Рішення

від 31.01.2025 по справі 914/2902/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2025 Справа № 914/2902/24

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. розглянув матеріали справи

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, місто Львів

до відповідача Приватного підприємства «Астра Віта», місто Київ

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Національного університету «Львівська політехніка», місто Львів

про стягнення 1 513,68 грн.

Без виклику сторін.

Обставини розгляду справи.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях до Приватного підприємства «Астра Віта» про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 1 513,68 грн.

Ухвалою від 02.12.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Вказаною ухвалою суд залучив до участі у справі Національний університет «Львівська політехніка» третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, зважаючи на те, що Національний університет «Львівська політехніка» (код ЄДРПОУ 02071010) є балансоутримувачем орендованого нерухомого майна, відтак рішення суду може вплинути на права та обов`язки балансоутримувача щодо однієї із сторін.

Копія ухвали суду від 02.12.2024 про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи, була доставлена відповідачу до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» 03.12.2024 о 17:33 год., що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа наявною в матеріалах справи.

Ухвала суду від 02.12.2024 про відкриття провадження у справі надсилалась третій особі на адресу, вказану у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 79013, Львівська область, місто Львів, вулиця Степана Бандери, будинок 12.

Як вбачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті акціонерного товариства «Укрпошта» поштове відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0600989979938) прийнято 05.12.2024 року та 09.12.2024 вручене особисто адресату/третій особі (79013 місто Львів Україна).

Господарським судом Львівської області було вжито заходів щодо належного повідомлення відповідача та третьої особи про рух справи.

забезпечує відкритий безоплатний та цілодобовий доступ на офіційному веб-порталі судової влади України до внесених до такого реєстру судових рішень.

Відповідач зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо їх, максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання та в розумні інтервали часу - вживати заходів, щоб дізнатись про стан розгляду справи.

Оскільки суд здійснював розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, тобто без можливості для відповідача взяти участь у судовому засіданні і викласти свої заперечення проти задоволення позову, право відповідача надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, передбачене статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, могло бути реалізоване шляхом подання відзиву.

Від відповідача не надходили заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження чи клопотання про її розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін. Відзив на позов також не подано.

Від третьої особи не надходили письмові пояснення щодо предмету спору.

Згідно зі статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку із закінченням строку наданого для вирішення спору, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі.

Суть спору та правова позиція учасників справи.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 14.03.2023 між сторонами було укладено договір оренди нерухомого державного майна, що належить до державної власності №32, відповідно до умов якого відповідачу було передано в строкове платне користування майно - частину нежитлового приміщення, загальною площею 11,8 м2, розміщеного на другому поверсі в навчальному корпусі №4 за адресою вул. Митрополита Андрея, 5, м. Львів, що перебуває на балансі Національного університету «Львівська політехніка».

За твердженням позивача, станом на 19.11.2024 заборгованість з орендної плати складає 1 513,68 грн, яку він просить стягнути з відповідача.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив.

Позиція третьої особи.

Національний університет «Львівська політехніка» письмово не виклав свою позицію щодо позову.

Розглянувши матеріали справи, повно та об`єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

14.03.2023 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (згідно з договором - орендодавець) та Приватним підприємством «Астра Віта» (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №32 (надалі - договір №32), відповідно до умов якого орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 умов.

Відповідно до п. 3.2. та п. 3.2.1. розділу І договору №32 орендар - Приватне підприємство «Астра Віта» (43556202; 02160, місто Київ, вулиця Регенераторна, будинок 4, квартира 3-80). Адреса електронної пошти орендаря, на яку надсилаються офіційні повідомленням за цим договором - +380939554922; kamradonllc@gmail.com.

Відповідно до п. 4.1. та п. 4.3. розділу І договору №32 об`єкт оренди - частина нежитлового приміщення, загальною площею 11,8 м2, розміщеного на другому поверсі в навчальному корпусі №4 за адресою вул. Митрополита Андрея, 5, м. Львів, що перебуває на балансі Національного університету «Львівська політехніка». Майно не є пам`яткою культурної спадщини.

