації.

Державна казначейська служба України повідомила прокуратуру листом № 9-06-08/17184 від 01.08.2024, що лист прокуратури направлено до органу Казначейства для надання інформації запитувачу відповідно до законодавства.

Водночас, Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві разом з листом № 07.07.2-06/8031 від 06.08.2024 надало інформацію щодо руху грошових коштів між Укрдержфондом та СФГ Скиби О.П. за період з 27.12.2017 до 31.08.2021, а саме банківські виписки по рахунку Укрдержфонду за 27.12.2017, за 27.09.2018, за 29.09.2020, за 30.06.2020 та 31.08.2021, а також картку рахунку 6113 за період до 28.10.2024.

Дослідивши надану Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві інформацію щодо руху грошових коштів між Укрдержфондом та СФГ Скиби О.П. суд встановив, що відповідач зобов`язання за договором не виконав належним чином, лише частково та з порушенням строків, визначених п. 3.4.2 договору, повернув Укрдержфонду фінансову допомогу в загальній сумі 201 000, 00 грн, а саме: - 27.12.2017 платіж в сумі 40 000, 00 грн; - 27.09.2018 платіж в сумі 10 000, 00 грн; - 29.09.2020 платіж в сумі 98 000, 00 грн; - 30.06.2020 платіж в сумі 3 000, 00 грн; - 31.08.2021 платіж в сумі 50 000, 00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками та карткою рахунку 6113 за період до 28.10.2024.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, після 31.08.2021 жодного платежу відповідачем на виконання умов договору здійснено не було, решта неповернутої відповідачем фінансової допомоги в загальній сумі 70 400, 00 грн на рахунок Укрдержфонду не надходила.

Станом на дату звернення прокурором до суду із даним позовом відповідач зобов`язання за договором в порядку та строки, узгоджені в п. 3.4.2 договору, належним чином не виконав, поворотну фінансову допомогу в повному обсязі Укрдержфонду не повернув, у зв`язку із чим у відповідача утворилась заборгованість за договором в загальній сумі 70 400, 00 грн. Протилежного суду не доведено, доказів повернення фінансової допомоги в повному обсязі матеріали справи не місять.

Оскільки відповідач не у повній мірі виконав взяті на себе зобов`язання за договором, що ним не спростовано шляхом подання доказів, він є таким, що порушив взяті на себе зобов`язання.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з приписами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги зазначених вище правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені прокурором, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей, повідомлених прокурором, не надав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 70 400, 00 грн основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.

Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання фінансової підтримки, прокурор просить суд стягнути з відповідача 3 032, 02 грн пені, 2 490, 98 грн інфляційних втрат та 486, 05 грн 3% річних.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.2 договору, за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки фермерське господарство сплачує Укрдержфонду пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення.

Прокурор за прострочення строків повернення фінансової допомоги, керуючись умовами п. 5.2 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 3 032, 02 грн пені, розраховану на загальну суму заборгованості в сумі 70 400, 00 грн за період прострочення з 02.12.2021 до 23.02.2022.

Перевіривши розрахунок пені з урахуванням умов договору, порядку розрахунків, погодженого сторонами, в межах розрахунку прокурора, суд дійшов до висновку, що розрахунок пені є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв`язку із чим позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 3 032, 02 грн підлягають задоволенню повністю.

За змістом ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 5.1 договору, відповідно до чинного законодавства України у випадку прострочення терміну виконання зобов`язання по поверненню коштів фінансової підтримки Укрдержфонду фермерське господарство зобов`язане сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу.

Прокурор нарахував та просить стягнути з відповідача 2 490, 98 грн інфляційних втрат та 486, 05 грн 3% річних, розраховані на загальну суму заборгованості в сумі 70 400, 00 грн за період прострочення з 02.12.2021 до 23.02.2022.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, порядку розрахунків, погодженого сторонами, в межах розрахунку прокурора, суд дійшов до висновку, що розрахунок є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю у зв`ялених прокурором сумах.

Суд наголошує на тому, що відповідач був обізнаний про розгляд справи судом, однак позовних вимог не оспорив, заборгованість шляхом подання відповідних доказів не спростував, контррозрахунку до суду не подав.

Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Приймаючи до уваги висновки суду про повне задоволення позовних вимог, з відповідача на користь прокуратури підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 028, 00 грн.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства Скиби О.П. (місцезнаходження: вул. Садова, буд. 16-А, с. Єрківці, Бориспільський р-н, Київська обл., 08430; код ЄДРПОУ 19411875) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (місцезнаходження: вул. Януша Корчака, буд. 9/12, м. Київ, 03190; код ЄДРПОУ 20029342) 70 400, 00 грн основного боргу, 3 032, 02 грн пені, 2 490, 98 грн інфляційних втрат та 486, 05 грн 3% річних.

3. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства Скиби О.П. (місцезнаходження: вул. Садова, буд. 16-А, с. Єрківці, Бориспільський р-н, Київська обл., 08430; код ЄДРПОУ 19411875) на користь Київської обласної прокуратури (місцезнаходження: бульв. Лесі Українки, буд. 27/2, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 02909996) 3 028, 00 грн судового збору.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ст. 256, ст. 257 та підп. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.02.2025.

Суддя Л.В. Сокуренко