Згідно з п. 4.1. - 4.3. розділу І договору №32 - інформація про об`єкт оренди - частина нежитлового приміщення, загальною площею 11,8 м2, розміщеного на другому поверсі в навчальному корпусі №4 за адресою вул. Митрополита Андрея, 5, м. Львів, що перебуває на балансі Національного університету «Львівська політехніка». Майно не є пам`яткою культурної спадщини. Посилання на сторінку в електронній торговій системі, на якій розміщено інформацію про об`єкт оренди відповідно до оголошення про передачу майна в оренду (в обсязі, передбаченому пунктом 55 порядку передачі в оренду державного і комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 № 483 (Офіційний вісник України, 2020 № 51, стаття 1585) (далі - Порядок): ключ 50647.

Відповідно до п. 9.1. розділу І договору №32 місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону - 502,00 грн без ПДВ - протокол електронного аукціону 15.02.2023 № LLЕ001-UА-20230130-29599.

Відповідно до п. 11. розділу І договору №32 сума забезпечувального депозиту - 1 (одна) місячна орендна плата, без податку на додану вартість (відповідно до Постанови КМУ №634 від 27.05.2022) сума гривень, без податку на додану вартість - 520,00 грн без ПДВ.

Згідно з п. 12.1. розділу І договору №32 відповідно до пункту 61 прикінцевих та перехідних положень Закону - строк дії договорів оренди державного майна, які укладаються під час дії воєнного стану, не може перевищувати 12 місяців після припинення чи скасування воєнного стану.

Згідно з п. 16. розділу І договору №32 - співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладення договору: балансоутримувачу 50 відсотків суми орендної плати; державному, бюджету 50 відсотків суми орендної плати.

Відповідно до п. 2.1. розділу ІІ договору №32 орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем і балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору. Акт приймання-передачі майна в оренду та акт повернення майна з оренди складаються за формою, що розробляється Фондом державного майна і оприлюднюється на його офіційному веб-сайті.

Згідно з п. 3.1. розділу ІІ договору №32 орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування; вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз, сміття тощо), а також компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 цього договору.

Згідно з п. 3.2. розділу ІІ договору №32 якщо орендна плата визначена за результатами аукціону, орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року.

Відповідно до п. 3.3. розділу ІІ договору №32 орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов (або в іншому співвідношенні, визначеному законодавством); щомісяця: до 15 числа поточного місяця оренди - для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону.

Відповідно до п. п. 3.6.-3.7. розділу ІІ договору №32 якщо цей договір укладено за результатами проведення аукціону, то підставою для сплати авансового внеску з орендної плати є протокол про результати електронного аукціону. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем (в частині, належній державному бюджету) та/або балансоутримувачем (в частині, належній балансоутримувачу). Орендодавець і балансоутримувач можуть за домовленістю звернутися із позовом про стягнення орендної плати та інших платежів за цим договором, за якими у орендаря є заборгованість, в інтересах відповідної сторони цього договору. Сторона, в інтересах якої подається позов, може компенсувати іншій стороні судові і інші витрати, пов`язані з поданням позову.

Відповідно до п. 3.10. розділу ІІ договору №32 припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку (за наявності).

Згідно з п. 4.1. розділу ІІ договору №32 у разі припинення договору орендар зобов`язаний сплатити орендну плату, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди, пеню (за наявності), сплатити балансоутримувачу платежі за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди.

Відповідач не маючи фізичної можливості прийняти майно за місцем його розташування в терміни, визначені Законом України «Про оренду державного та комунального майна» підписав зі свого боку договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №32 від 14.03.2023 року та акт приймання-передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності в електронному вигляді за допомогою кваліфікованого електронного підпису.

Договір оренди №32 від 14.03.2023 та акт приймання-передачі в оренду майна, що належить до державної власності підписані в електронному вигляді за допомогою кваліфікованого електронного підпису всіма сторонами договору (орендодавцем, орендарем, балансоутримувачем).

03.07.2024 між Національним університетом «Львівська політехніка» (балансоутримувач) та Приватним підприємством «Астра Віта» (орендар) підписано Акт повернення з оренди нерухомого «майна, що належить до державної, власності, відповідно до якого орендоване майно, а саме: частина нежитлового приміщення загальною площею 11,8 м2, розміщеного на другому поверсі в навчальному корпусі №4 за адресою вулиця Митрополита Андрея, 5, місто Львів, передане орендарем - балансоутримувачу. Відповідно до вказаного акта балансоутримувач засвідчив, що отримав від орендаря комплект ключів від майна.

Згідно з розрахунками позивача станом на 19.11.2024 заборгованість по орендній платі Приватного підприємства «Астра Віта» перед регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях складає 1 513,68 грн, яку позивач просить стягнути.

Висновки суду.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема, договори та інші правочини.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №32 від 14.03.2023.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (часина 1 статті 759 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення закріплені у частині 1 статті 283 Господарського кодексу України.

Згідно частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до часини 1 статті 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Орендоване за договором майно є державним, а тому на спірні правовідносини поширюється дія Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Згідно частин 1, 4, 5 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у державній власності, між державним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається Порядком передачі майна в оренду.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені статтею 193 Господарського кодексу України.

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

На виконання умов договору оренди орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно, що належить до державної власності - частина нежитлового приміщення, загальною площею 11,8 м2, розміщеного на другому поверсі в навчальному корпусі №4 за адресою вул. Митрополита Андрея, 5, м. Львів, що перебуває на балансі Національного університету «Львівська політехніка», про що складено акт приймання-передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуального визначеного майна, що належить до державної власності від 14.03.2023, який підписаний уповноваженими представниками позивача, відповідача та балансоутримувача в електронному вигляді за допомогою кваліфікованого електронного підпису без жодних зауважень.

З матеріалів справи вбачається, що 03.07.2024 між Національним університетом «Львівська політехніка» (балансоутримувач) та Приватним підприємством «Астра Віта» (орендар) підписано Акт повернення з оренди нерухомого «майна, що належить до державної, власності, відповідно до якого орендоване майно, а саме: частина нежитлового приміщення загальною площею 11,8 м2, розміщеного на другому поверсі в навчальному корпусі №4 за адресою вулиця Митрополита Андрея, 5, місто Львів, передане орендарем - балансоутримувачу. Відповідно до вказаного акта балансоутримувач засвідчив, що отримав від орендаря комплект ключів від майна.

Відповідно до положень договору, відповідач як орендар зобов`язався перераховувати орендну плату до 15 числа поточного місяця (п.3.3. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до розрахунків позивача заборгованість відповідача (договір №32 від 14.03.2023, площа 11,8 м2) перед позивачем станом на 19.11.2024 складає 1 513,68 грн. Дана заборгованість виникла за період з січня 2024 по липень 2024 (лише за 2 дні в липні) включно.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 1 513,68 грн на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях.

Згідно із положеннями статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, факт несплати орендної плати протягом тривалого часу. Дана обставина свідчить про порушення умов договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №32 від 14.03.2023. З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини, наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 1 513,68 грн підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір на загальну суму 3 028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1835 (внутрішній номер 380578384) від 11.11.2024.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, частиною 9 статті 165, статтями 236-238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Астра Віта» (02160, Київська область, місто Київ, вулиця Регенераторна, будинок 4, квартира 3-80; ідентифікаційний код юридичної особи 43556202) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (79005, Львівська область, місто Львів, вулиця Коперника, будинок 4; ідентифікаційний код юридичної особи 42899921) заборгованість по орендній платі в сумі 1 513,68 грн та 3 028,00 грн судового збору.

3. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Суддя Сухович Ю.О.